Справа № 523/15769/22
Провадження №2/523/1103/23
"19" січня 2023 р. Суворовський районний суд м. Одеси, в складі:
головуючого судді - Бузовського В. В.,
при секретарі - Петровської О.П.
розглянувши в підготовчому судовому засіданні, в залі суду № 16, в місті Одесі, в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -
встановив:
Позивачка звернулася до суду з зазначеним позовом. В обґрунтування вимог посилалася на те що вона є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі договору дарування. У вказаному житловому приміщенні зареєстрований відповідач ОСОБА_2 , який є колишнім власником вказаної квартири. Відповідач ОСОБА_2 добровільно залишив місце проживання, при залишені житлової площі не знявся з реєстраційного обліку за останнім місцем проживання. Перебування відповідача на реєстраційному обліку, в належній позивачці на праві власності квартирі, перешкоджає у здійсненні права власності, крім того, вона несе додаткові витрати по оплаті житлово-комунальних послуг.
Позивачка та її представник в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені судом належним чином. Від позивачки надійшла заява про розгляд справи у її відсутність (а.с. 26).
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином, звернувся до суду з заявою про визнання позовних вимог, просив задовольнити позов у повному обсязі.
Рішення ухвалено за відсутності учасників справи
Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
Крім визнання відповідачем позову встановлено, що кв. АДРЕСА_1 належить ОСОБА_1 на праві власності на підставі договору дарування від 16.11.2022 року (а.с. 6,7). Відповідач є колишнім власником квартири та має зареєстроване місце свого проживання в зазначеному житловому приміщенні з 2018р. Відповідач ОСОБА_2 , добровільно залишив зареєстроване місце проживання, але не знявся з реєстраційного обліку за колишнім місцем проживання.
Згідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Судом не встановлено підстав для відмови у прийнятті визнання відповідачем позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно до ч. 2 ст. 386 ЦК України, власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
В силу ст. 150 ЖК України, громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.
Виходячи з наведеного суд приходить до висновку про те, що припинення права власності громадянина на житловий будинок (квартиру) припиняє право користування жилим приміщенням в будинку (квартирі) йому і членами його сім'ї та особам, які були зареєстровані за його згодою.
Таким чином, суд вважає, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , втратив право користування жилим приміщенням в квартирі АДРЕСА_2 .
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на
підставі: судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.
Отже, рішення суду про визнання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , таким, що втратив право користування жилим приміщенням є підставою для зняття його з реєстраційного обліку в квартирі АДРЕСА_1 .
На підставі ст. ст. 317, 386, 391 ЦК України ст. ст. 150 ЖК України, керуючись ст. ст. 12, 13, 95, 263-265, 353,354 ЦПК України суд, -
Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_4 ) про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право користування жилим приміщенням в квартирі АДРЕСА_1 .
Рішення суду про визнання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 таким, що втратив право користування жилим приміщенням є підставою для зняття його з реєстраційного обліку в квартирі АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом 30-ти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 20.01.2023 року.
Суддя: