Справа № 204/8899/22
Провадження № 3/204/132/23
18 січня 2023 року суддя Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська Черкез Д.Л., розглянувши адміністративний матеріал у відношенні:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
24 жовтня 2022 року на адресу суду надійшов протокол про адміністративне правопорушення від 26 вересня 2022 року серії ААБ № 176838, згідно якого 26 вересня 2022 року, о 12.30 год., у м. Покровськ, м-н Сонячний, біля будинку 24, водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом Nissan Primera, номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, неприродна блідість шкірного покрову, зіниці очей, які не реагують на світло). Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою спецприладу Alcotest Drager 6810 водій відмовився та відмовився від медичного огляду в медичному закладі м. Покровськ, що зафіксовано на відеозаписі за допомогою б/к 4055, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність.
У судове засідання ОСОБА_2 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив. В наданому до суду клопотанні просив відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП винести постанову про закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП за відсутності події і складу адміністративного правопорушення. У клопотанні також зазначив, що складений відносно нього протокол він вважає незаконним та складеним з істотними порушеннями чинного законодавства. В стані алкогольного сп'яніння він не знаходився, міркування поліцейського с самого початку були та є суб'єктивними. Його транспортний засіб було зупинено без передбачених законом підстав. Законодавець передбачає обов'язковий огляд на стан сп'яніння у медичному закладі у разі відмови водія від огляду поліцейським, але до медичного закладу поліцейський його не доставляв. Акт огляду поліцейським йому також не вручався. Він не відмовлявся пройти медичний огляд на вимогу поліцейського у медичному закладі. Як раз навпаки, він не був проти цього, оскільки був незгодний з результатами огляду поліцейським. Від керування автомобілем він також не був відсторонений, а лише вилучено у нього посвідчення водія. Огляд проводився без присутності двох свідків.
Дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку щодо доведеності вини ОСОБА_2 , оскільки його винність підтверджується наступними доказами зібраними по справі, а саме:
-відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 176838 від 26 вересня 2022 року;
-направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, в якому зазначено, що 26 вересня 2022 року, о 12.40 год., у ОСОБА_2 були виявлені ознаки сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, неприродна блідість, звужені зіниці очей, які не реагують на світло. Огляд не проводився у зв'язку у відмовою, складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ № 176838;
-актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому зазначено від проходження огляду на стан сп'яніння водій відмовився на місці зупинки, були виявлені такі ознаки алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, неприродна блідість шкіряного покрову, зіниці очей, які не реагують на світло;
-диском з відеозаписом, на якому зафіксовано факт відмови водія від проходження огляду на стан сп'яніння як на місці зупинки транспортного засобу, так і в закладі охорони здоров'я.
Згідно п. 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Приймаючи до уваги викладене, приходжу до висновку про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке виразилося у відмові від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
При цьому, всі твердження ОСОБА_2 про те, що він не відмовлявся пройти медичний огляд на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я на вимогу поліцейського, повністю спростовуються наявним в матеріалах справи диском з відеозаписом, з якого вбачається, що ОСОБА_2 не погоджувався як на пропозицію поліцейського пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, так і на пропозицію поліцейського пройти таких огляд в закладі охорони здоров'я.
Щодо тверджень ОСОБА_2 про відсутність свідків його відмови від проходження огляду на стан сп'яніння та відповідно порушення вимог статті 266 КУпАП, слід зазначити, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.
Оскільки під час описаної у протоколі серії ААБ № 176838 від 26 вересня 2022 року події застосовувались засоби відеозапису, то присутність двох свідків в такому випадку не є обов'язковою.
Всі інші письмові пояснення ОСОБА_2 суд розцінює критично, як такі, що надані з метою ухилення ОСОБА_2 від адміністративної відповідальності.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, суспільну небезпеку вчиненого правопорушення, а також з урахуванням інших обставин, що мають значення для вирішення справи, приходжу до висновку про необхідність застосувати до правопорушника адміністративне стягнення, передбачене санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП, у вигляді накладення штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Крім того, у зв'язку з ухваленням судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника на користь держави, відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», необхідно стягнути судовий збір у розмірі 536,80 грн.
На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 130, ст.ст. 401, 251, 266, 280, 283, 294, 317, 321 КУпАП,-
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 17 000,00 грн. (сімнадцять тисяч гривень, 00 копійок) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 536,80 грн. (п'ятсот тридцять шість гривень, 80 копійок).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Дніпровського апеляційного суду через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська.
Суддя Д.Л. Черкез