36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
26.12.2006 Справа № 5/578
за позовом Управління Пенсійного фонду України Автозаводського району в м.Кременчуці, м.Кременчук
до відповідача Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м.Кременчуці, м.Кременчук
про по адміністративній справі
Суддя: Гетя Н.Г.
Представники :
від позивача: Поліщук Н.М., дов.від 28.10.06 р.
від відповідача : Чайко В.І., дор.від 29.11.06 р.
СУТЬ СПОРУ : Розглядається адміністративний позов про зобов"язання вчинити дії по підписанню актів звірок із включенням особових справ пенсіонерів, каліцтво яким заподіяне в країнах СНД.
Відповідач проти позовних вимог заперечує.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив, що пенсійне забезпечення громадян України відповідно до ст.10 Закону України "Про пенсійне забезпечення" здійснюється органами Пенсійного фонду України. Статті 26,81 вказаного Закону передбачають, що призначення та виплата пенсій, в тому числі пенсій по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання здійснюється органами Пенсійного фонду.
Витрати, понесені Пенсійним фондом України у зв"язку із виплаторю пенсій, передбачених ст.26 Закону України "Про пенсійне забезпечення" підлягають відшкодуванню Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві. Вказане підтверджується ст.7 Закону України "Про страхові тарифи на загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещсних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спри чинили втрату працездатності", відповідно до якої органи виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві, починаючи з 1 квітня 2001 р. відшкодовують органам Пенсійного фонду України пенсії, сплачені особам, яким при значено пенсії внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання та пенсій у зв"язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Сумісною постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 р. № 5-4/4 затверджено "Порядок відшкодування Фондом соціального страхвання від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов"язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання" (Порядок), що встановив механізм погодження та відшкодування таких витрат.
Пунктом 5 Порядку визначено, що органи Пенсійного фонду України щомісячно до 10 числа місяця, наступного за звітним на підставі Списку осіб, яки м виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв"язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та списку померлих осіб, які отримували пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, проводять з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України звірку витрат по особових справах потерпілих, складають акт щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності та до 15 числа місяця наступного за звітним подають його відповідним головним управлінням Пенсійного фонду України і управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України в АРК, областях, містах Києві та Севастополі.
Позивач зазначає, що на обліку в управлінні ПФУ перебуває 5 пенсіонерів. В усіх випадках нещасні випадки на виробництві сталися на території колишнього СРСР.
Управлінням Пенсійного фонду України Автозаводського району в м.Кременчуці Полтавської області громадянам Сиволожській В.М., Сергієнко Т.П., Давтян Ю.Е., Бутко В.М., Дрозд Д.В., які отримують пенсію по інвалідності чи у зв"язку із втратою годувальника внаслідок трудового каліцтва, яке було отримане на території колишнього СРСР (Росії) були виплачені пенсії за період з січня по жовтень 2006 року (включно) в сумі 7500,00 грн. та понесені витрати на доставку пенсій в сумі 35,70 грн., всього в сумі 7535,70 грн.
Відповідно до п.5 Порядку, управлінням Пенсійного фонду України в Автозаводському районі в м.Кременчуці з січня 2006 року по жовтень 2006 року були складені акти щомісячни х звірок витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, в яких були зазначені загальні суми витрат, що підлягають відшкодуванню. Акти звірок були подані на узгодження та підписання відповідачу. Але останній відмовився підписувати акти із включенням особових справ зазначених пенсіонерів із мотивів настання нещасного випадку на території колишнього СРСР, що на думку відповідача не є підставою для відшкодування сум виплачених пенсій по інвалідності, оскільки потерпілі не є застрахованими за законодавством України.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку відмовити в заводоленні позовних вимог, виходячи з наступного:
09.09.1994 року державами колишнього СРСР підписана Угода " Про взаємне визнання прав на відшкодування шкоди, заподіяної працівникам каліцтвом, профзахворюванням або іншим ушкодженням здоров"я, які пов"язані з виконанням ним трудових обов"язків".
Згідно п.2 цієї Угоди відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок трудового каліцтва, іншого ушкодження здоров"я (в тому числі при настанні втрати працездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві, пов"язаного виконанням працівником трудових обов"язків, після переїзду потерпілого на територію іншохї Сторони), смерті проводяться роботодавцем Сторони, законодавство якої поширювалося на працівника під час отримання травми, іншого ушкодження здоров"я, смерті до свого національного законодавства.
Отже ця Угода прямо вказує, що потерпілі, які отримали каліцтво в Україні і переїхали на постійне місце проживання в Росію, отримують відшкодування шкоди, в тому числі і пенсії від трудового каліцтва, за законодавством України, тобто від Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві, а громадяни, які отримали трудове каліцтво в Росії і переїхали на постійне місце проживання в Україну повинні одержувати відшкодування шкоди за законодавством Росії.
Законодавством України - частиною п"ятою ст.41 Закону "Про страхування" передбачено, що у разі виїзду потерпілого або осіб, які мають право на страхові виплати, на постійне місце проживання за межі України визначені на зазначені цілі суми переказуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та їх адресу в порядку, передбаченому міжнародними угодами. Тобто Фонд соціального страхування згідно Угоди від 09.09.1994 р. ст.41 вказаного Закону зобов"язаний перераховувати страхові виплати (у тому числі і пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва) потерпілим, які одержали трудове каліцтво на підприємствах України і виїхали на постійне місце проживання за її межі, тому Фонд соціального страхування зобов"язаний відшкодовувати пенсію по трудовому каліцтву тільки громадянам, отримавшим каліцтво на підприємствах України і виїхавшим на постійне місце проживання за межі України, а інваліди, які отримали каліцтво в країнах СНД і переїхали на постійне місце проживання в Україну, повинні одержувати пенсію по інвалідності за законодавством Росії. Крім того ст.21 Закону "Про страхування" прямо вказує, що в разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування відшкодовує шкоду потерпілим на виробництві. У ст.13 Закону "Про страхування" вказано що страхоим випадкам є нещасний випадок на виробництві або профзахворювання, що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму за обставин, зазначених у ст.14 цього закону, з настанням яких виникає право застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення та/або соціальних послуг.
Згідно ст.6 Закону "Про страхування" "Застрахованою є фізична особа, на користь якої здійснюється страхування".
Сиволжський М.І., Сергієнко Т.П., Давтян Є.В., Бутко В.М., Дрозд В.Г. отримали травми, працюючи на підприємствах Росії, тобто вони не були застраховані в Україні і за них не сплачувались страхові внески до Фонду соціального страхування. Законом "Про страхування" не передбачено відшкодування шкоди громадянам, які не були належним чином застраховані у Фонді соціального страхування.
Суд, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з"ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законо давства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спорів, дійшов висновку відмовити в задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд,-
Відмовити в задоволенні позовних вимог.
Суддя Гетя Н.Г.