19 січня 2023 року
м. Київ
справа №480/6703/21
адміністративне провадження № К/990/1915/23
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мороз Л.Л.,
суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І.,
перевіривши касаційну скаргу Південно-Східного Міжрегіонального управління Державної служби з питань праці на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 07.12.2021 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 22.09.2022 у справі № 480/6703/21 за позовом за позовом Головного управління Держпраці у Запорізькій області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафу та за зустрічним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування рішень та постанови,
У 2021 році Головне управління Держпраці у Запорізькій області (далі також - позивач) звернулось до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі також - відповідач), у якому просило:
- стягнути згідно до постанови про накладення штрафних санкцій від 07.05.2021 № 2 штраф за порушення законодавства про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції у розмірі 34 000 гривень.
У свою чергу Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась із зустрічним позовом до Головного управління Держпраці у Запорізькій області, у якому просила:
- визнати протиправними та скасувати рішення відповідача про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів № 125/1 від 16.03.2021 та рішення відповідача № 125/1ВЗ від 26.04.2021 про внесення змін до рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів;
- визнати протиправною та скасувати постанову відповідача № 2 від 07.05.2021 про накладення штрафу на позивача у розмірі 34 000 гривень.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 07.12.2021, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 22.09.2022:
- первісний позов залишено без задоволення;
- зустрічний позов задоволено частково:
а) визнано протиправною та скасовано постанову відповідача від 07.05.2021 № 2 про накладення штрафу на позивачку у розмірі 34 000 гривень.
б) стягнуто на користь позивачки за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у розмірі 908 гривень.
в) у задоволенні іншої частини вимог зустрічного позову відмовлено.
Не погоджуючись з указаними рішенням та постановою, Південно-Східне Міжрегіональне управління Державної служби з питань праці оскаржило їх у касаційному порядку.
Дослідивши зміст касаційної скарги, Суд дійшов такого висновку.
Частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Предметом розгляду у цій справі за первісним позовом є: стягнення штрафних санкцій у розмірі 34 000 гривень, а за зустрічним позовом: визнання протиправними та скасування рішення відповідача про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів та рішення відповідача про внесення змін до рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, а також скасування постанови про накладення штрафу у розмірі 34 000 гривень.
Суд першої інстанції розглянув цю справу за правилами загального позовного провадження.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондують положення статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України.
За визначенням пункту 20 частини першої статті 4 КАС України адміністративною справою незначної складності (малозначною справою) є адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо, не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Відповідно до частини четвертої статті 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років».
Згідно з пунктом 6 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, віднесено до категорії справ незначної складності.
У КАС України термін «розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб» вживається у значенні - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення (пункт 24 частини першої статті 4 КАС України).
Станом на 01 січня 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 2270 грн (стаття 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік»).
З огляду на наведене колегія суддів вважає, що вищезгадану касаційну скаргу подано на судові рішення у справі незначної складності.
Згідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження) не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
Зазначені скаржником випадки передбачені підпунктами «а» та «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не знайшли свого підтвердження під час вивчення поданої касаційної скарги на оскаржувані судові рішення у цій справі.
Верховний Суд звертає увагу на те, що можливість відкриття касаційного провадження у малозначних справах залежить виключно від обставин конкретної справи: її значення для формування єдиної правозастосовчої практики; неможливості спростування особою, яка подає касаційну скаргу, обставин, встановлених оскаржуваним судовим рішенням, при розгляді іншої справи; значного суспільного інтересу справи чи її виняткового значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; помилкового віднесення судом справи до категорії справ незначної складності.
Переглядаючи справу у касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію «суду права», що розглядає справи, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є «судом фактів».
Згідно до вимог пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Суд зазначає, що посилання у касаційній скарзі на частину четверту статті 328 КАС України, як на підставу касаційного оскарження судових рішень прийнятих у малозначній справі, не виключає застосування положень пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
На підставі вищенаведеного та з урахуванням того, що оскаржувані судові рішення прийнято у справі незначної складності, а передбачені пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України виняткові обставини для перегляду Верховним Судом цієї справи в касаційному порядку скаржником належним чином не обґрунтовані у касаційній скарзі та не підтверджені відповідними доказами, у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
Суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, висловлену в ухвалі щодо неприйнятності у справі Азюковська проти України (Azyukovska v. Ukraine) від 09 жовтня 2018 року (заява № 26293/18), в якій заявником оскаржувалась відмова суду касаційної інстанції у відкритті касаційного провадження у зв'язку з віднесенням справи до категорії справ незначної складності. Так, Суд вказав, що застосування критерію малозначності справи у цій справі було передбачуваним, справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.
Керуючись статтями 328, 333, 355, 359 КАС України, Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Південно-Східного Міжрегіонального управління Державної служби з питань праці на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 07.12.2021 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 22.09.2022 у справі № 480/6703/21.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною і не оскаржується.
СуддіЛ.Л. Мороз А.Ю. Бучик А.І. Рибачук