18.01.2023 Справа №607/1005/23
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , потерпілого ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області клопотання прокурора Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12023216040000040 від 12.01.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 Кримінального кодексу України,
Прокурор Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_3 звернулась до слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області в межах кримінального провадження №12023216040000040 від 12.01.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 Кримінального кодексу України (далі - КК України), про накладення арешту на грошові кошти, які належать ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в сумі 19700,00 грн., які зберігаються на картковому рахунку невідомої особи за № НОМЕР_1 в АТ «Сенс Банк».
Клопотання мотивоване тим, що потерпілий ОСОБА_4 повідомив, що 11.01.2023 близько 17:49 год. до нього з мобільного номера телефону НОМЕР_2 зателефонував чоловік, який представився ОСОБА_5 . Оскільки таку особу потерпілий знав та голос був схожий, потерпілий почав із ним розмову. Невідомий чоловік попросив потерпілого позичити йому гроші. Потерпілий, вважаючи що позичає гроші знайомому ОСОБА_5 , перерахував на картковий рахунок № НОМЕР_1 в АТ «Сенс Банк» 19700,00 грн. двома платежами, а саме 7300,00 грн. о 18:02 год. 11.01.2023 та 12400,00 грн. о 18:29 год. відповідно. В подальшому, того ж дня, потерпілий мав розмову із дійсним ОСОБА_5 , в ході якої потерпілий зрозумів, що був ошуканий невідомою особою.
Прокурор вважає, що з метою збереження майна потерпілого, яке є також доказом злочину, є необхідність накласти арешт на перераховані кошти.
Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримала та просив задовольнити з підстав, у ньому наведених.
Потерпілий в судовому засіданні підтримав клопотання прокурора, підтвердив, викладені прокурором у клопотанні обставини, і також просив клопотання задовольнити з метою збереження належних йому коштів.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали, слідчий суддя вважає, що клопотання слід задовольнити з таких підстав.
За змістом ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (ч. 3 ст. 170 КПК України).
Стаття 98 КПК України визначає, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
У судовому засіданні встановлено, що у провадженні Тернопільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області перебувають матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні №12023216040000040 від 12.01.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.
12.01.2023 потерпілий дав свідчення, стислий зміст яких відповідає викладеному у клопотанні прокурора, про що складено відповідний протокол допиту свідка.
Відповідно до ч. 1 статті 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Згідно абз. 2 ч. 1 статті 170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
На переконання слідчого судді наданими прокурором до клопотання копіями документів обґрунтовано необхідність арешту вищезгаданих грошових коштів, так як існує ризик їх відчуження (перерахування на інший рахунок), у разі залишення даного майна не арештованим.
Кошти, на які прокурор просить накласти арешт мають значення для встановлення істини у кримінальному провадженні, в подальшому можуть бути використані як доказ факту чи обставин кримінального правопорушення, тому з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання прокурора необхідно задовольнити, наклавши арешт на вищевказані кошти, шляхом заборони користування, розпорядження та відчуження.
Одночасно слідчий суддя роз'яснює, що згідно ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Керуючись ст.ст. 98, 167, 170-173, 309, 376 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання прокурора Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12023216040000040 від 12.01.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 Кримінального кодексу України - задовольнити.
Накласти арешт на грошові кошти, в сумі 19700,00 грн., які зберігаються на картковому рахунку № НОМЕР_1 в АТ «Сенс Банк», шляхом заборони користування, розпорядження та відчуження.
Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню прокурором у цьому кримінальному провадженні.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою, яка не була присутньою при оголошенні ухвали протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1