Ухвала
17 січня 2023 року
м. Київ
справа № 161/6269/21
провадження № 51-4193ск22
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області
від 07 квітня 2022 року та ухвалу Волинського апеляційного суду від 22 вересня
2022 року,
встановив:
захисник ОСОБА_4 звернувся до суду з касаційною скаргою на вищевказані судові рішення.
Ухвалою Касаційного кримінального суду від 27 грудня 2022 року скаргу захисника було залишено без руху у зв'язку з невідповідністю вимогам ст. 427 КПК та надано п'ятнадцятиденний строк для усунення недоліків.
У вищевказаному рішенні суду касаційної інстанції захиснику ОСОБА_4 було вказано про необхідність навести відповідне обґрунтування доводам про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність судами першої та апеляційної інстанцій, а також викласти свої вимоги до суду касаційної інстанції з урахуванням положень ст. 436 КПК. Крім того, звернуто увагу захисника на те,
що невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження не є підставою для скасування чи зміни судових рішень судом касаційної інстанції.
У межах наданого строку для усунення недоліків касаційної скарги, захисник
ОСОБА_4 подав нову касаційну скаргу, перевіривши зміст якої, Касаційний кримінальний суд установив, що зазначені в ухвалі від 27 грудня 2022 року недоліки касаційної скарги захисник не усунув та допустився нових.
Так, у повторно поданій касаційній скарзі захисник ОСОБА_4 посилається
на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Однак, посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, захисник ОСОБА_4 належного обґрунтування своїм доводам,
з огляду на положення ст. 413 КПК, так і не навів.
Натомість, як убачається з касаційної скарги, захисник знову вказує на невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, що відповідно до вимог ст. 438 КПК, не є підставою для скасування чи зміни судових рішень судом касаційної інстанції.
Крім того, захисник ОСОБА_4 у касаційній скарзі зазначає, що ним до Касаційного кримінального суду оскаржуються вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 квітня 2022 року та ухвала Волинського апеляційного суду
від 22 вересня 2022 року через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, однак вимоги ставить щодо скасування лише ухвали суду апеляційної інстанції. Вказане викликає протиріччя у скарзі захисника та позбавляє можливості встановити його дійсну позицію щодо оскаржених судових рішень.
Оскільки, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення згідно зі ст. 433 КПК у межах касаційної скарги, то відсутність у поданій скарзі правового обґрунтування заявлених вимог перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК касаційна скарга повертається, якщо особа не усунула недоліки касаційної скарги, яку залишено без руху в установлений строк.
Зважаючи на те, що захисник ОСОБА_4 недоліків касаційної скарги не усунув, касаційний суд приходить до висновку, що касаційну скаргу слід повернути особі, яка її подала.
Керуючись п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК, Суд
постановив:
касаційну скаргу на вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 квітня 2022 року та ухвалу Волинського апеляційного суду від 22 вересня 2022 року щодо ОСОБА_5 разом з усіма доданими до неї матеріалами повернути захиснику ОСОБА_4 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Судді: