Справа № 135/1203/22
Провадження № 3/135/20/23
іменем України
17.01.2023 м. Ладижин Вінницька область
Суддя Ладижинського міського суду Вінницької області Волошина Т.В., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з ВП №3 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючий,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
29.10.2022 о 10 год 44 хв в м. Ладижин по вул. Процишина водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом - автомобілем марки ВАЗ 21110, державний номер НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння: хитка хода, нечітка мова. Від проходження огляду на стан сп'яніння відмовився у встановленому порядку огляду на місці зупинки.
Таким чином, ОСОБА_1 своїми діями порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України, тобто вчинив адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
На виклик до суду ОСОБА_1 не з'явився, повідомлявся про розгляд справи завчасно та належним чином на 17.11.2022, 31.11.2022, 12.12.2022, 14.12.2022, 17.01.2023. Жодних заяв або клопотань до суду не направляв, про наявність поважних причин для неявки не повідомляв. Згідно з рапортом інспектора СРПП ВП №3 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції Бурлачука П. встановлено, що місце реєстрації та фактичного проживання ОСОБА_1 АДРЕСА_1 . Також встановлено контактний номер телефону НОМЕР_2 , який особисто повідомив ОСОБА_1 з метою виклику в судове засідання.
Так, суд звертає увагу, що Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (справа "Каракуця проти України"). Однак, ОСОБА_1 до суду не прибув, розглядом справи не цікавився, своїм правом взяти участь у судовому розгляді не скористався.
За таких обставин, враховуючи, що ОСОБА_1 повідомлявся про час та дату розгляду справи, тривалий час, протягом якого дана справа перебуває у провадженні судді, з метою дотримання вимог ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, а також приймаючи до уваги, що участь особи при розгляді справ за ст.130 КУпАП не є обов'язковою, суддя вважає можливим розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 .
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд прийшов до наступних висновків.
Згідно зі статтею 245 КУпАП України завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 280 КУпАП України встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями частин 1, 2 статті 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Частиною 1 статті 8 КУпАП України встановлено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Так, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ № 321173 від 29.10.2022, складеного інспектором СРПП ВП №3 Гайсинського РУП старшим лейтенантом поліції Бурлачуком П.В. видно, що 29.10.2022 о 10 год 44 хв в м. Ладижин по вул. Процишина водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом - автомобілем марки ВАЗ 21110, державний номер НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння: хитка хода, нечітка мова. Від проходження огляду на стан сп'яніння відмовився у встановленому порядку огляду на місці зупинки.
Як вбачається зі змісту протоколу, ОСОБА_1 було роз'яснено, що стосовно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП, який буде передано до суду для розгляду справи по суті.
При цьому, в судове засідання ОСОБА_1 для підтвердження або спростування викладених в протоколі про адміністративне правопорушення та матеріалах справи обставин на неодноразові виклики суду не з'явився.
Так, винуватість ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується матеріалами справи у їх сукупності.
Зокрема, протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ № 321173 від 29.10.2022, складений відповідно до вимог КУпАП та Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС від 07.11.2015 №1395, а отже відповідає вимогам діючого законодавства.
Зі змісту долученого до направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції ОСОБА_1 - графи «огляд проводився за допомогою» та «результати огляду» залишені пустими, що свідчить про те, що такий огляд ОСОБА_1 не проходив.
Також до матеріалів долучено відео з відеорегистратора поліцейського автомобіля та нагрудної камери поліцейського, що було оглянуто судом та яке суд сприймає як належний доказ.
Так, на вказаних відео записах зафіксований безперервний рух транспортного засобу - автомобіля марки ВАЗ 21110, державний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 по вул. Процишина в м. Ладижин, який зупинився на заправці. Також, на даному відео зафіксовано факт відмови ОСОБА_1 від огляду на стан сп'яніння, як на місці зупинки транспортного засобу, так і в закладах охорони здоров'я. Інспектором поліції роз'яснено ОСОБА_1 його права, передбачені Конституцією України та КУпАП, жодних клопотань або зауважень до процедури складання протоколу про адміністративне правопорушення від останнього не надходило.
Суд зазначає, що на даних відеоматеріалах не зафіксовано будь-яких дій, які б виникали сумнів, що працівник поліції діяв у непередбачений законом спосіб.
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху (далі - ПДР України) передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
У пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2 Розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі за змістом - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до п. 3 Розділу І Інструкції ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Законодавець саме з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, життя та здоров'я його учасників, поклав на водіїв транспортних засобів додаткові обов'язки, зокрема пройти на вимогу працівника поліції в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп'яніння.
Статтею 130 КУпАП передбачена відповідальність у разі керування транспортним засобом особою, яка перебуває у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, та так само відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Отже, викладене вище у сукупності, свідчить про порушення водієм ОСОБА_1 п. 2.5 Правил дорожнього руху України, тобто вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення, судом враховується характер вчиненого правопорушення, який відноситься до грубих порушень на транспорті та його підвищену суспільну небезпеку, особу правопорушника та майновий стан останнього, ступінь його вини. При цьому, судом враховується вік особи, його сімейний та майновий стан.
Обставин, що пом'якшує чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 судом не встановлено.
Відповідно до санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП за вчинення вказаного правопорушення накладається адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Згідно з довідкою інспектора СРПП ВП №3 Гайсинського РУП старшого лейтенанта поліції Бурлачука П.В. за останніх 12 місяців ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП не притягувався, посвідчення водія отримував.
Відтак, враховуючи наведене, суд приходить до переконання, що слід накласти стягнення на ОСОБА_1 у виді штрафу в розмірі, передбаченому ч. 1 ст. 130 КУпАП з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Призначення саме такого адміністративного стягнення на переконання суду є необхідним і достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.
В порядку, визначеному ст. 40-1 КУпАП та п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» вважаю за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 536 грн 80 коп.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП України, суддя
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 536 грн 80 коп. (п'ятсот тридцять шість гривень 80 копійок).
Роз'яснити ОСОБА_1 , що штраф має бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ст. 308 КУпАП, у разі несплати штрафу у строк, встановлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення.
Апеляційна скарга подається до Вінницького апеляційного суду через Ладижинський міський суд Вінницької області.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з дня набрання постановою законної сили.
Суддя