Справа № 752/15758/22
Провадження №2-з/752/7797/22
іменем України
14.12.2022 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі
головуючого судді Шевченко Т.М.
з участю секретаря Солодовник Я.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про забезпечення позову, -
у листопаді 2022 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися у суд з позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири.
Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 09 листопада 2022 року відкрито загальне позовне провадження у даній справі. (а.с. 33)
Одночасно позивачі звернулися у суд з заявою про забезпечення позову. Просять накласти арешт на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом заборони її відчуження.
В обгрунтування заяви про забезпечення позову заявники зазначають, що звернулися у суд з даним позовом з метою відвернення наслідків ухилення від своїх цивільно-правових зобов"язань ОСОБА_3 , який 18.12.2019 року уклав з ОСОБА_4 договір купівлі-продажу квартири, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербак Т.В. На їх думку, у разі задоволення позовних вимог вказане нерухоме майно повернеться у власність ОСОБА_3 , де опиниться під арештом в межах зведеного виконавчого провадження № 66939651.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Відповідно до частин 1, 2 статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.
Згідно з ч. 1 ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, за наявності; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Частиною 1 статті 150 ЦПК України встановлено перелік видів забезпечення позову. Зокрема, позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Суд може застосувати кілька видів заходів забезпечення позову, перелік яких визначений ч. 1 ст. 150 цього Кодексу, а також іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.
За частиною 3 статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.
Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.
Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.
Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.
Підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку.
При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.
Слід зазначити, що цивільний процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення, у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.
З матеріалів справи убачається, що предметом спору визначено оспорювання договору купівлі-продажу квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом заборони її відчуження, укладеного між відповідачами ОСОБА_1 та ОСОБА_4 18.12.2019 року.
В обгрунтування заяви про забезпечення позову заявники зазначають, що звернулися у суд з даним позовом з метою відвернення наслідків ухилення від своїх цивільно-правових зобов"язань ОСОБА_3 , який, керуючи автомобілем "Ленд Ровер" н.з. НОМЕР_1 11.08.2017 року на перехресті вул. Європейської та вул. Київське шосе в м Полтава, при розвороті не надав перевагу в русі автомобілю "Тойота Рав 4" н.з. НОМЕР_2 , що рухався у зустрічному напрямку прямо, внаслідок чого відбулося зіткнення.
Постановою судді Октябрського районного суду м. Полтави від 24 жовтня 2018 року, залишеною без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 15 травня 2019 року, провадження у справі про адміністративне правопорушення а ст. 124 КУпАП відносно ОСОБА_3 закрито на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв"язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків для накладення адміністративного стягнення.
Рішенням Октябрського районного муду м Полтави від 02.06.2021 року, залишеним без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 05.05.2022 року, частково задоволено позов ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Постановлено стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 майнову шкоду у розмірі 34 965,69 грн., моральну шкоду у розмірі 2 000 грн. та судові витрати у розмірі 1 536,80 грн. Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 майнову щкоду у розмірі 467 246,74 грн. та судові витрати у розмірі 23 132,47 грн.
Постановою від 24.09.2021 року приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Гуріної Т.Б. було об"єднано виконавчі провадження № 66924052 та № 66924478 у зведене виконавче провадження № 66939651.
Згідно облікової картки на зведене виконавче провадження № 66939651 з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню залишок боргу у розмірі 464 577,86 грн., а на користь ОСОБА_1 у розмірі 36 476,67 грн., що разом становить 501 054,53 грн.
На даний час право власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано за ОСОБА_4 на підставі договору купівлі -продажу, посвідченого 18.12.2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербак Т.В.
Оскільки позивачем заявлена вимога немайнового характеру, обраний ним вид забезпечення пред'явленого позову у вигляді накладення арешту на нерухоме майно відповідача не відповідає предмету заявлених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 151 - 153 ЦПК України, суд -
Заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Щербак Тетяна Володимирівна, про визнання недійсним договору купівлі-продажу - залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя