"18" жовтня 2007 р.
Справа № 17/452/06
м. Миколаїв
За первісним позовом:
Позивач: Відділ Державної Служби охорони при УМВС України в Миколаївській області, м. Миколаїв, вул. Шевченка, 52,
Відповідач:Закрите акціонерне товариство «Росток», м. Баштанка, вул. Заводська, 2,
про: стягнення заборгованості,-
За зустрічним позовом:
Позивач: Закрите акціонерне товариство «Росток», м. Баштанка, вул. Заводська, 2,
Відповідач: Відділ Державної Служби охорони при УМВС України в Миколаївській області, м. Миколаїв, вул. Шевченка, 52,
про: стягнення боргу у розмірі 120 014 грн. 90 коп.,-
Суддя С.М. Коваль
Від позивача за первісним позовом: Мельников І.Ю., довіреність № 19/1-1561 від 23.05.2007 року;
Від відповідача за первісним позовом: не з»явився;
У судовому засіданні 01 жовтня 2007 року було оголошено перерву на 18 жовтня 2007 року
Між Первісним позивачем та Первісним Відповідачем по справі було укладено договір №061/319 від 13.08.2004р., за яким Первісний позивач був зобов?язаний здійснюваи охорону Об?єкту, а Первісний відповідач був зобов?язаний здійснити оплату цих послуг.
Судом встановлено, що Первісним позивачем виконувалися зобов?язання по охороні об?єктів Первісного відпоівдача, а саме теріторії і приміщень ЗАТ «Росток», що розташовані за адресою Миколаївська область, м.Баштанка, вул.Заводська, 2-Б. Про фактичне виконання цих зобов?язань сідчать акти прийому-здачі виконаних робіт/послуг за травень 2006р., червень 2006р., липень 2006р (а.с.21-22). Зокрема ці акти підписані Замовником, та містять запис «Претензій до якості та об?єму виконаних робіт/послуг замовник до виконавця не має». Загальна вартість робіт по цих актах зазначена в розмірі 26420 грн.55 коп.
В матеріалах справи також наявий акт звірки взаємних розрахунків між сторонами станом на 01.08.2006 р., що підписаний обидва сторонами, в якому також зазначене про наявну заборгованість Первісного відповідача перед Первісним позивачем на суму 26420 грн. 55 коп. (а.с. 23).
Первісний відповідач заперечує цю суму заборгованості з огляду на те, що в період здійснення охорони, а саме в ніч на 19.05.2006р. була здійснена крадіжка, та внаслідок цього цьому підприємству був спричинений матеріальний збиток, за який відповідає Первісний позивач.
Суд приходить до висновку про необхідність задоволення первісного позову, та про необхідність залишення без задоволення зустрічного позову, виходячи з наступного:
Відповідно до умов укладеного між сторонами договору №061/319 від 13.08.2004 р., ЗАТ «Росток»повинно було оплачувати послуги Первісного позивача щомісячно до 25 числа поточного місяця.
В кінці кожного календарного місяця сторони підписують акт виконаних робіт.
Як вбачається з наявних у справі актів виконаних робіт, Первісний позивач дійсно надав Первісному позивачу послуг з охорони на загальну суму 26420 грн. 55 коп. за період травень-липень 2006 р., що підтверджується актами виконаних робіт та актом звірки розрахунків, що наявні у справі.
Судом не приймаються до уваги доводи Первісного відповідача про те, що Первісний позивач неналежним чином здійснював свої обов?язки по охороні об?єкту, а тому не має права на отримання плати за виконання цих послуг.
При цьому суд виходить із того, що відшкодування заподіяної шкоди внаслідок неналежного виконання обов?язків по договору є предметом окремого позову, а також те, що факт крадіжки, а значить й неналежного виконання обов?язків Первісним позивачем однозначно не встановлений в судовому засіданні та не підтверджується належними доказами.
Так, відповідно до ст. 324 Кримінально-процесуального кодексу України, питання, чи мало місце діяння та чи має це діяння склад злочину встановлюється виключно у вироку суду.
Відповідно до ст. 64 Кримінально-процесуального кодексу характер і розмір шкоди, що спричинена злочином, повинні бути встановлені в порядку кримінального судочинства. Постанова про порушення кримінальної справи, відповідно до ст.98 Кримінально-процесуального кодексу України не встановлює самого факту злочину, а лише може містити приводи та підстави порушення кримінальної справи та статтю кримінального закону, за ознаками якої порушується справа.
Отже факт крадіжки, та розмір шкоди, яка спричинена саме внаслідок краджіки можуть бути встановлені лише у вироку суду, і до того, як цей факт буде підтверджений належними доказами, не має підстав вважати про доведеність факту крадіжки взагалі.
Тому постанова про порушення кримінальної справи не може бути прийнята судом як беззаперечний доказ скоєння крадіжки, а тим більше як доказ розміру спричиненої крадіжкою шкоди. До того ж ця постанова не є преюдиціальним доказом, яким відповідно до ч.3 ст.35 Господарського процесуального кодексу України може бути лише вирок суду у кримінальній справі, що набрав законної сили - при вирішенні питань, чи мали місце певні дії, та ким вони вчинені.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до п.1 розділу VI укладеного між сторонами договору №061/319 від 13 серпня 2004р., «Охорона» несе майнову відповідальність за збитки, спричинені майну «Замовника», що зберігалось на «Об?єкті», сторонніми особами внаслідок неналежного виконання «Охороною»своїх зобов??язань за договром.
В той же час Первісним відповідачем (Зустрічним позивачем) не надано належних та беззаперечних доказів дежерел утворення нестачі поголів?я кур, та розміру цієї недостачи, а ці факти мають важливе значення для вирішення господарської справи.
З матеріалів справи неможливо зробити обгрунтований висновок ані про сам факт крадіжки, ані про розмір матеріального збитку, що спричинена саме внаслідок крадіжки. Так, з матеріалів слідства, частина яких наявна в матеріалах справи (а.с.138-141) вбачається, що при прийманні курей від постачальника працівники ЗАТ «Росток»не належним чином перераховували ці матеріальні цінності, а отже нестача могла утворитися також за рахунок неналежного перерахування при прийманні птиці.
Оскільки джерела утворення нестачі Зустрічним позивачем не доказані, а відповідно ввжати, що нестача сформувалася саме внаслідок винних дій Зустрічного відповідача неможливо, у зустрічному позові слід відмовити.
В той же час це не перешкоджає Зустрічному позивачу повторно звернутися до суду з позовом про відшкодування збитків після встановлення факту крадіжки та розміру матеріального збитку, що завдані внаслідок крадіжки.
З огляду на наведене первісний позов підлягає задоволенню, а зустрічний позов підлягає залишенню без задоволення.
Керуючисть ст. ст. 33, 34, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
1. Позовні вимоги первісного позивача відділу Державної служби охорони при УМВС України в Миколаївській області задовольнити у повному обсязі.
2. Стягнути з закритого акціонерного товариства «Росток» 26 420 грн. 55 коп. суму основної заборгованості та суму пені у розмірі 1 089 грн. 03 коп., держмито у сумі 275 грн. 09 коп. та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В задоволенні позовних вимог зустрічного позивача відмовити у повному обсязі.
Суддя
Коваль С.М.