Справа № 446/97/23
про повернення заяви про забезпечення позову
17.01.2023 року суддя Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області Костюк У. І. , розглянувши заяву адвоката Качмара Івана Остаповича в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі,-
ОСОБА_1 звернувся до Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області з позовом до ОСОБА_2 , третіх осіб: приватного нотаріуса Червоноградського районного нотаріального окуруг Степчук І.С., приватного нотаріуса Червоноградського районного нотаріального окуруг Юрченко О.В. про визнання заповіту недійсним, в якому просить суд визнати недійсним заповіт від 26.06.2009 ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) посвідченого приватним нотаріусом Червоноградського районного нотаріального округу Степчук І.С..
Одночасно із поданням позовної заяви про визнання заповіту недійсним, позивач звернувся із заявою про забезпечення позову, в якій просить суд вжити заходи забезпечення позову, шляхом заборони приватному нотаріусу Червоноградського районного нотаріального окуруг Юрченко Олені Василівні вчиняти буді-які дії направлені на оформлення, складання, видачу на ім'я ОСОБА_2 свідоцтва про право на спадщину на підставі заповіту ОСОБА_3 від 26.06.2009 посвідченого приватним нотаріусом Червоноградського районного нотаріального округу Степчук І.С. та шляхом накладення арешту на 1/3 квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 67,1 кв.м, житловою площею 41 кв.м (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1077162646221).
В обґрунтування заяви про забезпечення позову вказує, на те що ОСОБА_2 може отримати свідоцтво про право на спадщину на 1/3 квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 67,1 кв.м., житловою площею 41 кв.м. та здійснити подальше відчуження на користь третіх осіб даної частки, які в свою чергу можуть набути статусу належних набувачів. Дана обставина в разі настання унеможливить виконання рішення щодо поновлення порушеного права позивача на спадщину. Крім того, отримання ОСОБА_2 свідоцтва про право на спадщину також призведе до необхідності додаткового звернення до суду з позовними вимогами про його скасування. Станом на сьогодні відповідач вчиняє протиправні дії, якими перешкоджає позивачу у доступі до спірної квартири, зокрема, після смерті матері він поміняв замки у квартирі, а також встановив додаткові двері на сходовій клітці. Вказане свідчить про спрямованість дій відповідача на заволодіння вказаною квартирою. Посилається на те, що невжиття таких заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист прав, за яким звернувся до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п'ятою цієї статті.
Дослідивши заяву про забезпечення позову, суд дійшов висновку, що заява подана без додержання вимог ст. 151 ЦПК України, що є підставою для повернення її заявникові.
Згідно ч.6.ст. 151 ЦПК України до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Проте, до заяви про забезпечення позову у справі не додано документа, що підтверджує сплату судового збору, натомість у поданій заяві заявник зазначає про наявність підстав для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору на підставі п.12, ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Разом з тим на підтвердження наявності у ОСОБА_1 певного статусу надано суду копію довідки Військової частини НОМЕР_1 від 07.04.2022 № 319 (про перебування на військовій службі).
Проте, судом відзначається, що згідно п.12. ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків.
Натомість зі змісту заявлених ОСОБА_1 вимог (визнання заповіту недійсним) вбачається, що вони не пов'язані з виконанням ним військових обов'язків та не стосуються його службових обов'язків, відтак справа не пов'язана з порушенням прав позивача як військовослужбовця, тому ОСОБА_1 не звільняється від сплати судового збору на підставі п.12 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».
Наведене відповідає правовій позиції, викладеній, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 640/7310/19 (провадження № 11-905заі19).
А відтак, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 звернувшись із заявою про забезпечення позову, що не стосується його соціального і правового захисту, як військовослужбовця, повинен був сплатити судовий збір у порядку та розмірі, визначених Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до ч. 1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За положеннями ст. 4 Закону «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду заяви про забезпечення позову у сумі 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, тобто 536,80 грн.
Відповідно до ч. 10 ст. 153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
Враховуючи, що заява про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 ЦПК України, суд приходить до висновку про необхідність повернення заяви про забезпечення позову заявникові.
Керуючись ст.ст. 151,153, 258-261, 353-355, суддя,
заяву адвоката Качмара Івана Остаповича в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі - повернути заявникові.
Роз'яснити заявнику, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала набирає законної сили після її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення (складення повного судового рішення) до Львівського апеляційного суду.
Суддя У.І. Костюк