Провадження № 1-кп/557/25/2023
Справа № 557/1581/22
19 січня 2023 року смт Гоща
Гощанський районний суд Рівненської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю прокурора ОСОБА_2
обвинуваченого ОСОБА_3
захисника адвоката ОСОБА_4
секретар судових засідань ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Гоща обвинувальний акт в кримінальному провадженні про вчинення кримінального проступку, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14 вересня 2022 року за № 12022186080000125, про обвинувачення
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Красносілля Гощанського району Рівненської області, проживає за адресою: АДРЕСА_1 не одруженого, непрацюючого, з базовою загальною середньою освітою, має інвалідність ІІІ групи, не судимого,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною 1 статті 350 Кримінального кодексу України,
ОСОБА_3 вчинив погрозу заподіянням тяжких тілесних ушкоджень щодо службової особи ОСОБА_6 з метою припинення її діяльності.
24 лютого 2022 року в Україні запроваджено режим воєнного стану у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, введений на підставі Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ (зі змінами, внесеними Указами від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-ІХ, від 18 квітня 2022 року № 259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-ІХ та від 17 травня 2022 року № 341/2022, затвердженим Законом України від 22 травня 2022 року № 2263-ІХ та Указом Президента України від 12 серпня 2022 року № 573/2022, затвердженим Законом України від 15 серпня 2022 року № 2500-ІХ. Указами Президента України від 24 лютого 2022 року №№ 64/2022 та 69/2022 оголошено призов військовозобов'язаних, резервістів та залучення транспортних засобів для забезпечення потреб ЗСУ, НГУ, СБУ, ДПСУ, та інших військових формувань.
Потерпілий ОСОБА_6 , будучи офіцером ІНФОРМАЦІЯ_2 , якому присвоєно військове звання «лейтенант», буду чи військовослужбовцем, якому видано посвідчення офіцера, будучи наділеним службовими повноваженнями з метою виконання мобілізаційних завдань та призову на військову службу по мобілізації за особливий період, 13 вересня 2022 року спільно зі старшим солдатом ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 здійснив виїзд у с. Красносілля Рівненського району для здійснення оповіщення та вручення повісток. Прибувши до місця проживання військовозобов'язаного ОСОБА_8 за адресою АДРЕСА_1 , у зв'язку з відсутністю останнього спілкувалися з його родичами. В подальшому, близько 15 години 41 хвилин 13 вересня 2022 року брат військовозобов'язаного ОСОБА_8 , ОСОБА_3 достовірно знаючи, що перед ним знаходяться військовослужбовці ІНФОРМАЦІЯ_2 , які перебували у військовому однострої з шевронами, знаками розрізнення та вогнепальною зброєю, усвідомлюючи, що ОСОБА_6 перебуває при виконанні службових обов'язків, вчинив сварку, під час якої вів себе агресивно та нецензурно висловлювався на адресу потерпілого, після чого діючи умисно, усвідомлюючи протиправний та суспільно-небезпечний характер своїх дій, з метою припинення законної діяльності ОСОБА_6 , передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, продовжуючи нецензурно висловлюватися, взяв у руки косу та здійснив напад на лейтенанта ОСОБА_6 , намагаючись заподіяти останньому тяжкі тілесні ушкодження. Свої протиправні дії ОСОБА_8 припинив тільки після трьох попереджувальних пострілів, здійснених потерпілим ОСОБА_6 відповідно до Статуту Збройних Сил України, після чого обвинувачений зник з місця події.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений свою вину у висунутому йому обвинуваченні у вчиненні проступку, передбаченого ч.1 ст. 350 КК України, визнав повністю, підтвердив обставини скоєння ним проступку, які викладені в обвинувальному акті, та дав показання стосовно обставин скоєння ним проступку, - час, місце, мета, спосіб скоєння кримінального правопорушення.
Зокрема, показав, що все відбувалося так, як вказано у обвинувальному акті: працівники військкомату прийшли до нього додому, щоб вручити повістку його братові, причому, обвинуваченому здалося, що вони зайшли на подвір'я без дозволу, що обвинуваченому не сподобалося і він хотів їх вигнати. Зазначив, що у вчиненому розкаявся, обіцяє, що подібне не повториться, просив пробачення.
Потерпілий в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд кримінального провадження без його участі, яку судом була задоволено.
Суд, враховуючи думку учасників судового провадження, за відсутності заперечень та сумнівів у добровільності їх позиції, на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження інших доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Учасникам судового провадження роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені можливості оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Крім повного визнання обвинуваченим своєї вини, його вина у скоєнні інкримінованому йому проступку підтверджується доказами, зібраними стороною обвинувачення, які були досліджені судом у судовому засіданні.
Показання обвинуваченого, суд оцінює як правдиві, оскільки в цілому вони узгоджуються між собою та з іншими матеріалами кримінального провадження.
Дослідивши безпосередньо всі обставини кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного рішення, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого в скоєнні кримінального правопорушення, знайшла своє підтвердження в судовому засіданні і доведена повністю поза розумним сумнівом. У суду не має сумнівів щодо об'єктивності та правдивості показань обвинуваченого.
Дії обвинуваченого органом досудового розслідування правильно кваліфіковано за ст. 350 ч.1 КК України, як погроза заподіянням тяжких тілесних ушкоджень щодо службової особи з метою припинення її діяльності.
Обираючи покарання обвинуваченому, суд враховує вимоги ст.65 КК України щодо загальних засад призначення покарання, межі санкції ст.350 ч.1 КК України, ступінь тяжкості вказаного кримінального правопорушення, який відповідно до ст.12 КК України, відноситься до категорії кримінальних проступків.
Судом досліджено характеризуючі дані обвинуваченого, який раніше не судимий, на диспансерному обліку у лікаря нарколога не перебуває, однак, перебуває на обліку у психіатра, за місцем проживання характеризується позитивно, офіційно не працевлаштований, неодружений, має інвалідність.
Обвинувачений розкаявся у скоєному, що, суд визнає обставиною, яка пом'якшує покарання, відповідно до ст. 66 КК України.
Із пред'явленого ОСОБА_3 обвинувачення суд виключає обставину, що обтяжує покарання - вчинення кримінального правопорушення у зв'язку з виконанням потерпілим службового обов'язку, оскільки ця обставина є кваліфікуючою ознакою вчиненого ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 350 КК України.
За таких обставин, обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченому відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
При призначенні покарання суд відповідно до ст.ст. 65-68 КК України вважає за можливе призначити йому покарання в межах санкції ч.1 ст. 350 КК України у виді обмеження волі, яке буде необхідним та достатнім для його виправлення, а також попередження вчинення ним нових правопорушень, що відповідає меті покарання, зазначеної в ст. 50 КК України.
Однак, оскільки на думку суду виправлення обвинуваченого можливе без його ізоляції від суспільства, суд вважає за можливе застосувати до ОСОБА_3 ст. 75 КК України і звільнити його від покарання з випробуванням на максимальний строк. Таке покарання суд вважає достатнім для виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Цивільний позов в кримінальному провадженні не заявлено.
Питання про долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Запобіжний захід стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 не обирався. Клопотань про обрання такого в ході судового розгляду не надходило.
Керуючись ст. ст. 369-371 КПК України, суд -
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною 1 статті 350 КК України і призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю у три роки, якщо він протягом вказаного строку не вчинить нового кримінального правопорушення.
На підставі пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України та пункту 2 ч. 3 ст. 76 КК України в період іспитового строку покласти на засудженого ОСОБА_3 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, або роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Речові докази у кримінальному провадженні - косу ручну, виконану з металу та дерев'яного держака, яка знаходиться у кімнаті зберігання речових доказів ВП №5 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області - конфіскувати, як знаряддя вчинення кримінального правопорушення.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили, не обирати.
Вирок може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право в суді отримати копію вироку.
Копія вироку вручити обвинуваченому та прокурору негайно після його проголошення.
Суддя ОСОБА_1