Постанова від 28.12.2006 по справі 11/667

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.12.2006 Справа № 11/667

за позовом Полтавського міського центру зайнятості, вул. Леніна, 91, м.Полтава,36037 Полтавського обласного центру зайнятості, 36039 м.Полтава, вул.Сінна, 45

до відповідача Полтавського тампонажного управління ВАТ "Укрнафта, 36034 м.Полтава, вул.Половки, 90,

про Стягнення 464 грн. 80 коп.

Суддя: Штофель Т.В.

Секретар судового засідання: Хмурчик А.О.

Представники :

від позивача: Войтова О.О.

від відповідача: Верьовка Л.В., дор. № юр-497/д від 17.11.05 р.

Суть спору: розглядається позовна заява про стягнення 464,80 грн.

Позивач на позові наполягає.

Відповідач проти позову заперечує, з мотивів, викладених у відзиві..

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Полтавським міським центром зайнятості була проведена перевірка на виконання вимог п.4 ст.26 Закону України "Про зайнятість населення" підприємства, установами, організаціями щодо відшкодування витрат центра зайнятості на навчання безробітних, яких було звільнено на підставі п.1 ст.40 КЗпП України і які не мали можливості підвищити свою. кваліфікацію протягом останніх 2-х років до дня вивільнення.

До Полтавського міського центру зайнятості 17.07.03 з метою пошуку роботи звернувся гр. Цідило Олександр Євгенійович, 1973 р.н., якому на підставі ст.2 Закону України "Про зайнятість населення" 24.07.03 наданий статус безробітного.

Згідно реєстраційних даних гр.Цідило О.Є. був звільнений з Тампонажного управління ВАТ "Укрнафта" у зв"язку із змінами в організації виробництва і праці, в тому числі скорочення чисельності, на підставі п.1 ст.40 КЗпП України. Згідно поданої роботодавцем звітності за формою 4 ПН (вх. № 425 від 14.05.03), за останні 2 роки, що передували звільненню, гр.Цідило О.Є. не підвищував свою кваліфікацію.

Під час перебування на обліку в центрі зайнятості безробітний виявив бажання підвищити кваліфікацію за професією "водій автотранспортних засобів кат.Е". Наказом Полтавського міського центру зайнятості № 138 від 24.07.03 р. р-ну Цідило О.Є. була призначена матеріальна допомога у період навчання відповідно до умов та в розмірах, передбачених ст.ст. 2, 23, 27 Закону України "Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

Після отримання професії гр. Цідило О.Є. був працевлаштований на посаду водія автомобіля наказом ТОВ "Дельта продукт" за № 24-к від 05.11.03 р.

Таким чином, державною службою зайнятості на підвищення кваліфікації грн. Цідило О.Є. були витрачені державні кошти в розмірі:

1) вартості навчання - 370,48 грн., яку сплатив Полтавський обласний центр зайнятості;

2) матеріальної допомоги у період професійного навчання в сумі 94,32 грн., яку сплатив Полтавський міський центр зайнятості.

Відповідач проти стягнення з нього вище вказаної суми заперечує, з таких підстав:

Згідно ст.99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого вказаним кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається з позовної заяви та прикладених до неї документів події вказані в позові відбувалися у липні 2003 року. І позивачем іще в той час було відомо, що вони провели навчання Цідилу О.Є. та понесли витрати по його оплаті. Тому, строк звернення до суду минув ще в 2004 році і вважається пропущеним позивачами на даний час.

Жоден із позивачів не звертався до управління про відшкодування витрат по оплаті навчання колишнього працівника Полтавського ТУ.

Заява про поновлення пропущеного строку на звернення до суду з поважних причин позивачами не надавалася.

Згідно ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

На підстави вище викладеного суд вважає, що позовні що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 158-163 КАСУ суд,

ПОСТАНОВИВ:

В позові відмовити.

Суддя Штофель Т.В.

Примітка:

1. Постанова набирає законної сили відповідно до ст.254 та ч.3 та ч.5 ст.186 КАС України.

2. Наслідки набрання законної сили судовим рішенням зазначені у ст.255 КАС України.

Попередній документ
1085038
Наступний документ
1085040
Інформація про рішення:
№ рішення: 1085039
№ справи: 11/667
Дата рішення: 28.12.2006
Дата публікації: 07.11.2007
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Полтавської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Інший майновий спір