Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
про залишення позовної заяви без руху
"18" січня 2023 р. м ХарківСправа № 922/184/23
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Сальнікової Г.І.
розглянувши матеріали
позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Балаклійський цемент" (84302, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Привокзальна, 2)
до Приватного акціонерного товариства "Балцем" (64200, Харківська обл., Балаклійський р-н., м. Балаклія, вул. Цемзаводське шосе, 3)
про стягнення 4129040,17 грн.
На розгляд Господарського суду Харківської області подано позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Балаклійський цемент" до Приватного акціонерного товариства "Балцем" про стягнення 4129040,17 грн., з яких: заборгованість у розмірі 853942,34 грн. та штраф у розмірі 853,94 грн. за договором поставки цементу автомобільним транспортом №01-130/21 від 10.06.2021; заборгованість у розмірі 3270972,92 грн. та штраф у розмірі 3270,97 грн. за договором поставки цементу №01-131/21 від 10.06.2021 та судові витрати.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд встановив, що позовну заяву подано без додержання процесуальних вимог пункту 8, 10 частини 3 статті 162, частини 1, 2 статті 164, статті 172 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), про що зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 164 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Приписами частини 1 статті 172 ГПК України визначено, що позивач зобов'язаний до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.
З матеріалів позовної заяви слідує, що в якості доказів, що підтверджують направлення на адресу відповідача копії позовної заяви разом із доданими до неї документами, позивачем подано поштову накладну та опис вкладення у цінний лист із поіменним переліком документів від 08.01.2023.
Натомість зазначені документи не можуть вважатися належними доказами направлення на адресу відповідача копії позовної заяви та усіх доданих до неї документів, оскільки з поіменного переліку документів, що наведений в описі вкладення слідує, що позивачем направлено на адресу відповідача копію позовної заяви від 27.12.2022. Натомість з останньої сторінки оригінального примірнику позовної заяви, що подана до суду вбачається, що позовну заяву складено та підписано 04.01.2023. Таким чином, слід вважати, що позивачем не направлено на адресу відповідача ідентичний примірник позовної заяви, що поданий до суду та датований позивачем 04.01.2023.
Разом з тим, із поіменного переліку документів в описі вкладення у цінний лист суд не вбачає направлення на адресу відповідача всіх доданих до позовної заяви документів, зокрема, що наведені у пунктах 8, 10 додатку до позовної заяви, а саме копії рахунків на оплату за договором №01-130/21 від 10.06.2021 (6 арк.) та копії рахунків на оплату за договором №01-131/21 від 10.06.2021 (5 арк.).
Таким чином, судом встановлено, що позивачем всупереч частини 1 статті 164, частини 1 статті 172 ГПК України не додано до матеріалів позовної заяви належних доказів направлення на адресу відповідача копії позовної заяви та доданих до неї документів. При цьому, неподання належних доказів повідомлення інших учасників справи про звернення з позовною заявою призводить до порушення процесуальних прав цих учасників, принципу рівності та змагальності сторін, що закріплені у статті 2 ГПК України.
Разом з тим, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з вимогами частини другої статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Також, пунктом 1 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Із позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено вимогу майнового характеру про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 4129040,17 грн.
Таким чином, звертаючись з даним позовом до суду, позивач мав надати докази сплати судового збору у розмірі 61935,60 грн.
Однак матеріали позовної заяви не містять доказів сплати судового збору у передбаченому законодавством порядку та розмірі, що є недоліком позовної заяви, який також підлягає усуненню позивачем.
Крім того, вимогами пункту 8 частини 3 статті 162 ГПК України визначено, що позовна заява повинна містити зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Однак позовна заява не містить зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Водночас пунктом 10 частини З статті 162 ГПК України визначено, що позовна заява повинна містити підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. Втім, позовна заяви не містить підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Крім того, згідно з частиною 2 статті 164 ГПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до статті 91 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Суд зазначає, що копії, які видаються органами державної влади України, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та їх об'єднаннями усіх форм власності, повинні бути засвідчені з додержанням вимог Національного стандарту України "Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2020", затвердженого наказом Державного підприємства "Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості" від 01.07.2020 р. № 144.
Пунктом 5.26 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163:2020) встановлено, що відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів "Згідно з оригіналом" (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії.
Таким чином, копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Як вбачається із поданих матеріалів, позивачем до позовної заяви додано копії документів, які не засвідчені відповідно до вищевказаних вимог, оскільки не містять на деяких копіях документів дати засвідчення, зазначення найменування посади особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, слід "Згідно з оригіналом".
Отже, вказані документи не можуть вважатися доданими до позовної заяви належними доказами, оскільки додані документи не є ні оригіналами, ні належним чином засвідченими копіями.
Суд звертає увагу, що копія набуває юридичної сили лише в разі засвідчення в установленому порядку (правова позиція Верховного Суду викладена у постанові від 08.05.2019 у справі №160/7887/19). Неправильно засвідчені або незасвідчені копії документів є недопустимими доказами фактичних обставин справи та є підставою для скасування судового рішення у справі (правова позиція Верховного Суду викладена у постанові від 11.07.2018 у справі №904/8549/17).
Таким чином, позивачу необхідно надати суду належним чином засвідчені копії документів, що додані до позовної заяви з огляду на наведені вище вимоги.
Відповідно до статті 174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного, керуючись статтями 162, 164, 172, 174, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Встановити позивачу строк для усунення зазначених у цій ухвалі недоліків - у п'ять днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
3. Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання цієї ухвали у встановлений судом строк, позовна заява вважається неподаною і підлягає поверненню позивачу зі всіма доданими до неї документами на підставі статті 174 ГПК України.
4. Інформацію у справі, яка розглядається, можна отримати за такою веб-адресою: http://court.gov.ua/.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Ухвалу підписано 18.01.2023 р.
Суддя Г.І. Сальнікова