19 січня 2023 року
м. Київ
справа № 161/2552/21
провадження № 61-120ск23
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Червинської М. Є. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Волинського апеляційного суду від 10 листопада 2022 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - приватний нотаріус Зубенко Тамара Іванівна, про визнання договорів дарування недійсними та витребування майна з чужого незаконного володіння та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору довічного утримання,
У лютому 2021 року ОСОБА_2 звернулася до суду з вищезазначеним позовом, в якому просила визнати недійсними договори дарування 1/2 частин квартири АДРЕСА_1 , укладені 11 квітня 2005 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , посвідчені нотаріусом Луцького нотаріального округу Зубенко Т. І., зареєстровані в реєстрі за №, 1042, 1043; та витребувати із володіння ОСОБА_1 у її власність вказану квартиру, і стягнути з відповідача на свою користь понесені судові витрати по справі.
У березні 2021 року ОСОБА_1 подала до суду зустрічну позовну заяву, в якій просила розірвати договір довічного утримання № 2-451 від 01 лютого 2002 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , посвідчений нотаріусом Другої Луцької нотаріальної контори Горбатюк В. І.
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 травня 2022 року в задоволенні первісного позову ОСОБА_2 та зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено.
Не погоджуючись з оскаржуваним судовим рішенням, ОСОБА_2 оскаржила його в апеляційному порядку.
Постановою Волинського апеляційного суду від 10 листопада 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.
Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 травня 2022 року в частині відмови у задоволенні вимоги ОСОБА_2 до
ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення.
Витребувати із володіння ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1 .
В решті рішення залишено без змін.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Філіпович-Силка Т. Ю. 29 грудня 2022 року звернулася через засоби поштового зв'язку до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Волинського апеляційного суду від 10 листопада 2022 року.
Разом з касаційною скаргою заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке мотивовано тим, що оскаржену постанову суду апеляційної інстанції отримано ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» 30 листопада 2022 року, що підтверджується наданими доказами.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною другою статті 390 ЦПК України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.(частина третя статті 390 ЦПК України).
Зважаючи на те, що строк на касаційне оскарження судового рішення заявником пропущено з поважних причин, Верховний Суд вважає за можливе його поновити.
Проте, подана касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки в порушення пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України, заявником у касаційній скарзі не вказано підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У випадку визначення підставою касаційного оскарження судового рішення пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України, касаційна скарга має містити вказівку на норму права щодо якої відсутній висновок та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї
Як на підставу касаційного оскарження судових рішень заявник узагальнено посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, проте не зазначає конкретні обов'язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює відкриття касаційного провадження.
За таких обставин, відповідно до вимог частини другої, четвертої статті 392 ЦПК України, ОСОБА_1 має право надіслати на адресу суду уточнену редакцію касаційної скарги, в якій повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав) та надіслати копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.
Крім того, у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України заявником до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У частині четвертій статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).
Судове рішення оскаржено заявником в часині витребування майна з чужого незаконного володіння.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 176 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою або фізичною особою-підприємцем позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду судовий збір підлягає сплаті в розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюванної суми.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» з 01 січня 2021 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2 270,00 грн.
Аналіз скарги та доданих до неї матеріалів не дозволяє встановити ціну позову в частині майнових вимог, оскільки неможливо встановити вартість квартири АДРЕСА_1 , про витребування якої просить позивач у позові.
Як наслідок, заявнику необхідно самостійно визначити розмір судового збору за подання касаційної скарги в частині позовних вимог майнового характеру, підтвердивши його розмір належними доказами (зокрема, позовна заява з визначеною ціною позову станом на день її подання, експертний висновок, тощо) та сплатити його у розмірі 200 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви з урахуванням вартості вказаної квартири.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду
у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно надати суду документ, що підтверджує його сплату.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи наведене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків.
Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,
Клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Філіпович-Силки Тетяни Юріївни про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Волинського апеляційного суду від 10 листопада 2022року.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Волинського апеляційного суду від 10 листопада 2022 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків строк - десять днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя М. Є. Червинська