Справа №463/136/23
Провадження №1-кс/463/260/23
17 січня 2023 року слідчий суддя Личаківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши скаргу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 на бездіяльність посадових осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, -
начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова зі скаргою на бездіяльність посадових осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою про злочин від 14.12.2022.
Скаргу мотивує тим, що 14.12.2022 за вих. №1529/1/3406 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 поштовим відправленням скерувано на адресу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові повідомлення про вчинення кримінального правопорушення військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 солдатом ОСОБА_6 , за фактом відсутності солдата на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 з 06.08.2022 по час подачі скарги. Вказана заява отримана уповноваженою посадовою особою. Станом на 02.01.2023 до ІНФОРМАЦІЯ_1 не надходило жодної інформації стосовно внесення чи не внесення відомостей до ЄРДР по даному факту. Враховуючи наведене вважає, що органом досудового розслідування порушено вимоги ст.214 КПК України. Тому просить зобов'язати посадову особу ТУ ДБР внести відомості до ЄРДР за його заявою про злочин від 14.12.2022.
В судове засідання заявник не з'явився. Разом з тим до початку розгляду скрги по суті, від представникав ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 поступила заява про слухання справи у їх відсутності та просив таку задовольнити.
Слідчий ДБР на розгляд скарги не з'явився, заперечення проти скарги не скерував, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідно до вимог ч.3 ст.306 КПК України відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Згідно з ч.4 ст.107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя встановив наступне.
Правило дотримання десятиденного строку на оскарження до слідчого судді рішення слідчого має на меті гарантувати правову визначеність і забезпечити, щоб кримінальні провадження розглядалися впродовж розумного часу, не змушуючи органи влади та інших зацікавлених осіб перебувати у стані невизначеності.
Це правило надає особі, яка має право на оскарження, достатній строк для роздумів стосовно того, чи подавати скаргу, для чіткого визначення своїх аргументів та окреслення стверджувальної правової позиції, і визначає період, після закінчення якого контрольна функція суду не здійснюється.
Суд звертає увагу, що у рішенні від 03 квітня 2008 року у справі "Пономарьов проти України", Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку.
Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан потрібного їм судового провадження. У кожній справі суди мають перевіряти, чи виправдовують підстави для поновлення строків для оскарження втручання у принцип юридичної визначеності.
Поняття поважних причин пропуску строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду. Зокрема, під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк.
При цьому особа, яка бажає подати скаргу має діяти сумлінно для того, що б ефективно реалізувати своє право. Хоча ст. 117 КПК України містить норму щодо поновлення пропущеного строку, але це можливо лише в разі наявності поважних причин пропуску такого строку. Тому при вирішенні питання про поновлення пропущеного строку, у тому числі й строку на оскарження рішення слідчого, до уваги мають братися: тривалість самого процесуального строку; час, який минув з дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об'єктивно перешкоджали особі реалізувати своє право (повноваження) в межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) в межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску) та інші доречні обставини.
За таких обставин, враховуючи нетривалість пропуску строку, відсутність можливих негативних наслідки його відновлення для інших осіб, слід виходити з того, що у цій справі підстави для поновлення строків для оскарження рішення слідчого виправдовують втручання у принцип юридичної визначеності, що не свідчить про його порушення, а тому суд поновляє строки на звернення зі скаргою
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч.1 ст.303 КПК України. Зокрема, у відповідності до п.1 ч.1 ст.303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Положення ч. 1 ст. 214 КПК України зобов'язують слідчого, прокурора невідкладно, але не пізніше 24-х годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування тільки заяву або повідомлення, які містять ознаки кримінального правопорушення, а не будь-які інші.
На такий обов'язок слідчого, прокурора вказують вимоги ч. ч. 3, 4 та 5 ст. 214 КПК України, згідно з якими до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про кримінальне правопорушення, вимагається короткий виклад обставин, які свідчать про вчинення саме кримінального правопорушення, його попередню правову кваліфікацію із зазначенням статті (частин статті) закону України про кримінальну відповідальність, тобто Кримінального кодексу, зміст повідомлення слідчим прокурора про підставу початку досудового розслідування.
Обов'язок слідчого і прокурора визначено ч.1 ст.2 КК України, оскільки підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.
Відповідно до п.4 ч.2 ст.307 КПК України за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора постановляється ухвала про зобов'язання вчинити певну дію.
Як вбачається з матеріалів справи, 14.12.2022 за вих. №1529/1/3406 начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 поштовим відправленням скерувано на адресу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові повідомлення про вчинення кримінального правопорушення військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 солдатом ОСОБА_6 , за фактом відсутності солдата на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 з 06.08.2022 по час подачі скарги. Вказана заява отримана уповноваженою посадовою особою. Станом на момент розгляду даної скарги відомості про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудового розслідування внесенні не були. Окрім цього внесення відомостей в ЄРДР за вказаною заявою про кримінальне правопорушення ґрунтується на нормах закону, що є належною підставою для задоволення скарги. Обов'язок слідчого або прокурора не вимагає оцінки цими суб'єктами такої заяви (повідомлення) на предмет наявності ознак складу злочину для того, щоб вчинити процесуальну дію, яка полягає у внесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР. Перевірка такої заяви повинна проводитись вже в рамках відкритого кримінального провадження, внесеного до ЄРДР. Лише потім, у разі, якщо посадова особа дійде висновку, що у викладеній ситуації немає ознак складу кримінального правопорушення, вона може винести постанову про закриття кримінального провадження відповідно до ст.284 КПК. З огляду на викладене вважаю, що скарга підлягає до задовлення.
Керуючись вимогами ст.ст.214, 284, 303, 306, 307, 372 КПК України, -
клопотання задовольнити, поновити строки на звернення зі скаргою.
скаргу - задовольнити, зобов'язати уповноважену посадову особуТериторіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, невідкладно внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 від 14.12.2022 про вчинення кримінального правопорушення та розпочати з приводу даних обставин досудове розслідування.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1