19 січня 2023року
м. Київ
Справа № 9901/388/21
Провадження № 11-9заі23
Суддя Великої Палати Верховного Суду Прокопенко О. Б., перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 8 грудня 2022 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Президента України, Верховної Ради України (далі - ВРУ), Вищої ради правосуддя (далі - ВРП) про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії,
У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом, у якому просив визнатинеправомірною бездіяльність Президента України, ВРУ, ВРП, які зволікали з розглядом його запиту на інформацію від 24 липня 2021 року та заяв від 27 і 29 серпня 2021 року, зобов'язати Президента України, ВРУ, ВРП розглянути запит на інформацію від 24 липня 2021 року, заяви від 27 і 29 серпня 2021 року, а також вжити заходи для поновлення позивача на посаді судді.
Рішенням від 8 грудня 2022 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду відмовив у задоволенні позову.
ОСОБА_1 не погодився з таким судовим рішенням і 8 січня 2023 року подав апеляційну скаргу.
Статтею 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) встановлено вимоги до апеляційної скарги. Пунктом 1 частини п'ятої цієї статті КАС передбачено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
ОСОБА_1 до апеляційної скарги документа про сплату судового збору не додав, натомість заявив клопотання про звільнення його від сплати цього збору на підставі пункту 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», оскільки предметом позову є захист його соціальних та трудових прав.
Згідно із частиною другою статті 132 КАС розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Законом «Про судовий збір» визначено правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Подання ОСОБА_1 апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції в цій справі є об'єктом справляння судового збору.
Пільги щодо сплати судового збору встановлено статтею 5 Закону України «Про судовий збір».
Крім того, стаття 8 зазначеного Закону передбачає, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
ОСОБА_1 не надав суду доказів наявності у нього пільг щодо сплати судового збору, встановлених статтею 5 Закону України «Про судовий збір». Питання ж звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов'язком суду, навіть за наявності однієї з визначених статтею 8 цього Закону умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Наведені ОСОБА_1 у заяві доводи та додані до апеляційної скарги матеріали не дають підстав для висновку про необхідність звільнення скаржника від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду в цій справі.
Статтею 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (заява № 28249/95) «право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя».
На підставі підпункту 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Частиною першою зазначеної статті Закону України «Про судовий збір» передбачено, щосудовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За подання ОСОБА_1 позовної заяви (за три вимоги немайнового характеру)підлягав сплаті судовий збір у сумі 2724 грн (2270 грн х 0,4 х 3).
Отже, за подання апеляційної скарги на рішення суду скаржник має сплатити судовий збір у розмірі 4086 грн за такими реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету - 22030102, найменування платежу - «Судовий збір (Верховний Суд, 055)»; призначення платежу, реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи, судовий збір за позовом (ПІБ позивача), Велика Палата Верховного Суду, номер справи, у якій сплачується судовий збір.
Відповідно до частини другої статті 298 КАС до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, установлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього КАС.
Положеннями статті 169 КАС визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання встановлених вимог, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, встановлюється спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення даної ухвали.
Ураховуючи наведене, подана ОСОБА_1 апеляційна скарга на підставі частини першої статті 169 КАС підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення її недоліків, на які вказано в цій ухвалі.
Апеляційну скаргу буде повернуто скаржнику, якщо він не усуне її недоліки протягом установленого строку (пункт 1 частини четвертої статті 169КАС).
Керуючись статтями 169, 296-298 КАС, суддя Великої Палати Верховного Суду
1. Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 8 грудня 2022 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Президента України, Верховної Ради України Вищої ради правосуддя про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії.
2. Залишити без руху апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 8 грудня 2022 року у справі № 9901/388/21.
3. Встановити десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків, зазначених у її мотивувальній частині.
4. Роз'яснити, що в разі неусунення недоліків апеляційної скарги в установлений судом строк її буде повернуто скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Великої Палати
Верховного Суду О. Б. Прокопенко