Справа № 461/174/23
Провадження № 1-кс/461/152/23
11.01.2023 року слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 ,
за участі:
секретаря судового засідання ОСОБА_2
заявника ОСОБА_3
представника заявника ОСОБА_4 ,
розглянувши у судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора Львівської обласної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,-
Скаржник звернувся до суду зі скаргою, в якій просить зобов'язати уповноважених осіб Львівської обласної прокуратури внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості за його заявою від 20 грудня 2022 року про вчинене кримінальне правопорушення.
Скарга мотивована тим, що 20 грудня 2022 року ОСОБА_3 звернувся до Львівської обласної прокуратури із заявою про вчинене суддею Буського районного суду Львівської області ОСОБА_5 кримінальне правопорушення, яке полягає у прийнятті завідомо незаконного судового рішення. Зазначає, що цю заяву Львівська обласна прокуратура скерувала до територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львів, в той час як зобов'язана була внести відомості про кримінальне правопорушення за цією заявою до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
ОСОБА_3 та його представник в судовому засіданні підтримали скаргу. Просили задоволити таку з мотивів, наведених у ній, зокрема представник заявника наголосив, що ст. 214 КПК України чітко визначено алгоритм дій прокурора після отримання ним заяви про кримінальне правопорушення, натомість прокурор Львівської обласної прокуратури не виконав вимоги цієї статті та скерував заяву про кримінальне правопорушення до територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львів.
Представник Львівської обласної прокуратури в судове засідання не прибув. Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи шляхом направлення повідомлення на офіційну електронну адресу.
Заслухавши пояснення заявника, дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя приходить до висновку, що скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
З досліджених матеріалів вбачається, що 20.12.2022 року ОСОБА_3 звернувся до Львівської обласної прокуратури із заявою про вчинення кримінального правопорушення. Заявник просив внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про вчинення кримінального правопорушення, відносно судді Буського районного суду Львівської області ОСОБА_5 .. З суті заяви ОСОБА_3 вбачається, що останній в мережі інтернет отримав інформацію про винесення вищевказаним суддею рішення про притягнення ОСОБА_6 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП із порушенням правил підсудності.
Листом від 20.12.2022 за вих. №31/2-р-22, заяву ОСОБА_3 Львівською обласною прокуратурою скеровано до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові у відповідності до вимог ч.4 ст.216 КПК України, для розгляду в межах компетенції.
Приписами статті 214 КПК України законодавчо врегульований початок досудового розслідування.
Слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.
Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення затверджуються Офісом Генерального прокурора за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національним антикорупційним бюро України, Державним бюро розслідувань, органом, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства. Здійснення досудового розслідування, крім випадків, передбачених цією частиною, до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Згідно ст.3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Кримінальне провадження - досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв'язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність;
При цьому встановлено, що досудове слідство - це форма досудового розслідування, в якій здійснюється розслідування злочинів, а досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до ст. 7, 24 КПК забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності є загальною засадою кримінального провадження, яка ґрунтується на ст. 55 Конституції України, що гарантує кожному право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб. Право на оскарження є однією з гарантій захисту особою своїх прав і свобод від їх порушення як з боку органів, що здійснюють кримінальне провадження, так із боку інших осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві.
Сутність судового контролю полягає у здійсненні слідчим суддею контролю за законністю та обґрунтованістю рішень та дій (бездіяльності) слідчого і прокурора.
При розгляді скарг, поданих в порядку ч.1 ст.303 КПК щодо невнесення відомостей до ЄРДР на підставі ст.214 КПК, обставини, викладені в скарзі слідчий суддя досліджує з точки зору наявності підстав вважати заяву чи повідомлення саме про кримінальний злочин або проступок, тобто перевіряється наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину чи проступку.
При безпідставно ініційованому досудовому розслідуванні порушується гарантія недоторканності суддів і їх незалежності у виконанні професійних обов'язків, спроба втручання у здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом.
Частиною 2 ст.126 Конституції України визначено гарантії незалежності і недоторканності суддів, згідно з якими вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється, що означає заборону будь-яких дій стосовно суддів незалежно від форми їх прояву з боку державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, установ, організацій, громадян та їх об'єднань, юридичних осіб з метою перешкодити виконанню суддями професійних обов'язків чи схилити їх до винесення неправосудного рішення. Заборона впливу на суддів у будь-який спосіб поширюється на весь час обіймання ними посади судді.
Конституційний Суд України у своїх рішеннях від 24 червня 1999 р. № 6-рп/99 (справа про фінансування судів), від 20 березня 2002 р. № 5-рп/2002 (справа щодо пільг, компенсацій і гарантій), від 1 грудня 2004 р. № 19-рп/2004 (справа про незалежність суддів як складову їхнього статусу), від 1 грудня 2004 р. № 20-рп/2004 (справа про зупинення дії або обмеження пільг, компенсацій і гарантій), від 11 жовтня 2005 р. № 8-рп/2005 (справа про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання), від 18 червня 2007 р. № 4-рп/2007 (справа про гарантії незалежності суддів), від 22 травня 2008 р. № 10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України), від 3 червня 2013 р. № 3-рп/2013 (справа щодо змін умов виплати пенсій і щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці) послідовно підтвердив викладені ним правові позиції щодо гарантій незалежності суддів з урахуванням міжнародних стандартів, закріплених у Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 р., ратифікованій Верховною Радою України 17 липня 1997 р., та в низці інших міжнародних документів, а саме: "Основні принципи незалежності судових органів", ухвалені резолюціями 40/32 від 29 листопада 1985 р. та 40/146 від 13 грудня 1985 р. Генеральної Асамблеї ООН, "Процедури ефективного здійснення Основних принципів незалежності судових органів", затверджені 24 травня 1989 р. Резолюцією 1989/60 Економічної і Соціальної Ради ООН, Європейська хартія "Про статус суддів" від 10 липня 1998 р., Рекомендації № (94) 12 Комітету міністрів Ради Європи "Незалежність, дієвість та роль суддів" від 13 жовтня 1994 р. та інших.
Зокрема, у справі за конституційним поданням Верховного Суду України про офіційне тлумачення положень ч.ч. 1, 2 ст. 126 Конституції України та ч. 2 ст. 13 Закону України "Про статус суддів" (справа про незалежність суддів як складову їхнього статусу) від 1 грудня 2004 р. № 19-рп/2004 Конституційний Суд України визначив, що "недоторканність суддів - один із елементів їхнього статусу. Вона не є особистим привілеєм, а має публічно-правове призначення - забезпечити здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом".
Разом з тим відповідно до положення ч. 1 цієї статті Конституції України недоторканність суддів як гарантія їхньої незалежності у виконанні професійних обов'язків може не обмежуватися обсягом, визначеним у ч. 3 статті 126 Конституції України.
Додаткові гарантії незалежності і недоторканності суддів, крім уже передбачених Конституцією України, можуть встановлюватися також законами. Не допускається зниження рівня гарантій незалежності і недоторканості суддів в разі прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів.
Згідно з положенням ч. 2 ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. Це стосується і визначеного ст. 55 Конституції України права на судовий захист. Зниження рівня гарантій незалежності суддів опосередковано може призвести до обмеження можливостей реалізації права на судовий захист (п.п. 1.2, 1.3, 4.2, 4.3). Аналогічні роз'яснення змісту гарантій незалежності й недоторканності суддів надано у постанові Пленуму Верховного Суду України "Про незалежність судової влади" від 13 червня 2007 р.
Як видно з долученої скаржником та дослідженої слідчим суддею заяви про вчинення кримінального правопорушення від 20 грудня 2022 року, у ній не наведено об'єктивних даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення суддею Буського районного суду Львівської області, а тому така, з огляду на її зміст, в даному випадку не є підставою для внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Зважаючи на викладене, уповноважена особа, не встановивши підстав для виконання дій, передбачених ч.1 ст.214 КПК України, обгрунтовано не внесла відомості до ЄРДР за заявою ОСОБА_3 від 20 грудня 2023 року
Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку, що у задоволенні скарги слід відмовити.
Керуючись ст.ст.303, 304,306,307 КПК України,-
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора Львівської обласної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, - відмовити.
Повний текст ухвали проголошено 13 січня 2023 року о 14:45 год.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1