36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
26.12.2006р. Справа № 5/570
за позовом
Закритого акціонерного товариства «Дніпропетровський університет економіки та права» (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Леніна, 18, код ЄДРПОУ 20201672)
до
Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи Пащенка Миколи Леонідовича (39623, м. Кременчук, вул. 50 років Жовтня, 248, код 2351914036)
про
визнання договору недійсним
Суддя ГЕТЯ Н.Г.
Представники:
від позивача -адвокат Вигодський С.В. (дор. в мат. справи);
від відповідача -не з'явився
Розглядається позовна заява ЗАТ "Дніпропетровський університет економіки та права" до СПД-ФО ПАЩЕНКА М.Л. про визнання договору недійсним, застосування реституції та стягнення 195 666,81грн.
Позивач звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, яку залишено без задоволення у зв'язку з відсутністю доказів, що виконання рішення суду буде значно ускладненим або залишиться невиконаним.
Відповідач відзив на позов не надав, своєї або представника участі в судове засідання не забезпечив. Ухвалою від 19.12.2006р. розгляд справи відкладався з метою з'ясування юридичної та/або фактичної адреси місцезнаходження відповідача та витребувано від Кременчуцької міської ради Полтавської області (39614, місто Кременчук, площа Перемоги, 2), Відділу з питань державної реєстрації юридичних та фізичних осіб -підприємців (39614, м. Кременчук, вул. Першотравнева, 1); Полтавського обласного управління статистики (36000, м. Полтава, вул. Пушкіна, 183), Кременчуцькому управлінню статистики (39605, м. Кременчук, вул. М. Коцюбинського, 4) довідки з ЄДР, ЄДРПОУ про державну реєстрацію відповідача та його юридичну (фактичну) адресу.
Відповідно до отриманих відповідей СПД-ФО Пащенко М.Л. зареєстрований за адресою, зазначеною і спірному договорі та на теперішній час, не змінював її. Відповідно до вимог Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та підприємців -фізичних осіб" кореспонденція вважається доставленою, навіть якщо адресат її не отримав, якщо він протягом десятиденного строку не повідомив про зміну юридичної адресу державному органу реєстрації.
Таким чином, приймаючи до уваги, що процесуальними нормами господарського судочинства не передбачено зупинення провадження у справі в зв'язку із розшуком відповідача, а на позивача не може бути покладний відповідний обов'язок та у матеріалах справи достатньо доказів для прийняття судового рішення, то суд керується ст. ст. 69, 75 ГПК України (розгляд справи в межах встановлених строків та за наявними в ній документами).
Інших клопотань та заяв від учасників судового розгляду по цій справі, не надійшло.
(розгляд справи в межах встановлених строків та за наявними в ній документами).
Інших клопотань та заяв від учасників судового розгляду по цій справі, не надійшло.
Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, встановив наступне:
Закрите акціонерне товариство «Дніпропетровський університет економіки та права" (далі -позивач) є вищим навчальним закладом освіти, юридичною особою, що підтверджується довідкою статистики про включення до ЄДРПОУ та діє у відповідності за затвердженого Статуту та державної ліцензії, виданої Міністерством освіти та науки України. Позивач має структурний підрозділ в особі Кременчуцького інституту, який не являється юридичною особою та діє на підставі Положення, що підтверджується відповідною довідкою статистики про включення до ЄДРПОУ. При здійсненні позивачем річної перевірки діяльності Кременчуцького інституту встановлено незаконне укладення між ним та Суб'єктом підприємницької діяльності -фізичної особи Пащенком Миколою Леонідовичем договору від 14.06.2005р. №21, предметом якого являлось виготовлення забору (41 секція), ворота (3 шт.), арка (1 шт.) на загальну суму 195 666,81грн. Вказаний договір підписаний директором Кременчуцького інституту Лісовенком В.Д. та суб'єктом підприємницької діяльності -фізичною особою Пащенком М.Л.
Відповідно до п.п.5.3.5., 6.4. Положення про Кременчуцький інститут: інститут несе відповідальність перед Університетом за збереження і використання за призначенням грошових коштів згідно з кошторисом, який узгоджується з ректором Університету; директор інституту діє за дорученням від імені ЗАТ «Дніпропетровський університет економіки та права», згідно із затвердженою структурою і кошторисом формує штат співробітників, керує інститутом і несе особисту відповідальність за всі аспекти його діяльності; розпоряджається майном і грошовими коштами інституту в межах повноважень, наданих університетом згідно з цим Положенням і кошторисом. Зокрема, п. 2.3. Положення чітко передбачено, що інститут має право без погодження із позивачем укладати договори, контракти на суму, що не перевищують 50 000,00 (п'ятдесяти тисяч) гривень. Таким чином, Кременчуцькому інституту дозволено укладати договори від імені університету лише (а) в межах затвердженого кошторису, (б) на підставі доручення та (в) на суму, що не перевищують більш ніж 50 000,00 (п'ятдесяти тисяч) гривень.
Позивач Кременчуцькому інституту кошторису на проведення вказаних у договорі робіт не затверджував, доручення на право укладення договорів, в тому числі, на суму, що перевищує вищезазначений розмір, директору Кременчуцького інституту ЛІСОВЕНКУ В.Д., не видавав.
Кременчуцький інститут в особі директора ЛІСОВЕНКА В.Д., заступника директора з економіки БРИЖАТОГО В.В. та заступника головного бухгалтера ХОЛЯВСЬКОЇ Т.Ю. діючи всупереч, затвердженого позивачем Положення про Кременчуцький інститут перерахував за спірним договором грошові кошти в сумі 195 666,81грн., що підтверджується платіжними дорученнями: від 16.06.2005р. №514, від 11.07.2005р. №229, від 18.07.2005р. №562, 20.07.2005р. №569, від 25.07. 2005р. №270, від 01.08.2005р. №279, від 03.08.2005р. №284, від 15.08.2005р. №310, від 16.08.2005р. №312, від 02.09.2005р. №672, від 06.09.2005р. №674, від 14.09.2005р. №349, від 16.09.2005р. №352, від 05.10.2005р. №374, від 13.10.2005р. №401, від 27.10.2005р. №413, від 03.11.2005р. №419. При цьому, призначеннями платежів являються передоплата за роботи, які фактично не виконанні відповідачем до теперішнього часу.
Відповідно до ч.1 ст. 179 ГК України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і не господарюючими суб'єктами -юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-правовими зобов'язаннями. Згідно до ч.7 цієї ж статті Кодексу господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Спірний договір є недійсним за таких підстав: відповідно до частини 2, 5 ст. 203 ЦК України загальними умовами, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема являються, наявність в особи, яка вчиняє правочин необхідного обсягу дієздатності та спрямованість такого правочину на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно до ч.1 ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником (директором Кременчуцького інституту ЛІСОВЕНКОМ В.Д.) та виконаний заступника директора з економіки БРИЖАТОГО В.В. та заступника головного бухгалтера ХОЛЯВСЬКОЇ Т.Ю. з перевищенням своїх повноважень, створює, змінює, припиняє права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Проте, позивач не схвалював та не вчиняв дій, що свідчили б про прийняття його до виконання. Ці обставини повністю підтверджуються відсутністю -затвердження кошторису Кременчуцького інституту, доручення на укладення договору та проведення розрахунків за ним, а також суперечить Положенню про Кременчуцький інститут.
Вищевказані посадові особи фактично вчинили одноразове триваюче грубе порушення трудових обов'язків, передбаченим Положенням про Кременчуцький інститут, оскільки обмежено право структурного підрозділу відповідача щодо укладення угод на суму, що перевищує 50 000,00грн., а також поза межами кошторису на утримання закладу освіти. Порушення, допущене директором Кременчуцького інституту ЛІСОВЕНКОМ В.Д., заступником директора з економіки БРИЖАТИМ В.В. та заступником головного бухгалтера ХОЛЯВСЬКОЇ Т.Ю. з урахуванням обставин справи є одноразовим разом, оскільки охоплене єдиним умислом на незаконне перерахування коштів. Цими неправомірними діями вказаних посадових осіб шляхом зловживання службовим становищем заподіяно істотну шкоду законним правам та інтересам позивача на загальну суму 195 666,81грн., вимоги до яких підлягають розгляду в порядку цивільного та кримінального судочинства після набрання цим рішення законної сили.
Укладений правочин є договором будівельного підряду на виконання робіт. За містом цього договору, відповідач зобов'язується самостійно виконати обумовлені в ньому роботи та виготовити продукцію. До спірного договору відсутній погоджений між сторонами проектно-кошторисна документація, не вказано місця де повинні були б виконані підрядні роботи, що не відповідає вимогам ст. ст. 875, 877, 879 ЦК України та вказує на відсутність істотних його умов, необхідних для даного виду договорів, передбачених законом (ч.1 ст. 180 ГК України).
Згідно до ч.2 ст. 180 ГК України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнанні такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Обидві сторони достовірно знали про укладення недійсного договору, оскільки особи, які його підписали знали про відсутність необхідного обсягу дієздатності Кременчуцького інституту для його укладення. Крім того, цей правочин є удаваним, який вчинено сторонами для приховування іншого правочину, який вони на справді вчинили, тобто договір субпідряду, оскільки відповідач жодних робіт не виконував, закупку матеріалів не проводив. Таким чином, в силу вимог ч.1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину. Відповідно до ч.5 ст. 216 ЦК України вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою, позивачем.
Інтереси позивача в суді представляв адвокат Вигодський С.В., який діє на підставі Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №265, виданого КДКА України в Полтавській області від 29.10.1996р. Затрати на послуги адвоката підтверджуються договором із позивачем, рахунком на оплату, актом виконаних робіт та платіжним дорученням та на підставі ст. 44 ГПК України віднесені до судових витрат та підлягають стягненню з відповідача.
Спірний договір є недійсним за таких підстав: відповідно до частини 2, 5 ст. 203 ЦК України загальними умовами, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема являються, наявність в особи, яка вчиняє правочин необхідного обсягу дієздатності та спрямованість такого правочину на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно до ч.1 ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником (директором Кременчуцького інституту ЛІСОВЕНКОМ В.Д.) та виконаний заступника директора з економіки БРИЖАТОГО В.В. та заступника головного бухгалтера ХОЛЯВСЬКОЇ Т.Ю. з перевищенням своїх повноважень, створює, змінює, припиняє права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Проте, позивач не схвалював та не вчиняв дій, що свідчили б про прийняття його до виконання. Ці обставини повністю підтверджуються відсутністю -затвердження кошторису Кременчуцького інституту, доручення на укладення договору та проведення розрахунків за ним, а також суперечить Положенню про Кременчуцький інститут.
Укладений правочин є договором будівельного підряду на виконання робіт. За містом цього договору, відповідач зобов'язується самостійно виконати обумовлені в ньому роботи та виготовити продукцію. До спірного договору відсутній погоджений між сторонами проектно-кошторисна документація, не вказано місця де повинні були б виконані підрядні роботи, що не відповідає вимогам ст. ст. 875, 877, 879 ЦК України та вказує на відсутність істотних його умов, необхідних для даного виду договорів, передбачених законом (ч.1 ст. 180 ГК України).
Згідно до ч.2 ст. 180 ГК України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнанні такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Обидві сторони достовірно знали про укладення недійсного договору, оскільки особи, які його підписали знали про відсутність необхідного обсягу дієздатності Кременчуцького інституту для його укладення. Крім того, цей правочин є удаваним, який вчинено сторонами для приховування іншого правочину, який вони на справді вчинили, тобто договір субпідряду, оскільки відповідач жодних робіт не виконував, закупку матеріалів не проводив. Таким чином, в силу вимог ч.1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину. Відповідно до ч.5 ст. 216 ЦК України вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою, позивачем.
Інтереси позивача в суді представляв адвокат Вигодський С.В., який діє на підставі Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №265, виданого КДКА України в Полтавській області від 29.10.1996р. Затрати на послуги адвоката підтверджуються договором із позивачем, рахунком на оплату, актом виконаних робіт та платіжним дорученням та на підставі ст. 44 ГПК України віднесені до судових витрат та підлягають стягненню з відповідача.
Керуючись ст. ст. 32-33, 44, 49, п.5 ст. 81, 83-86 ГПК України, ст. ст. 22, 254, 509, 525, 601, 611, 623 ЦК України, ст. ст. 173, 193 ГК України, суддя, -
1. Позов задовольнити.
2. Визнати договір, укладений між Кременчуцьким інститутом ЗАТ «Дніпропетровський університет економіки та права» (код ЄДРПОУ 25171464) та Суб'єктом підприємницької діяльності -фізичною особою Пащенком Миколою Леонідовичем (код 2351914036), недійсним.
3. Застосувати наслідки недійсності правочину.
4. Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ПАЩЕНКА Миколи Леонідовича (39623, місто Кременчук, вул. 50 років Жовтня, 248, р/р 260082061 у КФ АКБ «Індустріалбанк»МФО 31304 код ЄДРПОУ 2351914036) на користь ЗАТ «Дніпропетровський університет економіки та права» (49000, місто Дніпропетровськ, вул. Набережна Леніна, буд. 18, р/р 260081373001 у АКБ «Укрінбанк», МФО 331177, код 25171464) суму основного боргу 195 666,81грн. (сто дев'яносто п'ять тисяч шістсот шістдесят шість грн. 81 коп.), судові витрати по оплаті державного мита 1 956,66грн., послуг адвоката 1 9566,60грн. та послуг за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 118,00грн.
4. Стягнути з Суб"єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ПАЩЕНКА Миколи Леонідовича (39623, м.Кременчук, вул. 50 років Жовтня, 248, р/р 260082061 у КФ АКБ "Індустріалбанк", МФО 31304, код ЄДРПОУ 2351914036) на користь ЗАТ "Дніпропетровський університет економіки та права" (49000, м.Дніпропетровськ, вул.Набережна Леніна, буд.18, р/р 260081373001 у АКБ "Укрінбанк", МФО 331177, код 25171464) суму основного боргу 195666,81 грн. (сто дев"яносто п"ять тисяч шістсот шістдесят шість грн. 81 коп.), судові витрати по оплаті державного мита 1956,66 грн., послуги адвоката 19566,60 грн. та послуги за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 118,00 грн.
Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з моменту його прийняття через господарський суд Полтавської області.
Суддя Гетя Н.Г.