ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
02068, м. Київ, вул. Кошиця, 5-А
справа № 753/9260/21
провадження № 2/753/962/22
21 грудня 2022 року Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді КАЛІУШКА Ф.А.
при секретарі ДАНЬКО В.В.
за участю сторін:
представника позивача Яндульського Д.В.;
відповідача ОСОБА_1 ;
представника відповідача Сиротіна Д.В.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди, заподіяної працівником під час виконання трудових обов'язків
У травні 2021 року Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі по тексту - АТ КБ «ПриватБанк», банк, Позивач) звернулось до ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , Відповідач) із позовом про стягнення матеріальної шкоди, заподіяної працівником під час виконання трудових обов'язків.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що службовим розслідуванням за період з 30.12.2020 17:27 по 31.12.2020 17:13 було виявлено недостачу грошових коштів у сумі 100 000, 00 грн. по банкомату САКІ0642, встановленому в магазині «Гурман» по вул. Миру в с. Софіївська Борщагівка Київської області.
Далі зазначив, що 30.12.2020 старшим касиром каси перерахунку філії «Київське головне регіональне управління» Північного макрорегіонального управління АТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_1 всупереч Інструкції про порядок ведення касових операцій банками в Україні (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), та інших внутрішніх нормативів банку було порушено технологію завантаження грошових коштів у касети банкомату САКІ0642.
На підставі висновку службової перевірки відділу внутрішньої безпеки банку від 10.03.2021 ZAKL-2021/1-6557186, фотоматеріалів в режимі стоп-кадр з камер відеонагляду, пояснення ОСОБА_1 , інших касирів зміни ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , заступника керівника напрямку перерахунку та інкасації коштів з касової роботи ОСОБА_4 , вказав, що недостача у сумі 100 000,00 грн. сталась з причини недовкладення під час завантаження касети ОСОБА_1 банкнот номіналом 100,00 грн. у кількості 1000 листів. Позивач зазначив про наявність прямого причинно-наслідкового зв'язку між діями ОСОБА_1 та фактом недостачі грошових коштів.
З посиланням на вимоги стст. 134, 233 Кодексу законів про працю України (далі по тексту - КЗПП України), договір про повну матеріальну відповідальність між банком та ОСОБА_1 від 20.11.2012, просив стягнути з Відповідача 100 000,00 грн. матеріальної шкоди, заподіяної під час виконання нею трудових обов'язків.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 14 травня 2021 року відкрито провадження у даній справі та призначено її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Відповідачем подано відзив на позов, у якому вона проти задоволення позовних вимог заперечувала. Зазначила про неналежність окремих доказів, зокрема долучених банком скріншотів з банківської програми Промінь Cash manager, «Последние выезды инкассаторов», посадової інструкції «Старшого касиру каси перерахунку РП».
Також посилалась на те, що усупереч ст. 10 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 №879, позивачем не було проведено інвентаризацію, яка є обов'язковою у разі встановлення фактів недостачі грошових коштів.
Крім цього, вказала на відсутність прямого причинно-наслідкового зв'язку між її діями та наслідками у вигляді недостачі грошових коштів на суму 100 000,00 грн.
Зокрема, вказала на допущені протиріччя у висновку службової перевірки від 10.03.2021 ZAKL-2021/1-6557186, який не виключав й інші версії недостачі (потрапляння коштів у ящик зі сміттям). Не зазначено, як перевірялась відсутність надлишків у інших банкоматах та відділеннях банку. Підтверджуючі вказаний факт первинні бухгалтерські документи відсутні. До позову не було долучено матеріалів відеонагляду.
Додала, що ані висновок від 10.03.2021, ані сам позов не містить посилань на конкретні пункти Інструкції про порядок ведення касових операцій банками в Україні та інших локальних актів банку (щодо послідовності дій касира), які вона порушила.
Стверджувала про психологічний тиск з боку працівників служби безпеки банку під час проведення службового розслідування та дачі пояснень, що стало наслідком стаціонарного лікування з 12.02.2021 по 18.03.2021 у КНП «Київська міська психоневрологічна лікарня №2» з діагнозом «важка реакція на стрес, пов'язаний із роботою».
У свою чергу, представником позивача подано до суду відповідь на відзив, у якому останній заперечив необхідність проведення інвентаризації для встановлення недостачі грошових коштів. Стверджував про достатність висновків службового розслідування, відповідно до яких не було виявлено вини інших працівників банку (інкасації, транспортування грошових коштів). Натомість вина ОСОБА_1 проявилась у вигляді необережності, а саме при вчиненні ряду послідовних дій технології завантаження касет банкомату (не здійснення перерахунку коштів на купюролічильній машинці, сканування касет банкомату без одночасного завантаження грошових коштів до них), внаслідок яких остання не передбачала настання негативних наслідків у вигляді недостачі, хоча могла і повинна була їх передбачити.
У наданих на відзив позивача запереченнях, відповідач наголосила про відсутність доказів прямого зв'язку між її діями та наслідками у вигляді недостачі. Також вказала на те, що у матеріалах справи відсутній договір про повну матеріальну відповідальність з нею, який мав бути сформований 29.12.2020 в електронному вигляді, та який кожний касир підписує перед початком зміни.
У відбувшихся судових засіданнях представник позивача ОСОБА_5 підтримав доводи, викладені у позові. ОСОБА_1 та її представник адвокат Сиротін Д.В. проти позову заперечували з підстав зазначених вище, просили відмовити у його задоволенні.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши подані сторонами документи, допитавши свідків, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного.
Судом встановлені наступні факти і відповідні їм правовідносини.
Відповідно до наказу АТ КБ «ПриватБанк» від 23.11.2012 №Э.КІ-КП-2012/1-13544037 ОСОБА_1 була прийнята на посаду касиру «Каси перерахунку» Київської філії АТ КБ «ПриватБанк».
20.11.2012 між ОСОБА_1 (Працівник) та ПАТ КБ «ПриватБанк» (Роботодавець) було підписано договір про повну матеріальну відповідальність.
Відповідно до п. 2.1 цього договору його предметом є прийом Працівником на себе повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілісності і/або схоронності матеріальних цінностей Роботодавця при виконанні покладених трудовим договором і локальними актами Роботодавця трудових обов'язків і встановлених законодавством вимог, порушення яких тягне до фінансових втрат Роботодавця.
Згідно з п. 3.1 цього договору Працівник, що обіймає посаду і/або виконує роботу, пов'язану зі зберіганням, обробкою, розподілом, продажем, відпуском, перевезенням або застосуванням у процесі роботи матеріальних цінностей, бере на себе повну матеріальну відповідальність за незабезпечення схоронності матеріальних цінностей, і у зв'язку з вищевикладеним зобов'язується належним чином виконувати покладені нормативними актами Роботодавця посадові обов'язки, відшкодувати повну вартість нанесеного винними діями і/або бездіяльністю збитку, заподіяного матеріальним цінностям.
За п. 4.3 договору працівник звільняється від відшкодування збитків, якщо буде встановлено, що збиток заподіяний не по його провині.
Відповідно до п. 5.1 цього договору його дія поширюється на весь час роботи Працівника за трудовим договором у Роботодавця в тому числі, з урахуванням строків, зазначених у трудовому договорі для залучення до відповідальності у випадку виявлення заподіяння збитку Роботодавцеві, вчиненого з вини Працівника, з яким трудові відносини припинені.
За змістом п. 5.5 Працівник на дату укладення даного Договору займає посаду касиру каси перерахунку. Сторони домовились, що зміна посади Працівника не тягне за собою припинення даного Договору. Сторони домовились, що при подальших змінах посади Працівника даний Договір зберігає свою чинність.
Відповідно до наказу від 05.06.2018 №Э.КІ-ПП-2018-13551407 переведена на посаду старшого касиру цієї ж філії.
Посадові обов'язки ОСОБА_1 визначені Посадовою інструкцією «Старшого касиру каси перерахунку РП», затвердженою наказом АТ КБ «ПриватБанк» від 06.10.2020 № PR/18-2020-7156082, серед яких: здійснення своєчасного відображення всіх операцій в програмних комплексах, виконання вимог внутрішніх банківських нормативних документів, що регламентують заповнення звітів і формування проводок по зарахуванню торгової виручки, операцій по завантаженню/вивантаженню АТМ і ТСО; підкреплення/вивоз надлишків, міжфіліальним і міжбанківським угодам; забезпечення збереження та повна матеріальна відповідальність за всі матеріальні та валютні цінності в рамках касового узла, касового сховища, сейфа і т.п. (п.п.2.2, 2.4).
З висновку за фактом недостачі грошових коштів в банкоматі САКІ0642, складеним 10.03.2021 ZAKL-2021/1-6557186 працівниками Управління безпеки по Київському ГРУ АТ КБ «Приватбанк», вбачається, що по каналу «Розбір недостач» надійшла інформація про виявлення за період з 30.12.2020 17:27 по 31.12.2020 17:13 недостачі грошових коштів у сумі 100 000 грн. по банкомату САКІ0642, встановленому в магазині «Гурман» по вул. Миру в с. Софіївська Борщагівка Київської області.
Під час подальшого службового розслідування було встановлено, що згідно з даними програмного комплексу Промінь CashManager завантаження касет банкомату САКІ0642 здійснено 30.12.2020 о 07:02:09 старшим касиром каси перерахунку філії «Київське головне регіональне управління» Північного макрорегіонального управління АТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_1 під час наступної інкасації вказаного банкомату, транспортування, вивантаження касет банкомату, перерахунку готівкових коштів, у ньому працівниками банку порушень допущено не було. Під час огляду та обслуговування банкомату 13.01.2021 спеціалістом банку грошові кошти за межами касет не виявлені та не вилучались. Також не було виявлено втрати зв'язку з банкоматом. Клієнтські претензії, повернення коштів не здійснювались.
Разом з тим, було встановлено, що під час завантаження касет даного банкомату старшим касиром каси перерахунку ОСОБА_1 було порушено технологію їх завантаження.
Також у висновку вказано, що з матеріалів відеонагляду вбачається, що ОСОБА_1 , приготувала банкоматні касети до завантаження готівкою, прикріпила на касети бірки із зазначенням номіналу банкнот та кількості листів завантаження, просканувала штрих-код касет і лише через 30 хвилин стала їх завантажувати готівкою. При цьому, у одну із касет було недовкладено банкноти номіналом 100 грн. у кількості 1000 листів.
У порушення Інструкції, затвердженої постановою Правління Національного банку України № 103 від 25.09.2018, грошові кошти ОСОБА_1 на купюрорахувальній машинці «Глорія» не перераховувались, готівка знаходилась у мішках та на полицях, що бралася всіма касирами, передавалася один одному, що не давало в повній мірі контролювати підзвітну їй готівку.
На підставі висновку службової перевірки від 10.03.2021 ZAKL-2021/1-6557186, фотоматеріалів в режимі стоп-кадр з камер відеонагляду, пояснення ОСОБА_1 , інших касирів зміни ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , заступника керівника напрямку перерахунку та інкасації коштів з касової роботи ОСОБА_4 , зроблені висновки про наявність прямого причинно-наслідкового зв'язку між діями ОСОБА_1 та фактом недостачі грошових коштів.
За висновками службової перевірки недостача у сумі 100 000,00 грн. сталась з причини недовкладення під час завантаження касети старшим касиром каси перерахунку Київського ГРУ ОСОБА_1 банкнот номіналом 100,00 грн. у кількості 1000 листів.
Водночас, суд не погоджується з доводами АТ КБ «ПриватБанк» щодо доведеності прямого зв'язку між діями ОСОБА_1 та наслідками, що виразились у вигляді недостачі грошових коштів сумі 100 000 грн., у зв'язку з наступним.
Спірні правовідносини врегульовані положеннями Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України).
У статті 139 КЗпП України визначено, що працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової дисципліни.
Статтею 138 КЗпП України встановлено, що для покладення на працівника матеріальної відповідальності за шкоду власник або уповноважений ним орган повинен довести наявність умов, передбачених статтею 130 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої, другої статті 130 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків. При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника.
У кожному випадку суд зобов'язаний вживати передбачених законом заходів до всебічного, повного й об'єктивного з'ясування обставин, від яких згідно зі статтями 130, 135-3, 137 КЗпП України залежить вирішення питання про покладення матеріальної відповідальності та про розмір шкоди, що підлягає відшкодуванню. Зокрема, з'ясовувати: наявність прямої дійсної шкоди та її розмір; якими неправомірними діями її заподіяно і чи входили до функцій працівника обов'язки, неналежне виконання яких призвело до шкоди; в чому полягала його вина; в якій конкретно обстановці заподіяно шкоду; чи були створені умови, які забезпечували б схоронність матеріальних цінностей і нормальну роботу з ними; який майновий стан працівника.
Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку про те, що обов'язок доведення наявності умов для покладення матеріальної відповідальності на працівника лежить на роботодавці. Працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну при виконанні трудових обов'язків, за наявності порушення працівником трудових обов'язків, наявності прямої дійсної шкоди, причинного зв'язку між порушенням і шкодою та вини працівника.
Таким чином, для правильного вирішення справи, суд у кожному випадку зобов'язаний вживати передбачених законом заходів до всебічного, повного й об'єктивного з'ясування обставин, від яких згідно зі статтями 130, 137 КЗпП України залежить вирішення питання про покладення матеріальної відповідальності та про розмір шкоди, що підлягає відшкодуванню.
Аналогічна правова позиція висвітлена Верховним Судом у постанові від 26.09.2019 у справі № 645/1202/14-ц.
За змістом п. 1 ч. 1 ст. 134 КЗпП України відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли між працівником і підприємством, установою, організацією відповідно до статті 135 цього Кодексу укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей.
Судом встановлено, що 20.11.2012 між сторонами спору було підписано договір про повну матеріальну відповідальність.
Водночас, відповідно до пп. 7.1-7.3 Положення про організацію роботи касових вузлів, затвердженого рішенням Правління АТ КБ «ПриватБанк» (протокол № 45 від 08.09.2020), на початку кожної зміни контролер в ПК призначає касирів в зміну, при цьому формується договір про повну матеріальну відповідальність в електронному вигляді. Касири підписують договір про повну матеріальну відповідальність в електронному вигляді. Контролер підписує договір про повну матеріальну відповідальність останнім. Після підписання договору про матеріальну відповідальність, призначені в зміну касири отримують доступи до касових програмних комплексів та починають перерахунок цінностей.
Таким чином, з викладеного вбачається, що для допуску 29.12.2020 касирів нічної зміни до роботи з грошовими коштами, у т.ч. ОСОБА_1 , мав бути сформований та підписаний в електронному виді договір про повну матеріальну відповідальність, без підписання якого остання не могла отримати під звіт матеріальні цінності.
Усупереч вимог стст. 12, 76, 81 ЦПК України позивач не довів, що 29.12.2020 ОСОБА_1 перед отриманням грошових коштів підписувала вказаний договір про повну матеріальну відповідальність. Примірник такого договору у матеріалах справи також відсутній.
На думку суду, оскільки самим позивачем додатково Положенням про організацію роботи касових вузлів визначено необхідність підписання перед роботою кожної зміни касирів договору про повну матеріальну відповідальність, його відсутність у матеріалах справи (незважаючи на договір від 20.11.2012), свідчить про недоведеність настання умов для притягнення працівника до повної матеріальної відповідальності, визначених п. 1 ч. 1 ст. 134 та ст. 135-1 КЗпП України.
Крім цього, виходячи зі змісту частин першої, другої статті 130 КЗпП України, необхідними для застосування до працівника повної матеріальної відповідальності є прямий причинний зв'язок між його діями та наслідками у вигляді недостачі коштів та наявність вини.
Як вказав Верховний Суд у постанові від 03.12.2019 у справі №686/26653/18, причинно-наслідковий зв'язок між діянням особи та заподіянням шкоди полягає в тому, що шкода є наслідком саме протиправного діяння особи, а не якихось інших обставин. Проста послідовність подій не повинна братися до уваги. Об'єктивний причинний зв'язок як умова відповідальності виконує функцію визначення об'єктивної правової межі відповідальності за шкідливі наслідки протиправного діяння. Заподіювач шкоди відповідає не за будь-яку шкоду, а тільки за ту шкоду, яка завдана його діями. Відсутність причинного зв'язку означає, що шкода заподіяна не діями заподіювача, а викликана іншими обставинами.
При цьому, причинний зв'язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою має бути безпосереднім, тобто таким, коли саме конкретна поведінка без якихось додаткових факторів стала причиною завдання шкоди.
Позивач стверджував про підтвердження прямого причинного зв'язку між недовкладенням грошових коштів ОСОБА_1 до касети банкомату та наслідками у вигляді недостачі, посилаючись на висновки службового розслідування від 10.03.2021, зокрема на матеріали відеонагляду (система KISG9624, камера 2).
У судовому засіданні, яке відбулось 21.12.2022, безпосередньо досліджено відеозапис на DVD диску, наданий АТ КБ «ПриватБанк», що вівся з камери 2, система KISG9624.
Як вбачається із відеозапису, наданих пояснень ОСОБА_1 у судовому засіданні щодо подій зафіксованих на відеозапису, 30.12.2020 (хронометраж з 7:56:15) ОСОБА_1 перебувала у касовому залі. У цей момент до касової зали зайшла касир денної зміни ОСОБА_6 , яка в руках занесла декілька пачок готівкових коштів по 100 грн., поклала їх на стіл, і в цей момент дві пачки випали з її рук. При цьому, чітко видно, що одна пачка (100 грн. по 1000 листів) впала на підлогу, яку ОСОБА_6 у подальшому підняла, а друга пачка (100 грн. по 1000 листів) впала у сміття поруч зі столом та залишилась у ньому.
З показів допитаної у судовому засіданні свідка завідуючої касою перерахунку філії «Київське головне регіональне управління» Північного макрорегіонального управління АТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_6 вбачається, що 30.12.2020 зранку, до початку своєї денної зміни, яка починалась о 8 год. 00 хв., вона зайшла до каси перерахунку нічної зміни, в якій працювала ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та за власною ініціативою вирішила допомогти колегам нічної зміни підносити готівкові кошти зі сховища, щоб вчасно завершити їх зміну. Пояснила, що відповідно до внутрішніх інструкцій вона не мала права знаходитись до початку своєї зміни у цьому приміщенні, у т.ч. брати готівкові кошти зі сховища. Однак, робила це як зазвичай всі колеги допомагають іншим. Підтвердила факт, що вона брала зі сховища готівкові кошти та клала їх на стіл поруч з ОСОБА_1 . Не запам'ятала, що з її рук падали готівкові кошти у сміття. Додала, що зазвичай сміття після зміни залишається у приміщенні каси до 3-х днів, після чого його виносять.
З показів допитаної у судовому засіданні заступника керівника напрямку перерахунку та інкасації коштів з касової роботи філії «Київське головне регіональне управління» Північного макрорегіонального управління АТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_4 вбачається, що остання підтвердила надані службі безпеки банку пояснення, що містяться у матеріалах даної справи. Вважає, що ОСОБА_1 допустила порушення завантаження готівкових коштів до касети банкомату, а саме просканувала касети, а завантажувати кошти почала пізніше, що є порушенням локальних інструкцій банку. Їй нічого не відомо про перебування ОСОБА_6 у приміщенні каси перерахунку до початку своєї зміни 30.12.2020 та потрапляння 100 000 грн. у сміття. Пояснила, що згідно з відомчими інструкціями ОСОБА_6 не мала права перебувати у приміщенні до початку своєї зміни. Також додала, що кожний касир має прибрати сміття самостійно одразу після завершення своєї зміни.
Суд зазначає, що з метою покладення обов'язку повної матеріальної відповідальності на працівника доведенню підлягає його вина. Вина у цивільному праві є психічне ставлення особи до своїх протиправних дій або до бездіяльності та їхніх наслідків у формі умислу чи необережності. Працівник визнається винним у заподіянні шкоди, якщо протиправне діяння вчинене ним умисно, або з необережності. Необережність працівника, яка спричинила шкоду, як правило, полягає у недостатній передбачливості при виконанні трудових обов'язків: працівник або не передбачав негативних наслідків своєї діяльності, хоча міг і повинен був передбачити їх, або передбачав, однак легковажно розраховував на їх настання.
Позивач стверджував, що вина ОСОБА_1 виразилась у формі необережності, оскільки при порушенні технології завантаження касет банкомату вона не передбачала негативних наслідків своєї дії, хоча повинна була й могла їх передбачити.
Водночас, дослідивши матеріали відеозапису, співвставивши їх з поясненнями ОСОБА_1 , показами свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , суд констатує, що об'єктивно знайшов підтвердження факт випадання у сміття двох пачок банкнот з рук ОСОБА_6 . При цьому, остання підняла лише одну пачку банкнот, не звернула увагу на те, що одна пачка залишилась в смітті. Остання не повідомила про вказану подію ані ОСОБА_1 , ані інших касирів зміни. Як слідує з матеріалів відеозапису, в момент падіння грошових коштів у сміття ОСОБА_1 стояла спиною до ОСОБА_6 та не могла об'єктивно бачити цю подію.
У судовому засіданні даними з камери відеонагляду спростовано доводи висновку позивача від 10.03.2021 про те, що службовим розслідуванням не вдалось встановити місце знаходження банкнот у кількості 1000 листів.
Суд зазначає, що факт недостачі у сумі 100 000 грн. мав місце. Проте її причиною стали не обставини, вказані у висновку від 10.03.2021 (порушення технології завантаження касети банкомату), а у тому, що касир ОСОБА_6 упустила банкноти по 100 грн. у кількості 1000 листів у сміття на підлозі касової зали, не звернула на це уваги та не повідомила інших осіб, що знаходились поруч з нею.
За таких обставин, суд погоджується з доводами відповідача, що за встановлених у даній справі обставин відсутній елемент вини ОСОБА_1 , а саме у останньої не було можливості та обов'язку передбачити такі події, що спричинили у подальшому вищевказані наслідки.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За змістом пп. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.
Отже, оцінюючи у сукупності матеріали службового розслідування, покази допитаних свідків, матеріали відеонагляду, суд вважає таким, що не знайшла свого підтвердження винність дій ОСОБА_1 та прямий причинний зв'язок між її діями та наслідками у вигляді недостачі грошових коштів в сумі 100 000 грн.
За таких обставин, оскільки позивач не довів належними та допустимими доказами обставини, на які він посилався, у задоволенні позову слід відмовити повністю.
На підставі викладеного та керуючись статтями 5, 7, 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд
У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди, заподіяної працівником під час виконання трудових обов'язків - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
СУДДЯ: КАЛІУШКО Ф.А.