вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21
E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
13.12.2022 Справа № 917/102/22
Господарський суд Полтавської області у складі судді Ореховської О.О., за участю секретаря судового засідання Кобець Н.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовною заявою Першого заступника керівника Решетилівської окружної прокуратури Полтавської області (вул.Покровська, 22, м.Решетилівка, Полтавська область, 38400) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Державної екологічної інспекції Центрального округу (вул. Коцюбинського, 6, м.Полтава, 36039)
до Кобеляцького комунального підприємства "Водоканал плюс" вул.Покровська, 43-А, м.Кобеляки, Кобеляцький район, Полтавська область, 39200
про відшкодування збитків на загальну суму 659 021,32грн.
Рішення приймається в умовах перерви, оголошеної в судовому засідання 17.11.2022
За участю представників 17.11.2022:
від прокуратури - Волков С.В., посвідчення № 066005 від 09.11.2021
від Державної екологічної інспекції Центрального округу - Телятник Р.П., посвідчення № ЦО 0188 від 21.11.2021
від відповідача - Кисіль А.В., свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 000537 від 02.08.2018
За участю представників 15.12.2022:
від прокуратури - Волков С.В., посвідчення № 066005 від 09.11.2021
від Державної екологічної інспекції Центрального округу - Телятник Р.П., посвідчення № ЦО 0188 від 21.11.2021
В судовому засіданні суд, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, оголосив вступну та резолютивну частину рішення та повідомив, що повне рішення буде складено протягом десяти днів з дня проголошення вступної і резолютивної частин рішення.
встановив:
До Господарського суду Полтавської області надійшов позов Першого заступника керівника Решетилівської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Державної екологічної інспекції Центрального округу (позивач) до Кобеляцького комунального підприємства "Водоканал Плюс" (далі - Кобеляцьке КП "Водоканал Плюс", відповідач) про стягнення на користь держави 659 021,32грн збитків, завданих порушенням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, внаслідок використання водних ресурсів без спеціального дозволу на користування надрами (підземні води).
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 31.01.2022 позовну заяву передано на розгляд судді Ореховській О.О.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 07.02.2022 позовну заяву Першого заступника керівника Решетилівської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Центрального округу прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі № 917/102/22. Справу постановлено розглядати у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 03.03.2022; встановлено строки подання сторонами заяв по суті справи.
В межах встановленого судом строку від відповідача надійшов відзив на позовну заяву ( за вх. № 2104 від 02.03.2022).
03.03.2022 судове засідання не відбулося, у зв"язку з тим, що Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Наказом Господарського суду Полтавської області "Про встановлення особливого режиму роботи Господарського суду Полтавської області в умовах воєнного стану" від 28.02.2022 № 10-од, зупинено розгляд справ у відкритих судових засіданнях за участю учасників судового процесу до усунення обставин, які зумовлюють загрозу життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду в умовах воєнної агресії проти України. Зокрема, з 28.02.2022 до 04.03.2022 судові засідання знято з розгляду, про що 28.02.2022 на сайті Господарського суду Полтавської області розміщене оголошення.
07.04.2022 від прокуратури надійшла відповідь на відзив (вх. № 2463). Суд встановив, що відповідь на відзив прокурором була подана з порушення строку, визначеного судом. Враховуючи необхідність повного та всебічного з"ясування обставин, що мають значення для справи, суд, на підставі ст. 119 Господарського процесуального кодексу України, продовжив позивачу строк для надання відповіді на відзив (див. ухвала суду від 07.07.2022).
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 04.05.2022 (з врахуванням ухвали суду від 09.05.2022 про виправлення описки) по справі № 917/102/22 визначено нові дату та час проведення підготовчого засідання - 07.07.2022 на 10:00 год.
25.05.2022 від відповідача надійшло заперечення на відповідь на відзив (вх. № 3293). Зазначене заперечення прийнято судом (див. ухвала суду від 07.07.2022
07.07.2022 від відповідача надійшло клопотання (вх. № 4458) про поновлення строку для надання доказів до матеріалів справи та долучення до матеріалів справи копії рішення виконавчого комітету Кобеляцької міської ради № 405 від 28.09.2018. Зазначене клопотання задоволено судом (див. ухвала суду від 07.07.2022).
Згідно ухвали Господарського суду Полтавської області від 07.07.2022 закрито підготовче провадження у справі № 917/102/22, справу призначено до судового розгляду по суті на 25.08.2022.
23.08.2022 від Першого заступника керівника Решетилівської окружної прокуратури Полтавської області надійшли заперечення (вх. № 5763)
В судовому засіданні з розгляду справи по суті 25.08.2022 судом було оголошено перерву до 11.10.2022.
Згідно ухвали Господарського суду Полтавської області від 11.10.2022 розгляд справи відкладено на 17.11.2022.
В судовому засіданні 17.11.2022 судом було оголошено перерву до 13.12.2022. Представники прокуратури, позивача та відповідача, які були присутні в судовому засіданні 17.11.2022 , повідомлені про час, дату та місце проведення наступного судового засідання під розписку.
З метою повідомлення третьої особи, представник якої не приймав участь в судовому засіданні 17.11.2022, про час, дату та місце проведення наступного судового засідання, судом, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, третій особі за її місцезнаходженням була направлена відповідна ухвала суду рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Крім цього, копія ухвали суду від 17.11.2022 була направлена третій особі на її офіційну електрону адресу (т. 1а.с. 183).
Таким чином, сторони у справі належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.
Як свідчать матеріали справи, в обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що відповідачем завдані збитки державі шляхом порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, внаслідок використання водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування надрами (підземні води) відповідачем за період з 01.04.2020 по 19.08.2021 за відсутності спеціального дозволу на користування надрами (підземними водами).
Відповідач у відзиві (вх. № 2087 від 02.03.2022, т.2 а.с.10-39) з позовними вимогами не погоджується та заперечує проти їх задоволення, зазначаючи наступне:
Кобеляцьке комунальне підприємство "Водоканал плюс" здійснює господарську діяльність з центрального водопостачання.
Рішенням виконавчого комітету Кобеляцької міської ради від 20.12.2017 № 875 про початок роботи Кобеляцького КП "Водоканал плюс" зобов'язано відповідача розпочати роботу з 01.01.2018 як самостійного суб'єкту господарської діяльності - юридичної особи комунальної форми власності.
Кобеляцьке КП "Водоканал плюс" користується водозабором з 13 закільцьованих водних свердловин розташованих у м. Кобеляки Кобеляцького району Полтавської області. Рішенням виконавчого комітету Кобеляцької міської ради від 29.10.2017 № 739 передано у постійне користування Кобеляцького КП "Водоканал плюс" земельні ділянки, на яких розміщені артсвердловини. Вказані земельні ділянки є власністю територіальної громади м. Кобеляки.
Відповідачу було надано дозвіл на спеціальне водокористування від 16.01.2018 № 145/ПЛ/49д-18 на строк по 22.12.2022.
Кобеляцьке КП "Водоканал плюс" не могло припинити водокористування з метою забезпечення м. Кобеляки водою питної якості, відповідач не міг завдати збитків державі, адже державна політика у сфері питного водопостачання, відповідно до ст. 6 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" будується, крім іншого, на принципах пріоритетності питного водопостачання перед іншими видами спеціального водокористування та гарантованого першочергового забезпечення питною водою населення для забезпечення питних, фізіологічних, санітарно-гігієнічних та побутових потреб;
В той же час, як зазначає відповідач, відсутність дозвільних документів не є підставою для припинення подачі води як фізичним, так і юридичним особам; припинення надання послуг з водопостачання та водовідведення загрожує техногенною катастрофою для мешканців м. Кобеляки.
Кобеляцьке КП "Водоканал плюс" здійснювало всі необхідні дії для отримання спеціального дозволу відповідно до постанови КМУ № 615 від 30.05.2011. Так, у зв'язку з відсутністю у штаті підприємства відповідача спеціаліста-гідрогеолога, враховуючи великий обсяг документів, необхідних для подання заяви на отримання спеціального дозволу на користування надрами, з метою отримання останнього відповідач уклав договір з ТОВ "Геологічна компанія "Геонікс" про надання науково-технічних послуг від 21.05.2018 № 01/04-18, за умовами якого ТОВ "Геологічна компанія "Геонікс" зобов'язана, як виконавець, підготувати та скласти необхідний пакет документів для отримання спеціального дозволу на видобування. З метою отримання даних для отримання спеціального дозволу відповідач направив запити на інформацію від 10.07.2018 № 112, від 29.11.2018 № 201.
Таким чином, як зазначає відповідач, він завчасно, у порядку, передбаченому законодавством, звертався до уповноважених органів для погодження документів, необхідних для отримання спеціального дозволу на користування надрами, а затримка в оформленні спеціального дозволу сталася не з вини відповідача, яка є обов'язковою умовою для покладення на останнього відповідальності у виді відшкодування збитків (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12.06.2018 у справі № 908/999/17, від 25.02.2020 у справі № 908/581/19);
Відповідачем було надіслано заяву на отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону до Державної служби геології та відповідні документи листами від 04.05.2020 № 77, від 04.05.2020 № 78, від 04.05.2020 № 79, від 04.05.2020 № 80.
Також, як зазначає відповідач, він почав процедуру щодо отримання спеціального дозволу на користування надрами.
Крім цього, відповідачем укладено договір № 293 від 28.05.2021 про надання послуг із землеустрою, предметом якого є технічна документація щодо відведення земельних ділянок. Вказану інформацію відповідачем направлено на адресу Державної екологічної інспекції центрального округу разом із проектами землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Статтею 65 Кодексу України про надра передбачено, що відповідальність за порушення законодавства про надра несуть особи, винні, у тому числі в самовільному користуванні надрами.
Відповідач вважає не підтвердженим наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення, необхідними для застосування міри відповідальності у вигляді відшкодування шкоди.
Крім вищевикладеного, на думку відповідача, у позовній заяві не належним чином обґрунтовано причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб"єктом.
У відповіді на відзив на позовну заяву (вх. № 2463 від 07.04.2022) прокурор спростовує доводи відповідача та зазначає, що у відповідності до приписів чинного законодавства відповідач був зобов"язаний зживати вичерпних заходів для отримання спеціального дозволу на користування надрами (підземними водами) задля можливості здійснення підприємством господарської діяльності, пов'язаної із забором води для питного водопостачання. Дане порушення має триваючий характер, оскільки попередньою перевіркою Державної екологічної інспекції Центрального округу від 13.04.2020 вже вказувалось відповідачу на виявлені порушення та вносився припис, який досі не виконаний. Відповідно до результатів перевірки та інформації Державної служби геології та надр України Кобеляцьке КП "Водоканал Плюс" не вжило належних входів щодо отримання дозволу на користування надрами (підземними дами). Із заявою щодо отримання відповідного дозволу відповідач звернувся 04.05.2020, тобто після проведення попередньої перевірки 13.04.2020 Державною екологічною інспекцією Центрального округу. Заява Кобеляцького КП "Водоканал Плюс" №79 від 04.05.2020 з доданими документами, листом Держгеонадр України №9245/01/11-20 від 22.06.2020 повернуто відповідачу, інші заяви до Державної служби геології та надр України не надходили.
Наразі збитки заподіяні державі внаслідок порушення Кобеляцьким КП "Водоканал Плюс" законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів залишаються невідшкодованими, що підтверджується листом Державної екологічної інспекції Центрального округу № 02.4-18/289 від 19.01.2022.
Також прокурор зазначає, що видобувати підземні води без спеціальних дозволів в обсязі, що не перевищує 300 кубічних метрів на добу, мають право суб"єкти господарювання, які є земелевласниками або землекористувачами. Втім, у спірний період, під час здійснення перевірки Державною екологічною інспекцією Центрального округу та на даний час Кобеляцьке КП "Водоканал Плюс" не є ані власником, ані землекористувачем земельних ділянок, на яких розташовані свердловини.
Загальними підставами для покладення відповідальності на особу, яка заподіяла шкоду, за змістом ст. 1166 Цивільного кодексу України є: протиправна поведінка особи, що заподіяла шкоду, шкідливий результат такої поведінки, тобто настання, наявність самої шкоди, причинний зв'язок між протиправною поведінкою і настанням шкоди та вина особи у заподіянні шкоди.
Прокурор зазначає, що у діях відповідача наявні всі елементи правопорушення, що є підставою для покладення на нього відповідальності за заподіяну шкоду, а саме: - протиправна поведінка, яка полягає у самовільному надрокористуванні; - вина, що підтверджується актом перевірки, приписом, а також наявна сама шкода, яка обрахована відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 №389 зі змінами, внесеними Наказом Міністерства екології та природних ресурсів № 657 від 13.10.2015 після його офіційного опублікування 27.11.2015 та причинний зв'язок, що виражений у заподіянні вказаної шкоди саме протиправною поведінкою відповідача.
Щодо свого представництва в суді прокурор зазначає, що Державна екологічна інспекція Центрального округу є органом, уповноваженим державою здійснювати повноваження щодо захисту порушених інтересів держави у зазначених правовідносинах.
Державна екологічна інспекція Центрального округу самостійно заходи і щодо стягнення з Кобеляцького КП "Водоканал Плюс" завданих державі збитків не вжила.
Відповідно до листа Державної екологічної інспекції Центрального округу за 02.4-18/289 від 19.01.2022 Інспекція не має змоги звернутися до суду про стягнення вказаних збитків у зв'язку з відсутністю належного фінансування щодо сплати судового збору.
Отже, як зазначає прокурор, за наявності факту порушення інтересів держави у сфері довкілля Державною екологічною інспекцією Центрального округу, до компетенції якої віднесено повноваження контролю за використанням та охороною природних ресурсів, не здійснюється захист інтересів держави щодо стягнення з Кобеляцького КП "Водоканал Плюс" у судовому порядку збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів.
Необхідність втручання органів прокуратури з метою захисту інтересів держави виникла у зв'язку з тим, що протягом розумного строку зазначений орган самостійно не звернувся до суду з відповідним позовом, а звернувся до органів прокуратури з проханням вжиття заходів прокурорського реагування шляхом звернення до суду з позовом про стягнення шкоди заподіяної державі. Наведена обставина свідчить про те, що Державна екологічна інспекція Центрального округу не вжила належних заходів щодо поновлення інтересів держави.
Прокурор зазначає, що невжиття Державною екологічною інспекцією Центрального округу заходів щодо стягнення збитків, завданих державі внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища з Кобеляцього КП "Водоканал Плюс", може призвести до втрати такої можливості в майбутньому, у зв'язку зі сплином строків позовної давності.
Крім того, у відповідності до ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", Решетилівською окружною прокуратурою, попередньо, повідомлено Державну екологічну інспекцію Центрального округу про здійснення представництва її інтересів у суді при стягненні збитків з Кобеляцького КП "Водоканал Плюс", завданих державі внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Відповідач у запереченні на відповідь на відзив (вх. № 3293 від 25.05.2022), зокрема, зазначає, що всі 13 (тринадцять) свердловин відповідача являють собою, 13 (тринадцять) водозаборів, які розташовані за різними адресами та фактично є окремими та самостійними об"єктами водної інфраструктури. За інформацією з Журналу обліку подачі води артсвердловинами м. Кобеляки підтверджується, що обсяг видобування відповідачем підземних вод із будь-якого окремого водозабору за спірний період не перевищувало 300 куб.м. на добу. Проте, в Акті перевірки Акт № 06-28/646 від 02.09.2021 та у позовній заяві не визначена кількість добутої води на кожному з 13 водозабрів, а також не виконано розрахунок збитків за кожним водозабором окремо. Посилання позивача на необхідність арифметичного складання потужності всіх свердловин, за твердженням відповідача, суперечить вимогам п. 1.5.4 Інстукції по поняттю забору та ст. 1 Водного кодексу України.
Відповідач зазначає, що законодавчі приписи дають підстави для висновку, що артезіанська свердловина є нерухомим майном, оскільки вона не може існувати без землі та має значення і цінність у її місцезнаходженні (тобто її переміщення є неможливим без її знецінення та зміни призначення), а відтак, до відповідача, як особи, якій артезіанські свердловини передані міською радою згідно рішення двадцять другої сесії Кобеляцької міської ради від 06.12.2017 № 3, повинні застосовуватись положення земельного законодавства в частині набуття права користування земельними ділянками.
Також відповідач зазначає, що рішенням виконавчого комітету Кобеляцької міської ради від 29.10.2017 № 739 було передано у постійне користування ККП "Водоканал плюс" земельні ділянки, на яких розміщені артсвердловини. Нездійснення відповідачем державної реєстрації права на відповідні земельні ділянки, на думку відповідача, не є підставою вважати його самовільним землекористувачем цих земельних ділянок, оскільки рішення міської ради набрало чинності з моменту його прийняття, дане рішення не скасовано і фактично виконано.
Таким чином, як зазначає відповідач, він є землекористувачем, що здійснює забір підземних вод на підставі спеціальних отриманих дозволів та в об"ємах, що не перевищують 300 кубічних метрів на добу, а відтак позивач дійшов помилкового висновку, підсумувавши обсяги добутої відповідачем з різних артезіанських свердловин води на різних земельних ділянках незважаючи на те, що водні свердловини розташовані за різними адресами, не відносяться до одного водозабору та знаходяться на земельних ділянках, що не пов"язані між собою.
Представник прокуратури в судовому засіданні 13.12.2022 позовні вимоги підтримує, на їх задоволенні наполягає.
Представник Державної екологічної інспекції Центрального округу в судовому засіданні 13.12.2022 позовні вимоги прокурора підтримує повністю.
Представник відповідача, присутній в судовому засіданні 17.11.2022 до оголошення перерви, проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві на позов та запереченні на відповідь на відзив.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
За змістом частини третьої статті 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до п. 3 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Згідно з положеннями частин 3 та 4 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Згідно зі ст.23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.
Однією з підстав для представництва прокурора є бездіяльність компетентного органу.
Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст.23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на встановлене порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
Бездіяльність компетентного органу (суб'єкта владних повноважень) слід розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 06.07.2021 у справі № 922/3025/20 виклав правовий висновок про те, що суд, вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва, не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи. Частиною сьомою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що в разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов'язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження. Таким чином, питання про те, чи була бездіяльність компетентного органу протиправною та які її причини, суд буде встановлювати за результатами притягнення відповідних осіб до відповідальності. Господарсько-правовий спір між компетентним органом, в особі якого позов подано прокурором в інтересах держави, та відповідачем не є спором між прокурором і відповідним органом, а також не є тим процесом, у якому розглядається обвинувачення прокурором посадових осіб відповідного органу у протиправній бездіяльності.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.
У рішенні від 05.06.2019 №4-р(II)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; зазначене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення відповідного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.
Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
При цьому суд враховує правову позицію, викладену Верховним Судом у постановах від 19.08.2020 у справі № 923/787/18, від 20.01.2021 у справі № 927/468/20, від 25.08.2020 у справі № 910/12285/18, а також Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 № 275 (далі - Положення № 275), Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Пунктом 7 зазначеного Положення №275 Держекоінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Згідно із пунктом 1 Положення про Державну екологічну інспекцію Центрального округу, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 12.02.2021 №59 (далі - Положення № 59), Державна екологічна інспекція Центрального округу (далі - Інспекція) є міжрегіональним територіальним органом Державної екологічної інспекції України (далі - Держекоінспекція) та їй підпорядковується.
Системний аналіз пунктів 6-10 Положення № 59 дає підстави для висновку, що Інспекція наділена повноваженнями щодо:
- звернення до суду із позовом щодо визнання протиправними дій чи бездіяльності фізичних і юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців, органів державної влади та місцевого самоврядування, їх посадових осіб, про визнання недійсними індивідуальних актів або їх окремих частин, правочинів, що порушують вимоги законодавства про охорону навколишнього природного середовища;
- складення протоколів про адміністративні правопорушення та розглядає справи про адміністративні правопорушення, накладає адміністративні стягнення у випадках, передбачених законом;
- пред'явлення претензії про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, та розраховує їх розмір, звертається до суду з відповідними позовами.
- досудового врегулювання спорів, виступає позивачем та відповідачем у судах.
Отже, суд дійшов висновку про те, що Державна екологічна інспекція Центрального округу в цьому випадку є органом, уповноваженим державою здійснювати функції державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, зокрема, на території Полтавської області та наділена повноваженнями щодо звернення до суду із позовом про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції.
30.12.2021 прокурор направив на адресу Державної екологічної інспекції Центрального округу повідомлення № 56-5905вих-21 про заподіяння державі матеріального збитку на суму 659 021,32грн та, з урахуванням положень ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", запропонував Інспекції подати до суду відповідний позов з вимогами до Кобеляцького КП "Водоканал Плюс" (т.1 а.с.128-129).
Державна екологічна інспекція Центрального округу листом від від 19.01.2022 за вих. № 02.4-18/289 повідомила прокурора про неможливість звернення до суду з позовом у зв"язку з відсутністю коштів на сплату судового збору, а тому, з посиланням на ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" , просила прокурора звернутися до суду з позовом в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Центрального округу (т. 1, а.с. 130).
26.01.2022 прокурор направив на адресу Державної екологічної інспекції Центрального округу повідомлення за № 56/-464вих-22, в якому повідомив про намір подати позовну заяви в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Центрального округу до Кобеляцького КП "Водоканал Плюс" про стягнення битків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів в сумі 659 021,32 грн (т. 1, а.с. 130-133).
Отже, в цьому випадку прокурором дотримано вимоги положення статті 23 Закону України "Про прокуратуру", оскільки прокуратура, встановивши наявність порушень вимог закону, повідомила про намір звернутись до суду, а зовнішня форма поведінки Державної екологічної інспекції Центрального округу при цьому полягає у нездійсненні подання позову про відшкодування збитків на користь держави. Тобто інспекцією не вчинено дії, віднесені до її компетенції, які є необхідними.
Суд враховує правовий висновок Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 06.07.2021 у справі № 922/3025/20 про те, що незалежно від того, чи відповідають дійсності доводи позивача про неможливість самостійно звернутись до суду з відповідним позовом через відсутність коштів для сплати судового збору, сам факт не звернення до суду Державною екологічною інспекцією з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси держави у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, свідчить про те, що Державна екологічна інспекція неналежно виконує свої повноваження щодо заподіяного державі матеріального збитку, у зв'язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави щодо забезпечення функціонування вищого навчального закладу та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.
Відповідно до положень ст. 16 Конституції України, забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов'язком держави.
Водночас, положеннями пункту 6) частини першої статті 92 Конституції визначено, що основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім'ї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури і охорони здоров'я; екологічної безпеки визначаються виключно законами України.
Відповідно до пункту а) частини першої статті 3 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" одним з основних принципів охорони навколишнього природного середовища є пріоритетність вимог екологічної безпеки, обов'язковість додержання екологічних нормативів та лімітів використання природних ресурсів при здійсненні господарської, управлінської та іншої діяльності.
Отже, закріплений обов'язок держави забезпечувати екологічну безпеку і підтримувати екологічну рівновагу на території України у взаємозв'язку з закріпленим в законі принципом щодо обов'язковість додержання екологічних нормативів та лімітів використання природних ресурсів при здійсненні господарської, управлінської та іншої діяльності дає підстави для висновку про наявність прямого державного інтересу у забезпеченні реалізації зазначених положень. З метою мінімізації ризиків та зменшення негативних наслідків від недотримання зазначених положень, державні органи повинні діяти у найкоротші строки, оскільки порушення вимог екологічної безпеки може призвести до некерованих незворотних наслідків.
З огляду на зазначене, суд вважає, що прокурором доведено наявність підстав для представництва в суді інтересів держави в особі Державної екологічної інспекції Центрального округу.
Відповідно до п.1.1 Статуту Кобеляцького комунального підприємства "Водоканал Плюс" (відповідача), затвердженого рішенням позачергової тридцять шостої сесії Кобеляцької міської ради сьомого скликання від 13.02.2019, це підприємство створене згідно рішення Кобеляцької міської ради сьомого скликання від 18 жовтня 2017 року.
Згідно з п. 2.2 Статуту ККП "Водоканал Плюс" здійснює діяльність, зокрема, з забору, очищення та постачання води (т.1 а.с. 27-30).
Згідно наданих паспортів експлуатаційних свердловин на території міста Кобеляки розташовані водні свердловини № 1, № 2, № 3, № 4, № 5,№ 6, № 7, № 8, № 9, №10, № 11, № 12 (№89), № 13 (т.1 а.с.54-97).
Як свідчать Журнал обліку подачі води артсвердловинами (т.1 а.с. 98-99) відповідач використовував воду з водних свердловин № 1, № 2, № 3, № 4, № 5,№ 6, № 7, № 8, № 9, №10, № 11, № 12, № 13, розташованих у м. Кобеляки.
Згідно дозволу на спеціальне водокористування від 16.01.2018 №145/ПЛ/49д-18 (т.1, а.с. 100), виданого Сектором у Полтавській області Держводагенства для водокористувача - Кобеляцьке КП "Водоканал Плюс", метою водокористування є питні і санітарно гігієнічні, виробничі потреби, передача води населенню, для потреб вторинних водокористувачів (т.1 а.с.100).
Державною екологічною інспекцію Центрального округу на підставі ст. 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст. ст. 6,7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 за №275, Положення про Державні екологічні інспекції в округах, затвердженого наказом міністерства екології та природних ресурсів України від 04.10.2018 за № 347, Положення про Державну екологічну інспекцію Центрального округу, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 27.11.2018 №260, наказу Державної екологічної інспекції Центрального округу від 17.08.2021 №06-27/675 (т.1 а.с.32, 33) 02.09.2021 проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Кобеляцьким КП "Водоканал Плюс".
За результатами перевірки проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання Кобеляцьким КП "Водоканал Плюс" вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів в період з 19.08.2021 по 02.09.2021 складено Акт № 06-28/646 від 02.09.2021, , в якому зафіксовано виявлені порушення. Примірник вказаного акту отримано в.о. директора Кобеляцького КП "Водоканал Плюс" Рибалко П.П. 02.09.2021 (т.1 а.с. 34-43).
Перевіркою встановлено, що у період з 01.04.2020 по 19.08.2021 Кобеляцьким КП "Водоканал Плюс" здійснено забір води з підземних водних свердловин за відсутності спеціального дозволу на користування надрами (підземними водами), що є порушенням ст.ст. 16, 19, 21, 23 Кодексу України про надра, п. 9 ч. 1 ст. 44, ч. 1 ст. 49 Водного кодексу України, відповідальність за яке передбачена ст. ст. 110, 111 Водного кодексу України. Обсяг самовільно використаної води становить 626744 м3, правоустановчі документи на земельні ділянки у підприємства відсутні.
За результатами планового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання Кобеляцьким КП "Водоканал Плюс" вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, проведеного у період з 19.08.2021 по 02.09.2021 видано обов'язковий для виконання припис №35/02.4-23 від 09.09.2021, в якому визначені встановлені під час перевірки недоліки та строки на їх усунення (т.1 а.с.49-50). Вказаний припис був надісланий відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення і був отриманий ним 14.09.2021 (т. 1, а.с. 51).
Відповідач у визначений строк вимоги припису не виконав, виявлені порушення не усунув (т.1 а.с.12-133).
Прокурор в обґрунтування позову зазначає, що відповідач здійснив забір підземних вод за відсутності спеціального дозволу на користування надрами, на земельних ділянках, якими користується без правовстановлюючих документів, в обсязі що перевищує 300 куб.м. на добу, що підтверджується Додатком № 3 до довідки від 01.09.2021 № 225 та журналами обліку подачі води артсвердловинами м. Кобеляки.
Згідно Додатку № 3 до довідки від 01.09.2021 № 225 кількість забраної Кобеляцьким КП "Водоканал Плюс" підземної води з артсвердловин за період з 01.04.2020 по 31.12.2020 становить 288938м3 , за період з 01.01.2021 по 19.08.2021 - 337806м3(т. 1 а.с. 45-47).
За розрахунком Державної екологічної інспекції Центрального округу, розмір збитків за здійснення забору води в кількості 626744 м3 з 13 закільцьованих водних свердловин №1, №2, №3, №4, №5,№6, №7, №8, №9, №10, №11, №12 (№89), №13 розташованих у м. Кобеляки, складає 659 021,32 грн. Розрахунок розміру відшкодування збитків, заподіяних державі Кобеляцьким КП "Водоканал Плюс" за період з 01.04.2020 по 19.08.2021 здійснено на підставі Додатку №3 до довідки від 01.09.2021 №225 та Акту планової перевірки від 02.09.2021 №06-28/646 внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів.
Вказані збитки розраховані згідно "Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів", затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 20.07.2009 № 389 зі змінами, внесеними Наказом Міністерства екології та природних ресурсів № 657 від 13.10.2015.
Таким чином, за результатами перевірки Державна екологічна інспекція Центрального округу встановила, що загальна сума заподіяних державі збитків Кобеляцьким КП "Водоканал Плюс" за період з 01.04.2020 по 19.08.2021 внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, за здійснення забору води в кількості 626744 м3 склала 659 021,32 грн.
Державною екологічною інспекцією Центрального округу на адресу Кобеляцького КП "Водоканал Плюс" направлено претензію № 178/07-17/2021 від 06.10.2021 про відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного використання підземних вод за період з 01.04.2020 по 19.08.2021 на суму 659 021,32грн (т. 1, а.с. 52-53).
Відповідач вказану суму збитків не сплатив.
Згідно зі ст. 38 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів. В порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.
Частиною 1 ст. 149, ст. 151 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання використовують у господарській діяльності природні ресурси в порядку спеціального або загального природокористування відповідно до цього Кодексу та інших законів. Суб'єктам господарювання для здійснення господарської діяльності надаються в користування на підставі спеціальних дозволів (рішень) уповноважених державою органів земля та інші природні ресурси (в тому числі за плату або на інших умовах). Порядок надання у користування природних ресурсів громадянам і юридичним особам для здійснення господарської діяльності встановлюється земельним, водним, лісовим та іншим спеціальним законодавством.
Відповідно до Водного кодексу України підземні води належать до державного водного фонду України, а згідно з Кодексом України про надра вони є частиною надр (є корисними копалинами загальнодержавного значення відповідно до Переліку корисних копалин загальнодержавного значення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 827 від 12.12.1994).
Статтею 1 Кодексу України про надра визначена, що надра - це частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння.
Положеннями ст. ст. 2, 3 Кодексу України про надра встановлено, що його завданням є регулювання гірничих відносин з метою забезпечення раціонального, комплексного використання надр для задоволення потреб у мінеральній сировині та інших потреб суспільного виробництва, охорони надр, гарантування при користуванні надрами безпеки людей, майна та навколишнього природного середовища, а також охорона прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій та громадян. Гірничі відносини в Україні регулюються Конституцією України, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", цим Кодексом та іншими актами законодавства України, що видаються відповідно до них.
Відповідно до ст. 2 Водного кодексу України містить посилання на гірничі відносини, які виникають під час користування водними об'єктами та регулюються відповідним законодавством України.
Тобто, прісні підземні води - це природний ресурс із подвійним правовим режимом, а тому, використовуючи підземні води, слід керуватися і водним законодавством, і законодавством про надра.
За ст. ст. 46, 48 Водного кодексу України водокористування може бути двох видів - загальне та спеціальне. Спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.
Спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу (п. 9 ч. 1 ст. 44, ст. 49 Водного кодексу України).
Самовільне водокористування це використання водних ресурсів за відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)).
Статтями 16, 19, 21 Кодексу України про надра передбачено, що користування надрами, у тому числі видобування підземних прісних вод, здійснюється на підставі спеціального дозволу на користування надрами.
Отже, законодавством передбачено обов'язок отримання господарюючими суб'єктами як дозволу на спеціальне водокористування, так і спеціального дозволу на користування ділянкою надр. При цьому спеціальний дозвіл на користування надрами дає право на видобування підземних вод, а дозвіл на спеціальне водокористування - право на їх використання.
Разом із тим Кодекс України про надра передбачає випадки, за яких господарюючі суб'єкти мають право видобувати підземні води без спеціального дозволу.
Статтею 23 Кодексу України про надра закріплено право землевласників і землекористувачів у межах наданих їм земельних ділянок без спеціальних дозволів видобувати, зокрема, підземні води для власних господарсько - побутових потреб, нецентралізованого та централізованого (крім виробництва фасованої питної води) господарсько-питного водопостачання, за умови, що продуктивність водозаборів підземних вод не перевищує 300 кубічних метрів на добу.
Таким чином, видобувати підземні води без спеціальних дозволів в обсязі, що не перевищує 300 кубічних метрів на добу, мають право суб'єкти господарювання, які є землевласниками або землекористувачами.
Втім, як зазначає прокурор, у спірний період, під час здійснення перевірки Державною екологічною інспекцією Центрального округу та на даний час Кобеляцьке КП "Водоканал Плюс" не є ані власником, ані землекористувачем земельних ділянок на яких розташовані свердловини. Даний факт підтверджується і інформаціями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, як за суб'єктом Кобеляцьким КП "Водоканал Плюс" (ЄДРПОУ 41678708), так і за адресами на яких розташовані свердловини №1, №2, №3, №4, №5,№6, №7, №8, №9, № 10, № 11, № 12 (№89), №13 (т. 1 а.с. 107-121).
Відповідач у запереченні на відповідь на відзив зазначає, що позивач помилково до спірних правовідносин застосовують ч.1 ст.23 Кодексу України про надра у редакції Закону №2849-V1 від 22.12.2010р., яким було унормовано, що землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати для своїх господарських і побутових потреб корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів, підземні води для власних господарсько-побутових потреб, нецентралізованого та централізованого (крім виробництва фасованої питної води) господарсько-питного водопостачання, за умови що продуктивність водозаборів підземних вод не перевищує 300 кубічних метрів на добу та використовувати надра для господарських і побутових потреб. Своєю чергою, зазначене має виключене значення для правильного вирішення спору у даній справі, з огляду на суттєві зміни редакції ст.23 Кодексу України про надра:
- в редакції Закону №2849-V1 від 22.12.2010 - продуктивність всіх водозаборів підземних вод не перевищує 300 кубічних метрів на добу;
- в редакції Закону №867-VІІІ від 08.12.2015р., який набув чинності 01.01.2016 - обсяг видобування підземних вод із кожного з водозаборів не перевищує 300 кубічних метрів на добу.
Відтак, як зазначає відповідач, якщо відповідач є суб'єктом, діяльність якого підпадає під дію положень ст.23 Кодексу України про надра, а обсяг видобування підземних вод з кожного із водозаборів не перевищує 300 кубічних метрів на добу, то в такому випадку він підлягає звільненню від відповідальності, визначеної Позивачем на підставі акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства (правова позиція висвітлена у постанові Верховного Суду від 20.11.2018р. у справі №910/21840/17).
В реагування на зазначене, суд зазначає, що положення ч.1 ст.23 Кодексу України про надра (в редакції, що діяла упродовж усього періоду використання відповідачем підземних вод, розглядуваного в межах цієї справи - з 01.04.2020 по19.08.2021, встановлюють одночасно два критерії у контексті розгляду даної справи (адже розбіжностей у сторін щодо не віднесення підземних вод до мінеральних та не здійснення виробництва фасованої питної води в межах цієї справи немає):
1) наявність у видобувача/користувача підземних вод статусу власника чи користувача земельної ділянки (на якій здійснюється видобування підземних вод);
2) обсяг видобування підземних вод із кожного з водозаборів не перевищує 300 куб.м. на добу.
Встановлення відповідності відповідача критерію (1) ч.1 ст.23 Кодексу України про надра вимагає застосування положень Земельного кодексу України, приписи якого в частині наявності статусу землевласника або землекористувача, передбачають, зокрема наступне:
- встановлення меж земельної ділянки та певного місця її розташування, як складові визначення за змістом ч.1 ст.79 Земельного кодексу України;
- сформованість земельної ділянки як об'єкта цивільних прав перед її набуття з певним титулом відповідачем, що за змістом ст.79-1 Земельного кодексу України передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації до державного земельного кадастру державної реєстрації з присвоєнням кадастрового номеру за проектом землеустрою та подальшу державну реєстрацію права власності на таку ділянку;
- виникнення права власності або користування на земельну ділянку згідно із ст.ст.125, 126 Земельного кодексу України пов'язується з моментом державної реєстрації таких прав відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
З матеріалів справи не вбачається доказів формування із визначення меж на місцевості та надання кадастрового номеру земельних ділянок як об'єктів комунальної власності, на яких розташовані 13 свердловин, за допомогою яких відповідач здійснював видобування підземних вод впродовж розглядуваного періоду, так само, як не вбачається і доказів реєстрації за відповідачем відповідних прав щодо таких земельних ділянок,.
Посилання відповідача на те, що усі 13 свердловин відповідача являють собою тринадцять водозаборів, які розташовані за різними адресами та фактично є окремими та самостійними об'єктами водної інфраструктури, спростовується матеріалами справи, зокрема, дозволом на спеціальне користування № 145 /ПЛ/49д-18 від 16.01.2018, виданим Кобеляцькому КП "Водоканал плюс" , строком дії з 16.01.2018 по 22.11.2022, який свідчить, що відповідач отримував дозвіл на спеціальне користування щодо єдиного водозабору.
Також відповідач не довів належними докази, що кожна артсвердловина, за допомогою яких відповідач здійснював видобування підземних вод впродовж спірного періоду, зареєстрована у встановленому чинним законодавством порядку як об'єкт нерухомого майна, на що відповідач посилається у свої запереченнях.
З урахуванням зазначеного, визначене ст. 23 Кодексу України про надра право без спеціальних дозволів видобувати, зокрема, підземні води не розповсюджується на відповідача.
При відсутності правоустановчих документів на земельну ділянку чинним законодавством передбачено обов'язок отримання господарюючими суб'єктами як дозволу на спеціальне водокористування, так і спеціального дозволу на користування надрами. При цьому спеціальний дозвіл на користування надрами дає право на видобування підземних вод, а дозвіл на спеціальне водокористування - право на їх використання.
Вищезазначене узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду від 02.07.2019 у справі № 916/1718/18.
В порушення вищезазначених вимог законодавства Кобеляцьке КП "Водоканал Плюс" здійснило забір підземних вод за відсутності спеціального дозволу на користування надрами на земельних ділянках, якими користується без правоустановчих документів.
Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 20.07.2009 № 389 зі змінами, внесеними Наказом Міністерства екології та природних ресурсів № 657 від 13.10.2015 (далі - Методика).
Пунктом 1.2 Методики встановлено порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, у тому числі у разі самовільного використання водних ресурсів при відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води).
Вказана Методика застосовується державними інспекторами України з охорони навколишнього природного середовища при розрахунку розмірів збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, які виявлені за результатами державного контролю за додержанням вимог суб'єктами господарювання природоохоронного законодавства.
Державні інспектори з дати встановлення факту порушення вимог законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів проводять збір і аналіз необхідних матеріалів і, на підставі цієї Методики, розраховують розмір відшкодування збитків (п. 1.4).
Згідно з п. 1.7 Методики використання води - процес вилучення води для використання у виробництві з метою отримання продукції та для господарсько-питних потреб населення, а також без її вилучення для потреб гідроенергетики, рибництва, водного, повітряного транспорту та інших потреб.
Згідно з пунктами 9.1, 9.2 Методики розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів за відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води), здійснюється за формулою: Зсам = 5 х W х Тар (грн.),(23), де W - об'єм води, що використано самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористуванню та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води); Тар - розмір, аналогічний ставці рентної плати за спеціальне використання води встановленої статтею 255 Податкового кодексу України, на дату виявленш порушення (для поверхневих, підземних, шахтних, кар'єрних та дренажних вод грн/100 куб.м, води для потреб гідроенергетики та рибництва - грн/10000 куб.м води, яка входить до складу напоїв, - грн/куб.м). Для води з лиманів Тар аналогічний ставці рентної плати за спеціальне використання поверхневих вод для показника «Інші водні об'єкти», встановленої статтею 255 Податкового кодексу України, на дату виявлення порушення. Фактичний об'єм води, ще використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води) визначається на основі даних: первинної документації статистичної звітності, ліміту забору та використання води, індивідуальних норм водоспоживання та водовідведення або довідки фізичної особи - підприємця або юридичної особи за підписом керівництва, завіреної печаткою (за наявності).
Прокурор надав висновок експерта №2247 від 09.12.2021 , складений за результатами проведеної судової економічної експертизи по кримінальному провадженню № 4202117207000011 (т. 1, а.с. 122, 123-127), в якому судовий експерт зазначив, що в межах компетенції експерта економіста, розрахунок розміру збитків за забір води з підземних водних свердловин, що використовувалися Кобеляцьким ПП "Водоканал Плюс" за відсутності спеціального дозволу на користування надрами у період з 01.04.2020 по 19.08.2021 у сумі 659 021,32 грн, проведений спеціалістами Державної екологічної інспекції Центрального округу та наведений у додатку до претензії №178/07-17/2021 від 06.10.2021, арифметично підтверджується.
Відповідно до ст.ст. 13, 16 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов'язком держави.
Згідно з преамбулою до Водного кодексу України (далі - ВК України) усі води (водні об'єкти) на території України є національним надбанням Українського народу, однією з природних основ його економічного розвитку і соціального добробуту.
Відповідно до ст. 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період.
Таким чином, Кобеляцьке КП "Водоканал Плюс" зобов'язано було вживати вичерпних заходів для отримання спеціального дозволу на користування надрами (підземними водами) задля можливості здійснення підприємством господарської діяльності, пов'язаної із забором води для питного водопостачання.
Відповідач у відзиві посилається на відсутність його вини у спричиненні збитків та своєчасне звернення до відповідних державних органів з заявою на отримання спірного дозволу.
При цьому відповідач прохає врахувати правові позиції Верховного Суду, викладені у постанові від 12.06.2018 у справі № 908/999/17 та у постанові від 25.02.2020 у справі № 908/581/19.
У постанові від 12.06.2018 у справі № 908/999/17 Верховний Суду установив, що відповідач завчасно, у порядку, передбаченому законодавством, звертався до уповноважених органів для погодження документів, необхідних для отримання спеціального дозволу на користування надрами; затримка в оформленні спеціального дозволу на користування надрами сталася не з вини відповідача, що є обов'язковою умовою для покладення на останнього відповідальності у виді відшкодування збитків.
Суд зазначає, що у постанові КГС Верховного Суду від 25.02.2020 у справі № 908/581/19 висловлена правова позиція про те, що у разі затримки в оформленні спеціального дозволу на водокористування, що сталася з вини уповноважених органів, а не водокористувача, який у порядку, передбаченому законодавством, звертався за погодженням документів, цивільно-правова відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.
Відповідач надав до матеріалів справи копію заяви на отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону від 04.05.2020 № 79, а також копії листів від 04.05.2020 № 77 (Каталог географічних координат водозабірних споруд...), від 04.05.2020 № 78 (Опис документів, які подаються для отримання спеціального дозволу на користування надрами, без проведення аукціону...), надіслані до Державної служби геології та надр України (т. 2, а.с. 28-32).
Матеріали справи свідчать, що за результатом розгляду заяви КПП "Водоканал плюс" від 04.05.2020 за № 79 з доданими до неї документами щодо отримання спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки питних підземних вод забору підприємства (свердловини №№ 1,2,3,4,5,6,7,8,9,10,11,13,89), Державна служба геології та надр України листом від 26.06.2020 за №115 повернула заяву з доданими до неї документами КПП "Водоканал плюс", у зв"язку з наявністю зауважень Міністерства енергетики та захисту довкілля України щодо отримання спеціального дозволу. Також Держгеонадра повідомила, що географічні координати кутової точки № 5 та водозабірних свердловин №№ 8,89 не відповідають їх розташуванню на ситуаційному плані. Площа ділянки надр водозабору 7,83 км2 не співпадає з ситуаційним планом за розрізами та конфігурацією (т. 2 а.с. 24).
Документальних доказів звернення КПП "Водоканал плюс" в подальшому із заявою щодо отримання спеціального дозволу на користування надрами матеріали справи не містять.
Відповідач також надав копію договору № 2593 від 8.05.2021 про надання послуг з землеустрою, укладений з Приватним підприємством "АЛАН-ЗЕМ", предметом якого є технічна документація щодо відведення земельних ділянок (т. 1, а.с. 20-22). При цьому, відповідач зазначає, що вказану інформацію відповідачем було направлено на адресу Державної екологічної інспекції Центрального округу.
Проте доказів надсилання вказаної інформації відповідач суду не надав.
Таким чином, відповідач не довів належними доказами, що він до початку перевірки вчиняв належні дії для отримання спірного дозволу, не надав доказів подання у встановленому порядку до Державної служби геології та надр України заяви щодо отримання відповідного дозволу, а також не довів, що затримка в оформленні спеціального дозволу на водокористування сталася з вини уповноважених органів.
Отже, наведені відповідачем у відзиві правові позиції Верховного Суду, викладені у постанові від 12.06.2018 у справі № 908/999/17 та у постанові від 25.02.2020 у справі № 908/581/19, не можуть бути застосовані у цій справі.
Суд зазначає, що в діях відповідача наявні всі елементи складу правопорушення, зокрема: протиправна поведінка відповідача полягає у здійсненні забору води без спеціального дозволу на користування надрами всупереч чинному законодавству, що підтверджується матеріалами перевірки; наявна сама шкода, яка правомірно розрахована відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 № 389; причинний зв'язок, що виражений у заподіянні зазначеної шкоди саме протиправною поведінкою відповідача; вина відповідача, виражена у самовільному користуванні надрами.
Наразі збитки, заподіяні державі внаслідок порушення Кобеляцьким КП "Водоканал Плюс" законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, невідшкодовані.
Суд встановив, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.
Прокурор у позові прохає також покласти на відповідача судові витрати понесені у цій справі.
Суд встановив, що при подачі цього позову Полтавська обласна прокуратура сплатила 9 885,32грн судового збору за платіжним дорученням № 65 від 17.01.2022 (т.1 а.с.135). Факт надходження судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України підтверджено випискою від 20.01.2022 (т.2 а.с.3).
У зв"язку із задоволення позову у повному обсязі витрати по сплаті судового збору, у відповідності до ч.1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.
Суд роз'яснює, що в разі добровільного виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження відповідач має право звернутися до суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2.Стягнути з Кобеляцького комунального підприємства "Водоканал Плюс" (ідентифікаційний код 41678708, вул. Покровська, буд. 43А, м. Кобеляки, Кобеляцького району, Полтавської області, 39200) на користь держави збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, внаслідок використання водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування надрами (підземні води) в сумі 659 021,32грн на р/р UА808999980333199331000016682 ГУК у Полт.обл/тг м. Кобеляки/24062100, код ЄДРПОУ 37959255 - для зарахування надходжень по коду бюджетної класифікації 24062100 "Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності", символ 331 в установі банку - ГУДК України в Полтавській області.
3. Стягнути з Кобеляцького комунального підприємства "Водоканал Плюс" (ідентифікаційний код 41678708, вул. Покровська, буд. 43А, м. Кобеляки, Кобеляцького району, Полтавської області, 39200) на користь Полтавської обласної прокуратури (вул. 1100-річчя Полтави, 7, м. Полтава, р/р UA 118201720343130001000006160, банк ДКСУ м. Київ, МФО 820172 ідентифікаційний код 02910060) 9 885,32грн витрат по сплаті судового збору.
Видати накази після набрання цим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Східного апеляційного господарського суду.
Дата складення повного судового рішення: 06.01.2023
Суддя О.О. Ореховська