Справа № 750/13516/21
Провадження № 2-др/750/3/23
17 січня 2023 року м. Чернігів
Деснянський районний суд міста Чернігова в складі:
суддіСупруна О.П.,
секретарСтеченко К.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву адвокатів Кручек Ольги Олександрівни та ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі № 750/13516/21 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільного сумісного майна подружжя,
05.12.2022 адвокат Сиводід О.П. та 07.12.2022 адвокат Кручек О.О. звернулися до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на правничу допомогу у цивільній справі № 750/13516/21 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільного сумісного майна подружжя.
У судове засідання учасники справи не з'явилися, про час і місце розгляду заяви оповіщались у встановленому законом порядку; представник позивача просила провести засідання без її участі та участі позивача; представник відповідача просила провести засідання без її участі та участі відповідача; позивач та відповідач про причини неявки не повідомили.
Згідно вимог частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі за текстом - ЦПК України) фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необхідність ухвалення додаткового рішення з огляду на наступне.
Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 01.12.2022 позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільного сумісного майна подружжя - задоволено частково; визнано спільною сумісною власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_3 майно, яке складається з:
1. 3/10 частин будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 (відокремлене приміщення № 3), а саме:
- приміщень житлового будинку - А-1 вітальні 3-4, площею 25,6 кв.м, А 1-1 - санвузла 3-3, площею 3,7 кв.м;
- 1/2 частини підсобного приміщення - Б-1, площею 10,95 кв.м, 1/2 частини погребу під частиною будівлі - б, площею 5,7 кв.м.
2. Будівельних матеріалів та конструкцій, використаних при зведенні прибудови, яка не введена в експлуатацію, до 3/10 частин будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 (відокремлене приміщення № 3): на 1 поверсі - А 3-2 - передпокій 3-1, площею 12,8 кв.м, кухня 3-2, площею 7,8 кв.м, житлова кімната 3-5, площею 10,5 кв.м; на 2 поверсі - коридор 3-6, площею 9,0 кв.м, житлова кімната 3-7, площею 7,6 кв.м, житлова кімната 3-8, площею 8,2 кв.м, гараж - Г-1, площею 32,2 кв.м, з оглядовою ямою - г, площею 3,2 кв.м.
3. Автомобіля «RENAULT KENGOO», 2007 року виготовлення, зареєстрованого 25.12.2004, об'єм двигуна 1461 см.куб., реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Визнано за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 право власності на 1/2 частку у спільній сумісній власності за кожним на таке майно:
1. 3/10 частин будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 (відокремлене приміщення № 3), а саме:
- приміщень житлового будинку - А-1 вітальні 3-4, площею 17,07 кв.м, А 1-1 (складається з санвузла 3-3, площею 2,47 кв.м);
- 1/2 частини підсобного приміщення - Б-1, площею 7,3 кв.м, 1/2 частини погребу під частиною будівлі - б, площею 3,8 кв.м.
2. Будівельні матеріали та конструкції, використані при зведенні прибудови, яка не введена в експлуатацію, до 3/10 частин будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 (відокремлене приміщення № 3): на 1 поверсі - А 3-2 - передпокій 3-1, площею 12,8 кв.м, кухня 3-2, площею 7,8 кв.м, житлова кімната 3-5, площею 10,5 кв.м; на 2 поверсі - коридор 3-6, площею 9,0 кв.м, житлова кімната 3-7, площею 7,6 кв.м, житлова кімната 3-8, площею 8,2 кв.м, гараж - Г-1, площею 32,2 кв.м, з оглядовою ямою - г, площею 3,2 кв.м.
Передано ОСОБА_3 у приватну власність автомобіль «RENAULT KENGOO», 2007 року виготовлення, зареєстрований 25.12.2004, об'єм двигуна 1461 куб.см, реєстраційний номер НОМЕР_1 ; стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 компенсацію 1/2 частки ринкової вартості автомобіля «RENAULT KENGOO», 2007 року виготовлення, зареєстрований 25.12.2004, об'єм двигуна 1461 куб.см, реєстраційний номер НОМЕР_1 , у сумі 61 167 грн 30 коп.; визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частку земельної ділянки, площею 0,0112 га, кадастровий номер 7410100000:02:013:5179; стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 4 425 грн 48 коп. судового збору; стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 3 020 грн 32 коп. у відшкодування витрат на проведення судової експертизи.
У ході судового розгляду представники сторін заявили про намір подати докази витрат, які сторони сплатили у зв'язку з розглядом справи.
05.12.2022 представник відповідача подала до суду заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 5 000,00 грн у відшкодування витрат на правничу допомогу.
07.12.2022 представник позивача подала до суду заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 18 000,00 грн у відшкодування витрат на правничу допомогу.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
За правилами частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо); такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву; у разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Підсумовуючи, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до ЦПК України законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства.
Відповідно до пунктів 1, 2, 4, 5, 6, 12 частини третьої статті 2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, верховенство права; повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Зі змісту статей 10, 11, 12, 13 ЦПК України в узагальненому вигляді, при вирішенні цивільного спору, у тому числі і при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів.
При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України).
Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Це підтверджується і такими нормами ЦПК України.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п'ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності.
Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу вважала за необхідне надати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких позивач має заперечення.
Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи (постанови Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 та від 06 грудня 2019 року у справі № 910/353/19, а також постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25 травня 2021 року у справі № 910/7586/19).
Правничу допомогу відповідачу надавала адвокат Сиводід О.П. на підставі договору про надання правової допомоги від 10.12.2021 № 45. Згідно квитанції № 3 від 15.12.2021 відповідач сплатив адвокату 5 000,00 грн (а.с. 28-29, 32 том 2).
У заяві, поданій через канцелярію суду 16.01.2023, представник позивача просить відмовити у відшкодуванні витрат у вказаному розмірі, посилаючись на те, що спір в даній справі виник, на її думку, внаслідок поведінки відповідача, який не погодився на досудове врегулювання спору та заперечував проти задоволення позову.
Суд, з урахуванням складності справи, обсягом виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання таких робіт, принципів розумності та справедливості, а також визначеного представником позивача розміром витрат на її правову допомогу, не вважає доводи представника позивача щодо визначення розміру витрат на оплату послуг адвоката Сиводід О.П. обґрунтованими.
Разом з тим, враховуючи часткове задоволення позову та вимоги пункту 3 частини другої статті 141 ЦПК України, витрати відповідача належить відшкодувати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (89%) у сумі 550,00 грн.
Правничу допомогу позивачеві надавала адвокат Кручек О.О. на підставі договору про надання правової (правничої) допомоги від 21.05.2021 № 21/05/2021-ц. Згідно квитанцій № 112 від 21.05.2021, № 481 від 08.07.2022 та № 603 від 30.11.2022 позивач сплатила адвокату 18 000,00 грн (том 2, а.с. 39, 37 зворот).
У запереченні від 06.01.2022 представник відповідача просить відмовити у відшкодуванні витрат у вказаному розмірі, посилаючись на не співмірність зі складністю справи та обсягом виконаних робіт адвокатом.
Перелік наданих позивачеві видів правової допомоги адвокатом Кручек О.О. та її вартість визначені в акті про надання правової (правничої) допомоги від 30.11.2022, з якими (переліком та вартістю) суд погоджується лише частково.
Так, підготовка, складання та подання клопотання від 23.02.2022 про витребування копії трудової книжки відповідача (а.с. 126 т. 1) оцінено адвокатом у 500,00 грн, що об'єктивно не відповідає принципам розумності, справедливості та витраченому представником часу, а тому оцінює дану послугу у 300,00 грн.
Підготовка складання та подання адвокатського запиту до ЧРУП ГУНП в Чернігівській області (500,00 грн), у приєднанні відповіді на який ухвалою суду від 17.11.2022 було відмовлено, не можуть бути включені до переліку належних судових витрат.
Оцінка послуги з підготовки, складання та подання клопотання про призначення автотоварознавчої експертизи від 16.08.2022 (а.с. 170 т. 1) у 1 000,00 грн, складеному на одному аркуші, об'єктивно не відповідає принципам розумності та справедливості і витраченому на це часу, та оцінюється судом у 600,00 грн.
Підготовка, складання та подання заяв про уточнення позовних вимог та уточнення розміру судових витрат (2 000,00 грн) стали наслідком недоліків змісту позовної заяви, виявлених в тому числі судом у ході судового розгляду, а тому відшкодування відповідачем витрат позивача в цій частині було б нерозумним та несправедливим.
Підготовка, складання та подання клопотання про долучення доказів від 03.02.2022 (а.с. 127 т. 1) оцінено адвокатом у 500,00 грн, що також об'єктивно не відповідає принципам розумності, справедливості та витраченому представником позивача часу, оскільки клопотання складене нею від руки на одній сторінці лише з переліком документів, які просить долучити до матеріалів справи, без правового мотивування та обґрунтування їх належності та допустимості, а тому оцінює дану послугу у 200 грн.
Також не може бути покладений тягар витрат (500,00 грн) на звернення представника позивача з клопотанням від 30.11.2022 (а.с. 14) про долучення до матеріалів справи квитанції про доплату судового збору, який не доплачений позивачем внаслідок помилкової оцінки розміру позовних вимог, що було виявлено судом у ході судового розгляду.
Крім того, підготовче засідання від 27.12.2021 (1 000,00 грн) не відбулося, про що складено довідку, а підготовче засідання на 02.08.2022 (1 000,00 грн) взагалі не призначалося.
Зі змісту протоколу судового засідання убачається, що у підготовчому засіданні від 21.06.2022 (1 000,00 грн) продовжено перерву до 08.07.2022 за клопотанням представника позивача, фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалося через неявку учасників справи (а.с. 147 т. 1).
Отже, враховуючи часткове задоволення позову та вимоги пункту 3 частини другої статті 141 ЦПК України, витрати позивача належить відшкодувати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (89%) у розмірі 9 434,00 грн: (18 000,00 грн - 7 400,00 грн) х 89%.
За правилом частини десятої статті 141 ЦПК України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов'язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов'язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.
Суд вважає за доцільне зобов'язати відповідача сплатити різницю позивачеві у сумі 8 884,00 грн (9 434,00 грн - 550,00 грн).
Враховуючи викладене, керуючись статтями 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 270, 273, 279, 354 ЦПК України, суд
Заяви адвокатів Кручек Ольги Олександрівни та ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі № 750/13516/21 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільного сумісного майна подружжя - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 884,00 грн (вісім тисяч вісімсот вісімдесят чотири гривні 00 копійок).
У задоволенні решти вимог заяв - відмовити.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Додаткове рішення суду може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_2 , місце проживання:
АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_3 , місце проживання:
АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 .
Суддя