Справа № 463/8131/20
Провадження № 6/463/16/23
17 січня 2023 року Личаківський районний суд м.Львова в складі:
головуючого-судді - Грицка Р.Р.,
з участю секретаря судового засідання - Романської І.В.,
відповідача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові заяву ОСОБА_1 про відстрочення виконання рішення суду,
ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Гораль А.Р. звернувся до суду із заявою про відстрочення виконання рішення Личаківського районного суду м.Львова від 02 лютого 2021 року у цивільній справі № 463/8131/20 в частині зобов'язання ОСОБА_1 повернути об'єкт оренди шляхом виселення з нежитлових приміщень з індексами 48-1 (сорок вісім-один), 48-2 (сорок вісім-два), 48-3 (сорок вісім-три), загальною площею 25,5 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , до припинення дії воєнного стану на території України.
Заяву обґрунтовує тим, що заочним рішенням Личаківського районного суду м.Львова від 02.02.2021 року, задоволено позов Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради. Розірвано договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) № Л-10025-16 від 25.03.2016 року, з врахуванням змін № Л-10025-16 (Д-16) від 23.11.2016 року на нежитлові приміщення, загальною площею 25,5 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , укладеного між Управлінням комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради та ОСОБА_1 ; зобов'язано ОСОБА_1 повернути об'єкт оренди шляхом виселення з нежитлових приміщень з індексами 48-1, 48-2, 48-3, загальною площею 25,5 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ; стягнуто з ОСОБА_1 на користь Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради заборгованість з орендної плати у розмірі 43759,80 гривень та судовий збір у розмірі 6306,0 гривень.
Вказане судове рішення було залишено без змін за результатами апеляційного та касаційного перегляду постановами Львівського апеляційного суду від 09.09.2021 року та Верховного Суду від 23 грудня 2021 року. 04 квітня 2021 року головний державний виконавець Галицького відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Левко Л.Р. прийняла постанову про відкриття виконавчого провадження № 65031755 на виконання вищенаведеного судового рішення в частині стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради у розмірі 50065,80 гривень. 21 травня 2021 року головний державний виконавець Левко Л.Р. прийняла постанову про закінчення виконавчого провадження № 65031775 у зв'язку із повним виконанням боржником вимог виконавчого документа. Поряд з цим, 02 квітня 2021 року головний державний виконавець Галицького відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Левко Л.Р. прийняла постанову про відкриття виконавчого провадження № 65031855 на виконання вищенаведеного судового рішення в частині зобов'язання ОСОБА_1 повернути об'єкт оренди шляхом виселення з нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 . Так, як було встановлено при розгляді справи, 25.03.2016 року між Управлінням комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради та ОСОБА_1 укладено Договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) № Л-10025-16, згідно якого позивач здав, а відповідач прийняв в оренду нежитлові приміщення загальною площею 24,9 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , із цільовим призначенням приміщень для господарських потреб. Договір укладено на термін з 25.03.2016 року до 24.03.2019 року включно. 23.11.2016 року укладено угоду № Л-10025-16 (Д -16) про внесення змін до договору оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) за адресою: АДРЕСА_1 , від 25.03.2016 року № Л-10025-16, а саме Розділ 1 «Предмет договору» викладено в такій редакції: орендодавець на підставі наказів управління комунальної власності від 18.03.2016 № 11-А, 29.06.2016 № 633-О «Про внесення змін до договору оренди від 25.03.2016 № Л-10025-16 № Л-10025-16» від 28.07.2016 № 699-О, від 29.08.2016 № 763-О, передає, а орендар приймає у строкове платне користування нерухоме майно, що знаходиться на балансі ЛКП «Агенція ресурсів Львівської міської ради». Об'єктом оренди є приміщення, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 25,5 кв.м з індексами приміщень півпідвалу 48-1, 48-2, 48-3 відповідно до даних технічного паспорта ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» від 04.05.2016 року, інвентарний номер 790. 22 лютого 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради із заявою про включення об'єкта (об'єктів) до переліку об'єктів, що підлягають приватизації способом викупу. 20 липня 2017 року Львівська міська рада прийняла ухвалу «Про внесення змін до ухвали Львівської міської ради від 12.07.2012 року № 1661 «Про затвердження програми приватизації майна комунальної власності м.Львова на 2012-2014 роки». До переліку об'єктів, що підлягають приватизації способом викупу включено об'єкт нерухомого майна - приміщення напівпідвалу, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 25,5 кв.м. та надано право на його приватизацію ОСОБА_1 . Після прийняття вищезазначеної ухвали, Управління комунальної власності вчиняло дії, які полягали у тому, щоб зробити неможливим приватизацію об'єкту, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 25, 5 кв.м., договір купівлі-продажу не був укладений з вини Управління. Ухвалою сесії Львівської міської ради від 05.10.2017 року № 2461 прийнято рішення про вилучення з переліку об'єктів, що підлягають приватизації способом викупу приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 25,5 кв.м., і тому Управління повертає подані на приватизацію документи. На звернення ОСОБА_1 . Управлінням комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради відмовлено в укладенні договору купівлі-продажу нежитлового приміщення напівпідвалу, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 25,5 кв.м. з підстав вилучення такого з переліку об'єктів, що підлягають приватизації способом викупу. Рішенням Господарського суду Львівської області, залишеним без змін судом апеляційної інстанції у справі № 914/111/18, Ухвала від 05 жовтня 2017 року № 2461 визнана протиправною та скасована. Ухвалою Львівської міської ради від 24.01.2019 року № 4556 прийнято повторне рішення про вилучення з переліку об'єктів, що підлягають приватизації способом викупу п.19 додатку до ухвали № 2284 від 20 липня 2017 року. Рішенням Господарського суду Львівської області, залишеним без змін судом апеляційної та касаційної інстанції у межах справи № 914/411/19, вказана ухвала визнана протиправною. Таким чином, Верховний Суд двічі захистив права ОСОБА_1 щодо приватизації приміщення. З наведеного вбачається протиправна поведінка Львівської міської ради та Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку по відношенню до ОСОБА_1 , а саме затягування та протиправне вчинення перешкод останньому у реалізації його права на приватизацію орендованого нежитлового приміщення способом викупу. При цьому, такій протиправній поведінці було неодноразово надано відповідну оцінку в судовому порядку. Разом з тим, повідомляє, що з 2017 року по даний час триває процедура приватизації зазначеного нежитлового приміщення. Враховуючи наведене, у разі виконання рішення Личаківського районного суду м.Львова в частині зобов'язання виселення з нежитлових приміщень з індексами 48-1, 48-2, 48-3, загальною площею 25,5 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради набуде можливості відчужити, передати в оренду або безоплатне користування спірне нежитлове приміщення третім особам, що в свою чергу призведе до порушення законних прав ОСОБА_1 на можливість реалізувати своє право на завершення процедури приватизації способом викупу та набути приміщення у приватну власність, яке він захищає у судовому порядку більше як 5 років. Крім того, у зв'язку із військовою агресією російської федерації проти України з 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан у відповідності до Указу Президента України № 64/2022 року від 24 лютого 2022 року. В подальшому, дія воєнного стану на території України декілька разів продовжувалась та на даний час діє до 19 лютого 2023 року у відповідності до Указу Президента України № 757/2022 від 07 листопада 2022 року. Крім цього, з 10.10.2022 року по даний час у зв'язку із пошкодженням енергетичної інфраструктури України по всій її території та зокрема у м.Львові, діють екстрені, аварійні та віялові відключення електроенергії, у зв'язку із цим ОСОБА_1 вимушено не проживає у м.Львові, що в свою чергу унеможливлює виконання зазначеного рішення суду до завершення дії воєнного стану на території України, що у відповідності до ч.3 ст.435 ЦПК України ускладнює виконання судового рішення або робить його тимчасово неможливим. Зазначає, що наведені обставини підпадають під категорію інших надзвичайних подій, передбачених п.3 ч.4 ст.465 ЦПК України, які являються підставою для відстрочення виконання судового рішення. Враховуючи наведене, просить заяву задовольнити.
Заявник ОСОБА_1 та його представник - адвокат Гораль А.Р. в судовому засіданні просили про задоволення заяви з підстав викладених у такій. Разом з тим, представник заявника - адвокат Гораль А.Р. додатково зазначив, що вирішуючи питання про відстрочення виконання судового рішення, просить врахувати ступінь вини позивача у виникненні спору, оскільки саме з вини останнього відбувається затягування та протиправне вчинення перешкод у реалізації права на приватизацію орендованого нежитлового приміщення способом викупу. Разом з тим, повідомляє, що з 2017 року по даний час триває процедура приватизації зазначеного нежитлового приміщення. Враховуючи наведене, у разі виконання рішення Личаківського районного суду м.Львова в частині зобов'язання виселення з нежитлових приміщень, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради набуде можливості відчужити, передати в оренду або безоплатне користування спірне нежитлове приміщення третім особам, що в свою чергу призведе до порушення законних прав ОСОБА_1 на можливість реалізувати своє право на завершення процедури приватизації способом викупу та набути приміщення у приватну власність, яке він захищає у судовому порядку більше як 5 років. Також зазначив, що у зв'язку із введенням воєнного стану спірне приміщення використовується як укриття для мешканців будинку у разі оголошення повітряної тривоги.
Представник Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради у судове засідання не з'явився, був повідомлений про час та місце розгляду справи належним чином, причин неявки не повідомив. Його неявка не є перешкодою для вирішення заяви про відстрочення виконання рішення суду.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали заяви про відстрочення виконання судового рішення, оглянувши матеріали цивільної справи № 463/8131/20, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що заочним рішенням Личаківського районного суду м.Львова від 02.02.2021 року, задоволено позов Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради. Розірвано договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) № Л-10025-16 від 25.03.2016 року, з врахуванням змін № Л-10025-16 (Д-16) від 23.11.2016 року на нежитлові приміщення, загальною площею 25,5 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , укладеного між Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради та ОСОБА_1 ; зобов'язано ОСОБА_1 повернути об'єкт оренди шляхом виселення з нежитлових приміщень з індексами 48-1, 48-2, 48-3, загальною площею 25,5 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ; стягнуто з ОСОБА_1 на користь Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради заборгованість з орендної плати у розмірі 43759,80 гривень та судовий збір у розмірі 6306,0 гривень. Вказане судове рішення залишено без змін за результатами апеляційного та касаційного перегляду постановами Львівського апеляційного суду від 09.09.2021 року та Верховного Суду від 23 грудня 2021 року.
Відповідно до ч.1 ст.33 Закону України «Про виконавче провадження», за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.
Відповідно до ч.ч.1, 3, 4 ст.435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Відповідно до п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 року №14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
Чинне цивільно-процесуальне законодавство України пов'язує відстрочення виконання рішення суду з наявністю виключних обставин.
Відстрочка виконання рішення суду - це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду в цілому. Надання відстрочки судом полягає у визначенні нової конкретної, більш пізньої ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку відстрочки рішення має бути виконано повністю. При розгляді заяв щодо відстрочки виконання рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об'єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому; наявність підстави для відтермінування має бути доведена боржником. Строки такого відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку до повного виконання рішення суду. Надання відстрочки виконання рішення суду не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника.
Аналогічна правова позиція була наведена зокрема у постанові Верховного Суду від 21 лютого 2019 року у справі № 2-54/08; провадження № 61-15140св18.
Як на підставу для відстрочення виконання рішення суду сторона відповідача посилається, в тому числі, на те, що у зв'язку із введенням воєнного стану на території України, спірні нежитлові приміщення з індексами 48-1, 48-2, 48-3, загальною площею 25,5 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , використовуються мешканцями будинку як укриття під час оголошення повітряної тривоги, крім того, триває процес приватизації спірних нежитлових приміщень способом викупу.
Разом з тим, відповідачем не надано доказів щодо виникнення виключних обставин в розумінні ст.435 ЦПК України, які б давали підстави для відстрочки виконання рішення суду.
Тобто, відповідачем не обґрунтовано винятковості випадку, у зв'язку з яким можливо відстрочити виконання вказаного рішення суду, не зазначено достатніх обставин, які б свідчили про істотне ускладнення або неможливість виконання рішення, а відтак, і про необхідність відстрочення такого. Разом з тим, питання приватизації майна не може бути безумовною підставою для відстрочки виконання рішення суду.
Суд зазначає, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом (стаття129 Конституції України, стаття 18 ЦПК України).
Судове рішення (постанова, ухвала) це акт судової влади, що здійснює захист порушених або оскаржених прав громадян і організацій шляхом підтвердження наявності або відсутності правовідносин і розпорядженням відповідних дій в майбутньому.
Обов'язок виконувати судове рішення (постанову) випливає не з рішення (постанови) суду як такого, а із санкцій, передбачених нормами права, що були застосовані судом. Навіть у тих випадках, коли закон передбачає відповідальність за невиконання рішень, ця відповідальність має на меті примусити зобов'язану рішенням суду особу виконати розпорядження норми, що застосував суд.
Одними з властивостей судового рішення, що вступило в законну силу є: можливість примусового виконання судового рішення мимо волі зобов'язаної особи та обов'язковість, яка полягає в тому, що судове рішення, що вступило в законну силу, стає обов'язковим для всіх органів, підприємств, установ, організацій, посадових осіб і громадян і підлягають виконанню на всій території України. Рішення, що вступило в законну силу, є обов'язковим і підлягає точному виконанню. Усі державні органи, посадові особи й окремі громадяни, зобов'язані сприяти виконанню рішення суду, виконуючи вимоги державного виконавця.
Верховний Суд у постанові від 16.06.2021 року при розгляді справи № 693/426/17, звернув увагу на те, що відповідно до частин першої та другої статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до ч.5 ст.435 ЦПК України розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Відповідач просить відстрочити виконання рішення суду, яке ухвалено 02.02.2021 року до припинення дії воєнного стану на території України, що не передбачено нормами ЦПК України.
Крім того, жодних обмежень щодо виконання судових рішень на період дії воєнного часу діючим законодавством не передбачено.
Враховуючи викладене, суд не вбачає наявності тих виняткових обставин, які можуть бути підставою для відстрочення виконання рішення суду в частині зобов'язання ОСОБА_1 повернути об'єкт оренди шляхом виселення з нежитлових приміщень з індексами 48-1 (сорок вісім-один), 48-2 (сорок вісім-два), 48-3 (сорок вісім-три), загальною площею 25,5 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки жодних обґрунтованих обставин, які б свідчили про неможливість чи утруднення виконання рішення суду відповідачем не наведено, а свідчать лише про те, що на сьогоднішній день, починаючи з 2017 року триває процедура приватизації зазначених нежитлових приміщень.
Керуючись ст.435 ЦПК України, суд, -
у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відстрочення виконання рішення Личаківського районного суду м.Львова від 02 лютого 2021 року у цивільній справі № 463/8131/20 за позовом Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, розірвання договору оренди та зобов'язання повернути об'єкт оренди шляхом виселення з нежитлових приміщень - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного суду.
Повне найменування (ім'я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 .
Позивач: Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, місцезнаходження: 79008, м.Львів, пл.Галицька,15, код ЄДРПОУ - 25558625.
Суддя Грицко Р.Р.