Ухвала від 13.01.2023 по справі 336/26/23

єдиний унікальний номер 336/26/23

провадження номер 2/336/868/2023

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.01.2023 суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Карабак Л.Г., розглянувши позовну заяву Комунального підприємства «Водоканал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу за централізоване водопостачання і водовідведення,-

ВСТАНОВИВ:

04.01.2022 до суду надійшла позовна заява Комунального підприємства «Водоканал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу за централізоване водопостачання і водовідведення.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суддя приходить до висновку, що вона підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Пунктами 5, 8 частини 3 статті 175 ЦПК України передбачено, що позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; в позовній заяві зазначаються докази, що підтверджують кожну обставину, перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначенням доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності).

Доказами, у контексті статті 76 ЦПК України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Доказами у цивільному процесі можуть бути: письмові, речові та електронні докази; висновки експертів; показання свідків.

Згідно ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Як вказано в позовній заяві, місцем проживанням відповідачів є наступна адреса: АДРЕСА_1 , та за цією адресою мається заборгованість за перед КП «Водоканал».

Проте, в обґрунтування вказаного позивачем не надано жодного доказу, як і доказу того, що відповідач взагалі мають зареєстроване місце проживання за цією адресою.

Докази, які надані до позовної заяви мають інші дані щодо адреси.

Крім цього, відповідно до ч.1. ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Згідно з ч. 4 ст. 95 ЦПК України копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Відповідно до ч. 5 ст. 95 ЦПК України учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.

Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Готуючи офіційні документи різних видів, слід дотримуватися єдиних вимог до їхнього оформлення, структури та змісту, які встановлюються нормативними актами та державними стандартами. Відповідно до ДСТУ 4163:2020 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації» затвердженні вимоги до оформлювання документів, які скеровуються до державних органів, в тому числі і до суду. Згідно з цим стандартом відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії.

Суддею встановлено, що до заяви додані документи, які не оформлені з дотриманням вимог наведеного вище стандарту, тому заявнику необхідно надати належним чином оформлені копії документів.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, у якому відповідна заява або скарга подається до суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір» суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

В пункті 26 постанови Пленуму ВССУ № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» зі змінами, внесеним постановою Пленуму №10 від 25.09.2015 року, суд повинен перевірити, щоб платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, що додаються до позовної заяви (заяви, скарги), містили відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір.

Крім того, згідно з п. 26 вказаної постанови суди повинні перевіряти зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, використовуючи способи, передбачені ЦПК України, зокрема в разі необхідності отримувати таку інформацію з Державної казначейської служби України, що забезпечує казначейське обслуговування такого фонду.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.01.2019 року у справі №826/2429/18, від 20.02.2019 року у справі №823/1940/18, від 04.11.2020 року у справі №609/538/19, від 27.01.2021 року у справі 754/6573/13.

Оскільки законодавством не встановлено певного порядку проставлення на розрахункових документах на переказ коштів відмітки про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, то суди, виконуючи наведені вище вимоги закону, повинні перевіряти таке зарахування, використовуючи способи, передбачені законодавством, зокрема в разі необхідності отримувати таку інформацію з Державної казначейської служби України, що забезпечує казначейське обслуговування цього фонду.

Перевірку зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України реалізовано за допомогою комп'ютерної програми документообігу загальних судів "Д-3". Дані щодо підтвердження сплати (повернення) судового збору надходять в автоматичному режимі до "Д-3", при цьому виконується автоматичне поєднання записів про сплату (повернення) судового збору, які зазначаються в обліково-статистичній картці справи, з записами підтверджень про оплату (повернення) судового збору, які надійшли з Державної казначейської служби України.

Саме суд повинен перевірити, що платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, тощо, які додаються до позовної заяви (заяви, скарги), містять відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір.

До матеріалів позовної заяви позивачем не надано доказів сплати судового збору та підтвердження зарахування коштів до бюджету у матеріалах справи відсутні.

Частиною 9 статті 185 ЦПК України визначено, що заяви, скарги, клопотання, визначені цим Кодексом, за подання яких передбачено сплату судового збору, залишаються судом без руху також у випадку, якщо на момент відкриття провадження за відповідною заявою, скаргою, клопотанням суд виявить, що відповідна сума судового збору не зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.

Позивачем надана платіжна інструкція № 12001 від 27.08.2021 про здійснення платежу в розмірі 227,00 грн., але відповідна сума судового збору не зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 185 ЦПК суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає необхідним залишити позовну заяву без руху, надавши позивачу строк для усунення вказаних недоліків.

Керуючись ст. ст. 175,177,185 ЦПК України, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Комунального підприємства «Водоканал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу за централізоване водопостачання і водовідведення - залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків 3 дні з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз'яснити, що у разі невиконання ухвали суду, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Л.Г.Карабак

Попередній документ
108464469
Наступний документ
108464471
Інформація про рішення:
№ рішення: 108464470
№ справи: 336/26/23
Дата рішення: 13.01.2023
Дата публікації: 20.01.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Шевченківський районний суд м. Запоріжжя
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; надання послуг
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (10.07.2023)
Дата надходження: 04.01.2023
Предмет позову: стягнення боргу по оплаті за централізоване водопостачання і водовідведення
Розклад засідань:
17.04.2023 14:00 Шевченківський районний суд м. Запоріжжя
10.07.2023 12:00 Шевченківський районний суд м. Запоріжжя