справа № 179/68/23
провадження № 3/179/50/23
19 січня 2023 року смт. Магдалинівка
Суддя Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області Чорна А.О., розглянувши в смт Магдалинівка матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшла з відділення поліції № 1 Новомосковського РВП ГУНП в Дніпропетровській області у відношенні:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, пенсіонера, місце проживання АДРЕСА_1 , якому роз'яснені права та обов'язки, передбачені ст. 268 КУпАП,
за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення
23 грудня 2022 року о 12-20 год. в смт. Магдалинівка по вул. Центральній, 46, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем HYUNDAI Accent, державний номерний знак НОМЕР_1 , при перестроюванні з правої смуги руху на ліву, не надав переваги автомобілю в русі ГАЗ 3110, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , який рухався в попутному напрямку по лівій смузі, внаслідок зіткнення автомобілі отримали механічні пошкодження, чим порушив вимоги п. 10.1, 10.4 та 10.3 правил Дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001р. № 1306, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину не визнав та пояснив, що вважає, що в діях саме ОСОБА_2 є порушення правил Дорожнього руху. Він рухався у правій смузі дороги та перестроювався у ліву смугу руху та почав робити розворот ліворуч та при розвороті почув удар свого автомобіля. Вважає, що в діях ОСОБА_2 є порушення ПДР України та протокол повинні поліцейські були скласти відносно ОСОБА_2 .
ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснив, що він рухався по вул. Центральній у смт. Магдалинівка та бачив, що у правій полосі стояв автомобіль, який різко з правої сторони почав здійснювати розворот, він почав гальмувати, але йому не вдалося уникнути ДТП. ОСОБА_1 є винною особою у ДТП.
Вислухавши доводи ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Приписами ст. 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
В п. 1.3 Правил дорожнього руху України зазначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Крім того ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» вказує, що учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Статтею 124 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, виражається у порушенні учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, тобто настання негативних наслідків у вигляді майнової шкоди.
Об'єктом правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Згідно п. 10.1 Правил дорожнього руху України водій перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Вимога даного пункту Правил дорожнього руху встановлює повну відповідальність водіїв за забезпечення безпеки дорожнього руху перед початком руху, перестроюванням або зміною напрямку руху. Перед початком руху водій зобов'язаний пам'ятати, що кожен учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що інші учасники виконують Правила дорожнього руху.
Згідно п. 10.4 Правил дорожнього руху перед поворотом праворуч та ліворуч, у тому числі в напрямку головної дороги, або розворотом водій повинен завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку, крім випадків, коли здійснюється поворот у разі в'їзду на перехрестя, де організовано круговий рух, напрямок руху визначено дорожніми знаками чи дорожньою розміткою або рух можливий лише в одному напрямку, установленому конфігурацією проїзної частини, дорожніми знаками чи розміткою.
Водій, що виконує поворот ліворуч або розворот поза перехрестям з відповідного крайнього положення на проїзній частині даного напрямку, повинен дати дорогу зустрічним транспортним засобам, а при виконанні цих маневрів не з крайнього лівого положення на проїзній частині - і попутним транспортним засобам. Водій, що виконує поворот ліворуч, повинен дати дорогу попутним транспортним засобам, які рухаються попереду нього і виконують розворот.
Згідно п. 10.3 ПДР України у разі перестроювання водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку по тій смузі, на яку він має намір перестроїтися.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши всі докази по справі, як кожен окремо так і в їх сукупності, всебічно, повно і об'єктивно дослідивши всі обставин справи, суд приходить до висновку про винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, що підтверджується наступними доказами:
-протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ № 033626 від 23.12.2022 року, яким зафіксовано, що саме 23 грудня 2022 року о 12-20 год. в смт. Магдалинівка по вул. Центральній, 46, мало місце правопорушення, яке ставиться в вину ОСОБА_1 ;
-схемою місця ДТП від 23.12.2022 року о 12.20 год, де вказано на вид події, частини, із зазначенням напрямку руху автомобілів, стан дорожнього покриття, розміри проїзної частини, місце зіткнення та розташування транспортного засобу після ДТП;
-фотокопією місця ДТП та пошкоджених транспортних засобів;
-письмовими поясненнями ОСОБА_2 .
Невизнання провини правопорушником ОСОБА_1 суд розцінює як спосіб захисту останнього і можливість уникнути адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення, оскільки його пояснення спростовуються сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів.
Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 дійсно порушив п. 10.1, п. 10.4, п. 10.3 ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
Щодо наявності в діях іншого учасника ДТП ОСОБА_2 порушень пунктів ПДР України, на що містяться посилання в поясненнях ОСОБА_1 в судовому засіданні, то слід зазначити, що суд розглядає справу лише на підставі даних протоколу про адміністративне правопорушення, складеного уповноваженою на те посадовою особою.
Доводи ОСОБА_1 про те, що винуватим у даній ДТП є ОСОБА_2 , який порушив вимоги ПДР, - суд визнає такими, що не спростовують факту порушення водієм ОСОБА_1 вимог, передбачених п. 10.1, п. 10.4, п. 10.3 ПДР, і у свою чергу не свідчать про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
При оцінці доводів в цій частині, суд враховує і те, що розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення (у даному випадку ОСОБА_1 ); що суд не вправі встановлювати вину чи невинуватість осіб, щодо яких протокол у конкретній справі не складався.
При прийнятті рішення суддя враховує практику Європейського суду з прав людини, яка вказує на необхідність оцінювати докази, керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (Рішення ЄСПЛ від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» п. 43). Також має братися до уваги якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність (Рішення ЄСПЛ від 11.07.2013 у справі «Веренцов проти України» - п.86)
В даному випадку суддя дійшов до висновку, що досліджені у судовому засіданні докази (дані протоколу про адміністративне правопорушення, схема місця ДТП, механізм і характер механічних пошкоджень транспортних засобів, фотознімки автомобілів з пошкодженнями, письмові пояснення) не суперечать, а навпаки доповнюють один одного і є переконливими, підтверджуючи:
- порушення ОСОБА_1 вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху України, а саме: перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху;
- порушення ОСОБА_1 вимог п. 10.3 Правил дорожнього руху України, а саме: у разі перестроювання водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку по тій смузі, на яку він має намір перестроїтися;
- порушення ОСОБА_1 вимог п. 10.4 Правил дорожнього руху України, а саме: перед поворотом праворуч та ліворуч, у тому числі в напрямку головної дороги, або розворотом водій повинен завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку, крім випадків, коли здійснюється поворот у разі в'їзду на перехрестя, де організовано круговий рух, напрямок руху визначено дорожніми знаками чи дорожньою розміткою або рух можливий лише в одному напрямку, установленому конфігурацією проїзної частини, дорожніми знаками чи розміткою
- наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме: порушення Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
Відтак, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд приходить до висновку про наявність в даному випадку в діях водія ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, оскільки його дії суперечать вимогам ПДР та перебувають в причинно-наслідковому зв'язку з подією ДТП та його вина повністю підтверджується матеріалами справи.
Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 дійсно порушив п. 10.1, п. 10.3, п. 10.4 ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
На виконання вимог ст. 33 КУпАП, при накладенні адміністративного стягнення, судом враховується характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України, дотримуючись принципу співвідношення між тяжкістю вчиненого адміністративного правопорушення та заходом державного примусу, враховуючи умови та характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу правопорушника, вважаю за необхідне та достатнє для виховання особи, запобігання вчинення нових правопорушень застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення, в межах санкції статті 124 КпАП України, у виді штрафу в доход держави.
Також приходжу до висновку, що в даному випадку таке стягнення буде достатньою мірою відповідальності для виховання особи, що вчинила дане адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також в повній мірі забезпечить запобігання вчинення нових правопорушень порушником, та повністю відповідатиме меті його застосування.
Відповідно до ст. 401 КУпАП у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Відповідно до ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, стягується судовий збір.
Керуючись ст.ст.1, 124, 254, 255, 283-285 КУпАП, ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», суд
ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та притягнути до адміністративного стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят)гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в сумі 536,80 (п'ятсот тридцять шість гривень вісімдесят копійок).
Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя А.О. Чорна