Справа № 344/829/23
Провадження № 1-кс/344/412/23
18 січня 2023 року м. Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в кримінальному провадженні №12023091010000183 від 16.01.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, -
Слідчий за погодженням з прокурорм звернувся з клопотанням, в обґрунтування якого зазначив, що ОСОБА_6 , будучи раніше засудженим за ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 309 КК України, на шлях виправлення не став та маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, знову підозрюється у вчиненні нового умисного злочину у сфері незаконного обігу наркотиків. Так, ОСОБА_6 при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах, діючи умисно та в порушення вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», придбав особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), яку зберігав при собі, з метою подальшого збуту. 16 січня 2023 року близько 12 год 40 хв працівниками сектору превенції Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області, під час несення служби по вул. Набережна, 1, в м. Івано-Франківську, було зупинено ОСОБА_6 . Згідно статті 34 Закону України «Про Національну поліцію» працівниками поліції було проведено поверхневу перевірку ОСОБА_6 , під час якої, останній повідомив, що в нього при собі знаходяться заборонені в обігу психотропні речовини. Цього ж дня, в період часу з 15 год 12 хв по 15 год 33 хв, по вул. Набережна, 1, в м. Івано-Франківську, в ході проведення працівниками слідчо-оперативної групи Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області огляду місця події, ОСОБА_6 , усвідомлюючи неможливість продовження протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним придбанням та зберіганням особливо небезпечної психотропної речовини, з метою збуту, добровільно видав двадцять чотири згортки обмотані ізоляційною стрічкою, в одному з яких, згідно висновку експерта, виявлено особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) , в кількості 0,3615 грама, яку ОСОБА_6 зберігав з метою збуту.
16.01.2023 ОСОБА_6 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчинені злочину, передбаченогоч. 2 ст. 307 КК України, а 17.01.2023 йому повідомлено про підозру.
Дослідивши матеріали, заслухавши думку прокурора, який підтримав клопотання, просив обрати запобіжний захід у вигляді тримання із визначенням розміру застави в межах 80 розмірів прожиткового мінімуму; сторону захисту, яка, заперечувала з приводу задоволення клопотання і просила застосувати до підозрюваного більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, а у випадку задоволення клопотання - визначити мінімальний для даної категорії злочинів розмір застави, слідчим суддею встановлено наступне.
Наявні у матеріалах кримінального провадження докази у їх сукупності дають підстави слідчому судді прийти до висновку, що органи досудового розслідування обґрунтовано підозрюють ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 у причетності до вчиненого кримінального правопорушення, оскільки підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного та неупередженого спостерігача в тому, що підозрюваний, міг вчинити вказане правопорушення.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини «розумна підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у ст. 5 § 1 (c) Конвенції, передбачає наявність обставин, або відомостей, як переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа можливо вчинила злочин».
Можлива причетність ОСОБА_6 до вчинення інкримінованого злочину підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколами огляду місця події, висновком судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, протоколами допиту свідків, протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину та іншими зібраними матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Відповідно до ст. 29 Конституції України, ст. 9 Міжнародного пакту про грома¬дянські і політичні права 1966 p., ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основопо¬ложних свобод 1950 р. та відповідних положень низки інших міжнародно-правових актів з прав людини і судочинства кожна людина має право на свободу і особисту недоторканність. Застосування до неї як до підозрюваного чи обвинуваченого запо¬біжних заходів є істотним обмеженням цього права, а тому можливе лише у винятко¬вих випадках, за наявності передбачених законом підстав і в передбаченому законом порядку.
Злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 у відповідності до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких, за вчинення якого відповідно до ч. 2 ст. 307 КК України, передбачено покарання у виді десяти років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Згідно зі змістом ст.ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
Частиною 1 ст.183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років, а до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Згідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Застосування запобіжних заходів вже можливо при наявності ризиків, що становлять собою не визначену подію, яка несе загрозу ймовірності отримання несприятливих для досудового слідства подій чи наслідків, визначених у ч. 1 ст. 177 КПК України.
Слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність встановлених на досудовому розслідуванні ризиків, передбачених у п.п. 1 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України (з огляду на його попередній кримінальний досвід), дані ризики наявні, не зменшилися і не зникли.
Доводи захисту стосуються характеризуючих підозрюваного відомостей та не дають достатніх підстав слідчому судді для застосування підозрюваному м'якшого запобіжного заходу, є недостатніми для гарантування належної поведінки підозрюваного та не свідчать про відсутність вказаних ризиків з огляду на конкретні обставини справи.
Отже враховуючи, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування, прокурором доведено наявність ризику, який не зменшився та який дає достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені п.п. 1 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, то слідчий суддя доходить висновку, що більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту не виправдовує себе та не зможе забезпечити цілей кримінального провадження, і не зможе запобігти встановленим судом ризикам.
Обрання інших запобіжних заходів також є неможливим в силу наступних обставин.
Обрання запобіжного заходу у вигляді особистої поруки на думку слідчого судді, в даному випадку буде неефективним з огляду на те, що істотною відмінністю цього запобіжного заходу від особистого зобов'язання є те, що реалізація особистої поруки перед¬бачає менше обмеження прав і свобод підозрюваного, обвинуваченого, ніж інші за¬побіжні заходи, зокрема особисте зобов'язання, яке (особисте зобов'язання) також на думку слідчого судді в даному конкретному випадку не спроможне забезпечити досягнення цілей у кримінальному провадженні та нівелювати наявні ризики, і відповідних клопотань до слідчого судді не надходило.
Слідчий суддя при вирішенні даного клопотання враховує в сукупності всі наявні обставини даного провадження і не зважає лише на суворість можливого покарання, яке є релевантною обставиною в оцінці ризику, а опирається також і на необхідність захисту суспільних інтересів, які незважаючи на презумпцію невинуватості, мають превалююче та переважне значення та констатує, що інших обставин, котрі давали б підстави для обрання м'якшого запобіжного заходу підозрюваному, або які не виправдовують таке тримання підозрюваного під вартою стороною захисту не наведено і слідчим суддею в процесі судового розгляду не встановлено.
Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя враховує і превентивний характер такого запобіжного заходу, тяжкість злочину, який посягає на здоров'я населення, а також на встановлений правовий режим обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, міцність соціальних зв'язків підозрюваного та характеризуючи його особу дані, стан здоров'я, те що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, зважає на те, що під час досудового слідства встановлено, а в судовому засіданні підтверджено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та відтак приходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що для запобігання ризику, який зазначений у клопотанні та наведений у судовому засіданні застосування більш м'якого запобіжного заходу є недостатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігання згаданих ризиків і є співмірним та доцільним задля забезпечення дієвості даного кримінального провадження.
В той же час, обставини, які зазначені захисником підозрюваного не можуть бути підставою для відмови в задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного, оскільки дані обставини є такими, які характеризують підозрюваного, і не виключають наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і самі по собі є недостатніми для гарантування належної поведінки підозрюваного з огляду на конкретні обставини справи.
Відповідно до положення п.5 ч. 4 ст 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Оскільки в даному випадку мова йде не про особливо тяжкй злочину, а про тяжкий, то при конкретних обставинах провадження необхідно визначити заставу.
Враховуючи позицію Європейського Суду з прав людини, відповідно до якої сума застави повинна визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, якесь бажання сховатися, те, що розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього (п. 4 ст. 182 КПК України), зважаючи на обставини кримінального правопорушення, тяжкість злочину, який інкримінується підозрюваному та його наслідки, характеристику підозрюваного та його майновий і сімейний стан, наявність місця роботи та стан здоров'я, наявність попереднього кримінального досвіду та те, що підозрюваний на шлях виправлення не став, з огляду на вимоги щодо того, що застава повинна достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірною для нього, то слідчий суддя вважає за необхідне визначити розмір застави, передбачений для даної категорії злочинів в межах 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 161040 (сто шістдесят одну тисячу сорок) гривень. Окрім цього, слідчий суддя відповідно до ч.3 ст.183 КПК України вважає за необхідне, у разі внесення застави, покласти на підозрюваного обов'язки, визначені ч.5 ст.194 КПК України.
Відповідно до ч.4 ст.202 КПК України, підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.
Підсумовуючи все вище наведене слідчий суддя вважає, що поза розумним сумнівом клопотання підлягає до задоволення.
Підозрюваного було фактично затримано 16.01.2023, а тому строк тримання під вартою має обчислюватись саме з дати фактичного затримання, а визначення часу протягом якого особа має перебувати в місцях несвободи - з урахуванням кінцевої дати спливу строків досудового розслідування і виключно в їх межах.
Виходячи з викладеного, на підставі ст.ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, керуючись ст.ст. 131,132, 176-178, 182-184, 193, 194,197, 199, 202, 205, 309, 369-372, 395 КПК України,
Клопотання задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів - до 16.03.2023 включно.
Взяти підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 під варту в залі суду, а тримання його здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань (№12).
Розмір застави визначити в межах 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 161040 (сто шістдесят одну тисячу сорок) гривен 00 копійок, у національній грошовій одиниці, яку необхідно внести на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду в національній грошовій одиниці (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКСУ України, м. Київ, МФО: 820172, р/р: UA158 201 720 355 259 002 000 002 265).
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов'язки:
1) прибувати до визначеної службової особи - слідчого, прокурора або суду, із визначеною періодичністю;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи;
4) утримуватись від спілкування зі свідками в даному кримінальному провадженні;
5) не відвідувати бари, кафе, ресторани та інші місця, в яких продаються спиртні напої;
6) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області.
У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Про прийняте рішення повідомити зацікавлених осіб.
Строк дії ухвали до 16.03.2023 включно.
Ухвала слідчого судді підлягає до негайного виконання після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали виготовлено 18.01.2023 року
Слідчий суддя ОСОБА_1