вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21 E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/ Код ЄДРПОУ 03500004
18.01.2023 Справа № 917/1266/22
Господарський суд Полтавської області у складі судді Тимощенко О.М., при секретарі судового засіданні Михатило А. В. ., розглянувши справу № 917/1266/22
за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик", вул. Є Харченка, 42, м. Київ, 02088, поштова адреса: пров. Спортивний, 2А, м. Полтава, 36014,
до Фізичної особи Рижової Аліни Рустамівни , АДРЕСА_1
про стягнення 21 938,10 грн заборгованості,
Без виклику учасників справи
До господарського суду Полтавської області 12.10.2022 року надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик" до відповідача Фізичної особи - підприємця Рижової Аліни Рустамівни про стягнення 21 938,10 грн заборгованості за договором поставки № БП 1453 від 26.09.2019 року (вх. № 1372/22).
В обґрунтування позову позивач посилається на не здійснення відповідачем розрахунків за поставлений товар на підставі договору поставки № БП-1453 від 26.09.2019 року.
Ухвалою від 17.10.2022 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі № 917/1266/22 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов з урахуванням вимог ст. 165 ГПК України протягом 15 днів з дня отримання ухвали; після отримання від позивача відповіді на відзив - подати до суду заперечення в строк 5 днів з дня отримання такої відповіді від позивача з урахуванням вимог ст. 167, 184 ГПК України. Встановив позивачу строк для подання відповіді на відзив з урахуванням вимог ст. 166 ГПК України - 5 днів з моменту отримання від відповідача відзиву на позов.
21.10.2022 року на адресу суду від позивача надійшло клопотання про витребування доказів (вх. № 7778), в якому просив суд витребувати від Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Полтавській області Управління державної реєстрації Північно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) інформацію щодо зміни прізвища відповідача з ОСОБА_2 на ОСОБА_3 .
Ухвалою суду від 27.10.22 року клопотання представника позивача про витребування доказів (вх. № 7778від 21.10.2022 року) залишено без задоволення.
Після відкриття провадження у справі судом встановлено, що позовну заяву було подано з порушенням приписів п. 2 ч. 3 ст. 162 ГПК України.
Ухвалою від 27.10.2022 року суд залишити позовну заяву без руху, зобов'язавши позивача уточнити статус відповідача, з урахуванням положень пункту 2 частини третьої статті 162 Господарського процесуального кодексу України, а також зобов'язав Управління реєстрації, зняття з реєстрації місця проживання фізичних осіб Департаменту з питань реєстрації (36000, м. Полтава, вул. Соборності, 36) у п'ятиденний строк з моменту отримання цієї ухвали надіслати на адресу господарського суду Полтавської області (вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000) інформацію про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи Рижової Аліни Рустамівни (відома суду адреса проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).
01.11.2022 року до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви на виконання ухвали суду від 27.10.2022 року. До даної заяви додано позовну заяву (виправлену), де було уточнено статус відповідача, а саме : фізична особа Рижова Аліна Рустамівна , а також додано докази направлення даної позовної заяви на адресу відповідача.
Відповідно до частини 12 ст. 176 ГПК України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.
20.12.2022 року на адресу суду від Управління реєстрації, зняття з реєстрації місця проживання фізичних осіб Департаменту з питань реєстрації Полтавської міської ради надійшла відповідь на виконання ухвали суду від 27.10.2022 року (вих. № 01-12-05-09/1965 від 07.12.2022 року), відповідно до якої за відомостями Реєстру територіальної громади Полтавської міської територіальної громади місце проживання гр. Теунікової Аліни Рустамівни , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 .
Ухвалою суду від 03.01.2023 було встановлено, що Теунікова Аліна Рустамівна та Рижова Аліна Рустамівна є однією і тією ж особою. А інформація, що була надана Управлінням реєстрації, зняття з реєстрації місця проживання фізичних осіб Департаменту з питань реєстрації Полтавської міської ради відносно Теунікової Аліни Рустамівни стосується Рижової Аліни Рустамівни (ідентифікуючі дані як то ім'я, по батькові, місце адреси реєстрації, реєстраційний номер облікової картки платника податків ( НОМЕР_1 ) Теунікової Аліни Рустамівни повністю збігаються з ідентифікуючими даними Рижової Аліни Рустамівни ). На час надходження до суду відповіді з Управління реєстрації, зняття з реєстрації місця проживання фізичних осіб Департаменту з питань реєстрації Полтавської міської ради суддя Тимощенко О.М. перебувала у відпустці.
Після виходу судді Тимощенко О.М. з відпустки ухвалою суду від 03.01.2023 року продовжено розгляд справи №917/1266/22, зазначивши відповідачем - фізичну особу Рижову Аліну Рустамівну .
Також, судом встановлено, що відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 16.01.2022 року - 20.02.2020 року була здійснена реєстрація змін до відомостей про фізичну особу - підприємця (25880010001045779), зміна прізвища, та/або імені, та/або по батькові.
Копії ухвал від 17.10.2022 року та від 03.01.2023 року, що були направлені на адресу Рижової Аліни Рустамівни (відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань - вул. Редутна, 5, м. Полтава) повернулася до суду без вручення з відміткою поштового відділення "адресат відсутній за вказаною адресою".
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Згідно пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Таким чином, керуючись приписами п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України суд приходить до висновку, що днем вручення відповідачу ухвали суду від 17.10.2022 року є 01.11.2022 року, а ухвали суду від 03.01.2023 року -12.01.2023 року. Отже, суд належним чином повідомляв відповідача про розгляд справи. Крім того ухвали від 17.11.2022 року та від 03.01.2023 року у даній справі були своєчасно розміщені судом в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк не скористався.
За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами з огляду на приписи ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.
У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України).
Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 ГПК України).
Розглянувши подані документи і матеріали, дослідивши та з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
26.09.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик" (далі - позивач, постачальник) та Фізичною особою-підприємцем Теуніковою Аліною Рустамівною укладено договір поставки № БП-1453 (далі - договір) (а. с. 4 -5).
В укладеному договорі сторони узгодили, зокрема, наступне:
- постачальник зобов'язується передати у власність Покупця алкогольні напої (далі - Товар), а покупець зобов'язався прийняти і оплатити цей товар в порядку, визначеному умовами цього договору (п. 1.1. договору);
- сторона зобов'язана надати іншій стороні належним чином завірені копії документів: ліцензія на право торгівлі алкогольними напоями; витяг та/або виписка з ЄДР; свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ (витяг із Реєстру платників ПДВ), або Свідоцтво про сплату єдиного податку; документ, підтверджуючий повноваження посадової особи на підписання даного договору (п. 1.2 договору);
- постачання товару здійснюється силами та за рахунок постачальника, на умовах DDP відповідно до вимог Міжнародних правил тлумачення термінів «Інкотермс» ( в редакції 201 року). Сторони можуть визначати інші умови постачання товару, при узгодженні замовлення на товар (п. 3.1 договору);
- постачальник зобов'язаний поставити товар за адресою, яка зазначена в його замовленні, а також в засвідчених покупцем копіях ліцензій як місце здійснення діяльності, або за адресою, яка зазначена в засвідчених покупцем копіях довідок про внесення місць зберігання алкоголю до Єдиного державного реєстру (п. 3.2 договору);
- постачальник постачає товар покупцю на підставі його замовлення. Покупець має право здійснити замовлення в усній формі або за допомогою факсимільного, електронного чи поштового зв'язку (п. 3.3 договору);
- покупець зобов'язаний до моменту першої поставки надати постачальникові довіреність зі зразками підписів осіб, уповноважених приймати товар і підписувати товаросупроводжувальні документи, та зразками печаток/штампів (за наявності). Підпис особи, уповноваженої приймати товар, на товаросупроводжувальних документах, зразок якого є у довіреності, наданій покупцем, вважається достатнім доказом того, що товар прийнятий уповноваженою особою покупця, без необхідності завірення такого підпису печаткою/штампом. У випадку, якщо зразок підпису та (або) зразок печатки/штампу на накладній не збігається зі зразками підписів та (або) зразками печаток/ штампів, наданих покупцем постачальнику у довіреності, проте такий підпис наявний на накладних , що були оплачені покупцем раніше, то вважається, що товар прийнятий уповноваженою особою покупця (п. 3.6 договору);
- найменування, кількість, асортимент товару визначається покупцем у замовленні та зазначається постачальником у видатковій накладній на товар (п. 4.1 договору);
- ціна на товар визначена у прайс - листі постачальника, який діє на момент здійснення покупцем замовлення (п. 5.1 договору);
- ціна на товар зазначається постачальником у видатковій накладній на товар (п. 5.2 договору);
- розрахунки за товар здійснюються покупцем протягом 21 календарних днів з дня отримання товару, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника або в іншому узгодженими сторонами порядку та формі, що не суперечить чинному законодавству України, або за домовленістю сторін - шляхом попередньої оплати (п. 6.1 договору);
- датою оплати покупцем вартості отриманого від постачальника товару є дата зарахування цих грошових коштів на рахунок постачальника (п. 6.2 договору);
- у випадку порушення покупцем строків оплати вартості одержаного від постачальника товару покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день порушення строків оплати; у випадку порушення покупцем строків оплати вартості одержаного від постачальника товару більше ніж на 30 календарних днів, покупець сплачує постачальникові штраф у розмірі сім відсотків від суми боргу (п. 7.1 договору);
- у випадку порушення покупцем строків оплати отриманого від постачальника товару, покупець зобов'язаний оплатити постачальнику 20 % річних від суми боргу за користування чужими коштами (п. 9.2 договору);
- даний договір чинний (строк дії): протягом 2 років з дати укладення. У випадку, якщо жодна зі сторін не заявила про свої наміри розірвати або змінити договір за один місяць до його закінчення, даний договір вважається автоматично пролонгованим на той же термін на тих же умовах (п. 9.7 договору).
На виконання умов договору позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 15326,72 грн. Вказане підтверджується видатковими накладними: № 45320/42159 від 24.11.2021 року на суму 2215,20 грн, № 45334/42163 від 24.11.2021 року на суму 1452,06 грн, № 46065/42889 від 27.11.2021 року на суму 1607,22 грн, № 46528/43344 від 30.11.2021 року на суму 3297,18 грн, № 47636/44301 від 08.12.2021 року на суму 2276,96 грн, № 48247/44826 від 11.12.2021 року на суму 2195,04 грн, № 48697/45399 від 14.12.2021 року на суму 2283,06 грн (а. с. 7 - 13) та довіреністю від 26.09.2019 року на отримання матеріальних цінностей від ТОВ «Баядера Логістик» (а. с. 6).
Як стверджує позивач, після підписання договору відповідач змінила прізвище з ОСОБА_2 на ОСОБА_3, що також вбачається з видаткових накладних, де в графі одержувач зазначено: «фізична особи-підприємець Рижова Аліна Рустамівна, юридична адреса: АДРЕСА_1 , тел.: НОМЕР_2 ».
Позивач зазначає, що відповідач оплатив товар, отриманий по вказаних вище видаткових накладних частково на суму 306,38 грн (за накладною № 45334/42163 від 24.11.2021 року, що підтверджується копією чека від 08.02.2022 року (а. с. 22).
Також, відповідачем було повернуто частину раніше одержаного товару за накладною № 48697/45399 від 14.12.2021 року на загальну суму 78,30 грн, що підтверджується накладною на повернення від покупця №26 від 12.01.2022 року (а. с. 23).
Станом на 16.09.2022 року загальна сума боргу становить 14 942,04 грн (15 326,72 грн - 306,38 грн - 78,30 грн).
У зв'язку із невиконанням відповідачем обов'язку зі сплати товару, позивач на підставі умов договору та ст. 625 ЦК України нарахував відповідачу 20% річних на суму 2 179,15 грн, пеню на суму 1 575,93 грн, інфляційні на суму 2 195,04 грн та 7% штрафу у сумі 1 045,94 грн.
Отже, вважаючи свої права порушеними позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 14 942,04 грн основного боргу, 2 179,15 грн 20% річних, 1 575,93 грн пені, 2 195,04 грн інфляційних втрат та 1 045,94 грн 7 % штрафу.
Крім цього, позивач просить суд стягнути з відповідача судові витрати, а саме: 2481,00 грн судового збору.
На підтвердження обґрунтованості позовних вимог позивач надав наступні докази (копії): договір поставки № БП1453 від 26.09.2019 року, довіреність від 26.09.2019 року на отримання матеріальних цінностей від ТОВ «Баядера Логістик», видаткові накладні: № 45320/42159 від 24.11.2021 року на суму 2215,20 грн, № 45334/42163 від 24.11.2021 року на суму 1452,06 грн, № 46065/42889 від 27.11.2021 року на суму 1607,22 грн, № 46528/43344 від 30.11.2021 року на суму 3297,18 грн, № 47636/44301 від 08.12.2021 року на суму 2276,96 грн, № 48247/44826 від 11.12.2021 року на суму 2195,04 грн, № 48697/45399 від 14.12.2021 року на суму 2283,06 грн; виписка з ЄДР відносно Теунікової А. Р. станом на 10.07.2019 року, виписка з ЄДР відносно позивача станом на 04.02.2022 року, чек від 08.02.2022 року на суму 306,38 грн, накладна на повернення від покупця №26 від 12.01.2022 року, довіреність від 01.01.2022 року, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю на ім'я Литовченко А. Ю. №2 від 28.01.2020 року.
При прийнятті рішення суд керувався наступним.
Судом з'ясовано, що відповідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 09.07.2019 здійснено державну реєстрацію підприємницької діяльності ФОП Теунікова Аліна Рустамівна.
Вже після укладення договору Теунікова Аліна Рустамівна змінила прізвище на « ОСОБА_3 » (судом вище було зазначено, що Теунікова Аліна Рустамівна та Рижова Аліна Рустамівна є однією і тією ж особою) (згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 16.01.2022 року - 20.02.2020 року була здійснена реєстрація змін до відомостей про фізичну особу - підприємця (25880010001045779), зміна прізвища, та/або імені, та/або по батькові).
Згідно отриманого судом Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, Фізична особа - підприємець Рижова Аліна Рустамівна (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , адреса проживання - АДРЕСА_2 ) припинила підприємницьку діяльність 24.12.2021 року (за власним рішенням), про що зроблено відповідний запис 2005880060002045779.
Суд враховує, що відповідно до положень ст. 52 ЦК України ФОП відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.
Зокрема, за змістом статей 51, 52, 598-609 ЦК України, статей 202-208 ГК України, частини дев'ятої статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань» однією з особливостей підстав припинення зобов'язань для ФОП є те, що у випадку припинення суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи (виключення з реєстру суб'єктів підприємницької діяльності) її зобов'язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. ФОП відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.
Майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України, з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (стаття 179 ГК України).
Отже, відповідно до суб'єктного складу та змісту правовідносин, що виникли з господарського договору, зобов'язання за яким у відповідача із втратою його статусу як ФОП, не припинились.
Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. У відповідності до вимог ст. ст. 525, ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Статтею 193 Господарського України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.
Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем Договору, суд прийшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання, в тому числі Глави 54 Цивільного кодексу України.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у обумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частинами 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною першою ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України та ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).
Судом встановлено, що на виконання умов договору позивачем було поставлено відповідачу товар в сумі 15326,72 грн. Вказане підтверджується видатковими накладними: № 45320/42159 від 24.11.2021 року на суму 2215,20 грн, № 45334/42163 від 24.11.2021 року на суму 1452,06 грн, № 46065/42889 від 27.11.2021 року на суму 1607,22 грн, № 46528/43344 від 30.11.2021 року на суму 3297,18 грн, № 47636/44301 від 08.12.2021 року на суму 2276,96 грн, № 48247/44826 від 11.12.2021 року на суму 2195,04 грн, № 48697/45399 від 14.12.2021 року на суму 2283,06 грн (а. с. 7 - 13) та довіреністю від 26.09.2019 року на отримання матеріальних цінностей від ТОВ «Баядера Логістик»
Позивач зазначає, що Рижова А. Р. оплатила товар, отриманий по вказаних вище видаткових накладних, частково на суму 306,38 грн (за накладною № 45334/42163 від 24.11.2021 року, що підтверджується копією чека від 08.02.2022 року) (а. с. 22).
Також, відповідачем було повернуто частину раніше одержаного товару за накладною № 48697/45399 від 14.12.2021 року на загальну суму 78,30 грн, що підтверджується накладною на повернення від покупця №26 від 12.01.2022 року (а. с. 23).
Матеріалами справи підтверджується, що позивач належним чином виконував зобов'язання за вищезазначеним договором щодо здійснення ним поставки товару, тоді як відповідач в порушення прийнятих на себе зобов'язань за вказаним договором не оплатив отриманий товар і заборгованість останнього складає 14 942,04 грн. Дана обставина відповідачем не спростована.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що у даному випадку мало місце порушення договірних зобов'язань з боку відповідача щодо оплати вартості поставленого товару і позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 14 942,04 грн є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Суд зазначає, що за ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно із ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (п. 1 ст. 549 ЦК України). Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
У відповідності до положень ст.ст. 230, 231 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Згідно з ч. 2 ст. 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до п. 7.1 договору, у випадку порушення покупцем строків оплати вартості одержаного від постачальника товару покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день порушення строків оплати; у випадку порушення покупцем строків оплати вартості одержаного від постачальника товару більше ніж на 30 календарних днів, покупець сплачує постачальникові штраф у розмірі сім відсотків від суми боргу.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Пунктом 9.2 договору сторони узгодили, що у випадку порушення покупцем строків оплати отриманого від постачальника товару, покупець зобов'язаний оплатити постачальнику 20 % річних від суми боргу за користування чужими коштами.
У зв'язку порушенням покупцем строків оплати отриманого товару, позивач на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України та пунктів 7,1, 9.2 договору нарахував відповідачу за загальний період прострочення з 16.12.2021 року по 16.09.2022 року 20% річних на суму 2 179,15 грн, інфляційні на суму 2 195,04 грн, пеню на суму 1575,93 грн та 7% штрафу на суму 1045,94 грн.
Згідно ч. 1 ст. 252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.
Як зазначено в ч. 1 ст. 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
При перевірці здійснених позивачем розрахунків пені, 20% річних та інфляційних втрат суд встановив, що позивачем було невірно визначено дати закінчень розрахунків на суму заборгованості 15 326,72 грн - 12.01.2022 року, оскільки, як стверджує позивач, саме 12.01.2022 року відповідач повернув частину раніше одержаного товару на суму 78,30 грн, а отже станом на 12.01.2022 року заборгованість становила вже 15 248,42 грн. Отже, датою закінчення розрахунків на суму заборгованості 15 326,72 грн є 11.01.2022 року. Також позивачем було невірно визначено дати закінчень розрахунків на суму заборгованості 15 248,42 грн - 08.02.2022 року, оскільки як стверджує позивач саме 08.02.2022 року відповідач частково сплатив борг на загальну суму 306,38 грн, а отже станом на 08.02.2022 року заборгованість становила вже 14 942,04 грн. Отже, датою закінчення розрахунків на суму заборгованості 15 248,42 грн є 07.02.2022 року.
Суд здійснив власний розрахунок 20 % річних, інфляційних втрат та пені відносно кожної видаткової накладної окремо та встановив наступне.
За прострочку платежу на суму 22 15,20 грн (видаткова накладна № 45320/42159 від 24.11.2021 року) за період з 16.12.2021 року по 16.09.2022 року мають бути нараховані:
- 483,01 грн інфляційних втрат;
- 333,80 грн 20% річних;
- 522,42 грн пені.
За прострочку платежу на суму 1452,06 грн (видаткова накладна № 45334/42163 від 24.11.2021 року) за період з 16.12.2021 року по 07.02.2022 року (у зв'язку з поверненням частини раніше одержаного товару 08.02.2022 року) мають бути нараховані:
- 18,88 грн інфляційних втрат;
- 42,97 грн 20% річних;
- 40,10 грн пені.
За прострочку платежу на суму 1145,68 грн (1452,06 - 306,38 = 1145,68) (видаткова накладна № 45334/42163 від 24.11.2021 року) за період з 08.02.2021 року по 16.09.2022 року мають бути нараховані:
- 231,90 грн інфляційних втрат;
- 138,74 грн 20% річних;
- 238,55 грн пені.
За прострочку платежу на суму 1607,22 грн (№ 46065/42889 від 27.11.2021 року) за період з 20.12.2021 року по 16.09.2022 року мають бути нараховані:
- 350,44 грн інфляційних втрат;
- 238,66 грн 20% річних;
- 375,87 грн пені.
За прострочку платежу на суму 3297,18 грн (№ 46528/43344 від 30.11.2021 року) за період з 23.12.2021 року по 16.09.2022 року мають бути нараховані:
- 718,92 грн інфляційних втрат;
- 484,19 грн 20% річних;
- 766,21 грн пені.
За прострочку платежу на суму 2276,96 грн (№ 47636/44301 від 08.12.2021 року) за період з 31.12.2021 року по 16.09.2022 року мають бути нараховані:
- 496,47 грн інфляційних втрат;
- 324,39 грн 20% річних;
- 520,14 грн пені.
За прострочку платежу на суму 2195,04 грн (№ 48247/44826 від 11.12.2021 року) за період з 03.01.2022 року по 16.09.2022 року мають бути нараховані:
- 478,61 грн інфляційних втрат;
- 309,11 грн 20% річних;
- 498,18 грн пені.
За прострочку платежу на суму 2283,06 грн (№ 48697/45399 від 14.12.2021 року) за період з 06.01.2022 року по 11.01.2022 року (у зв'язку з поверненням відповідачем частини раніше отриманого товару на суму 78,30 грн 12.01.2022 року) мають бути нараховані:
- 0,00 грн інфляційних втрат;
- 7,51 грн 20% річних;
- 6,76 грн пені.
За прострочку платежу на суму 2204,76 грн (2283,06 - 78,30 = 2204,76) (№ 48697/45399 від 14.12.2021 року) за період з 13.01.2022 року по 16.09.2022 року мають бути нараховані:
- 480,73 грн інфляційних втрат;
- 298,40 грн 20% річних;
- 489,52 грн пені.
Отже, за розрахунками суду (здійсненого за допомогою програми "Калькулятор підрахунку заборгованості та штрафних санкцій" системи інформаційно-правового забезпечення "Ліга: закон") інфляційні втрати складають 3 258,96 грн, 20 % річних - 2 177,77 грн, пеня - 3 457,75 грн. Розміри інфляційних втрат та пені, нарахованих на заборгованість відповідача у вказані періоди, є більшими ніж вказує позивач (2 195,04 грн інфляційних втрат, 1575,93 грн пені), тому стягненню підлягають зазначені позивачем суми (суд при прийнятті рішення не може вийти за межі позовних вимог).
Підстави для задоволення позовних вимог в частині стягнення 1,38 грн 20 % річних у суду відсутні.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок 7% штрафу у розмірі 1 045,94 грн, судом встановлено, що такий розрахунок є арифметично вірним, обґрунтованим та відповідає вимогам законодавства.
Отже, всього підлягає до стягнення 1575,93 грн пені, 2 195,04 грн інфляційних втрат, 2 177,77 грн 20% річних та 1 045,94 грн 7% штрафу. В іншій частині вимог про стягнення 20 % річних у розмірі 1,38 грн суд відмовляє.
Судом досліджено всі докази, наявні у матеріалах справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Допустимих доказів у спростування вищевикладеного чи будь-яких обґрунтованих заперечень по суті спору відповідач суду не надав.
Враховуючи наведене суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення 14 942,04 грн основного боргу, 2 177,77 грн 20% річних, 1 575,93 грн пені, 2 195,04 грн інфляційних втрат та 1 045,94 грн 7% штрафу обґрунтовані, відповідачем не спростовані та не заперечуються, підтверджуються наявними доказами та підлягають задоволенню.
У задоволенні позовних вимог про стягнення 20% річних у розмірі 1,38 грн слід відмовити.
У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись статтями 126, 129, 232-233, 237-238, 240 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з фізичної особи Рижової Аліни Рустамівни ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик" (вул. Є. Харченка, 42, м. Київ, 02088, код ЄДРПОУ 35871504) 14 942,04 грн основного боргу, 2177,77 грн 20% річних, 1 575,93 грн пені, 2 195,04 грн інфляційних втрат, 1 045,94 грн 7% штрафу та 2480,84 грн витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Повне рішення складено 18.01.2023 року (після виходу судді з відпустки).
Згідно із ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 256 ГПК України та п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.
Суддя О. М. Тимощенко