Справа № 204/496/23
Провадження № 2-з/204/9/23
19 січня 2023 року м. Дніпро
Суддя Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська Черкез Д.Л., ознайомившись з матеріалами заяви ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої дитини - ОСОБА_2 , яка може набути статусу позивача, інші особи, які можуть набути статусу учасника справи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про забезпечення позову до подання позовної заяви, -
18 січня 2023 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої дитини - ОСОБА_2 , яка може набути статусу позивача, інші особи, які можуть набути статусу учасника справи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про забезпечення позову до подання позовної заяви.
В обґрунтування заяви зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 військовослужбовець ЗСУ ОСОБА_5 загинув при виконанні бойових дій. ІНФОРМАЦІЯ_2 у ОСОБА_5 народився син - ОСОБА_2 . Запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадився за прізвищем та громадянством матері, а ім'я та по батькові батька дитини було записане за її вказівкою. Враховуючи необхідність довести приналежність сина до кола сім'ї загиблого військового була складена та подана відповідна заява до суду. 01 грудня 2022 року Дніпровським районним судом м. Києва по справі № 755/11693/22 було прийнято рішення про встановлення факту батьківства ОСОБА_5 , уродженця селища Гродівка Красноармійського району Донецької області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис № 991, відносно дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , актовий запис № 799. На даний час вказане рішення набрало законної сили. Батьками загиблого: матір'ю - ОСОБА_4 та батьком - ОСОБА_5 всі необхідні документи на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої п.2 Постанови КМУ від 28 лютого 2022 р. № 168, були надані до ІНФОРМАЦІЯ_4 ще до отримання даного рішення і тому ОСОБА_2 до кола осіб, які мають право на виплату одноразової грошової допомоги, не був включений, а дані матеріали були направлені до Департаменту соціального забезпечення Донецьким обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки за вихідним номером 09/01/704 ще 06 серпня 2022 року. З метою включення ОСОБА_2 до кола осіб, які мають право на виплату одноразової грошової допомоги, до Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України була направлена відповідна заява за № 141222 від 14 грудня 2022 року. 20 грудня 2022 року за № 423/Б-1179/870 від Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України була отримана відповідь про те що 21 жовтня 2022 року кошти перераховано на рахунок Командування Сухопутних військ Збройних Сил України для подальшого їх перерахування через Донецький обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки батькам солдата ОСОБА_5 . При цьому, вимоги з боку ОСОБА_1 щодо перерозподілу отриманої батьками солдата ОСОБА_5 одноразової грошової допомоги останніми не виконуються, письмові та телефонні звернення ігноруються. Отже, існує реальна загроза, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладання арешту на кошти відповідачів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав позивача (у разі задоволення позову), за захистом яких вона звернеться до суду, адже у разі, якщо до закінчення розгляду спору у цій справі відповідачі знімуть кошти зі своїх рахунків, або в інший спосіб використають їх на власні потреби, позивач не зможе захистити або поновити свої права в межах одного цього судового провадження за її позовом без нових звернень до суду. З метою захисту прав неповнолітньої дитини ОСОБА_2 вбачається необхідність звернення до суду із заявою про стягнення коштів в примусовому порядку, яка буде подана окремо у встановлені ст. 152 ЦПК України строки. Сім'ям загиблих осіб виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000,00 грн., яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів. ОСОБА_2 є сином та членом сім'ї військовослужбовця ЗСУ ОСОБА_5 та має безумовне право на отримання одноразової грошової допомоги в розмірі 1/3 від загальної виплаченої суми відповідачам. Отже, ціна такого позову визначена позивачем у розмірі 5 000 000,00 грн. загального стягнення солідарно з кожного з відповідачів. Позивачу не відомі конкретні реквізити рахунків відповідачів, а відомо лише банківські установи, в яких такі рахунки відкрито. У зв'язку з викладеним просить застосувати заходи, а саме: накласти арешт в сумі 2 500 000,00 грн. на рахунки відкриті на ім'я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в Акціонерному товаристві «Державний ощадний банк України»; накласти арешт в сумі 2 500 000,00 грн. на рахунки відкриті на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (РНОКПП - НОМЕР_2 ) в Акціонерному товаристві Комерційний банк «Приватбанк».
Ознайомившись зі змістом заяви про забезпечення позову та дослідивши матеріали справи приходжу до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Згідно ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п'ятою цієї статті.
Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно роз'яснень наведених у п. 4 Постанови Пленуму ВСУ від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Отже, важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу. Підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності від конкретного випадку.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов може бути забезпечений накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Згідно п. 20 Постанови пленуму ВССУ від 7 лютого 2014 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» з метою забезпечення знаходження майна у володінні відповідача на час судового розгляду позову про право на це майно суд за клопотанням позивача може вжити заходи забезпечення позову, наприклад, накласти арешт на майно, заборонити відповідачеві вчиняти певні дії (розпоряджатися і/або користуватися спірним майном), заборонити державному реєстратору прав на нерухоме майно вносити зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
У заяві про забезпечення позову ОСОБА_1 просить: накласти арешт в сумі 2 500 000,00 грн. на рахунки, відкриті на ім'я ОСОБА_3 в Акціонерному товаристві «Державний ощадний банк України»; накласти арешт в сумі 2 500 000,00 грн. на рахунки, відкриті на ім'я ОСОБА_4 в Акціонерному товаристві Комерційний банк «Приватбанк».
Однак, заявником не доведено перед судом та не надано суду жодного переконливого доказу, що на ім'я ОСОБА_3 в Акціонерному товаристві «Державний ощадний банк України» дійсно відкриті банківські рахунки , як не доведено і що на ім'я ОСОБА_4 дійсно відкрито банківські рахунки в Акціонерному товаристві Комерційний банк «Приватбанк». Наведені твердження заявника ґрунтуються виключно на її особистих припущеннях.
Так само заявником не доведено перед судом, що на теперішній час одноразова грошова допомога через Донецький обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки вже перерахована безпосередньо на рахунки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а також не доведено який розмір грошової допомоги на теперішній час перерахований на рахунки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Слід враховувати також те, що на теперішній час (тобто на стадії до подачі позову), відсутність доказів щодо перерахування одноразової грошової допомоги безпосередньо на рахунки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а також доказів щодо розміру перерахованої на такі рахунки грошової допомоги позбавляє суд можливості беззаперечно прийти до висновку про співмірність виду забезпечення позову позовним вимогам, які можливо будуть заявлені заявником у майбутньому.
Отже, на теперішній час підстав для накладення арешту в сумі 2 500 000,00 грн. на рахунки, відкриті на ім'я ОСОБА_3 в Акціонерному товаристві «Державний ощадний банк України», а також накладення арешту в сумі 2 500 000,00 грн. на рахунки, відкриті на ім'я ОСОБА_4 в Акціонерному товаристві Комерційний банк «Приватбанк», суд не вбачає.
Згідно ч. 6 ст. 153 ЦПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Підсумовуючи наведене та враховуючи те, що на даному етапі без переконливих та достовірних доказів, що на ім'я ОСОБА_3 відкриті банківські рахунки в Акціонерному товаристві «Державний ощадний банк України», а на ім'я ОСОБА_4 - в Акціонерному товаристві Комерційний банк «Приватбанк», та без достатніх доказів щодо фактичного перерахування грошової допомоги безпосередньо на рахунки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а також без доказів щодо розміру перерахованої на такі рахунки грошової допомоги, забезпечення позову у спосіб про який просить ОСОБА_1 у заяві є не спів мірним та передчасним, а тому суд вважає, що у задоволені заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви слід відмовити.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 149-153 ЦПК України, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої дитини - ОСОБА_2 , яка може набути статусу позивача, інші особи, які можуть набути статусу учасника справи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про забезпечення позову до подання позовної заяви - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.
Суддя Д.Л. Черкез