Справа № 147/734/22
Провадження № 2/147/35/23
18 січня 2023 року смт Тростянець
Тростянецький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Натальчук О.А.,
із секретарем Свистун А.П.,
за участю представника позивача, адвоката Мосьондза С.А.,
представника відповідача, адвоката Дудіна Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Тростянецького районного суду Вінницької області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницягаз Збут" до ОСОБА_1 , третя особа - Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Вінницягаз», про стягнення заборгованості за послуги з постачання природного газу, -
Представник Товариства з обмеженою відповідальність «Вінницягаз Збут» (надалі ТОВ «Вінницягаз Збут») звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з постачання газу.
Позов мотивований тим, що відповідач є споживачем послуг з постачання природного газу, які надає позивач з відкритим особовим рахунком № НОМЕР_1 . Відповідно до розрахунку заборгованості по особовому рахунку відповідача, позивач надає послуги з газопостачання до оселі споживача, яка їх отримує, однак оплату проводить не у повному обсязі. Зазначено, що відносини, які виникають між постачальниками та споживачами природного газу, із врахуванням їх взаємовідносин з операторами газорозподільчої системи, регулюються Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2496 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за №1382/27827. Розділом ІІІ даних Правил встановлено, що постачання природного газу побутовому споживачу здійснюється на підставі договору, що укладається між останнім та постачальником на умовах типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2500. Договір постачання природного газу побутовим споживачам укладається з урахуванням статтей 633, 634, 641, 642 ЦК України, шляхом заявочного приєднання побутового споживача до умов договору постачання природного газу, що розміщений на офіційному веб сайті НКРЕКП та постачальника і не потребує двостороннього підписання письмової форми договору. Постачальники зобов'язані на власному сайті розмістити редакцію договору постачання природного газу, яка має відповідати типовому договору постачання природного газу побутовим споживачам. Представник позивача зазначає, що на сайті позивача розміщена типова форма договору зі змінами та доповненнями, внесеними постановами НКРЕКП на дату написання даного позову. Крім цього, згідно розділу ІІІ Правил постачання, якщо споживач не повернув постачальнику заяву-приєднання, фактом згоди споживача про приєднання до умов договору є сплачений ним рахунок (квитанція) постачальника за поставлений природний газ, а щодо постачальника із спеціальними обов'язками - і факт фактичного споживання природного газу після офіційного опублікування договору таким постачальникам відповідно до вимог цих Правил. Відповідно до розрахунку заборгованості по особовому рахунку відповідача, який доданий до позовної заяви, послуги з газопостачання останнім приймаються та проводиться часткова їх оплата. Таким чином, між сторонами виконуються умови договору, хоча договір у письмовій формі між ними не укладався. Відповідно до частини 1 ст. 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 09.11.2017 до обов'язків споживача належить оплата за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця. Абзацом другим встановлено, що споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Також, відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 20 та вказаного Закону, оплата за житлово-комунальні послуги здійснюється у строки, встановлені договором або законом. Відповідно до пунктів 2.1, 4.3, 4.5, 4.6 типового договору, постачальник зобов'язується постачати побутовому споживачу природний газ у необхідних для нього об'ємах, а останній зобов'язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу в розмірі, строках та порядку, визначених договором. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Розрахунки здійснюються за рахунками та/або квитанціями абонентської книжки постачальника не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим.
Свої зобов'язання по забезпеченню відповідача природним газом позивач виконує належним чином та в повному обсязі. Відповідач же свої зобов'язання по оплаті послуг виконує несвоєчасно та не в повному обсязі. Споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від їх оплати. Станом на 01.05.2022 сума заборгованості за послуги з газопостачання відповідача перед позивачем складає 62353,54 грн. Дана заборгованість виникла за період з 01.08.2019 по 01.05.2022.
Також вказано, що ТОВ «Вінницягаз Збут», як сторона договору постачання природного газу побутовому споживачу, наголошує на тому, що здійснює лише обчислення, тобто математичні розрахунки з наданими йому числовими значеннями об'єму спожитого газу, що визначені оператором ГРМ, а саме АТ «Вінницягаз», обсяги природного газу, які є обов'язковими для нього, як постачальника, у взаємовідносинах із споживачем. Таким чином, позивач звернувся до АТ «Вінницягаз» із письмовим запитом про надання інформації стосовно споживача ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , щодо фактичних показників лічильника газу за період з 01.01.2019 по 01.05.2022 зафіксованих за вказаною адресою. З наданої відповіді на запит встановлено факт споживання природного газу, фактичні показники засобу обліку у відповідача з помісячним відображенням у спірному періоді.
Вказані обставини змусили позивача звернутися до суду з даним позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за послуги з постачання природного газу в розмірі 62353,54 грн., за період з 01.08.2019 по 01.05.2022, та судові витрати з оплати судового збору у розмірі 2481 грн.
Ухвалою Тростянецького районного суду Вінницької області від 01.09.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.
12.10.2022 від представника відповідача, адвоката Дудіна Л.В., до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому зазначено, що відповідач заперечує проти задоволення позову, посилаючись на невірні дані у графі «фінансовий стан» щодо відомостей про обсяги спожитого газу. Доказів передання оператором ГРМ таких показників та підстави їх визначення, суду не надано. Водночас, ОСОБА_1 стверджує, що вона оплачувала щомісячно послуги за спожитий газ за показниками лічильника відповідно до обсягу спожитого нею газу, про що надала суду квитанції про щомісячні оплати послуг як позивача в яких зазначено відомості про показники лічильника відповідача, які є послідовними та невідповідності таких показників дійсному обсягу споживання газу позивачем не доведено, та такий спосіб передачі відомостей щодо обсягів споживання газу відповідає п. 5.5 Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2498. Доведення споживачу оператором ГРМ інших обсягів споживання природного газу за вказаний позивачем період, а саме тих обсягів, що зазначені у виписці по особовому рахунку відповідача та які відмінні від зазначених відповідачем, як того вимагає п. п. 1 п. 4.4. Типового договору, затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30.09.2015 № 2500, щодо встановлення обсягу постачання та споживання природного газу, суду не доведено. При цьому відомості відповідача були доведені до відома позивача та оператора ГРМ в передбачений встановленими нормами спосіб, відповідно відповідач, як споживач, мала законні підстави розраховувати на врахування поданих нею показників при здійсненні нарахувань. Позивач вказану обставину належними та допустимими доказами не спростував та не довів щомісячне використання відповідачем газу саме за обсягами, які зазначені у виписці з особового рахунку споживача, та не спростував надані відповідачем докази іншого обсягу споживання природного газу за вказаний період, а саме з 01.08.2019 до 01.05.2022. Також вказав, позивачем не доведено, на підставі яких первинних документів була сформована така виписка. Тобто фактично єдиним доказом наявності боргу відповідача, наданим суду ТОВ «Вінницягаз Збут», є виписка з особового рахунку, яка не є первинним документом, який підтверджує відображені в ній відомості, а має ґрунтуватися на встановленні належними доказами зазначених в ній відомостей, в тому числі обсягів споживання природного газу та показників газового лічильника. Окрім того, представник відповідача звертав увагу на те, що АТ «Вінницягаз» у листі від 16.06.2022 повідомила позивача про те, що з 08.02.2022 газопостачання (розподіл природного газу) об'єкту за адресою: АДРЕСА_1 , було припинено шляхом механічного від'єднання газових мереж споживача від газорозподільної системи. На підставі викладеного вище, в задоволенні позову просив відмовити (а.с.67-98).
24.10.2022 від представника ТОВ «Вінницягаз Збут» надійшла відповідь на відзив. Представник позивача зазначив, що твердження відповідача, про те, що інформація надана ТОВ «Вінницягаз Збут» щодо обсягів природного газу не була підтверджена тим, що оператор ГРМ такі показники надавав позивачу, з посиланням на судовий прецедент (рішення Вінницького районного суду Вінницької області по справі №128/1670/21 та Постанову Апеляційного суду у цій же справі) не слід приймати до уваги, оскільки при прийнятті вказаних рішень був відсутній такий первинний документ як інформація від АТ «Вінницягаз» (Оператор ГРМ) про обсяги природного газу, які були передані діючому постачальнику в підтвердження проведених нарахувань за послуги з постачання природного газу. В даному випадку, в матеріалах справи як доказ міститься відповідь з АТ «Вінницягаз» з інформацією про фактичні показники лічильника природного газу та обсяги споживання за адресою проживання ОСОБА_1 в спірний період. Спростовуючи дану позицію відповідача, наголошує, що до позовної заяви ТОВ «Вінницягаз Збут» надав допустимий та належний доказ, а саме відповідь АТ «Вінницягаз» (Оператор ГРМ) за №210-Сл-5202-0622 від 16.06.2022 року, з зазначенням інформації стосовно споживача гр. ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 з особовим рахунком НОМЕР_1 , щодо фактичних показників лічильника газу за період з 01.01.2019 по 08.02.2022 зафіксованих за вказаною адресою у відповідні календарні періоди та які були передані на інформаційну платформу Оператора ГТС для остаточної алокації по постачальнику Побутового споживача. Тому, даний доказ є первинним документом, який містить виключну інформацію про показники засобу обліку та обсяги споживання природного газу відповідачем у відповідні календарні періоди, які були передані Оператором ГРМ на інформаційну платформу Оператора ГТС, на які в подальшому були проведено нарахування заборгованості, яка існує на особовому рахунку відповідача і є предметом позову по даній справі. Дана обставина також спростовує позицію відповідача щодо недоведеності щомісячного використання відповідачем газу саме за обсягами, які зазначені у виписці з особового рахунку споживача, оскільки відповідь Оператора ГРМ та доданий до позову фінансовий стан містять однакові обсяги природного газу у відповідні календарні періоди. Крім цього, не заслуговують увагу додані ОСОБА_1 докази - квитанції та рахунки, оскільки не спростовують наявність заборгованості за послуги з постачання природного газу, яка є предметом розгляду даного позову. Щодо квитанцій які додані відповідачем до відзиву, то дані квитанції підтверджують суми оплати за послуги з розподілу природного газу, які надаються Оператором ГРМ і не являються предметом судового розгляду. Зазначено, що згідно виписки з особового рахунку № НОМЕР_1 , доданим позивачем до позову, за період з 01.01.2019 року по 01.06.2022 рік жодної оплати за послуги з постачання природного газу проведено не було. Крім того, за даними Оператора ГРМ показники лічильника газу у Відповідача у період з 01.05.2019 по 01.01.2022 не змінювалась, що підтверджується листом АТ «Вінницягаз» доданим до позову. Дана обставина потягла за собою відсутність нарахувань по особовому рахунку ОСОБА_1 в зазначений період. Зазначене вказує на те, що всупереч встановленим нормам матеріального права відповідачем не передавались показники засобу обліку Оператору ГРМ, тому відповідно в рахунках доданих до відзиву сума на оплату послуг з постачання природного газу наданих позивачем відповідачу не змінювалась. Також, наголошував, що ОСОБА_1 не додано рахунків за січень та лютий 2022 року в яких сума нарахувань за постачання природного газу змінилась в зв?язку з передачею показників лічильника газу Оператором ГРМ на інформаційну платформу Оператора ГРС для остаточної алокації по постачальнику побутового споживача гр. ОСОБА_1 . Зміна обсягів споживання в січні та лютому 2022 року та проведення нарахувань за послуги з постачання природного газу підтверджуються доказами наданими позивачем до позову, а саме випискою з особового рахунку НОМЕР_1 та відповіддю Оператора ГРМ (АТ «Вінницягаз») (а.с.108-112).
27.10.2022 від представника відповідача, адвоката Дудіна Л.В., надійшло письмове заперечення в порядку ст.180 ЦПК України (а.с.127-131). У запереченні зазначено, що ОСОБА_1 заперечує проти позову, позовні вимоги не визнає та просить відмовити в їх задоволенні. Так, з наданої позивачем виписки з особового рахунку споживача та наданих відповідачем рахунків та квитанцій про оплату послуг за постачання та розподіл природного газу з'ясовано, що з 01.08.2019 по 01.05.2022 споживачу по особовому рахунку № НОМЕР_1 здійснено нарахування обсягу спожитого природного газу за показниками, які не відповідають показникам споживання та які подавалися ним як позивачу в квитанціях про оплату послуг за розподіл природного газу так і Оператору ГРМ. Водночас, відповідач стверджує, що вона оплачувала помісячно послуги за спожитий газ за показниками лічильника відповідно до обсягу спожитого нею газу, про що надала суду квитанції про щомісячні оплати послуг, а позивачем не доведено невідповідність таких показників дійсному об'єму споживання. Доведення споживачу Оператором ГРМ інших обсягів споживання природного газу за вказаний позивачем період, а саме тих обсягів, що зазначені у виписці по особовому рахунку відповідача, та які відмінні від зазначених ОСОБА_1 , як того вимагає п.п.1 п.4.4 Типового договору, суду не доведено. При цьому, відомості відповідача були доведені до відома позивача та Оператора ГРМ в передбачений встановленими нормами спосіб, відповідно відповідач, як споживач, мала законні підстави розрахувати на врахування поданих нею показників при здійсненні нарахувань. Позивач вказану обставину належними та допустимими доказами не спростував та не довів щомісячне використання відповідачем газу саме за обсягами, які зазначені у виписці з особового рахунку споживача, та не спростував надані відповідачем докази іншого обсягу споживання природного газу за вказаний період, а саме з 01.08.2019 до 01.05.2022 (копії рахунків та квитанцій додаються). На підставі яких первинних документів була сформована така виписка позивачем не доведено, фактично єдиним доказом наявності боргу відповідача, наданим суду позивачем, є виписка з особового рахунку, яка не є первинним документом, який підтверджує відображені в ній відомості, а має ґрунтуватися на встановленні належними доказами зазначених в ній відомостей, в тому числі обсягів споживання природного газу та показників газового лічильника.
Ухвалою суду від 16.11.2022 залучено до участі у даній справі в якості третьої особи на стороні позивача - Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Вінницягаз», код ЄДРПОУ 03338649, адреса місцезнаходження: пров.Костя Широцького, 24, м.Вінниця, Вінницький район, Вінницька область.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити. Суду пояснив, що за адресою по АДРЕСА_1 наявний борг за спожитий природний газ за період з 01.08.2019 по 01.05.2022. До позову було додано рахунок на оплату природного газу, однак коштів не надходило. Також зазначив, що йому не відомо чому відповідач не подавала показники лічильника і чому вони не знімалися АТ «Вінниця газ». В подальшому, коли знялися показники, був зафіксований об'єм спожитого газу, який помножився на ціну, тому і виникла така заборгованість. Окрім того, не відомо чи за даною адресою виділено лічильники на двох співвласників. По факту за даною адресою знаходиться один лічильник, оскільки є лише один особовий рахунок. Таким чином вважає вимоги ТОВ «Вінницягаз Збут» обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Представник відповідача, адвокат Дудін Л.В., позовні вимоги не визнав, в задоволенні позову просив відмовити, оскільки позов є не доведеним. Додатково зазначив, що ОСОБА_1 є лише співвласником житлового будинку, який розташований по АДРЕСА_1 та частину якого отримала у спадок. В іншій частині проживає хтось інший, однак йому не відомо хто саме. Також не відомо хто споживав газ. ОСОБА_1 проживала за іншою адресою і не користувалася газом. Фактично борг виник за один місяць і не може бути більше 62 тис. грн. З лютого місяця газопостачання було відключено. Інша особа, тобто мати чоловіка відповідачки померла у 2014 році і газ також не споживався. На запитання чи передавалися показники лічильника газу у відповідному порядку, представник відповідача не зміг відповісти.
ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з'явилася, про причини неявки суд не повідомила. Разом з тим, у зв'язку з присутністю її представника в судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути дану справу за відсутності відповідачки, відповідно до ст. 223 ЦПК України. У даному випадку права на захист останньої не порушено.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився та не повідомив про причини своєї неявки, будь-яких клопотань не заявляв.
Дослідивши матеріали справи, вивчивши та оцінивши докази по справі та співставивши їх у відповідності до норм чинного законодавства, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як передбачено ст.1 Закону України «Про ринок природного газу» суб'єктами ринку природного газу є: оператор газотранспортної системи, оператор газорозподільної системи, оператор газосховища, оператор установки LNG, замовник, оптовий продавець, оптовий покупець, постачальник, споживач.
Судом встановлено, що ТОВ «Вінницягаз Збут» є організацією, що надає населенню послуги з газопостачання до оселі споживача.
Відповідач ОСОБА_1 є споживачем послуг з постачання природного газу, які надаються ТОВ «Вінницягаз Збут» з відкритим особовим рахунком № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.12).
З копії рішення Тростянецького районного суду Вінницької області від 24.05.2018 вбачається, що ОСОБА_1 в судовому порядку визнавала право власності на 1/2 частину житлового будинку та господарських споруд, що розташований в АДРЕСА_1 , що належала ОСОБА_2 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.32,33).
09.05.2022 Тростянецьким районним судом Вінницької області було винесено судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінницягаз Збут» (м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 23, код ЄДРПОУ 39593306) заборгованість за послугу з постачання природного газу за період з 01.08.2019 р. по 01.04.2022 р. в сумі 62355 (шістдесят дві тисячі триста п'ятдесят п'ять) грн. 34 коп., а також судового збору в розмірі у розмірі 248 (двісті сорок вісім) грн. 10 коп.
В подальшому, боржник ОСОБА_1 подала до суду заяву, в якій просила скасувати судовий наказ, виданий Тростянецьким районним судом Вінницької області 09.05.2022 по цивільній справі №147/325/22 з підстав того, що остання не визнає заборгованість за послуги з постачання природного газу. Таким чином, у зв'язку з тим, що між сторонами виник спір про право, ухвалою Тростянецького районного суду Вінницької області від 01.06.2022 даний судовий наказ було скасовано, а ТОВ «Вінницягаз Збут» роз'яснено право звернення до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження (а.с.30, 31).
Як вбачається із матеріалів справи, між сторонами виникли спірні правовідносини з приводу наданих послуг з постачання природного газу та їх оплати, які регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про ринок природного газу», Правилами постачання природного газу, затвердженими Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 30.09.2015 №2496 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за №1382/27827 (надалі Правила постачання) та Типовим договором постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2500 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за №1386/2783.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать, зокрема комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
У п.5 ч.2 ст.7 Закону України «При житлово-комунальні послуги» передбачено, що індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Згідно з ч.1 ст. 9 Закону України «Про житлово - комунальні послуги», споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Окрім того, п. 2 ч.2 ст. 13 Закону України "Про ринок природного газу" визначено, що споживач газу зобов'язаний забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів.
Відповідно до п.2 розділу ІІІ Правил постачання природного газу побутовому споживачу здійснюється на підставі договору, що укладається між ним та постачальником на умовах типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого Регулятором, які є однаковими для всіх побутових споживачів України.
За договором постачання природного газу постачальник зобов'язаний поставити побутовому споживачу природний газ у необхідних для нього об'ємах (обсягах), а побутовий споживач зобов'язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором.
Розрахунковим періодом за договором постачання природного газу побутовим споживачам є календарний місяць, крім випадку зміни постачальника відповідно до розділу V та VІ цих Правил, коли для попереднього постачальника розрахунковий період має визначатися як сума газових діб місяця, що передували даті зміни постачальника, а для нового - як сума газових діб місяця, наступних за датою зміни постачальника. При здійсненні постачання природного газу в рамках базової річної пропозиції оплата рахунка (платіжного документа) постачальника має бути здійснена не пізніше 25 числа місяця, наступного за розрахунковим (п. 24 Розділу ІІІ Правил).
Договір постачання природного газу побутовим споживачам укладається з урахуванням статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного кодексу України шляхом заявочного приєднання побутового споживача до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам за згодою постачальника відповідно до умов Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2500 (далі - Типовий договір), що розміщений на офіційному веб сайті Регулятора та постачальника і не потребує двостороннього підписання письмової форми договору.
Відповідно до п.32 розділу ІІІ Правил постачання природного газу, побутовий споживач зобов'язаний: забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договору.
Згідно п.1.3. Типового договору, цей Договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України на невизначений строк шляхом приєднання Споживача до умов цього Договору. Фактом згоди Споживача про приєднання до умов цього Договору є отримання Постачальником поданої Споживачем заяви-приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам (далі - заява-приєднання) за формою, встановленою у додатку 1 до цього Договору, та/або сплачений Споживачем рахунок (квитанція) Постачальника за поставлений природний газ, а щодо постачальника, на якого в установленому чинним законодавством порядку покладені спеціальні обов'язки з постачання природного газу побутовим споживачам, - факт споживання природного газу відповідно до вимог Правил постачання та за умови, що у Споживача відсутній інший діючий постачальник (для забезпечення приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам усіх діючих побутових споживачів, об'єкти яких знаходяться в межах закріпленої території постачальника із спеціальними обов'язками, останній в установленому порядку надсилає кожному побутовому споживачу заяву-приєднання разом із супровідним листом за формою, встановленою у додатку 2 до цього Договору).
Відповідно до абзацу 1, 2 п. 4.6 Типового договору, при розрахунку за квитанціями абонентної книжки постачальника, споживач самостійно розраховує суму платежу та сплачує його постачальнику не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим. Оплата рахунку постачальника про сплату послуг за цим договором має бути здійснена споживачем в термін визначений в рахунку, який не може бути меншим п'яти робочих днів з моменту отримання споживачем цього рахунку.
Згідно підпункту 1 п.5.2. Типового договору, споживач зобов'язаний забезпечувати своєчасну та повну оплату послуг постачальника згідно з умовами цього договору.
Відповідно до правової позиції Верхового Суду України, викладеної у постанові від 20.04.2016 у справі №6-2951цс15), яка підтримана у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.09.2018 у справі №751/3840/15-ц, споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність письмово оформленого договору з позивачем не позбавляє відповідача обов'язку оплачувати надані йому послуги.
Таким чином, споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати житлово-комунальних послуг у повному обсязі.
З розрахунку заборгованості по абоненту ОСОБА_1 , особовий рахунок НОМЕР_1 , який доданий представником позивача до позовної заяви (а.с.12), вбачається, що послуги з постачання природного газу відповідачем з 01.2019 не оплачувалися, однак і не оспорювалися.
Таким чином, судом встановлено, що між сторонами на підставі публічного договору склалися фактичні договірні відносини щодо послуг з приводу постачання природного газу.
Станом на 01.06.2022 сума заборгованості за послугу з постачання природного газу у відповідача перед ТОВ «Вінницягаз Збут» складає 62353,54 грн. (а.с.12). Довідка про фінансовий стан також містить інформацію (відомості) про особу відповідача, про газифікований об'єкт (адреса), обсяги споживання природного газу споживачем, суми нарахування.
У копії довідки щодо цін на природний газ для населення по ТОВ «Вінницягаз Збут», вказано ціни постачання природного газу за період з 2015 року по 2022 рік (а.с. 15).
При цьому суд звертає увагу, що нарахування за спожиті послуги здійснено за встановленими тарифами з урахування кількості спожитого природного газу, що обраховується за допомогою індивідуальних приладів обліку газу для споживачів природного газу.
Судом встановлено, що позивачем виконано свої обов'язки щодо надання послуги з постачання природного газу, разом з тим відповідачем належним чином не виконувалося зобов'язання щодо належної і своєчасної плати за дані послуги.
Окрім того, з довідки про фінансовий стан (а.с.12) та повідомлення АТ «Вівнницягаз» (а.с.13) вбачається, що ОСОБА_1 не надавала відповідно до вимог обсяги споживання природного газу. Станом на 01.2022 обсяги споживання становили - 7757,45. До лютого 2022 було додатково спожито ще 34 куб.
Таким чином судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 користувалася наданими послугами, продовжуючи споживати природний газ, натомість всупереч визначеним законом обов'язкам, свої зобов'язання перед позивачем належним чином не виконувала, а саме не сплачувала вартість отриманих нею послуг, внаслідок чого має заборгованість перед позивачем за послуги з постачання природного газу.
В свою чергу ні відповідач, ні представник відповідача не спростували наведений позивачем розрахунок наявної у ОСОБА_1 заборгованості.
Окрім того, з повідомлення АТ «Вінницягаз» (Оператор ГРМ) за №210-Сл-5202-0622 від 16.06.2022, стосовно споживача гр. ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , з особовим рахунком НОМЕР_1 ), вбачається, що даним оператором було надано фактичні показники лічильника газу за період з 01.01.2019 по 08.02.2022 зафіксованих за вказаною адресою згідно таблиці. При цьому, 08.02.2022 газопостачання (розподіл природного газу за вищезазначеною адресою було припинено, що не заперечується сторонами по справі. Інформація про об'єми та обсяг розподіленого (спожитого) газу за відповідний період Товариством, відповідно до вимог Кодексу ГТС було передано Оператору ГТС для проведення ним остаточної алокації по постачальнику споживача (а.с.13).
Згідно ч.1 ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до вимогст.526 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
На підставі ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч.1 ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч. 1 ст.903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Зобов'язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов'язанням.
Таким чином, правовідношення, в якому замовник зобов'язаний оплатити надану послугу, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов'язанням.
З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов'язанням, в якому, серед інших прав і обов'язків сторін, на боржників покладено виключно певний цивільно-правовий обов'язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (частина перша статті 509ЦК України) - вимагати сплату грошей за надані послуги.
Оскільки відповідачка в добровільному порядку заборгованість за надані послуги з постачання природного газу не сплачує, вона тим самим порушує ст. 526 ЦК України та п.5.2 Типового договору.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що у відповідача перед позивачем виник обов'язок щодо сплати послуг з постачання природного газу попри відсутність двосторонньої підписаної письмової форми договору про надання послуг з постачання природного газу.
Суд не приймає до уваги надані представником відповідача копії квитанцій (а.с.75 звор., 80 звор., 81 звор., 82 звор., 85 звор., 88, 89) оскільки з їх вмісту вбачається, що платник ОСОБА_1 здійснювала оплату за послуги з розподілу природного газу, отримувач коштів - АТ «Оператор газорозподільної системи «Вінницягаз», тобто іншому оператору ГРМ, який надає інші послуги споживачам, які не є предметом даного позову.
Також судом критично оцінено посилання представника відповідача з приводу того, що ОСОБА_1 є лише співвласником житлового будинку по АДРЕСА_1 , не проживає за вказаною адресою та не є споживачем природнього газу, оскільки ним не підтверджено належними доказами наявність іншого співвласника, і користування останнім природним газом за даною адресою. Так само не обгрунтовано того, що відповідач проживає за іншою адресою, не користується житлово - комунальними послугами, а фактично у вищевказаному будинку проживають інші особи.
Будь-яких клопотань від сторони відповідача не надходили, зокрема щодо витребування інформації на кого зареєстровано право власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 . А також не оспорено розрахунок заборгованості шляхом проведення експертизи показників лічильника, не оскаржувалися показники лічильника, які надавалися третьою особою.
Ст. 322 ЦК України визначає, що власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, у зв'язку з тим що відсутні відомості про наявність іншого власника житлового будинку по АДРЕСА_1 , особовий рахунок за споживання природнього газу відкрито саме на ОСОБА_1 , показники лічильника нею не надано, відомостей про їх надання позивачеві суду не надано, додані відомості про показники лічильника обліку природнього газу останньою не оспорено, наявність квитанцій про часткову оплату за транспортування газу на користь третьої особи вказує на те, що відповідач є стороною договору споживання природнього газу та зобов'язана його виконувати належним чином, а тому визначена заборгованість підлягає стягненню в повному обсязі.
Щодо відсутності даних показників лічильника з 2019 по 01.2022 року то даний факт лише підтверджує те, що відповідач не виконувала умови договору та не надавала показники лічильника, і навпаки перевірка показників лічильника була проведена при відключенні абонента від газопостачання.
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ЦПК України. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.
Разом з тим, під час розгляду справи про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги визначальним є встановлення факту надання обслуговуючою організацією (позивачем) житлово-комунальних послуг особам, які є їх споживачами (відповідачу, відповідачам), та правильність нарахування заборгованості за житлово-комунальні послуги згідно з чинними тарифами.
Такі висновки викладені в постанові Верховного Суду від 14 лютого 2018 року у справі № 638/11589/15-ц.
Таким чином, відповідачем та її представником не надано будь-яких належних та допустимих доказів на спростовування доводів позивача щодо об'єму спожитого природнього газу, який взято для розрахунку, розміру нарахованої вартості послуги, не обґрунтовано в чому його неправильність, не надано на його спростування чи підтвердження його неправильності жодних доказів.
Відтак ОСОБА_1 не спростовано наявність між нею, як побутовим споживачем природного газу за адресою: АДРЕСА_1 та ТОВ «Вінницягаз Збут» договірних відносин, надання позивачем послуги з постачання природного газу до об'єкта побутового споживача та виникнення заборгованості у визначеному позивачем розмірі.
Так, наведені представником відповідача доводи у відзиві на позовну заяву, поясненнях на відповідь на відзив цих обставин не спростовують.
Одночасно, Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Аналізуючи вищевикладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, виходячи із принципів розумності, виваженості, справедливості, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог представника позивача в заявлених ним межах та про існування правових підстав для їх задоволення.
Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 2481 грн.
Керуючись ст. ст. 4, 13, 77-82, 137, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницягаз Збут" до ОСОБА_1 , третя особа - Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Вінницягаз», про стягнення заборгованості за послуги з постачання природного газу - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницягаз Збут" заборгованість за послугу з постачання природного газу за період з 01.08.2019 по 01.05.2022 в сумі 62353 (шістдесят дві тисячі триста п'ятдесят три) грн. 54 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницягаз Збут" судовий збір у розмірі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) грн. 00 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається учасниками справи до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінницягаз Збут", код ЄДРПОУ 39593306, юридична адреса: 21036, місто Вінниця, вулиця Хмельницьке шосе, 23.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_2 , громадянка України, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Третя особа - Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Вінницягаз», код ЄДРПОУ 03338649, адреса місцезнаходження: пров.Костя Широцького, 24, м.Вінниця, Вінницький район, Вінницька область.
Повний текст рішення складено 20.01.2023.
Суддя О.А. Натальчук