Справа №461/2784/22
Провадження №3/461/16/23
11 січня 2023 року суддя Галицького районного суду міста Львова Мироненко Л.Д., при секретарі судових засідань Цибулько О.І.., розглянувши матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції у Львівській області відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ;
за ч.3 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення -
01.06.2022, близько 01:30 год., на вул.Василя Стуса, 29, водій ОСОБА_1 , як особа, яка жвічі протягом року притягалась до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП, керував автомобілем марки «Hyundai Sonata Lf», д.н.з. НОМЕР_1 в стані наркотичного спяніння. з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: зіниці очей не реагують на світло; блідість обличчя; тремтіння пальців рук; поведінка, що не відповідає обстановці. Огляд на стан наркотичного сп'яніння проводився у встановленому законом порядку в медичному закладі лікарем-наркологом, що підтверджується висновком № 001172.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи. Європейський суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
Суд зауважує, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Зважаючи на обов'язок суду щодо розгляду справи в розумні строки, приходжу до переконання про можливість розгляду справи за відсутності особи щодо якої складено протокол.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку справи, у якій вона є стороною. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту. В поняття «розумний строк» розгляду справи Європейський суд з прав людини включає: складність справи, поведінку заявника, поведінку органів державної влади, важливість справи для заявника. В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. Крім того, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
За наведених обставин, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та враховуючи, що особа, яка притягається до відповідальності неодноразово не з'явилася в судове засідання, обізнана про наявність даного адміністративного провадження та скерування справи на розгляд до суду, приймаючи до уваги вжиття судом вичерпних заходів для повідомлення особи про дату, час та місце розгляду справи і забезпечення її участі у розгляді справи, визнано можливим розгляд справи у його відсутності.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за ч. 3 ст. 130 КУпАП настає за дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції
П.1.3 Правил дорожнього руху (далі ПДР України), передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
В п.1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до вимог п.2.9 «а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під випливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з п. 4 розділу І Інструкції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідність.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Дії ОСОБА_1 відповідають складу адміністративного правопорушення та правильно кваліфіковані за ч. 3 ст. 130 КУпАП, як керування транспортним засобом у стані наркотичного сп'яніння. Його вина у скоєнні адміністративного правопорушення підтверджується даними які містяться в:
? протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 237050від 01 червня 2022 року;
? відеозаписах з нагрудних камер поліцейських;
? висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, № 001172 від 01 червня 2022 року, відповідно до якого ОСОБА_1 перебував у стані наркотичного сп'яніння.
? копією постанови ЕАО №5436136 від 01.06.2022, згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП.
Згідно довідки з інформаційного порталу Національної поліції України ОСОБА_1 притягався 04.03.2022 Шевченківським районним судом м. Чернівців до адміністративної відповідальності за скоєння 08.02.2022 правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП, а також притягався 04.03.2022 року Шевченківським районним судом м. Чернівців до адміністративної відповідальності за скоєння 05.02.2022 року правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП.
Відповідно до реєстраційної картки транспортного засобу за ОСОБА_1 зареєстрований транспортний засіб «Skoda Fabia», номерний знак НОМЕР_2 .
Аналізуючи докази у справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, за відсутності будь-яких істотних суперечностей, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП доведена повністю.
При обранні виду адміністративного стягнення щодо ОСОБА_1 суд враховує характер вчиненого правопорушення, його особу, ступінь вини, майновий та сімейний стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Враховуючи те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд дійшов висновку, що з метою виховання правопорушника та запобігання вчинення ним нових правопорушень, необхідним та достатнім є вид адміністративного стягнення у виді накладення штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника.
Крім того, відповідно до ст.40-1 КУпАП та Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 необхідно стягнути на користь держави в особі Державної судової адміністрації України судовий збір у розмірі 536,80 грн.
Керуючись ст.ст. 130, 221, 275-280, 283-287 КУПАП, суд -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000 (п'ятдесят одна тисяча) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 (десять) років.
Транспортний засіб «Skoda Fabia», 2004 року випуску, номерний знак НОМЕР_2 , VIN: НОМЕР_3 , який є у приватній власності порушника ОСОБА_1 відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 від 02.02.2019 року - конфіскувати.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі ДСА України 536 грн. 80 коп. судового збору.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м.Львова протягом десяти днів з дня її постанови і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Мироненко Л.Д.