19 січня 2023 року Справа 160/923/23
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Лозицька І.О., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Департамента патрульної поліції про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 з позовом до Департамента патрульної поліції, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції Національної поліції України по невиплаті компенсації (грошового забезпечення) ОСОБА_1 за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2022 року;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 компенсацію (грошове забезпечення) за службу (роботу) в нічний час за період з 01 січня 2016року по 31 грудня 2022 року в розмірі денного грошового забезпечення ОСОБА_1 за відпрацьовані періоди та доплати у розмірі 35 відсотків посадового окладу ОСОБА_1 з розрахунку за кожну годину служби в нічний час;
- визнати протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції Національної поліції України по невиплаті ОСОБА_1 додаткової доплати до грошового забезпечення пропорційно відпрацьованому часу в умовах забезпечення життєдіяльності населення (забезпечення правопорядку і безпеки громадян) та внаслідок виконання своїх обов'язків мав безпосередній контакт з населенням з 01 лютого 2021 року по теперішній час в розмірі 50 відсотків грошового забезпечення ОСОБА_1 за кожен місяць;
- зобов'язати Департамент патрульної поліції Національної поліції України нарахувати та виплатити інспекторові взводу № 1 роти № 3 батальйону № 2 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України ОСОБА_1 додаткову доплату до його грошового забезпечення пропорційно відпрацьованому часу в умовах забезпечення життєдіяльності населення (забезпечення правопорядку і безпеки громадян) та внаслідок виконання своїх обов'язків мав безпосередній контакт з населенням з 01 лютого 2021 року по теперішній час в розмірі 50 відсотків грошового забезпечення ОСОБА_1 за кожен місяць та в подальшому нараховувати та виплачувати цю додаткову доплату.
Суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи:
1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність;
2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником);
3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу;
4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності;
5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);
6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суд, вивчивши позовну заяву, встановив, що її подано з порушенням вимог, встановлених ст.ст.160, 161 КАС України.
Відповідно до п.2 ч1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Згідно п.17 ч.1 ст.4 КАС України публічною службою є, зокрема, служба в поліції.
Спірні правовідносини виникли у зв'язку з не нарахуванням та не виплатою ОСОБА_1 грошового забезпечення в належному розмірі та додаткової доплати до його грошового забезпечення.
Тобто, за характером спірних правовідносин і їх суб'єктним складом цей спір є публічно-правовим спором з приводу проходження публічної служби, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів.
Приписами статті 122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у ч.2 ст.122 цього Кодексу.
Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений ч.5 ст.122 КАС України.
Разом з тим, нормою Кодексу законів про працю України, яка регулює строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів, встановлено інші строки звернення до суду за захистом порушеного права.
Усталеною є позиція Верховного Суду щодо застосування приписів КЗпП України у разі неврегульованості нормами спеціального законодавства правовідносин, щодо яких виник спір.
Отже, з огляду на те, що строк звернення до суду за вирішенням цього публічно-правового спору, зокрема, щодо проходження з публічної служби охоплюється спеціальною нормою ч.5 ст.122 КАС України, відсутні підстави для застосування у спірних правовідносинах норми КЗпП України.
Так, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 22 липня 2020 року у провадженні № К/9901/13509/20 звернув увагу на те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів.
Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Інститут строків у адміністративному процесі стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Рішенням Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
При визначенні початку перебігу строку звернення до адміністративного суду та, відповідно, вирішенні питання про дотримання, чи порушення позивачем цього строку, суду, насамперед, слід з'ясувати, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд зазначає, що грошове забезпечення поліцейського є періодичним платежем та про його виплату в неналежному розмірі та без додаткової доплати позивачу мало бути відомо у наступному місяці після проведення виплати за попередній місяць.
Тобто, про порушення права, яке стало підставою для звернення до суду ОСОБА_1 було відомо наступного місяця після отримання грошового забезпечення за попередній місяць (тобто, про порушення прав за січень 2016 року позивачу було відомо у лютому 2016 року та т.п.).
Так, з позовною заявою ОСОБА_1 звернувся лише 17.01.2023 року, тобто в частині позовних вимог з пропуском місячного строку, встановленого ч. 5 ст.122 КАС України.
Відповідно до ч.6 ст.161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачу необхідно надати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із доказами поважності причин його пропуску.
Крім того, відповідно до п.2 ч.5 ст.160 КАС України, в позовній заяві зазначаються, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Так, позивачем зазначено у вступній частині позовної заяви в якості відповідача - Департамент патрульної поліції. При цьому, у прохальній частині позову відповідач зазначений як Департамент патрульної поліції Національної поліції України.
Тобто, вбачається розбіжність у найменуванні відповідача у даній справі.
Тому, для усунення вказаних вище недоліків у цій частині позовної заяви позивачу слід надати суду виправлену редакцію позовної заяви із зазначенням вірного та однакового найменування відповідача.
Такрж згідно ч.1 ст.172 КАС України, в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Частиною 2 ст.172 КАС України визанчено, що суд з урахуванням положень ч.1 цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об'єднати в одне провадження декілька справ за позовами: 1) одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача; 2) одного й того самого позивача до різних відповідачів; 3) різних позивачів до одного й того самого відповідача.
Суд звертає увагу на те, що зазначені правові норми стосовно можливості заявлення позивачем пов'язаних між собою вимог в одному позові направлені на гарантування процесуальної економії в межах судового розгляду, а також на забезпечення єдності судової практики, з огляду на те, що спірні правовідносини, задля вирішення яких позивач звертається до суду, пов'язані між собою єдиними підставами їх виникнення або поданими доказами, внаслідок чого окремий розгляд цих вимог в межах різних проваджень є недоцільним та не сприяє унифікованості національної судової практики.
Разом з тим, аналіз заявлених ОСОБА_1 вимог свідчить про їх непов'язаність між собою.
Так, у поданій позовній заяві позивачем фактично заявлені дві окремі самостійні вимоги із двома похідними щодо них, а саме:
- визнання протиправною бездіяльності Департаменту патрульної поліції Національної поліції України по невиплаті компенсації (грошового забезпечення) ОСОБА_1 за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2022 року та стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 компенсацію (грошове забезпечення) за службу (роботу) в нічний час за період з 01 січня 2016року по 31 грудня 2022 року в розмірі денного грошового забезпечення ОСОБА_1 за відпрацьовані періоди та доплати у розмірі 35 відсотків посадового окладу ОСОБА_1 з розрахунку за кожну годину служби в нічний час;
- визнання протиправною бездіяльності Департаменту патрульної поліції Національної поліції України по невиплаті ОСОБА_1 додаткової доплати до грошового забезпечення пропорційно відпрацьованому часу в умовах забезпечення життєдіяльності населення (забезпечення правопорядку і безпеки громадян) та внаслідок виконання своїх обов'язків мав безпосередній контакт з населенням з 01 лютого 2021 року по теперішній час в розмірі 50 відсотків грошового забезпечення ОСОБА_1 за кожен місяць та зобов'язання Департаменту патрульної поліції Національної поліції України нарахувати та виплатити інспекторові взводу № 1 роти № 3 батальйону № 2 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України ОСОБА_1 додаткову доплату до його грошового забезпечення пропорційно відпрацьованому часу в умовах забезпечення життєдіяльності населення (забезпечення правопорядку і безпеки громадян) та внаслідок виконання своїх обов'язків мав безпосередній контакт з населенням з 01 лютого 2021 року по теперішній час в розмірі 50 відсотків грошового забезпечення ОСОБА_1 за кожен місяць та в подальшому нараховувати та виплачувати цю додаткову доплату.
З огляду на викладене слідує, що вищеозначені правовідносини не пов'язані між собою підставою виникнення або поданими доказами, не є основними та похідними позовними вимогами, оскільки склались за різних обставин, за різного правового регулювання та на підставі різних дій суб'єкта владних повноважень.
Спірна бездіяльність відповідача також охоплює різні періоди: щодо бездіяльності Департаменту патрульної поліції Національної поліції України по невиплаті компенсації (грошового забезпечення) ОСОБА_1 за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2022 року та щодо бездіяльності Департаменту патрульної поліції Національної поліції України по невиплаті ОСОБА_1 додаткової доплати до грошового забезпечення пропорційно відпрацьованому часу в умовах забезпечення життєдіяльності населення (забезпечення правопорядку і безпеки громадян) та внаслідок виконання своїх обов'язків, що мав безпосередній контакт з населенням з 01 лютого 2021 року по теперішній час в розмірі 50 відсотків грошового забезпечення.
Таким чином, в основу спірних правовідносин покладено різні підстави їх виникнення та різний обсяг доведення вимог позивача.
При цьому, суд зауважує, що лише виникнення спірних правовідносин між тими самими суб'єктами не є достатньою підставою для об'єднання не пов'язаних між собою вимог в одне провадження.
Фактично, звернувшись до суду з таким позовом, ОСОБА_1 має намір одночасно врегулювати усі наявні у нього спірні правовідносини з відповідачем, незважаючи на те, що підстави їх виникнення є різними та не пов'язаними між собою, а також не враховуючи, що таке об'єднання не пов'язаних між собою вимог значно ускладнить розгляд цієї справи.
Таким чином, суд доходить висновку, що у позовній заяві порушено правила об'єднання позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, суд вважає за необхідне, на підставі ч. 1 ст. 169 КАС України позовну заяву залишити без руху із наданням позивачу п'ятиденного строку для усунення зазначених в ухвалі суду недоліків.
Керуючись ст. ст. 160, 161, 169, 171, 248 КАС України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Департамента патрульної поліції про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити позивачу п'ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Визначені недоліки позовної заяви позивачам усунути шляхом надання суду:
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду разом з доказами поважності причин його пропуску;
- виправленої редакції позовної заяви із зазначенням вірного та однакового найменування відповідача, а також з дотриманням правил об'єднання позовних вимог.
Надати копії виправленої редакції позовної заяви відповідно до кількості учасників справи.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І.О. Лозицька