Справа № 550/904/22
Провадження № 3/550/4/23
19 січня 2023 року смт Чутове
Суддя Чутівського районного суду Полтавської області Оболєнська С.А., розглянувши справу, яка надійшла від УПП у Полтавській області про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 126 КУпАП, стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
встановила:
04.11.2022 о 09 год 30 хв ОСОБА_1 на а/д Київ-Харків - Довжанський, М-03, 395 км, керував транспортним засобом AUDI Q7 QUATTRO, д.н.з. НОМЕР_1 , будучи особою, відносно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортним засобом відповідно до постанови старшого державного виконавця серії ВП №33365866 від 25.03.2019 року, чим порушив вимоги статті 15 Закону України «Про дорожній рух», за що передбачена відповідальність згідно ч. 3 ст. 126 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце розгляду справи належним чином був повідомлений, що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, а також рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, де міститься підпис особи, яка притягується до адміністративної відповідальності Тобто, ОСОБА_1 обізнаний про розгляд судом даної справи та йому була надана можливість подати докази, на підтвердження своїх заперечень щодо обставин даної справи.
Згідно положень ст. 268 КУпАП інкриміноване ОСОБА_1 адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 126 КУпАП не відноситься до правопорушень, по яким присутність у судовому засіданні особи є обов'язковою, у зв'язку з чим суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Європейський суд з прав людини в своїх рішенням, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07 липня 1989 року виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій, направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було зневільовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.
В цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Також Європейський суд з прав людини в своєму рішенні по справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.
Таким чином, відсутність ОСОБА_1 під час розгляду справи в суді зумовлена саме його пасивною поведінкою та бажанням затягнути розгляд адміністративної справи з метою уникнення адміністративної відповідальності.
Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, суддя зазначає наступне.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Приписами ст. 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Частина третя статті 126 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Згідно ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
При цьому стаття 22 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає, що постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами надсилаються рекомендованим поштовим відправленням і боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Частиною 9 статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що постанова про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобам направляються до виконання відповідними органами після закінчення строку, визначеного частиною 5 статті 74 цього Закону, для оскарження рішення, дії виконавця, якщо рішення, дії виконавця не були оскаржені.
Таким чином, склад адміністративного правопорушення, передбачений частиною 3 статті 126 КУпАП передбачає умисну форму вини, а саме особа повинна усвідомлювати, що будучи тимчасово обмеженою у праві керування транспортними засобами умисно продовжує керувати транспортним засобом.
Суддя також зазначає, що матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 126 КУпАП, обов'язково мають містити належним чином засвідчену, уповноваженою на те посадовою особою відділу державної виконавчої служби, копію документу, яким відносно особи, що притягується до адміністративної відповідальності, застосовано відповідне обмеження. А також мають бути долучені документи, які б підтверджували обізнаність особи, щодо якої винесено постанову, про застосування відносно неї відповідного обмеження.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП, підтверджується сукупністю зібраних та досліджених суддею доказів, а саме: постановою про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами серії ВП №33365866 від 25.03.2019 року, згідно якої ОСОБА_1 встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі; протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №086661 від 04.11.2022, матеріалами відеозапису, письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 04.11.2022, згідно яких ОСОБА_1 власноручно зазначив, що «Він не має права керувати автівкою, однак був змушений сісти за кермо».
Отже, враховуючи зазначене, суддя вважає, що на час скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП, останній усвідомлював, що будучи тимчасово обмеженим у праві керування транспортними засобами, він умисно продовжував керувати транспортним засобом, що власне і було виявлено працівниками поліції після зупинки транспортного засобу .
Також суддя зазначає, що ОСОБА_1 не надав суду інших доказів щодо спростування своєї вини у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення.
Таким чином суд приходить до висновку про доведеність вини останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП.
Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами (ст. 23 КУпАП).
Обираючи вид стягнення правопорушникові, враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини та майновий стан.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне, з метою запобігання вчинення у подальшому нових правопорушень, застосувати до ОСОБА_1 стягнення у виді позбавленням права керування транспортними засобами строком три місяці.
Суддя вважає, що саме такий вид стягнення буде відповідати завданню Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо охорони прав і свобод громадян, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків та відповідальності перед суспільством.
Згідно положень ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 536,80 грн.
Керуючись ст.ст. 9, 23, 33-35, 40-1, 126, 245, 251-252, 268, 280, 283-285 КУпАП
постановила:
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП, і накласти на нього стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк три місяці.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 536,80 грн судового збору (одержувач: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок UA908999980313111256000026001, призначення платежу: судовий збір по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 Чутівський районний суд Полтавської області, код ЄДРПОУ:02886172).
Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Чутівський районний суд Полтавської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя С. А. Оболєнська