Іменем України
"19" січня 2023 р. Справа153/117/23
Суддя Ямпільського районного суду Вінницької області Швець Р.В., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителя АДРЕСА_1 , за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 притягається до адміністративної відповідальності за те, що 17.01.2023 о 20 годині 30 хвилин, в районі прикордонного знаку 0156 на відстані близько 100 м від лінії державного кордону України був виявлений прикордонним нарядом «Група реагування» під час спроби незаконного перетину Державного кордону України поза пунктом пропуску вплав через річку Дністер без вантажу, чим порушив вимоги ст.9 Закону України «Про державний кордон України».
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав, вказав, що він пішов до річки Дністер скупатись і наміру перетинати кордон не мав.
Відповідно до ч.1 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до положень ч.1 ст.251 КУпАП у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 , а саме: дані, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення, серія ПдРУ №158670 від 17.01.2023; рапорт ІПС 2 категорії - водій 3 групи ІПС віпс «Михайлівка» впс « ІНФОРМАЦІЯ_1 » сержанта ОСОБА_3 від 17.01.2023; рапорт патрульного віпс «Михайлівка» впс « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ст. солдата ОСОБА_4 від 17.01.2023; рапорт патрульного віпс «Михайлівка» впс « ІНФОРМАЦІЯ_1 » солдата ОСОБА_5 від 17.01.2023; акт ознайомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності з її правами, передбаченими ст.268 КУпАп; копію паспорта громадянина України, виданого на ім'я ОСОБА_1 ; копію військового квитка, серія НОМЕР_1 , виданого на ім'я ОСОБА_1 ; копію витягу з протоколу засідання 11 Регіональної військово-лікарської комісії з визначення причинного зв'язку захворювань; копію довідки Вінницької обласної клінічної психоневрологічної лікарні, а також заслухавши особисті пояснення ОСОБА_1 , дані ним в судовому засіданні, вважаю не доведеною винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП, виходячи із наступного.
Згідно ст.9 Закону України «Про державний кордон України» перетинання державного кордону України здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон з додержанням встановленого порядку.
Залізничне, автомобільне, морське, річкове, поромне, повітряне та пішохідне сполучення через державний кордон України здійснюється в пунктах пропуску, що встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства і міжнародних договорів України, а також поза пунктами пропуску через державний кордон України у випадках, визначених законодавством.
Пункт пропуску через державний кордон України - це спеціально виділена територія на залізничних та автомобільних станціях, у морських і річкових портах, аеропортах (аеродромах) з комплексом будівель, споруд і технічних засобів, де здійснюються прикордонний, митний та інші види контролю і пропуск через державний кордон осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна.
Частина 1 ст.204-1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.
Об'єктивна сторона даного правопорушення виражається в перетинанні або спробі перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з документами, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів.
Суб'єктивна сторона даного правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого умислу.
Тобто, в даному випадку, в діях ОСОБА_1 міг бути склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.204-1 КУпАП за умови вчинення ним будь-яких активних дій, які б свідчили про спробу перетинання ним державного кордону України поза пунктом пропуску.
Згідно матеріалів справи вбачається, що 17.01.2023 ОСОБА_1 знаходився по пояс у воді річки "Дністер", неподалік від лінії державного кордону України, однак вказана обставина не може беззаперечно свідчити про те, що ОСОБА_1 намагався таким чином перетнути державний кордон України поза пунктом пропуску.
Будь-яких доказів, які б вказували на те, що ОСОБА_1 17.01.2023 здійснив спробу перетинання державного кордону України поза пунктом пропуску, матеріали справи не містять.
Згідно ч.2 ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Суддя наголошує, що він не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод .
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Салабіаку проти Франції» від 07 жовтня 1988 року зазначив, що тягар доведення вини покладається на обвинувачення і будь - які сумніви повинні бути на користь обвинуваченого. З метою судового переслідування необхідно приєднати до справи достатньо доказів для засудження обвинуваченого.
Протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. theUnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть "випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту".
Особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.
Відповідно до статті 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що доданими до даного протоколу про адміністративне правопорушення матеріалами вина ОСОБА_1 , яка є складовою частиною будь-якого складу правопорушення і має бути обов'язково встановлена при розгляді адміністративних матеріалів, недоведена та не може бути встановлена судом.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
За встановлених при розгляді справи обставин, суд трактує всі сумніви на користь особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення та, оцінивши вищенаведені докази в їх сукупності, дійшов висновку про те, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбаченого статтею ч.1 ст.204-1 КУпАП, тому провадження в справі необхідно закрити.
Керуючись ст.ст.204-1, 221, 247, 251, 252, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.204-1 КУпАП закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Р.В. Швець