19 січня 2023 року Справа № 160/14891/22
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рянської В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в місті Дніпрі у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , в якій позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не застосування для розрахунку та виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 до 29.12.2016 базового місяця для розрахунку індексу споживчих цін січень 2008 року;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 до 29.12.2016 без урахування базового місяця для розрахунку індексу споживчих цін січень 2008 року;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 до 29.12.2016 з урахуванням базового місяця для розрахунку індексу споживчих цін січень 2008 року в сумі 33553,56 грн.
Підставою для звернення до суду з даною позовною заявою стала протиправна, на думку позивача, бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати позивачу за вказаний період проходження ним військової служби у військовій частині НОМЕР_1 індексації грошового забезпечення з урахуванням базового місяця для розрахунку індексу споживчих цін січень 2008 року, внаслідок чого позивачем недоотримано індексацію грошового забезпечення в сумі 33553,56 грн.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.10.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи; витребувано від військової частини НОМЕР_1 : належним чином засвідчені копії наказів про призначення позивача на посаду та його звільнення, зарахування до списків особового складу військової частини та виключення зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 з 2015 року до 2016 року включно.
У відзиві на позовну заяву, який надійшов до суду, відповідач просив відмовити у задоволенні позову, зазначив, що відповідно до п. 6 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003, виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню. Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік. Цим Порядком не передбачено механізм виплати сум індексації у поточному році за минулі періоди. До 01.12.2015 діяла редакція Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003, відповідно до якої базовим місяцем вважався місяць підвищення доходу громадян. ОСОБА_1 було зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та на всі види забезпечення на підставі наказу командувача Сухопутних віськ Збройних Сил України № 456 від 28.10.2006. Для обчислення індексації грошового забезпечення позивача підлягає застосуванню базовий місяць січень 2016 року. Збільшення розміру грошового забезпечення військовослужбовців відбулося у 2016 році. У зв'язку з цим, на виконання вимог письмового розпорядження про доведення до військ телеграмою Міністра оборони України № 248/3/9/1/1150 від 31.12.2015 щодо збільшення грошового забезпечення військовослужбовців, Департаментом фінансів Міністерства оборони України були доведені до військових частин (установ, організацій) роз'яснення № 248/3/9/1/2 від 04.01.2016, згідно з якими у зв'язку із внесенням змін до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» (із змінами), відповідно до яких індексацію грошового забезпечення військовослужбовців слід не нараховувати до окремого роз'яснення. Виплата індексації грошового забезпечення є дискреційними повноваженнями військової частини НОМЕР_1 , якою відповідно до Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України № 260 від 11.06.2008 враховувалися вказані вище роз'яснення № 248/3/9/1/2 від 04.01.2016 про не нарахування індексації грошового забезпечення.
Станом на час розгляду справи інших заяв по суті справи до суду не надходило.
Суд зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов таких висновків.
Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Згідно з частиною першою статті 2 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон № 2232-ХІІ) військовою службою є державна служба особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язана із захистом Вітчизни. У зв'язку з особливим характером військової служби військовослужбовцям надаються передбачені законом пільги, гарантії та компенсації.
Відповідно до положень статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-ХІІ) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів (абзац перший частини першої).
До складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення (частина друга).
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. Індексація грошового забезпечення військовослужбовцям здійснюється в порядку та розмірах, установлених законодавством (частина третя).
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 03 липня 1991 року № 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон № 1282-ХІІ).
Положеннями статті 1 Закону № 1282-XII передбачено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Згідно зі статтею 2 Закону № 1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Відповідно до статті 6 Закону № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка.
З метою реалізації вказаного Закону Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 17 липня 2003 року № 1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» (далі - Порядок № 1078).
Відповідно до пункту 1 цього Порядку він визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.
Пунктом 2 Порядку № 1078 визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців.
Статтею 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05 жовтня 2000 року № 2017-III (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) індексацію доходів населення, яка встановлюється задля підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що, згідно зі статтею 19 цього Закону, є обов'язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 , виданим 22.05.2015 управлінням персоналу штабу військової частини НОМЕР_3 .
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини-польова пошта НОМЕР_4 (по стройовій частині) № 290 від 29.09.2015 капітана ОСОБА_1 , призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_3 від 26.09.2015 № 96 на посаду начальником штабу - першим заступником командира військової частини, вважати таким, що прийняв справу та посаду і приступив до виконання службових обов'язків за посадою.
Згідно з витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 12 від 16.01.2017 майора ОСОБА_1 , начальника штабу - першого заступника командира частини, призначеного наказом командувача Сухопутних військ Збройних Сил України (по особовому складу) від 29.12.2016 № 675 на посаду старшого офіцера організаційно-планової групи тилу управління військової частини НОМЕР_3 , вважати таким, що справи та посаду здав 16.01.2017 та вибув для подальшого проходження військової служби до м. Дніпра; з 16.01.2017 виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення.
Позивач звернувся до командира військової частини НОМЕР_1 із заявою від 21.06.2022, у якій просив, зокрема, здійснити перерахунок індексації його грошового забезпечення за період з 01.12.2015 до 29.12.2016 з урахуванням базового місяця для розрахунку індексації споживчих цін - січень 2008 року, та виплати належну суму індексації грошового забезпечення.
Листом військової частини НОМЕР_1 за вих. № 360 від 02.09.2022 на заяву позивача повідомлено, що відповідно до ст. 5 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», п. 6 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003, індексація грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів. Згідно з роз'ясненнями Департаменту фінансів Міністерства оборони України № 248/1485 від 23.06.2018 у період з 01.01.2016 до 28.02.2018 у межах наявного фінансового ресурсу можливості виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовцям у Міністерства оборони України не було. Відповідно до роз'яснення Міністерства соціальної політики України від 08.08.2017 № 13700/3 та від 08.08.2017 № 78/0/66-17 механізму нарахування та виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовцям за попередні періоди немає. З урахуванням вищенаведеного індексація грошового забезпечення ОСОБА_1 у період з 01.12.2015 до 29.12.2016 не проводилась.
Згідно з виданою військовою частиною НОМЕР_1 за вих. № 360/2 від 02.09.2022 довідкою про нараховану та виплачену індексацію грошового забезпечення за час проходження служби у військовій частині НОМЕР_1 ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 до 29.12.2016, індексація грошового забезпечення ОСОБА_1 протягом зазначеного періоду не нараховувалась та не виплачувалась.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до статті 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 5 жовтня 2000 року № 2017-III законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: пенсії; стипендії; оплата праці (грошове забезпечення); суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їхніх сімей і пенсій, які індексуються відповідно до закону за цими видами страхування; суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, крім суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі.
Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Відповідно до частин 1, 2 статті 5 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» підприємства, установи, організації підвищують розміри оплати праці в зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів. Підприємства, установи, організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) в зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету України.
Згідно з частиною 1 статті 9 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів.
Відповідно до абзаців 1, 2 пункту 1-1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003, підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка.
Згідно з абзацами 1, 5 пункту 2 Порядку № 1078, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців.
Відповідно до підпунктів 1, 2 пункту 6 Порядку № 1078, виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться грошові виплати населенню, а саме: 1) підприємства, установи, організації підвищують розміри оплати праці в зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів; 2) підприємства, установи, організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) в зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.
У військової частини НОМЕР_1 не було законних підстав для невиплати індексації грошового забезпечення позивачу за період його військової служби, оскільки в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила 103 відсотка, індексація обов'язково мала бути проведена з першого числа наступного місяця. Ні Закон України «Про індексацію грошових доходів населення», ні Порядок проведення індексації грошових доходів населення не містять виключень стосовно непроведення індексації в разі коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації.
Твердження відповідача про те, що проведення індексації грошових доходів здійснюється виключно у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів є необґрунтованими, оскільки ст. 5 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», на яку посилається відповідач, не обмежує проведення передбачених чинним законодавством України виплат, а вказує на джерела походження цих коштів.
Виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення, що є предметом спору у цій справі.
Також суд зазначає, що звільнення особи з військової служби не позбавляє її права на отримання виплат, на які вона має право, проте не отримувала їх під час проходження служби з незалежних від неї обставин.
Проаналізувавши положення абзаців 1, 4 статті 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», абзацу 2 статті 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», суд дійшов висновку, що індексація грошових доходів населення має на меті надання соціальної підтримки населенню України для забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності в умовах зростання цін та повинна забезпечувати відшкодування подорожчання споживчих товарів і послуг.
Відтак, неналежне фінансування конкретної державної установи не може слугувати причиною порушення статті 48 Конституції України, яка гарантує право на достатній життєвий рівень, складовою якого є індексація грошових доходів у зв'язку із зростанням цін.
З огляду на викладене, позивачу у період з 01.12.2015 до 29.12.2016 включно протиправно не нараховувалась і не виплачувалась індексація грошового забезпечення.
За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність саме щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення позивачу за вказаний період, а не щодо не застосування для розрахунку та виплати індексації грошового забезпечення базового місяця для розрахунку індексу споживчих цін січень 2008 року, як зазначено у позовних вимогах.
Верховний Суд у постанові від 20.04.2022 у справі № 420/3593/20 зазначив, що повноваження державних органів щодо визначення базового місяця індексації грошового забезпечення не є дискреційними, оскільки законодавцем установлено один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'кта владних повноважень - проведення індексації грошових доходів у разі перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, встановленого в розмірі 103 відсотки.
Відповідно до положень пунктів 2, 5 Порядку № 1078 для визначення базового місяця для проведення індексації доходів необхідно обрати місяць, у якому заробітна плата працівника зросла за рахунок її постійних складових.
Отже, підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення посадових окладів особи. Тобто, початок відліку для обчислення індексу споживчих цін є місяць підвищення посадового окладу. З цього місяця значення індексу споживчих цін приймають за 1 або 100 відсотків, а приріст індексу розраховується з наступного місяця. При цьому, нарахування індексації проводиться в місяці, наступному за місяцем, у якому був офіційно опублікований індекс інфляції.
Згідно з пунктом 10-2 Порядку № 1078 для працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, яких переведено на іншу роботу (місце проходження служби) на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або іншу місцевість та у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці (умов проходження служби) у разі продовження такими особами роботи (проходження служби), для новоприйнятих працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, а також для тих, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати (грошового забезпечення), передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (посадового окладу), за посадою, яку займає працівник, військовослужбовець, поліцейський, особа рядового і начальницького складу.
Аналіз наведених норм законодавства України, дає підстави суду дійти висновку, що місяць, в якому відбулося підвищення оплати праці (суми її постійних складових), є базовим при проведенні індексації.
Постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців.
Відповідно до пункту 13 указаної Постанови вона набрала чинності з 01 січня 2008 року.
Отже, відповідно до положень Порядку № 1078, січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.12.2015 до 29.12.2016.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Оскільки суд дійшов висновку про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення позивачу за період з 01.12.2015 до 29.12.2016 включно, суд вважає за необхідне з метою ефективного захисту прав позивача зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за вказаний період, враховуючи базовий місяць для обчислення індексації - січень 2008 року.
Водночас позовні вимоги про зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплату на користь позивача індексації у визначеній позивачем сумі 33553,56 грн є передчасними, оскільки розрахунок індексації грошового забезпечення позивача є компетенцією військової частини НОМЕР_1 та на час розгляду справи відповідачем за вказаний період не була нарахована і виплачена індексація грошового забезпечення позивача.
Позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню, оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що ймовірно будуть порушені у майбутньому.
З системного аналізу матеріалів справи, наведених норм законодавства, із врахуванням правових висновків Верховного Суду, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з виходом за межі позовних вимог.
Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору як учасник бойових дій, докази понесення ним інших судових витрат у справі відсутні, у зв'язку з чим розподіл судових витрат відповідно до ст. 139 КАС України не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 до 29.12.2016 включно.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 до 29.12.2016 включно, враховуючи базовий місяць для обчислення індексації - січень 2008 року.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .
Відповідач: військова частина НОМЕР_1 , місцезнаходженя: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 .
Повний текст рішення складено 19.01.2023.
Суддя В.В. Рянська