17.01.2023 Єдиний унікальний номер 317/701/22
Провадження № 2-о/205/1/23
17 січня 2023 року м. Дніпро
Суддя Ленінського районного суду м. Дніпропетровська Терещенко Т.П., ознайомившись з матеріалами заяви ОСОБА_1 про встановлення юридичного факту,
16 червня 2022 року до суду надійшла вищевказана заява на підставі ухвали Запорізького районного суду Запорізької області від 17 травня 2022 року про передання справи за підсудністю.
Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 17 червня 2022 року було виконано вимоги ЦПК України щодо отримання відомостей про місця реєстрації сторін.
16 січня 2023 року на електронну адресу суду надійшла відповідь Міністерства соціальної політики України щодо виконання ухвали від 17 червня 2022 року.
Відповідно до розпорядження Верховного Суду від 06 березня 2022 року за № 1/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» змінено територіальну підсудність судових справ саме Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області на Ленінський районний суд м. Дніпропетровська.
Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду (ч. 3 ст. 294 ЦПК України).
При прийнятті до свого провадження заяви, поданої в порядку окремого провадження, суддя вирішує питання відповідності її вимогам розділу IV «Окреме провадження» ЦПК України, а також загальним вимогам до заяви, передбаченим ст. 175 ЦПК України.
Як роз'яснено у п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», вирішуючи питання про прийняття заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, судам необхідно враховувати, що ці заяви повинні відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, так і вимогам щодо її змісту. Недотримання обов'язкових вимог до змісту заяви є перешкодою до відкриття провадження у справі.
Дослідивши зміст поданої заяви та додані до неї документи, вважаю, що заява ОСОБА_1 підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України та має недоліки, що перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно із ч. 4 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.
Однак, заявником у заяві не зазначена зацікавлена особа, що не відповідає вимогам ч. 4 ст. 294 ЦПК України.
Таким чином, заявнику необхідно уточнити сторін, за участю яких має розглядатись зазначена справа окремого провадження.
Пунктом 4 частини 3 статті 175 ЦПК Україна передбачено, що заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо такий позов подано до кількох відповідачів зміст позовних вимог щодо кожного з них.
Статтею 318 ЦПК України передбачено, що у заяві повинно бути зазначено: який факт заявник просить встановити та з якою метою; причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; а також докази, що підтверджують факт. До заяви у справі окремого провадження додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.
Однак заявником не зазначено причини неможливості одержання відповідних документів, про звернення до відповідного органу для їх отримання та щодо результатів розгляду такого звернення.
Також згідно із ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір» суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання до суду заяви у справах окремого провадження фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (496 гривень 20 копійок станом на час подання заяви).
Тобто, судовий збір, що підлягає сплаті за звернення до суду з цією заявою складає 496 гривень 20 коп.
Оглядом матеріалів справи встановлено, що заявником не сплачено судовий збір та зумовлює вирішення питання про надання заявнику строку для усунення недоліків для надання доказів сплати судового збору у повному розмірі.
На виконання ухвали суду заявник має надати платіжний документ про сплату судового збору у розмірі 496,20 грн.
Більш того, відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України заява повинна містити зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви, однак, заявником не виконано зазначених вимог.
Також в порушення п. 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України заява не містить попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які заявник поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Згідно із п. 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України заява повинна містити підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, однак, заявником також не виконано зазначених вимог.
Крім того, заявнику слід додати до виправленої заяви її копію та копії всіх документів, що додаються до неї для заінтересованої особи.
В свою чергу, суддя звертає увагу, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини її основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Статтею 185 ЦПК України передбачено, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити.
Оскільки при вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що заява не відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України, заява ОСОБА_1 підлягає залишенню без руху з метою надання заявнику строку, що не перевищує десяти днів з дня отримання ним копії ухвали, усунути зазначені недоліки.
Керуючись ст. ст. 175, 185 ЦПК України, суддя
Заяву ОСОБА_1 про встановлення юридичного факту - залишити без руху.
Надати заявнику строк для усунення недоліків, який не перевищує десяти днів з дня отримання ним копії ухвали, інакше заява буде вважатися неподаною і повернута заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Т.П. Терещенко