Справа № 344/318/23
Провадження № 1-кс/344/223/23
17 січня 2023 року м. Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,-
представник скаржника звернувся зі скаргою, в якій просить зобов'язати начальника Івано-Франківського відділу поліції ГУНП в Івано - Франківській області невідкладно внести відомості про вчинення злочину, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України, до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі заяви ОСОБА_4 про вчинення злочинів та розпочати за цією заявою досудове розслідування у формі досудового слідства. В скарзі зазначено, що 02 жовтня 2022 року ОСОБА_4 було подано до Івано - Франківського відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області заяву про вчинення засновниками ТОВ «НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «ІНДУКТОР» дій, які містять ознаки злочинів, передбачених ч.4 ст. 190 КК України. Дана заява прийнята працівниками канцелярії Івано-Франківського відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області. Дану заяву зареєстровано в журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події Івано- Франківського районного управління поліції ГУНП в Івано-Франківській області від 02 жовтня 2022 року під №30359.В зазначеній заяві повідомлялось про те, що 02.07.2021 між ТОВ «НВП «Індуктор», в особі ОСОБА_5 та ОСОБА_4 був укладений договір поставки обладнання №1-02/21 згідно якого ТОВ «НВП «Індуктор», в особі ОСОБА_5 доставив з запізненням обезводнювач універсальний інфрачервоний ОУ1-162, ОСОБА_4 сплатив за товар 100% узгодженої суми. Через несправні технічні проблеми поставленого товару поставили інший обезводнювач, який мав конструктивні відмінності як по монтажу так і по управлінню. Обезводнювачі ОУ1-162 та ОУ1-144, які постачались на адресу ОСОБА_4 були технічно недосконалими з великою кількістю дефектів як технологічного та і виробничого характеру. ОСОБА_4 звернувся до ОСОБА_6 з листом щодо вирішення вказаного питання та повернення сплачених котів за товар, але ОСОБА_6 шляхом обману та наданням неправдивої інформації заволодів коштами ОСОБА_4 . Після подання вказаною заяви до поліції жодних дій, спрямованих на внесення відомостей про вчинення кримінальних правопорушень до Єдиного реєстру досудових розслідувань та здійснення досудового слідства даним органом досудового слідства не вчинялося. На повторний адвокатський запит №01-11/22 від 14.11.2022 року, Івано- Франківським РУП ГУЕП в Івано-Франківський області надано відповідь, якою повідомлено, що розгляд звернення ОСОБА_4 припинено. Вказану відповідь на адвокатський запит мною, адвокатом ОСОБА_4 , отримано 15 грудня 2022 року.
Представник скаржника надала заяву в якій просить розгляд скарги проводити за їх відсутності.
Представник органу досудового розслідування в судове засідання не з'явився.
Відповідно ч.3 ст. 306 КПК України розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Відповідно до ч.4 ст.107 КПК України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Відповідно до ч.5 ст.40 КПК України слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог КПК України, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначено ч.1 ст.303 КПК України.
Скаржник як на правову підставу звернення до суду зі скаргою, посилається на ст.303 КПК України, згідно якої на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора - бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у нездійснення інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.
Адвокат ОСОБА_3 просить зобов'язати начальника Івано-Франківського відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області внести відомості про вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_4 та розпочати досудове розслідування.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора: 1) бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Згідно ч.1 ст.304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Згідно ч.1 ст.214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.
Згідно ч.2 ст.214 КПК України досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення затверджуються Офісом Генерального прокурора за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національним антикорупційним бюро України, Державним бюро розслідувань, органом Бюро економічної безпеки України.
Відповідно до ч.4 ст.214 КПК України слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Відповідно до долучено до скарги повідомлення № 15007/108/46/01-2022 від 21.11.2022 звернення ОСОБА_4 зареєстровано 02.10.2022 в Івано-Франківському РУП ГУНП в Івано-Франківській області в ІТС ІПНП України за № 30359 та розглянуто згідно Закону України «Про звернення громадян».
Норми ч.1 ст.214 КПК України не передбачають обов'язку слідчого чи прокурора вносити до ЄРДР всі прийняті та зареєстровані ними заяви, зокрема, ті, що не містять у собі відомостей про склад кримінального правопорушення, передбаченого чинним КК України.
Підставами вважати, що в заяві чи повідомленні містяться відомості саме про злочин є об'єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину) та у разі відсутності у заявах чи повідомленнях таких даних, вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Крім цього, слід звернути увагу, що аналіз змісту положень ст.214КПК України свідчить про обов'язковість вчинення дій лише щодо прийняття та реєстрації заяви, як це передбачено у частині четвертій вказаній статті, і відмова у вчиненні таких дій не допускається.
Також, відповідно до листа долученого до скарги за № 14076/108/46/01-2022 від 02.11.2022 начальник Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області повідомлено про те, що згідно постанови Пленуму ВСУ № 10 від 06.11.2006 року отримання майна з умовою виконання якого-небудь зобов'язання може бути кваліфіковано як шахрайство лише в тому разу, коли винна особа ще в момент заволодіння цим майно мала на меті його привласнити і не виконувати зобов'язання, а під час проведення перевірки по зверненню адвоката ОСОБА_3 не представилось встановити те, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 мали прямий намір заволодіти коштами ОСОБА_4 .. Отже в даному випадку вбачаються цивільно-правові відносини, які відповідно до ст. 15 ЦПК України, розглядаються у порядку цивільного судочинства.
Відомості, які підлягають внесенню до ЄРДР та їх перелік визначені ч.5 ст.214 КПК України, відповідно до положень якої до ЄРДР підлягають внесенню, серед інших відомостей, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлені з іншого джерела.
Аналіз зазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь - які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення.
При цьому зміст частини першої зазначеної статті не передбачає імперативного обов'язку слідчого чи прокурора вносити до ЄРДР всі прийняті та зареєстровані ними заяви, зокрема ті, що не містять у собі відомостей про склад кримінального правопорушення, передбаченого КК України.
Після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, слідчий, прокурор має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР.
Тобто, виходячи зі змісту ст.214 КПК України, повноваженнями щодо оцінки відомостей, наведених у заяві чи повідомлених потерпілим, чи виявлених з іншого джерела, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наділені слідчий, прокурор.
За змістом ст.214 КПК України, підставою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та початку досудового розслідування є подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або самостійне виявлення слідчим, прокурором з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про злочин є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до ЄРДР.
Така позиція узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 30.09.2021 у справі №556/450/18, в якій суд зазначив, що слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого, ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР.
Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Зі змісту ст.214 КПК України слідує, що дискреційне й визначальне право на вирішення питання про наявність чи відсутність підстав для внесення певних відомостей до ЄРДР має не особа, яка звертається з повідомленням, а спеціально уповноважена на це особа, слідчий або прокурор.
Відповідно до ст.17 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод людини жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.
У свою чергу у справі Європейського суду з прав людини "PredaandDardari v. Italy" (1999) Суд вказав, що метою конвенції також є запобігання використанню принципів, на яких ґрунтується Конвенція, щоб здійснювати будь-яку діяльність, спрямовану на скасування прав і свобод, визнаних цією Конвенцією.
Так в ст.3 КПК України вказано, що державне обвинувачення - процесуальна діяльність прокурора, що полягає у доведенні перед судом обвинувачення з метою забезпечення кримінальної відповідальності особи, яка вчинила кримінальне правопорушення.
Кримінально-правова кваліфікація обставин вчинення злочину особою є підставою для оголошення про підозру і здійснюється виключно в порядку ст.22 КПК України органом досудового розслідування.
Слід зауважити, що подана до суду скарга адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 не містить належного обґрунтування викладених у ній вимог, а зміст самих вимог не підтверджується долученими до скарги процесуальними передумовами, також є безпідставним посилання скаржника на повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 190 КК України.
Відповідно до ст.214 КПК України відомості про особу та попередню кваліфікацію її дій вносяться до ЄРДР слідчим або прокурором.
Також право на кримінально-правове переслідування конкретної третьої особи із обраною самостійно кваліфікацією скаржнику не гарантується положеннями Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод людини.
Тому попередня кваліфікація дій осіб, на час внесення відомостей в ЄРДР, здійснюється відповідним органом досудового розслідування.
Вирішення питання про попередню правову кваліфікацію обставин, які вносяться до ЄРДР, вирішується саме слідчим або прокурором, які вносять відповідні дані до реєстру. Попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення зроблена заявником у заяві, не має обов'язкового характеру для слідчого або прокурора.
Глави 26 КПК України (Оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування) не передбачає повноважень слідчих суддів щодо судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні за межами досудового розслідування. Слідчі судді здійснюють свої повноваження лише під час досудового розслідування.
Згідно з ч.3 ст.26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Відповідно до ст. 22 КК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Отже обов'язок зазначення правових підстав скарги покладено безпосередньо на скаржника.
В ст. 23 КПК України вказано, що суд досліджує докази безпосередньо.
В ст. 84 КПК України зазначено, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Відповідно до ст. 26 КПК України докази надаються суду сторонами.
Отже правові підстави скарги перед судом не доведено.
Частиною 2 ст.307 КПК України передбачено, що ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
Усі інші пояснення сторін, їх докази і арґументи не спростовують висновків суду, зазначених в цьому судовому рішенні, їх дослідження та оцінка судом не надала можливості встановити обставини, які б були підставою для ухвалення будь-якого іншого судового рішення.
Відповідно до зазначеного, -
в задоволенні скарги відмовити.
Ухвала слідчого судді протягом п'яти днів з дня її проголошення може бути оскаржена, шляхом подання апеляційної скарги,безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1