Іменем України
19 січня 2023 року Справа № 360/2139/22
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Свергун І.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії,
23.12.2022 до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивачка) до Головного управління Національної поліції в Луганській області (далі - відповідач), в якій позивачка просить:
- визнати протиправною відмову Головного управління Національної поліції в Луганській області, оформлену у вигляді листа від 12 грудня 2022 року № 3794/111/19/05-2022, щодо проведення розрахунку вислуги років для виходу на пенсію та оформлення, і направлення до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області необхідних документів для призначення ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , фактична адреса проживання: АДРЕСА_2 ) пенсії за вислугу років відповідно до вимог пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», із зарахуванням до вислуги років для призначення такої пенсії час проходження служби, протягом якого позивачка брала участь в антитерористичній операції, з 19 січня 2015 року по 30 квітня 2018 року на пільгових умовах один місяць служби за три місяці;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Луганській області оформити та направити необхідні документи до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області для призначення ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , фактична адреса проживання: АДРЕСА_2 ), пенсії за вислугу років відповідно до статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби» із зарахуванням до вислуги років для призначення такої пенсії: часу безпосередньої участі в антитерористичній операції з 19 січня 2015 року по 30 квітня 2018 року на пільгових умовах один місяць служби за три місяці.
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що вона є учасником бойових дій та в період з 05 серпня 2002 року по 06 листопада 2015 року проходила службу в органах внутрішніх справ України на різних посадах. В період з 07 листопада 2015 року по 26 листопада 2021 року проходила службу в Національній поліції України. Крім того, в період проходження служби в органах внутрішніх справ України, а саме з 19 січня 2015 року по 07 листопада 2015 року та з 07 листопада 2015 року по 30 квітня 2018 року безпосередньо брала участь в антитерористичній операції.
Згідно з витягом з наказу Головного управління Національної поліції в Луганській області по особовому складу від 10 листопада 2021 року № 415 о/с позивачку звільнено зі служби в поліції з посади заступника начальника слідчого відділення відділу поліції № 2 Сєвєродонецького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області за ст. 77 ч. 1 п. 7 (за власним бажанням), з 26 листопада 2021 року, з вислугою років на день звільнення у календарному обчисленні: 19 років 03 місяці 21 день, у пільговому обчисленні (без урахування календарної вислуги): 06 років 06 місяців 22 дні.
Згідно з послужним списком позивачки періоди служби, які підлягають зарахуванню до вислуги років на пільгових умовах:
- з 19 січня 2015 року по 07 листопада 2015 року (час проходження служби, протягом якого ОСОБА_1 брала участь в антитерористичній операції, зараховується до вислуги років для призначення пенсії на пільгових умовах у розрахунку один місяць служби за три місяці);
- з 07 листопада 2015 року по 30 квітня 2018 року (час проходження служби, протягом якого ОСОБА_1 брала участь в антитерористичній операції, зараховується до вислуги років для призначення пенсії на пільгових умовах у розрахунку один місяць служби за три місяці).
12 січня 2022 року позивачка звернулася до начальника Головного управління Національної поліції в Луганській області із заявою та відповідним пакетом документів, в якій просила провести розрахунок вислуги років для виходу на пенсію, оформити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області необхідні документи для призначення пенсії за вислугу років відповідно до вимог пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», із зарахуванням до вислуги років для призначення такої пенсії час проходження служби, протягом якого вона брала участь в антитерористичній операції, з 19 січня 2015 року по 30 квітня 2018 року на пільгових умовах один місяць служби за три місяці.
Зазначений лист був спрямований рекомендованим листом 13.01.2022 та надійшов до ГУНП в Луганській області згідно поштового відділення 17.01.2022, однак відповіді на зазначену заяву позивачем отримано не було.
У зв'язку з повномасштабною війною, позивачка повторно звернулася до відповідача з аналогічною заявою лише 30 листопада 2022 року.
Головне управління Національної поліції в Луганській області листом від 12 грудня 2022 року № 3794/111/19/05-2022 повідомило позивача про відсутність правових підстав для підготовки документів, необхідних для призначення пенсії за вислугу років і направлення їх до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області.
Позивачка вважає, що Головне управління Національної поліції в Луганській області не взяло до уваги, що наявна у позивача вислуга років, з урахуванням вислуги років на пільгових умовах, становить більше 25 календарних років (25 років 10 місяців 13 днів, з яких 19 років 03 місяці 21 день стаж служби в поліції (служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу) та 06 років 06 місяців 22 дні - вислуга років на пільгових умовах), відповідно до Закону № 2262-ХІІ.
Вказані обставини стали підставою для звернення позивачки до суду.
Ухвалою суду від 27.12.2022 позов було залишено без руху для усунення недоліків. У встановлений судом строк позивачем недоліки було усунуто.
Ухвалою суду від 09.01.2023 відкрито провадження у справі, визначено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
12.01.2023 відповідач на адресу суду надав відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого зазначив, що позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані редакцією Порядку № 393, яка втратила чинність згідно постанови КМУ від 16.02.2022 № 119 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393».
Згідно підпункту «а» пункту 3 Порядку № 393 до вислуги років для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах один місяць служби за три місяці, зокрема, час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції; період проходження служби у військовому резерві під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.
Таким чином, на час виникнення спірних правовідношень п.п. «а» п. 3 Порядку № 393 зазнала змін, відповідно до яких зарахування строку участі в АТО на пільгових умовах до вислуги років застосовується виключно для визначення розміру пенсії, а не для призначення пенсії, як передбачала попередня редакція п.п. «а» п. 3 Порядку № 393.
Отже, статтею 17 Закону № 2262-ХІІ визначено види служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії, а статтею 17-1 Закону № 2262-ХІІ встановлено, що порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Отже, Законом № 2262-ХІІ передбачені пільгові умови для призначення пенсій за вислугу років, які встановлюються урядом, шляхом прийняття підзаконних нормативно-правових актів.
Порядком № 393 визначено, зокрема, порядок обчислення та призначення пенсій за вислугу років. Вказана постанова є підзаконним нормативно-правовим актом, мета якого конкретизувати нормативне регулювання з метою вирішення питань, що виникають з приводу призначення пенсії за вислугу років, зокрема, і на пільгових умовах.
При цьому Порядок № 393 (п.2-1) передбачає обчислення календарної вислуги років за пунктами 1 і 2 цієї постанови, тобто без пільгового врахування періоду участі в АТО.
Оскільки за приписами ст. 17 Закону № 2262 при призначенні пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, враховуються тільки повні роки вислуги років або страхового стажу без округлення фактичного розміру вислуги років чи страхового стажу в бік збільшення, а саме Порядком № 393 визначено обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за Законом № 2262 і цей Порядок встановлює пільгове обчислення вислуги років так, як вважає позивач, тільки для визначення розміру пенсії, тому відсутні підстави для врахування позивачу періоду участі в АТО в пільговому обчисленні до календарної вислуги років.
При цьому, як свідчать відомості, які містяться у довідці про проходження служби ОСОБА_2 , а також у наказі ГУНП в Луганській області від 10.11.2021 № 415 о/с, вислуга років позивача складала на день звільнення у календарному обчисленні: 19 років 03 місяці 21 день, що недостатньо для призначення пенсії за вислугу років.
Відповідач вважає, що судом під час розгляду справи має застосовуватися той нормативно-правовий акт, який набув чинності та залишається чинним на момент виникнення та припинення спірних правовідносин.
В свою чергу 06.12.2022 на адресу відповідача надійшла заява (без дати) ОСОБА_1 , яка була належним чином зареєстрована за вх. ВДЗ № 8787 (ж), з вимогою надати відповідні довідки та розглянути заяву позивача, датовану 12.01.2022 про направлення документів до ГУПФУ у Луганській області для призначення пенсії.
Разом до заяви ОСОБА_1 , яка була зареєстрована за вх. ВДЗ № 8787 (ж) від 06.12.2022 було надано у якості додатків заяву позивача, датовану 12.01.2022, з оригінальним підписом з вимогою підготувати та направити пакет документів до ПФУ для призначення пенсії.
Листом ГУНП в Луганській області від 12.12.2022 № 3794/111/19/05-2022 позивач була повідомлена про те, що її заява, яка датована 12.01.2022, уважно розглянута та у зв'язку з відсутністю у ОСОБА_1 на день звільнення визначеної п.п. «а» ст. 12 Закону № 2262-ХІІ календарної вислуги років для призначення пенсії у відповідача відсутній обов'язок на підготовку та направлення до ПФУ відповідних документів відносно позивача.
На підставі викладеного відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив таке.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_4 , в період з 05 серпня 2002 року по 06 листопада 2015 року проходила службу в органах внутрішніх справ України, з 07 листопада 2015 року по 26 листопада 2021 року в Національній поліції, що підтверджено послужним списком позивача.
Згідно з витягом з наказу ГУНП в Луганській області від 10 листопада 2021 року № 415 о/с відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» звільнено зі служби в поліції майора поліції ОСОБА_1 , заступника начальника слідчого відділення відділу поліції № 2 Сєвєродонецького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області за ст. 77 ч. 1 п. 7 (за власним бажанням), з 26 листопада 2021 року, з вислугою років на день звільнення у календарному обчисленні: 19 років 03 місяці 21 день, у пільговому обчисленні (без урахування календарної вислуги): 06 років 06 місяців 22 дні.
Згідно з довідками ГУНП в Луганській області від 12 травня 2016 року № А-3151, № А-3152, від 12 грудня 2022 року № А-750 майор поліції ОСОБА_1 дійсно в період з 19 січня 2015 року по 07 листопада 2015 року, з 07 листопада 2015 року по 30 квітня 2018 року безпосередньо брала участь в Антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення Антитерористичної операції на території Луганської області.
Позивачка є учасником бойових дій, що підтверджено посвідченням від 04 лютого 2016 року серії НОМЕР_2 .
Позивачка звернулася до ГУНП в Луганській області із заявою від 12 січня 2022 року з приводу підготовки та направлення до ГУПФУ в Луганській області документів для призначення пенсії за вислугу років, однак відповіді на вказану заяву позивачкою отримано не було.
Як зазначає позивачка, у зв'язку з повномасштабною війною вона повторно звернулася до відповідача з аналогічною заявою 30 листопада 2022 року, у відповідь на яку отримала лист ГУНП в Луганській області від 12 грудня 2022 року № 3794/111/19/05-2022 з відмовою в підготовці таких документів, мотивованою відсутністю у позивача права на призначення пенсії відповідно до статті 12 Закону № 2262-ХІІ через недостатність на день її звільнення, визначної в пункті «а» статті 12 Закону № 2262-ХІІ вислуги, 25 календарних років і більше.
Також з листа ГУНП в Луганській області від 12 грудня 2022 року № 3794/111/19/05-2022 слідує, що заява ОСОБА_1 від 12.01.2022 щодо підготовки та направлення документів до ГУПФУ в Луганській області для призначення пенсії за вислугу років надійшла до ГУНП 17.01.2022, була розглянута та на адресу позивача: АДРЕСА_3 , Укрпоштою направлено відповідь. На жаль, надати копію даної відповіді не надається можливим, оскільки вся переписка з громадянами та організаціями залишились в службовому приміщенні ГУНП в Луганській області в м. Сєвєродонецьк, яке натепер знаходиться на тимчасово окупованій території.
Зазначені обставини підтверджені наявною в матеріалах справи копією листа ГУНП в Луганській області від 12 грудня 2022 року № 3794/111/19/05-2022.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Суд зазначає, що Конституційний Суд України у своїх рішеннях від 13 травня 1997 року № 1-зп, від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99, від 05 квітня 2001 року № 3-рп/2001 та від 13 березня 2012 року № 6-рп/2012 зазначив щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів: закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.
Таким чином, зміст правовідносин, зокрема, прав та обов'язків особи, не може змінюватися зі зміною законодавчих норм.
З урахуванням наведеного, право позивача на зарахування при обчисленні вислуги років на пільгових умовах часу проходження військової служби визначається за тими правилами, які були чинними на момент виникнення відповідного права.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України від 02 липня 2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VIII).
Відповідно до статті 102 Закону № 580-VIII пенсійне забезпечення поліцейських та виплата одноразової грошової допомоги після звільнення їх зі служби в поліції здійснюються в порядку та на умовах, визначених Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, визначає Закон України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі Закон № 2262-ХІІ).
Згідно з пунктом «б» статті 1-2 Закону № 2262-ХІІ право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби (крім випадків призначення пенсії в разі втрати годувальника дружині (чоловіку) з урахуванням вимог частини п'ятої статті 30 цього Закону, яка призначається незалежно від звільнення зі служби): особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, поліцейські, співробітники Служби судової охорони, особи начальницького складу податкової міліції, особи, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, особи начальницького і рядового складу органів і підрозділів цивільного захисту.
Відповідно до пункту «а» частини першої статті 12 Закону № 2262-ХІІ пенсія за вислугу років призначається
особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж", "з" статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше.
До календарної вислуги років зараховується також період, зазначений у частині другій статті 17 цього Закону (абзац тринадцятий пункту «а» частини першої статті 12 Закону № 2262-ХІІ).
Частиною першою статті 17 Закону № 2262-ХІІ визначено вичерпний перелік видів служби та періодів часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "з" статті 1-2 цього Закону, які мають право на пенсію за цим Законом, зокрема: військова служба (пункт «а»); служба в органах внутрішніх справ, поліції, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України, Державній кримінально-виконавчій службі України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду (пункт «б»).
Згідно з частиною четвертою статті 17 Закону № 2262-ХІІ при призначенні пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, враховуються тільки повні роки вислуги років або страхового стажу без округлення фактичного розміру вислуги років чи страхового стажу в бік збільшення.
Відповідно до статті 17-1 Закону № 2262-ХІІ порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Тобто законодавець чітко встановлює можливість призначення пенсії за вислугу років, із зарахуванням в її період вислуги років на пільгових умовах.
На виконання зазначених вимог Закону № 2262-ХІІ Кабінетом Міністрів України 17 липня 1992 року прийнято постанову № 393, якою затверджено Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей (далі Постанова № 393).
Згідно з пунктом 1 Постанови № 393 (тут і надалі посилання на норми Постанови № 393 наводяться в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам, зазначеним у пункті «ж» статті 1-2 такого Закону, до вислуги років зараховуються, зокрема: військова служба в Збройних Силах, Державній прикордонній службі, Національній гвардії, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ та інших військових формуваннях, створених Верховною Радою України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації, Державній спеціальній службі транспорту; служба в органах внутрішніх справ України, органах і підрозділах цивільного захисту на посадах начальницького і рядового складу, Службі судової охорони на посадах молодшого, середнього і вищого складу з дня призначення на відповідну посаду; служба в Національній поліції.
За приписами підпункту «а» пункту 3 Постанови № 393 до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах: один місяць служби за три місяці - час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції.
Верховний Суд у постанові від 03 березня 2021 року в справі № 805/3923/18-а відступив від правових висновків, викладених, зокрема, у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19 вересня 2018 року в справі № 725/1959/17, від 27 березня 2018 року в справі № 295/6301/17, і з метою приведення судової практики до єдиного тлумачення та застосування норм Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у частині призначення пенсії за вислугу років, дійшов висновку, що основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Постановою № 393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов'язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку.
Також Верховний Суд у постанові від 14 квітня 2021 року в справі № 480/4241/18 дійшов висновку про те, що передбачена Постановою № 393 можливість пільгового зарахування окремих видів служби спрямована на реалізацію Закону № 2262-ХІІ і положенням цього Закону не суперечить.
Для призначення пенсій за вислугу років за Законом № 2262-ХІІ календарна вислуга років може бути зарахована на пільгових умовах відповідно до Постанови № 393.
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що Закон № 2262-ХІІ, зокрема, пункт «а» статті 12 визначає мінімальний розмір вислуги, необхідної для призначення пенсії за вислугу років за цим Законом та для позивача він складає 25 календарних років і більше. В свою чергу, положеннями статті 17-1 Закону № 2262-ХІІ, Постановою № 393 передбачено визначення вислуги років у пільговому обчисленні, а посилання відповідача на необхідність врахування виключно календарної вислуги років є необґрунтованими та суперечать зазначеним вище положенням Закону № 2262-ХІІ та Порядку № 393 (які були чинними на час виникнення спірних правовідносин).
З вищеописаних матеріалів справи судом встановлено, що вислуга років позивача на день звільнення у календарному обчисленні складала: 19 років 03 місяці 21 день, у пільговому обчисленні (без урахування календарної вислуги): 06 років 06 місяців 22 дні.
Отже, позивачка має право на призначення їй пенсії за вислугу років згідно з пунктом «а» статті 12 Закону № 2262-ХІІ, оскільки його вислуга на день звільнення, з врахуванням часу служби, який підлягає зарахуванню на пільгових умовах, становить більше 25 календарних років (19 років 03 місяці 21 день + 06 років 06 місяців 22 дні).
З наведених підстав відмова ГУНП в Луганській області в підготовці на направленні до ГУПФУ в Луганській області документів, необхідних для призначення пенсії позивачу, є протиправною.
Пунктом 1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2007 № 135/13402 (далі Порядок № 3-1), визначено, що заяви про призначення пенсії за вислугу років та по інвалідності особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно із Законом, та особам, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - органи, що призначають пенсії) через уповноважені структурні підрозділи Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства надзвичайних ситуацій України, Міністерства інфраструктури України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної прикордонної служби України, Державної податкової служби України, Державної пенітенціарної служби України, Державної інспекції техногенної безпеки України (далі - міністерства та інші органи).
Днем звернення за призначенням пенсії є день подання до відповідного органу, що призначає пенсії, письмової заяви про призначення пенсії з усіма необхідними для вирішення цього питання документами, а в разі пересилання заяви і документів поштою - дати їх відправлення (абзац перший пункту 6 Порядку № 3-1).
Згідно з абзацом другим пункту 6 Порядку № 3-1 у разі, якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, заявнику (посадовій особі уповноваженого структурного підрозділу) роз'яснюється, які документи необхідно надати додатково. При поданні документів до закінчення тримісячного терміну з дня отримання роз'яснення днем звернення за призначенням пенсії вважається день подання заяви або дата відправлення документів поштою.
Відповідно до пункту 12 Порядку № 3-1 уповноважений структурний підрозділ у 10-денний термін з дня одержання заяви про призначення пенсії оформляє всі необхідні документи і своє подання про призначення пенсії (додаток 2), ознайомлює з ним особу, якій оформлюється пенсія, і направляє до органу, що призначає пенсії за місцем проживання особи. Уповноважений структурний підрозділ надає допомогу особі в одержанні відсутніх на момент подання заяви документів для призначення пенсії. У разі, якщо підготовлені не всі необхідні для призначення пенсії документи, подаються наявні документи, а документи, яких не вистачає, подаються додатково в строки, визначені пунктом 6 цього Порядку.
Згідно з положеннями підпункту 1 пункту 1 Інструкції про організацію роботи з оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та з інших соціальних питань, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 17.09.2018 № 760 та зареєстрованої в Міністерства юстиції України 10.10.2018 за № 1152/32604 (далі - Інструкція № 760; в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), ця Інструкція визначає процедуру організації в Міністерстві внутрішніх справ України, центральних органах виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України (Національна поліція України, Державна служба України з надзвичайних ситуацій, Адміністрація Державної прикордонної служби України (далі - ЦОВВ)), та Національній гвардії України роботи з оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій особам, які мають право на пенсійне забезпечення згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Уповноважені структурні підрозділи це визначені МВС, ЦОВВ та Національною гвардією України структурні підрозділи, на які покладено функції з підготовки та подання до органів, які призначають пенсії, необхідних для призначення пенсій документів (пункт 3 Інструкції № 760).
У пункті 1 розділу ІІ Інструкції № 760 визначено, що уповноважені структурні підрозділи: 1) організують роботу з оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій особам, які мають право на пенсію відповідно до чинного законодавства; 2) розглядають листи та звернення із питань оформлення документів для призначення та перерахунку пенсій, для отримання пільг, а також здійснюють прийом громадян, які звертаються з цих питань; 3) приймають від підрозділів персоналу (кадрового забезпечення) та фінансового забезпечення (бухгалтерських підрозділів) документи, передбачені Порядком та цією Інструкцією для призначення (перерахунку) пенсій; 4) готують та подають у встановленому чинним законодавством порядку до органів, які призначають пенсії, документи для призначення (перерахунку) пенсій; 5) формують облікові справи та зберігають їх згідно з порядковими номерами, присвоєними в книзі обліку документів для призначення пенсій (додаток 1); 7) ведуть облік осіб, яким призначено пенсію відповідно до Закону; 8) взаємодіють з органами, які призначають пенсії, стосовно осіб, яким призначено (припинено) виплату пенсій, та в межах повноважень з органами державної влади з питань соціального захисту та пенсійного забезпечення тощо.
Щодо повноважень уповноважених структурних підрозділів в частині організації роботи з оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, то такі передбачені у розділі ІІІ Інструкції № 760, за приписами яких останні: 1) приймають від особи, яка набула право на пенсію відповідно до Закону, заяву про призначення пенсії, документи згідно з Порядком.
Не пізніше наступного робочого дня інформують письмово в довільній формі підрозділи персоналу (кадрового забезпечення) та фінансового забезпечення (бухгалтерські підрозділи) про необхідність оформлення та подання уповноваженому структурному підрозділу документів для призначення (перерахунку) пенсії; 2) здійснюють перевірку обчислення вислуги років (страхового стажу) для призначення пенсії; 3) здійснюють перевірку поданих для призначення пенсії документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта та інших документів; 4) у разі якщо до заяви про призначення пенсії не додано необхідних для цього документів, витребовують їх від відповідного підрозділу персоналу (кадрового забезпечення) та підрозділу фінансового забезпечення (бухгалтерського підрозділу). Витребовувати документи, подання яких не передбачено Порядком, забороняється; 5) у 10-денний строк з дня одержання заяви про призначення пенсії та всіх необхідних документів оформлюють особі, якій оформлюється пенсія, подання про призначення пенсії за формою, установленою Порядком, та направляють до органу, що призначає пенсії, за місцем проживання особи; 6) долучають до облікової справи особи отриману від органів, що призначають пенсії, розписку-повідомлення.
Системний аналіз викладених положень Порядку № 3-1 та Інструкції № 760 дає підстави дійти висновку, що саме уповноважені структурні підрозділи здійснюють перевірку поданих звільненими зі служби особами заяв про призначення пенсії, здійснюють обчислення вислуги років для призначення пенсії і встановлюють наявність підстав для її призначення. Після цього такий орган законодавчо наділений компетенцією направити подання про призначення пенсії за вислугу років до територіального органу Пенсійного фонду України або відмовити у такому поданні.
Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2018 року в справі № 537/1980/16-а та у постанові Верховного Суду від 17 червня 2020 року в справі № 554/2032/17.
Однак, як встановлено судом, відповідач безпідставно відмовляється від вчинення покладених на нього обов'язків щодо підготування та направлення до ГУПФУ в Луганській області документів, необхідних для призначення ОСОБА_1 пенсії відповідно до пункту «а» статті 12 Закону № 2262-ХІІ.
Що стосується доводів відповідача щодо внесення змін до Порядку № 393, відповідно до яких зарахування строку участі в АТО на пільгових умовах до вислуги років застосовується виключно для визначення розміру пенсії, а не для призначення пенсії, як передбачала попередня редакція п.п. «а» п. 3 Порядку № 393, та судом під час розгляду справи має застосовуватися той нормативно-правовий акт, який набув чинності та залишається чинним на момент виникнення та припинення спірних правовідносин, суд вважає неприйнятними з огляду на таке.
Як зазначалося судом вище, відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Суд зазначає, що Конституційний Суд України у своїх рішеннях від 13 травня 1997 року № 1-зп, від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99, від 05 квітня 2001 року № 3-рп/2001 та від 13 березня 2012 року № 6-рп/2012 зазначив щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів: закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.
Таким чином, зміст правовідносин, зокрема, прав та обов'язків особи, не може змінюватися зі зміною законодавчих норм.
Як встановлено судом, з листа ГУНП в Луганській області від 12 грудня 2022 року № 3794/111/19/05-2022 слідує, що заява ОСОБА_1 від 12.01.2022 щодо підготовки та направлення документів до ГУПФУ в Луганській області для призначення пенсії за вислугу років надійшла до ГУНП 17.01.2022.
Зміни, на які посилається відповідач, внесено до Порядку № 393 постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 119 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393», тобто після звернення позивачки з заявою до відповідача.
З урахуванням наведеного, право позивача на зарахування при обчисленні вислуги років на пільгових умовах часу проходження військової служби повинен визначатися за тими правилами, які були чинними на момент звернення позивача з заявою про підготовку та направлення документів до ГУПФУ в Луганській області для призначення пенсії за вислугу років.
За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
З огляду на встановлені обставини, з урахуванням нормативного врегулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню з корегуванням способу захисту порушених прав.
Питання про розподіл судових витрат судом не вирішується, оскільки позивач як учасник бойових дій звільнений від сплати судового збору відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись статтями 2, 72, 77, 90, 94, 139, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_4 ) до Головного управління Національної поліції в Луганській області (код за ЄДРПОУ 40108845, місцезнаходження: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Вілєсова, буд. 1) про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Луганській області щодо неоформлення та ненаправлення до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області документів, необхідних для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Луганській області підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області документи, необхідні для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугою років відповідно до пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби» із зарахуванням до вислуги років для призначення такої пенсії вислуги років ОСОБА_1 у пільговому обчисленні.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.
Суддя І.О. Свергун