Справа № 128/2693/22
19 січня 2023 року м. Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Шевчук Л.П.,
при секретарі судового засідання Ружицькій І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -
ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.
У позовній заяві позивачкою викладено наступну позицію.
18.05.2018 вони із відповідачем зареєстрували шлюб, від якого ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився дочка ОСОБА_1 .. Рішенням Вінницького районного суду від 17.09.2020 їх із відповідачем шлюб було розірвано. Дитина проживає разом із нею та перебуває на її утриманні. Відповідач матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, участі у вихованні дитини не приймає. Відповідач відмовився добровільно надавати будь яку допомогу на утримання дитини. Від попереднього шлюбу відповідач має ще одну дитину, допомогу на утримання якої добровільно надає. Відповідач фізично здоровий, перебуває у працездатному віці, а тому має забезпечувати достатній життєвий рівень своїй дитині. Відповідач займається підприємницькою діяльністю, має офіційний дохід. З огляду на викладене просить стягнути із відповідача аліменти на утримання дочки в розмірі 7000,00 грн. щомісячно і до повноліття дитини. Також просила стягнути із відповідача понесені нею витрати на правову допомогу в розмірі 1000,00 грн.
Позивач клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження не подавала.
Заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного провадження відповідачем не подано.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, подала заяву, в якій позов підтримала за викладених в позовній заяві обставин, позовні вимоги уточнила та просила стягувати із відповідача аліменти на утримання їх спільної неповнолітньої дитини в розмірі 1/4 частини доходу відповідача. Також справу розглянути у її відсутність (а.с. 39).
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, подав заяву, в якій вказав, що позовні вимоги визнає частково, не заперечує щодо їх задоволення та стягнення аліментів в розмірі 1/4 частини його доходу. До заяви додав докази, підтверджуючі його дохід та копію свідоцтва про народження дитини. Просив справу розглядати у його відсутність (а.с. 25).
Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, оскільки розгляд справи відповідно до положень цього Кодексу здійснювався судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі.
Ухвалою суду від 28.11.2022 позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (а.с. 20).
Відповідачу було надіслано ухвалу про відкриття провадження у справі разом з позовною заявою та додатками до неї .
Дослідивши наявні у матеріалах справи заяви по суті, докази, оцінивши їх в сукупності, судом установлені такі фактичні обставини та відповідні їм спірні правовідносини.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач як на підставу своїх уточнених позовних вимог вказала на наявне у неї право на отримання аліментів на утримання спільної із відповідачем неповнолітньої дитини, яка проживає із позивачкою та знаходиться на її утриманні, вважає, що дані аліменти мають стягуватись у частці від доходу відповідача, а тому просить стягнути із відповідача аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів його доходів на утримання дитини, щомісячно до досягнення дитиною повноліття. Відповідач погоджується із розміром та видом аліментів, які позивачка просить із нього стягнути та відзив на позовну заяву не надав.
Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача про стягнення аліментів на утримання дитини.
Підставою позову є неоспорюване батьківство відповідача та невиконання ним вимог закону щодо надання необхідних коштів на утримання дитини.
Судом встановлено, що сторони з 18.05.2018 перебували у зареєстрованому шлюбі (а.с. 4), який рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 17.09.2020 розірвано (а.с. 7).
Відповідно до свідоцтва про зміну імені від 19.10.2018 ОСОБА_3 змінила прізвище на Гора (а.с. 5).
Відповідно до копії свідоцтва про народження сторони є батьками дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (а.с. 6).
Згідно довідки Якушинецької сільської ради №3514/02-06 від 09.11.2022 (а.с. 10) дитина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом із матір'ю ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 34).
З виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 13) вбачається, що відповідач ОСОБА_2 зареєстрований як фізична особа-підприємець.
Відповідно до Інформації ГУ ДПС у Вінницькій області №373/5/02-32-12-01-15 від 11.01.2023 (а.с. 36-37) відповідач ОСОБА_2 за період з 1 кварталу 2021 року по 3 квартал 2022 року регулярно отримував доходи у вигляді заробітної плати.
З копії свідоцтва про народження (а.с. 27) вбачається, що відповідач ОСОБА_2 є батьком дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Оцінюючи вищеперераховані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів відповідно до вимог статті 89 ЦПК України, суд згідно з положеннями статей 77, 78, 79, 80 цього ж Кодексу вважає ці докази належними, допустимими, достовірними та достатніми, оскільки вони містять інформацію щодо предмета доказування, підтверджують існування обставин на які посилаються сторони, одержані у встановленому законом порядку, на їх підставі можна встановити дійсні обставини справи, а також у своїй сукупності вони дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Вказаний спір регулюється положеннями Сімейного кодексу України, які регулюють спірні правовідносини, на які посилались і сторони у заявах по суті.
Відповідно до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Тобто, обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька, причому, обов'язком особистим, індивідуальним, а не солідарним.
Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Тобто спосіб стягнення аліментів (у частці від доходу чи у твердій грошовій сумі) здійснюється за рішення суду але за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Відповідно до принципів змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, викладених у статтях 12 і 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтями 76 і 81 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Враховуючи матеріальне становище позивачки, наявність у відповідача іншої дитини, те, що відповідач має дохід у вигляді заробітної плати, його стан здоров'я, те, що відповідач є працездатним, скрутне матеріальне становище дитини, задовільний стан здоров'я дитини, відповідно до ст. 182 СК України, визнання позову ОСОБА_2 , суд вважає необхідним визначити розмір аліментів на утримання дитини у розмірі 1/4 частки від доходу відповідача, так як такий визначений розмір аліментів на утримання однієї дитини, на переконання суду, відповідає вимогам закону, є законним та справедливим, відповідає інтересам та потребам дитини, з врахуванням рівного обов'язку обох батьків приймати участь у вихованні та утриманні дитини та такий вид аліментів (у виді частки від доходу) визначений позивачем, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно з пунктом 1 частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору при подачі даного позову до суду, то витрати по сплаті судового збору у розмірі, що визначений станом на день подання позову до суду, слід стягнути з відповідача на користь держави. Також із відповідача на користь позивачки слід стягнути повнесені нею витрати на правову допомогу в сумі 1000,00 грн. (а.с. 1).
Відповідно до статті 430 ЦПК України рішення в частині стягнення суми платежів за один місяць слід допустити до негайного виконання.
Керуючись ст.ст. 141, 180, 181 ч.3, 182, 183, 191 СК України, ст.ст. 1, 10, 141, 258, 259, 263-265, 273, 274-279 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини - задовольнити.
Стягувати із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в розмірі 1/4 частки від його доходу, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 10.11.2022 і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути зі ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) грн. 40 коп. на користь держави.
Стягнути зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в розмірі 1000 (одна тисяча) гривень.
Допустити негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць з 10.11.2022 по 10.12.2022.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Сторони по справі:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешканка АДРЕСА_1 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , мешканець АДРЕСА_2 .
Суддя Л.П. Шевчук