Справа № 135/64/23
Провадження № 1-кп/135/39/23
20.01.2023 року м.Ладижин
Ладижинський міський суд Вінницької області у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в порядку спрощеного судового провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12023025240000005 від 06 січня 2023 року, відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Ладижин Гайсинського району Вінницької області, українця, громадянина України, маючого середню спеціальну освіту, непрацюючого, неодруженого, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, -
У грудні 2022 року (точної дати та часу досудовим слідством не встановлено), ОСОБА_3 , проходячи біля бетонної стели із написом «Ладижин», яка розташована при в'їзді у м. Ладижин Гайсинського району Вінницької області по вул. Карла Маркса, на землі помітив поліетиленовий прозорий пакет, піднявши та розкривши який виявив, що в ньому знаходиться суха подрібнена речовина зеленого кольору рослинного походження, яка згідно висновку експерта №СЕ-19/102-23/387-НЗПРАП від 12.01.2023 є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабіс, масою 18,66 г (у перерахунку на суху речовину), який забрав собі та розсипав у дві пластикові колби, а частину залишив у поліетиленовому прозорому пакеті, помістивши до правої зовнішньої кишені своєї куртки, у яку був одягнений, таким чином незаконно придбав наркотичний засіб - канабіс, який незаконно зберігав при собі до 18 год. 25 хв. 06.01.2023 року, для власного вживання без мети збуту.
Своїми діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.309 КК України, тобто незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту.
Згідно з ч.2 ст.381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту.
На підставі ч.4 ст.107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснювалося.
Дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали кримінального провадження, судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, повністю згоден із встановленими під час дізнання обставинами скоєного ним кримінального проступку, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження, передбаченого ч.1 ст.394 КПК України, і у присутності захисника - адвоката ОСОБА_4 подав письмову заяву про розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку, без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Крім того, судом досліджені додані до обвинувального акту письмові матеріали досудового розслідування, у тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання обвинуваченим своєї винуватості. Суд дослідив матеріали кримінального провадження, а саме: протокол затримання особи, яка вчинила кримінальний проступок від 06.01.2023 року; постанову про визнання та приєднання до провадження речових доказів від 06.01.2023 року; висновок експерта №СЕ-19/102-23/387-НЗПРАП від 12.01.2023 року, матеріали, які характеризують особу обвинуваченого.
Дії обвинуваченого ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч.1 ст.309 КК України, як незаконне придбання та зберігання психотропних речовин без мети збуту.
В зв'язку з тим, що обвинувачений ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акту за його відсутності, а прокурором був надісланий до суду обвинувальний акт з клопотанням обвинуваченого про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні, суд, вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, вважає можливим розглянути обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження і ухвалити вирок.
Відповідно до ст.65 КК України, пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» суд, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку має дотримуватись вимог кримінального закону й зобов'язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Призначене покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого і попередження нових злочинів.
Виходячи з приписів ст.12 КК України, вчинене ОСОБА_3 кримінальне правопорушення, передбачене ч.1ст.309 КК України, є кримінальним проступком.
Обставиною, що відповідно до ст.66 КК України пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненому кримінальному правопорушенні, є щире каяття.
Обставин, що відповідно до ст.67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 не встановлено.
При призначені покарання ОСОБА_3 , суд, дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховує обставини вчиненого ним кримінального проступку, спосіб вчинення такого і його мотиви, форму вини, обстановку вчинення кримінального проступку, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, за місцем фактичного проживання характеризується задовільно, не працює, на обліку як безробітний не перебуває, наявність пом'якшуючої покарання обставини, відсутність обтяжуючих покарання обставин, а також вимоги ст.50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, суд вважає необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_3 призначити покарання у виді обмеження волі в межах санкції статті, яка передбачає відповідальність за вчинене.
Підстав для призначення іншого більш м'якого покарання ОСОБА_3 судом не встановлено, оскільки згідно обвинувального акту та матеріалів кримінального провадження останній не працює, інших доходів не має.
Разом з тим, враховуючи те, що ОСОБА_3 повністю визнав свою винуватість в інкримінованому йому діянні, щиро розкаявся, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, а тому відповідно до вимогст. 75 КК України, ОСОБА_3 слід звільнити від відбування покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку з покладенням обов'язків, передбаченихст.76 КК України.
Запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_3 не застосовувався.
Відповідно до вимог ч.2 ст.124, 126 КПК України, суд вважає необхідним стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави документально підтверджені витрати на проведення судової експертизи №СЕ-19/102-2022/17173-НЗПРАП від 24.11.2022 року розмірі 1510 грн. 24 коп.
На підставі ч.4 ст.174 КПК України, суд вважає необхідним скасувати арешт на майно, накладений ухвалою слідчого судді Ладижинського міського суду Вінницької області №№135/28/23 від 10.01.2023 року.
Долю речових доказів вирішити у відповідності до приписівст.100 КПК України, знищити.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.368, 370, 374, 382 КПК України, суд, -
Визнати ОСОБА_3 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік.
На підставі ч.1 ст.75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування призначеного покарання у виді обмеження волі, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку - 1 (один) рік, не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки, передбачені ч.1 ст.76 КК України, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Початок іспитового строку обчислювати з моменту ухвалення вироку, а саме з 20.01.2023.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати за проведення судової експертизи Вінницьким НДЕКЦ МВС України №СЕ-19/102-23/387-НЗПРАП від 12.01.2023 року розмірі у розмірі 1510 (одну тисячу п'ятсот десять) гривень 24 копійки.
Арешт на майно, накладений ухвалою слідчого судді Ладижинського міського суду Вінницької області №135/28/23 від 10.01.2023 року - скасувати.
Речові докази у кримінальному провадженні: особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс, масою 18,66 г (у перерахунку на суху речовину), що зберігається у кімнаті зберігання речових доказів ВП №3 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області (квитанція №483 від 13.01.2023 року)- знищити.
Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст.ст. 381, 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду через Ладижинський міський суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку. У разі, якщо вирок було постановлено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому ст.382 КПК України, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя Ладижинського міського суду
Вінницької області ОСОБА_1