Справа №760/368/23
Провадження №1-кс/760/377/23
05 січня 2023 року слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю:
секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3
захисника підозрюваного - ОСОБА_4
перекладача - ОСОБА_5
підозрюваного - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Солом'янського районного суд у м. Києва клопотання слідчого СВ Солом'янського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_7 за погодженням прокурора Солом'янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_8 ,
про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Білгород, російської федерації, громадянина російської федерації, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2
у кримінальному провадженні №12023100090000017 від 03.01.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, -
До слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого СВ Солом'янського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_7 за погодженням прокурора Солом'янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні №12023100090000017 від 03.01.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Клопотання обґрунтовується тим, що ОСОБА_6 у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 17 год. 34 хв. 03.01.2023, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідування місці, незаконно придбав з метою подальшого збуту у невстановленої досудовим розслідуванням особи невстановлену кількість особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено - канабісу, чим здійснив незаконне придбання з метою подальшого збуту особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено - канабісу, який в подальшому приніс та почав незаконно зберігати за своїм місцем проживання, за адресою: АДРЕСА_2 з метою подальшого фасування та збуту шляхом здійснення розсилок через відділення поштового зв'язку України.
Після чого, перебуваючи за своїм місцем проживання, частково помістив особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якої заборонено - канабіс, в поліетиленових пакетах до 5 (п'яти) окремих картонних коробок, які зберігав у квартирі, на яких в свою чергу маркером вказав адреси та номери телефонів осіб, яким в подальшому мав намір їх відправити поштовим зв'язком України. Після чого ОСОБА_6 , помістив вищевказані 5 (п'ять) картонних коробок до поліетиленового пакету з особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом та направився із ними на вулицю з метою подальшого відправлення особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено - канабісу через відділення поштового зв'язку України.
В подальшому, 03.01.2023 о 17 год. 34 хв. у дворі будинку за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_6 зупинений та затриманий, в порядку ст. 208 КПК України, працівниками управління боротьби з наркозлочинами в м. Києві ДБННП України.
03.01.2023 о 19 год. 34 хв. здійснено обшук затриманого, в результаті проведення, якого у ОСОБА_6 із поліетиленового пакета, який був при ньому вилучено 5 (п'ять) картонних коробок у кожній з яких у поліетиленових пакетах знаходилась речовина рослинного походження, яка містить у своєму складі особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс.
Відповідно до висновку експерта Київського НДЕКЦ МВС України від 04.01.2023 №СЕ-19/111-22/404-НЗПРАП надані на дослідження речовини рослинного походження зеленого кольору, є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабіс. Маса канабісу в перерахунку на висушену речовину становлять 2,75 г (об. 1), 3, 43 г (об. 2). Загальна маса канабісу, в перерахунку на висушену речовину, складає 6, 18 г.
Канабіс, згідно Списку №1 «Особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено» в Таблиці І «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 №770, є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг яких заборонено.
Крім того, наявність наркотичних засобів, психотропних речовин у вилучених ще у 4 (чотирьох) картонних коробках з речовиною рослинного походження зеленого кольору, на даний час встановлюється шляхом проведення експертизи матеріалів речовин та виробів експертами Київського НДЕКЦ МВС України.
Таким чином, орган досудового розслідування вважає, що ОСОБА_6 своїми умисними діями, які виразились у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту, особливо небезпечного наркотичного засобу, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 307 КК України.
03.01.2023 о 19 год. 34 хв. в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_6 затримано за підозрою у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України (фактичний час затримання 17 год. 34 хв 03.01.2023).
Повідомлення ОСОБА_6 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України здійснено 04.01.2023.
На переконання органу досудового розслідування, є підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_6 вчинив тяжкий злочин, який відповідно до ч. 2 ст. 307 КК України карається позбавленням волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна.
Слідчий в клопотанні зазначає, що вина ОСОБА_6 , у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 2 ст. 307 КК України, повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами.
Під час досудового розслідування кримінального провадження, органом досудового розслідування, встановлено наявність відносно ОСОБА_6 ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість:
- переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду;
- впливати на свідків, з метою зміни останніми показань в частині фактичних обставин;
- вчинити інше кримінальне правопорушення;
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Таким чином, у зв'язку із зазначеними обставинами, на думку органу досудового розслідування, застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти вищезазначеним ризикам.
На підставі викладеного, слідчий просить обрати підозрюваному ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 днів із визначенням застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів доходів громадян.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав у повному обсязі, просив його задовольнити.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_4 заперечила проти задоволення клопотання про обрання міри запобіжного заходу та просила суд застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Підозрюваний в судовому засіданні підтримав позицію свого захисника.
Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши пояснення сторін, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Слідчим суддею встановлено, що СВ Солом'янського управління поліції ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023100090000017 від 03.01.2023, в якому затримано та повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України ОСОБА_6 ..
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Згідно з ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи вимоги чинного кримінального процесуального законодавства, практику Європейського суду з прав людини, зокрема, рішення у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990, під час розгляду клопотань на стадії досудового розслідування слідчий суддя має переконатись, що сукупність матеріалів на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у справі є достатньою для висновку про обґрунтованість підозри, що може переконати об'єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.
Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином, і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990).
Виходячи з цього, в ході розгляду клопотання слідчий суддя дійшов висновку, що на даній стадії досудового розслідування ОСОБА_6 в цілому обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України. Ця підозра підтверджується зібраними по справі матеріалами.
Згідно ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;
4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;
12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. КПК України покладає на слідчого, прокурора обов'язок обґрунтувати ризики кримінального провадження.
Так, ризик переховування від правосуддя обумовлюється, серед іншого, можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання, санкція ч. 2 ст. 307 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна. Тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку особливо сильно підвищують ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду.
Це твердження узгоджується із позицією ЄСПЛ, викладеною у рішенні по справі «Ilijkov v. Bulgaria» від 26.06.2001 (§ 80, заява №33977/96), за якою суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника дає уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений, та у рішенні ЄСПЛ по справі «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») №31315/96 від 25.04.2000, § 76, відповідно до якого при оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання.
Отже, такі відомості, у своїй сукупності дають достатні підстави для переконання того, що підозрюваний ОСОБА_6 може вчинити спроби переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.
Також, стороною обвинувачення належним чином обґрунтовано наявність ризику, що підозрюваний може здійснити дії, спрямовані на вплив у позапроцесуальний спосіб на свідків у цьому кримінальному провадженні.
Суд погоджується з доводами сторони обвинувачення щодо існування ризику вчинення ОСОБА_6 іншого кримінального правопорушення у зв'язку з тим, що підозрюваний ніде не навчається, не працює, суспільно-корисною працею не займається, та враховуючи зазначені обставини, погоджується із вірогідністю наявності ризику вчинення підозрюваним дій щодо продовження протиправної діяльності та вчинення нових злочинів.
Крім того, прокурором обґрунтовано та доведено ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, у зв'язку з тим, що ОСОБА_6 офіційно не працює, не одружений, дітей чи інших непрацездатних осіб на утриманні не має, а тому не має міцних соціальних зв'язків, що не перешкоджатиме останньому покинути місто Київ, з метою уникнення кримінальної відповідальності та перебувати тривалий час у розшуку.
Також, стороною захисту не надано слідчому судді доказів чи аргументів, які б безумовно свідчили про неможливість тримання підозрюваного під вартою, також не отримано відомостей, щодо міцних соціальних зв'язків чи іншого комплексу обставин, які би переважили ризики передбачені ст.177 КПК України.
Крім того, ствердження захисника про відсутність у провадженні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, є такими, що не відповідають дійсності.
А тому аргументи сторони захисту не спростували заявлені у клопотанні ризики, які слідчий суддя вважає доведеними прокурором, а саме ризику вчинення іншого кримінального правопорушення, переховування від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, впливу на свідків з метою зміни останніми показів в частині фактичних обставин та перешкоджанню кримінальному провадженню іншим чином.
Згідно з ч.ч. 1, 4 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
За таких обставин, застосування до підозрюваного більш м'якого, окрім виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, а саме спробам знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню, можливості незаконно впливати на інших учасників кримінального провадження.
Обставин, які б свідчили про те, що запобіжний захід у виді тримання під вартою у даному кримінальному провадженні не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного ОСОБА_6 слідчим суддею, на даному етапі не встановлено та стороною захисту не доведено.
Суд вважає також необхідним зазначити, що на даному етапі досудового розслідування у кримінальному провадженні за №12023100090000017 від 03.01.2023 потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного ОСОБА_6 про який ідеться в клопотанні слідчого.
Вирішуючи клопотання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя, відповідно до вимог ст. 178 КПК України, також враховує вік та стан здоров'я підозрюваного, вагомість наявних доказів про вчинення ним кримінального правопорушення та тяжкість покарання, що йому загрожує, його майновий стан, відсутність відомостей про постійне місце роботи, сімейний стан.
Отже, оцінюючи у сукупності всі обставини на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, яке є тяжким за ч. 2 ст. 307 КК України, та чотирьох доведених ризиків, відомості щодо особи підозрюваного, слідчий суддя вважає, що на цьому етапі кримінального провадження обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є об'єктивно необхідним з метою дієвості відповідного кримінального провадження.
Разом із цим, суд враховує правову позицію Європейського суду, яка сформульована, зокрема, у п. 80 рішення у справі «Марченко проти України» про те, що при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернатиних) запобіжних заходів.
З огляду на наведене, слідчий суддя вважає за необхідне задовольнити клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 ..
Відповідно до п.2 ч. 5 ст. 182 КПК України встановлено, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину розмір застави визначається у межах, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Визначаючи розмір застави, суд виходить з вимог ст.ст. 178, 182 КПК України, співставивши існуючі у справі ризики, характер кримінального правопорушення та його наслідки з реальною можливістю забезпечити цим запобіжним заходом впевненість у тому, що підозрюваний не буде порушувати покладені на нього процесуальні обов'язки, а також беручи до уваги матеріальний стан обвинуваченого, з урахуванням ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2023 рік» щодо розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який з 01.01.2023 складає 2684 грн. 00 коп., вважає за необхідне визначити заставу у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленому п. 2 ч.5 ст.182 КПК України.
Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного обвинуваченого ОСОБА_6 , такі обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за кожним їхнім викликом та вимогою, залежно від стадії кримінального провадження;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді, суду залежно від стадії кримінального провадження;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває ОСОБА_6 , відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 194, 372, 376, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити.
Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 днів, з моменту фактичного затримання, тобто до 03.03.2023.
Визначити строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 до 03.03.2023 включно.
Одночасно визначити розмір застави в сумі 214 720 (двісті чотирнадцять тисяч) гривень 00 (нуль) копійок, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: Отримувач: ТУДСАУ в м.Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ, р/р: UA 128201720355259002001012089 та надати документ, що це підтверджує, до Солом'янського районного суду міста Києва.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_6 наступні обов'язки, а саме:
- прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;
- не залишати місто Київ без повідомлення про це слідчого, прокурора, суду в рамках даного кримінального провадження.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення негайно здійснює розпорядження про звільнення підозрюваного з-під варти та повідомляє усно і письмово слідчого суддю Солом'янського районного суду м.Києва.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, строк дії яких встановити до 03.03.2023 з моменту внесення застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави, підозрюваний вважатиметься таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Контроль за виконанням ухвали покласти на Солом'янську окружну прокуратуру міста Києва.
Копію ухвали негайно після її оголошення вручити підозрюваному.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1