19 січня 2023 року
м. Київ
справа № 340/621/20
касаційне провадження № К/9901/35703/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Гончарової І.А.,
суддів: Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства «АЛЬФА-БАНК»
на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15 червня 2020 року (головуючий суддя - Пасічник Ю.П.)
та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2020 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Семененко Я.В., судді - Бишевська Н.А., Добродняк І.Ю.)
у справі № 340/621/20
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління ДПС у Кіровоградській області,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Акціонерне товариство «АЛЬФА-БАНК»,
про скасування податкових повідомлень-рішень,
У лютому 2020 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ; позивач; платник) звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Кіровоградській області (далі - ГУ ДПС у Кіровоградській області; відповідач; контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17 грудня 2019 року № 0002153303 та від 17 грудня 2019 року № 0002143303.
Кіровоградський окружний адміністративний суд рішенням від 15 червня 2020 року адміністративний позов задовольнив.
Третій апеляційний адміністративний суд постановою від 13 жовтня 2020 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.
Акціонерне товариство «АЛЬФА-БАНК» (далі - АТ «АЛЬФА-БАНК»; третя особа) звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15 червня 2020 року, постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2020 року та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.
В обґрунтування своїх вимог третя особа посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права. При цьому наголошує на тому, що АТ «АЛЬФА-БАНК» як кредитором належно повідомлено позивача про прощення (анулювання) боргу, тобто повністю дотримано умови, з якими положення підпункту «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України) пов'язують обов'язок платника відобразити анульовану суму боргу у складі оподатковуваного доходу з обчисленням та перерахуванням до бюджету відповідної суми податку, шляхом направлення довідки від 15 червня 2018 року № 8206970.
Верховний Суд ухвалою від 08 лютого 2021 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою АТ «АЛЬФА-БАНК».
12 березня 2021 року від ОСОБА_1 надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому вона зазначила, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій з'ясовано, що відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ОСОБА_1 з метою контролю за дотриманням вимог податкового законодавства при оподаткуванні доходу, отриманого платником як додаткове благо у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства за період з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, за результатами якої складено акт від 28 листопада 2019 року № 176/11-28-33-03/ 2744107322 .
За її наслідками контролюючий орган дійшов висновку про порушення позивачем вимог підпункту «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164, підпунктів 1.1 - 1.6 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України з огляду на недекларування в 2018 році отриманого доходу, який підлягає оподаткуванню, у вигляді додаткового блага в розмірі 1001372,71 грн на підставі рішення банківської установи про анулювання кредитної заборгованості за договором від 16 лютого 2007 року № 420/090-ФО1 з повідомленням боржника про таке анулювання (прощення), що призвело до заниження податку на доходи фізичних осіб у сумі 180247,09 грн та військового збору в розмірі 15020,59 грн.
На підставі зазначеного акта перевірки відповідачем 17 грудня 2019 року прийнято податкові повідомлення-рішення: № 0002153303, згідно з яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 180247,09 грн за основним платежем та 45061,77 грн за штрафними (фінансовими) санкціями; № 0002143303, згідно з яким збільшено суму грошового зобов'язання з військового збору в розмірі 15020,59 грн за основним платежем та 3755,15 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.
Надаючи оцінку правомірності прийняття ГУ ДПС у Кіровоградській області названих актів індивідуальної дії, Верховний Суд виходить із такого.
Згідно з підпунктом 163.1.1 пункту 163.1 статті 163 ПК України об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Відповідно до підпункту «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо у вигляді, зокрема, основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов'язаний повідомити платника податку-боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов'язаний виконати всі обов'язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.
Аналіз наведеної законодавчої норми дає підстави для висновку про те, що додаткове благо визначається як дохід у разі приросту показників фінансового та/або майнового стану платника податку. Грошова сума, яка надана в кредит, підлягає поверненню, тому сама собою ця сума не збільшує дохід платника податку. Водночас, у разі коли відпадуть встановлені законом та/або договором підстави для витребування кредитором у боржника грошової суми, наданої на умовах повернення, у платника податку-боржника виникає приріст фінансових показників за рахунок суми, взятої в борг.
Водночас необхідною умовою для покладення на платника податку обов'язку здійснити декларування доходу у вигляді додаткового блага є повідомлення кредитором боржника про прощення боргу шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто.
На підтвердження повідомлення позивача про прощення боргу АТ «АЛЬФА-БАНК» надано довідку від 15 червня 2018 року № 8206970.
Проте, доказів, що вказана довідка була направлена ОСОБА_1 рекомендованим листом з повідомленням про вручення або представлена під підпис особисто, як відповідачем так і третьою особою не надано.
АТ «АЛЬФА-БАНК» у поданих письмових поясненнях повідомило суд першої інстанції про неможливість надання таких доказів у зв'язку з їх незбереженням.
Відтак, поданий АТ «АЛЬФА-БАНК» під час апеляційного перегляду справи фіскальний чек, сформований 27 червня 2018 року, об'єктивно не прийнято Третім апеляційним адміністративним судом.
Адже, за правилами частини четвертої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом апеляційної інстанції лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Утім, об'єктивних доказів на підтвердження неможливості подання третьою особою розглядуваного доказу під час вирішення спору в суді першої інстанції останньою не представлено. Більш того, зазначений фіскальний чек не містить у собі інформації про те, що саме направлялося ОСОБА_1 27 червня 2018 року, при цьому, враховуючи і те, що довідка № 8206970 про отриманий дохід у вигляді прощеного боргу складена АТ «АЛЬФА-БАНК» 15 червня 2018 року.
З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а суди попередніх інстанцій не допустили порушення норм процесуального права, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи, та правильно застосували норми матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги АТ «АЛЬФА-БАНК» без задоволення, а оскаржених судових рішень - без змін.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Акціонерного товариства «АЛЬФА-БАНК» залишити без задоволення.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15 червня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2020 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
СуддіІ.А. Гончарова І.Я.Олендер Р.Ф. Ханова