Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"19" січня 2023 р.м. ХарківСправа № 922/2532/22
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Аріт К.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз", м.Харків (адреса: 61109, м.Харків, вул.Безлюдівська,1);
до Мереф'янської міської ради (адреса: 64472, Харківська обл., Харківський р-н., м.Мерефа, вул. Дніпровська, 213)
про стягнення 31767,47 грн.
без виклику учасників справи
15.12.2022 року до Господарського суду Харківської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз", м.Харків (адреса: 61109, м.Харків, вул.Безлюдівська,1; код ЄДРПОУ 03359500) до Мереф'янської міської ради (адреса: 64472, Харківська обл., Харківський р-н., м.Мерефа, вул.Дніпровська, 213; код ЄДРПОУ 04058692) про стягнення 31767,47 грн заборгованості за договором розподілу природного газу від 01.01.2021 року.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 20.12.2022 року було залишено позовну заяву без руху.
29.12.2022 року представник Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" надав до суду заяву (вх.№17370) про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 30.12.2022 року відкрито провадження у справі №922/2532/22 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, встановивши учасникам справи строки для надання заяв по суті спору.
17.01.2023 року відповідач надав відзив на позовну заяву (вх.№1062), в якому позовні вимоги визнає в повному обсязі.
Наданий відзив судом прийнято до розгляду та долучено до матеріалів справи.
Згідно з п.1 ч.2 ст.46 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.
Відповідно до ч.1 ст.191 ГПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Згідно з ч.2 ст.191 ГПК України до ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.
У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд (ч.4 ст.191 ГПК України).
Відповідно до ч.3 ст.185 ГПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем.
Суд враховує, що відзив на позовну заяву, в якому відповідач визнає позов підписано уповноваженою особою відповідача - міським головою Мереф'янської міської ради Харківської області Сітовим В., відзив не суперечить закону та не порушує права чи інтереси інших осіб.
Отже суд дійшов висновку про наявність законних підстав для ухвалення рішення, у зв'язку з визнанням позову відповідачем.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Позивач - Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" є оператором газорозподільної системи.
Відповідно до Кодексу ГРМ оператор газорозподільної системи - суб'єкт господарювання, що на підставі ліцензії здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться в його власності або користуванні відповідно до законодавства та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління.
Відповідно до пункту 1 розділу 3 глави VI Кодексу ГРМ споживачі, у т.ч. побутові споживачі, для здійснення ними санкціонованого відбору природного газу з ГРМ та можливості забезпечення постачання їм природного газу їх постачальниками зобов'язані укласти договір розподілу природного газу з оператором ГРМ, до газорозподільної системи якого в установленому законодавством порядку підключений їх об'єкт.
Договір розподілу природного газу - правочин, укладений між оператором газорозподільної системи та споживачем (в т.ч. побутовим споживачем) відповідно о вимог кодексу, згідно з яким оператор газорозподільної системи забезпечує цілодобовий доступ об'єкта споживача до газорозподільної системи для можливості розподілу природного газу.
Згідно з п.3 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ договір розподілу природного газу є публічним та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України та за формою Типового договору розподілу природного газу.
Відповідно до пункту 4 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ договір розподілу природного газу між оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання зави-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному вебсайті Регулятора та оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору.
Мереф'янською міською радою (відповідач) підписано заяву-приєднання до умов типового договору розподілу природного газу №42ЕВ610-436-21 від 01.01.2021 року.
Як суб'єкту ринку природного газу було присвоєно персональний ЕІС-код: 56ХS000041MJ8001, отже відповідач приєднався до типового публічного договору розподілу природного газу, текст якого затверджений Постановою НКРЕКП № 2498 від 30 вересня 2015 року.
Відповідно до пункту 2.1. договору оператор ГРМ зобов'язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість в розмірі, строки та порядку, визначені цим договором.
Відповідно до пункту 6.1. договору оплата вартості послуги оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється споживачем за тарифом, встановленим регулятором для оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем.
Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць (п.6.4 Договору).
Згідно з п.6.3. договору величина річної замовленої потужності об'єкта споживача на розрахунковий календарний рік визначається відповідно до Кодексу ГРМ.
Відповідно до пункту 6.5. Типового договору у випадку якщо споживач, що не є побутовим, в установленому Кодексом ГРМ порядку самостійно здійснив замовлення величини річної потужності по всіх його об'єктах (об'єкту) в газорозподільній зоні відповідного оператора ГРМ на розрахунковий календарний рік та фактичний обсяг використання потужності (протягом календарного року) буде перевищувати замовлену споживачем річну потужність, споживач, що не є побутовим, зобов'язаний з моменту перевищення фактичного обсягу над заявленим здійснювати оплату вартості перевищення річної замовленої потужності, величина якої визначається формулою.
Визначення фактичного обсягу використання потужності (протягом календарного року) та замовленої споживачем річної потужності здійснюється сумарно по всіх об'єктах споживача, що є не побутовим, що знаходяться в газорозподільній зоні відповідного оператора ГРМ, крім випадків, передбачених главою 6 розділу IV Кодексу газорозподільних систем.
За підсумками місяця, за умови перевищення фактичного обсягу використання потужності над обсягом замовленої споживачем річної потужності, оператор ГРМ до 12 числа місяця, наступного за місяцем надання послуг розподілу, здійснює нарахування вартості перевищення та разом із рахунком про сплату вартості перевищення (або в рахунок) надає споживачеві, що не є побутовим, звіт про фактичне використання потужності та розрахунок вартості перевищення річної замовленої потужності.
Відповідно до п.6.8 договору надання оператором ГРМ послуги з розподілу природного газу споживачу, що не побутовим, має підтверджуватися підписаними між сторонами актом наданих послуг, що оформлюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем.
На виконання умов договору позивачем 31.12.2021 року складено акт наданих послуг №ХАЯ81023196, відповідно до якого, зафіксовано, що відповідач перевищив фактичний обсяг використаної потужності над величиною замовленої потужності, у зв'язку з чим, позивачем нараховано 31767,47 грн вартості перевищення обсягу річної замовленої потужності (а.с.40).
Також, 31.12.2021 року відповідно до Кодексу ГРМ позивачем складено звіт про фактичне використання потужності, згідно з яким перевищення фактичного обсягу використаної потужності у грудні 2021 над величиною оплаченої річної замовленої потужності споживачем становить 13444,84 м3, коефіцієнт заснований при розрахунку перевищення 1,1, таким чином, позивачем нараховано перевищення величини річної замовленої потужності 14789,32 м3.
Отже позивач стверджує, що заборгованість відповідача складає 31767,47 грн, що підтверджується актом наданих послуг №ХАЯ81023196 та звітом про фактичне використання потужності.
11.01.2022 року позивач направив вимогу №610-Сл-658-0122 про сплату заборгованості, яка отримана відповідачем 13.05.2022, що підтверджується поштовим повідомленням наявним в матеріалах справи (а.с.43-44).
Проте, відповідачем відповіді не надано, заборгованість не сплачена.
Отже Позивач виконав свої зобов'язання за договором у повному обсязі, що підтверджується матеріалами справи.
Враховуючи вищенаведені обставини та те, що відповідачем не було сплачено заборгованість з розподілу природного газу за грудень 2021 року, яка становить 31767,47 грн, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним вище обставинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч.1 ст.175 Господарського кодексу України (далі - ГК України) майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ч.1 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Згідно з ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідач підтверджує заборгованість перед Постачальником за споживання природного газу відповідно до акту наданих послуг №ХАЯ81023196 від 31.12.2021 року за договором №42ЕВ610-436-21 від 01.01.2021 року.
Згідно з ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У відповідності до ст.265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Поставка товарів без укладення договору поставки може здійснюватися лише у випадках і порядку, передбачених законом. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення ЦК України про договір купівлі-продажу.
Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно з ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частинами 1,2 статті 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
На виконання умов договору позивач свої зобов'язання по поставці газу виконав у повному обсязі згідно з умовами договору.
Згідно з ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушеннямумов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У відповідності до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідач визнає повністю заборгованість за спірним договором за грудень 2021 року, також поставка газу та наявна заборгованість підтверджується матеріалами справи.
Отже підсумовуючи викладене, позовні вимоги є обґрунтованими, правомірними, підтверджуються матеріалами справи та визнаються відповідачем, у зв'язку з чим підлягають задоволенню в повному обсязі.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з положень ст.129 та ч.1 ст.130 ГПК України, а також ч.3 ст.7 Закону України "Про судовий збір".
Судовий збір, відповідно до приписів ст.129 ГПК України, в разі задоволення позову, покладається на відповідача.
Відповідач до початку розгляду справи по суті визнав позовні вимоги в повному розмірі.
Відповідно до ч.1 ст.130 ГПК України у разі визнання відповідачем позову до початку розгляду справи по суті суд вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50% сплаченого при поданні позову судового збору.
Згідно з положеннями ч.3 ст.7 Закону України "Про судовий збір" в разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Позивачем при зверненні з позовом було сплачено 2481,00 грн. судового збору, що підтверджується платіжним дорученням №5968 від 27.12.2022 року.
Враховуючи задоволення судом позовних вимог та визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, позивачу підлягає поверненню з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, тобто 1240,50 грн., на підставі ч.1 ст.130 ГПК України та ч.3 ст.7 ЗУ «Про судовий збір».
В іншій частині в сумі 1240,50 грн судовий збір покладається на відповідача, з вини якого справу доведено до суду, відповідно до ст.129 ГПК України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 130, 233, 236-238, 240, 241, 247, 251, 252 Господарського процесуального кодексу України -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Мереф'янської міської ради (адреса: 64472, Харківська обл., Харківський р-н., м.Мерефа, вул.Дніпровська, буд.213; код ЄДРПОУ 04058692) на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" (адреса: 61109, м.Харків, вул.Безлюдівська,1; код ЄДРПОУ 03359500; IBAN НОМЕР_1 , АБ "Кліринговий Дім", МФО 300647) суму заборгованості за договором розподілу природного газу від 01.01.2021 в розмірі 31767,47 грн, а також 1240,50 грн. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повернути Акціонерному товариству "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" (адреса: 61109, м.Харків, вул.Безлюдівська,1; код ЄДРПОУ 03359500; IBAN НОМЕР_1 , АБ "Кліринговий Дім", МФО 300647) з державного бюджету 1240,50 грн. судового збору, сплаченого останнім до суду, на підставі ч.3 ст.7 ЗУ "Про судовий збір", про що постановити відповідну ухвалу.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено "19" січня 2023 р.
Суддя К.В. Аріт