Справа № 181/311/20
Провадження № 1-кп/188/10/2023
17 січня 2023 року Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарях судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження з обвинувальним актом, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018040480000108 від 14 березня 2018 року, стосовно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Вознесенка Межівського району Дніпропетровської області, громадянина України, освіта середня спеціальна, працює на посаді головного інженера СФГ «Добриня», зареєстрованого за адресою місця проживання: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 270 КК України,
за участю прокурорів ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
потерпілої ОСОБА_11 ,
представника потерпілої ОСОБА_12 ,
потерпілого ОСОБА_13 ,
представника потерпілого ОСОБА_14 ,
представника потерпілих ОСОБА_15 ,
захисника ОСОБА_16 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
ОСОБА_7 , будучи службовою особою юридичної особи приватного права, головою селянського (фермерського) господарства «Добриня», здійснював діяльність по виготовленню паливних брикетів з продуктів діяльності сільського господарства та дерев'яної щепи. У ст. 1 Закону України «Про фермерське господарство» від 19.06.2003 № 973-ІV передбачено, що фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства відповідно до закону.
Пунктом 5 статті 27 Закону України «Про фермерське господарство» визначено, що голова фермерського господарства створює безпечні умови праці для членів господарства і громадян. які уклали трудовий договір (контракт), забезпечує дотримання вимог техніки безпеки. виробничої гігієни та санітарії, пожежної безпеки.
Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців основним видом діяльності СФГ «Добриня» є вирощування зернових культур, бобових культур і насіння олійних культур.
Користуючись складськими приміщеннями № 1а/7 та 1а/8, які є складовими частинами складської будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , влітку 2016 року, точної дати не встановлено, у зазначених складських приміщеннях ОСОБА_7 вирішив організувати діяльність по виготовленню паливних брикетів з продуктів діяльності сільського господарства та дерев'яної щепи.
Влітку 2016 року, точної дати не встановлено, ОСОБА_7 всупереч вимогам чинного законодавства щодо дотримання вимог пожежної безпеки, без попереднього отримання дозвільних документів, розуміючи протиправність своїх дій та можливість настання наслідків у вигляді виникнення пожежі, у невстановленого суб'єкта господарювання придбав та встановив у складському приміщенні, розташованому за адресою: АДРЕСА_2 , установку по виготовленню брикетів для опалювання, яка є пожежонебезпечним об'єктом, експлуатація якого можлива лише за виконання Правил пожежної безпеки в Україні, які затверджені наказом МВС України від 30.12.2014р. №1417, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 05.03.2015р. за № 252/ 26697 і відповідно до п.2 розділу І цих Правил є обов'язковими для виконання суб'єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, та Правил пожежної безпеки в агропромисловому комплексі України, які затверджені наказом Міністерства аграрної політики України, Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи 04.12.2006р. за № 730/770, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 05.04.2007р. за № 313/13580 (далі - Правила пожежної безпеки в АПК), дія яких згідно з абзацом 2 розділу І цих Правил поширюється на об'єкти агропромислового комплексу, що експлуатуються, будуються, реконструюються, технічно переоснащуються і розширюються.
Крім того, ОСОБА_7 організував підключення вказаної установки до електричної мережі, прийняв на роботу працівників, які здійснювали виробничі процеси по переробці сировини та виготовленню паливних брикетів за допомогою самовільно встановленого обладнання, контролював діяльність вказаного виробництва та особисто займався його матеріально-технічним забезпеченням.
Діючи всупереч Правилам пожежної безпеки в АПК, порушуючи п. 4.2.10 цих Правил, яким передбачено, що при переплануванні приміщень та зміні їх призначення, упровадженні нових технологічних ліній чи обладнання слід дотримуватись протипожежних вимог, зазначених у нормативно-правових актах з питань пожежної безпеки, будівельних нормах тощо, ОСОБА_7 , діючи з злочинною недбалістю, тобто не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків своєї бездіяльності, хоча повинен був та міг їх передбачити, без попереднього отримання дозвільних документів Держпромнагляду України, без складання проектної документації, розуміючи протиправність своїх дій, та можливість настання наслідків у вигляді пожежі у складських приміщеннях, розташованих за адресою: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 , організував та виконав в період літа 2016 року, точної дати не встановлено, зміну призначення приміщення із складського у виробниче та самовільно встановив у це складське приміщення за адресою: АДРЕСА_2 установку по виготовленню паливних брикетів, чим порушив п. 21 розділу II Правил пожежної безпеки в Україні, яким встановлено: «Нове будівництво, реконструкція, реставрація, технічне переоснащення та капітальний ремонт приміщень, будинків і споруд здійснюються на підставі проектної документації, яка затверджена у встановленому порядку».
Запустивши роботу по виготовленню паливних брикетів влітку 2016 року у складському приміщенні за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_7 на порушення підпункту 2.5 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні, яким передбачено: «У будинках, крім будинків V ступеня вогнестійкості, дерев'яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) повинні оброблятися засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності», не організував виконання обробки дерев'яних елементів горищною покриття; на порушення підпункту 1.19 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні, яким встановлено: «У всіх незалежно від призначення приміщеннях, які після закінчення роботи замикаються і не контролюються черговим персоналом, з усіх електроустановок та електроприладів, а також з мереж їх живлення повинна бути відключена напруга (за винятком чергового освітлення, протипожежних та охоронних і установок, а також електроустановок, що за вимогами технології працюють цілодобово)», не організував виконання цього пункту належним чином.
Крім того, ОСОБА_7 не було організовано виконання належним чином інших вимог Правил пожежної безпеки в Україні, а саме: підпункту 2.4. розділу IV, яким встановлено: «Топлення печей у будинках та спорудах, за винятком житлових будинків, повинно припинятися не менше ніж за дві години до закінчення роботи»; підпункту 2.9. розділу IV, яким встановлено: «Димові труби будинків з покрівлями з горючих матеріалів повинні бути обладнані іскрогасниками»; підпункту 2.12. розділу IV, яким визначено: «Улаштування тимчасових печей у приміщеннях забороняється. Як виняток, у разі необхідності дозволяється установка тимчасових металевих печей у приміщеннях гуртожитків, адміністративних, громадських та допоміжних будинках підприємств, а також у житлових та дачних будинках, на будівельних майданчиках за умови виконання інструкцій підприємств - виробників цих приладів, а також: підлогу з горючих матеріалів під печами необхідно ізолювати одним рядом цеглин, покладених плиском на глиняному розчині, або негорючим теплоізолювальним матеріалом завтовшки не менше 0,12 м з обшивкою зверху покрівельною сталлю; печі треба встановлювати на відстані не менше 1 м від конструкцій з матеріалів груп горючості Г3, Г4 та не менше 0,7 м - від конструкцій з матеріалів груп горючості Г1, Г2; металеві димові труби, що прокладаються під стелею або паралельно до стін та перегородок з матеріалів груп горючості Г3, Г4, повинні бути від них на відстані не менше ніж 0,7 м - без ізоляції на трубі; не менше ніж 0,25 м - з ізоляцією, яка не допускає підвищення температури на її зовнішній поверхні понад 90°С; металеві димові труби допускається прокладати через перекриття з горючих матеріалів за умови влаштування перегородки з негорючих матеріалів розміром не менше 0,51 м. У разі виведення металевої димової труби через вікно (коли відсутнє риштування) в нього треба вставляти лист покрівельного заліза, який замінює переділку, розміром не менше трьох діаметрів димової труби. Кінець труби слід виводити за стіну будинку не менше ніж на 0,7 м та закінчувати спрямованим угору патрубком заввишки не менше 0,5 м. Патрубок, який виводиться з вікна верхнього поверху, повинен підніматися вище карниза на 1 м. На патрубку треба встановлювати пристрої для відведення атмосферних опадів».
Оскільки піч була тимчасовою, на яку відсутні документи дозвільного характеру та яка була розміщена в приміщенні зерносховища, ОСОБА_7 було порушено п. 2.14 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні: «Застосування пічного опалення у приміщеннях категорій за вибухопожежною та пожежною небезпекою А, Б, В забороняється»; підпункту 2.19 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні: «Не допускається робота технологічного обладнання у вибухопожежонебезпечних та пожежонебезпечних приміщеннях при несправних або відключених гідрофільтрах, сухих фільтрах, пиловсмоктувальних, пиловловлювальних (каменевловлювачі або магнітні вловлювачі) та інших пристроях систем вентиляції»;підпункту 1.2 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні: «Будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 протипожежного захисту». Згідно з пунктом 5.8, п.п. 13, 14 додатку А, п.19 додатку Б ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» складське приміщення (переоснащене під виробниче) підлягає обладнанню: системою пожежної сигналізації; системами оповіщення людей про пожежу та управлінням евакуюванням; системою передавань тривожних сповіщень централізованого спостереження.
ОСОБА_7 також було порушено Правила пожежної безпеки в АПК, приписи яких вимагають:
підпункт 4.2.10: «При переплануванні приміщень та зміні їх призначення, упровадженні нових технологічних ліній чи обладнання слід дотримуватись протипожежних вимог, зазначених у нормативно-правових актах з питань пожежної безпеки, будівельних нормах тощо», - ОСОБА_7 було змінено призначення приміщення із складською у виробниче;
підпункт 4.3.1: «Для попередження поширення вогню в будинках і спорудах влаштовувати протипожежні перешкоди - стіни, перегородки, перекриття, конструкції які повинні відповідати вимогам ДБН В. 1.1-7», - ОСОБА_7 не відділене приміщення для виготовлення паливних брикетів від інших складських приміщень протипожежними стінами, які повинні перевищувати покрівлю не менше 0,6 метра (пункт 6.1 ДБН В. 1.1-7).
В результаті грубого порушення головою селянського (фермерського) господарства «Добриня» ОСОБА_7 Правил пожежної безпеки в Україні в їх сукупності, внаслідок теплового самозаймання під впливом теплового імпульсу установки по виготовленню паливних брикетів 26.01.2017р. приблизно о 22 годин 30 хвилин виникла пожежа у складському приміщенні за адресою: АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , яка поширилась на сусідні складські приміщення за адресою: АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , що належать на праві приватної власності ФОП ОСОБА_13 та фермерському господарству «Світоч-Т», головою якого є ОСОБА_11 . Внаслідок пожежі вогнем пошкоджено складські приміщення та знищено майно, яке в них знаходилося, за адресою: АДРЕСА_4 та АДРЕСА_5 , чим заподіяно майнову шкоду:
потерпілому ФОП ОСОБА_13 у розмірі 861 441 ( вісімсот шістдесят одна тисяча чотириста сорок одна) гривня 96 коп.;
фермерському господарству «Світоч-Т», головою якого є ОСОБА_11 , у розмірі 1 062 177 (один мільйон шістдесят дві тисячі сто сімдесят сім) гривень 38 коп.
Загальний розмір спричиненої пожежею майнової шкоди становить 1 923 619 (один мільйон дев'ятсот двадцять три тисячі шістсот дев'ятнадцять) гривень 34 коп., що більш ніж в тисячу разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.
Діяння, вчинене ОСОБА_7 , кваліфікується як кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 270 КК України, - порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, що спричинило майнову шкоду в особливо великому розмірі.
Обвинувачений свою вину у пред'явленому йому обвинуваченні не визнав, відмовився давати показання, незважаючи на неодноразові пропозиції суду.
Однак винуватість ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 270 КК України, підтверджується дослідженими судом належними та допустимими доказами на підтвердження встановлених судом обставин.
З рапортів помічника чергового Межівського ВП Синельниківського ВП ГУНП в Дніпропетровській області та протоколів прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення вбачається, що 06.03.2018 ОСОБА_11 та ОСОБА_13 повідомили вказане відділення поліції про те, що 26.01.2017за адресою: АДРЕСА_4 , 1а/6 сталася пожежа, якою їм спричинено майнову шкоду. Заявники просили здійснити перевірку за цим фактом для встановлення винних осіб та притягнення їх до відповідальності.
В протоколах огляду місця події від 06.03.2018 зазначено, що місцем огляду є приміщення за адресою: АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , які оглянуті з дозволу їх власників відповідно ОСОБА_11 та ОСОБА_13 . Під час огляду виявлені сліди пожежі: покрівля відсутня, балки перекриття обгорілі. Всередині приміщень знаходилися металеві ємності, запасні частини до сільськогосподарської техніки та транспортних засобів.
З протоколу огляду місця події від 13.03.2018 видно, що місцем огляду є складське приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , яке має четверо воріт зі сторони току, які є входами до чотирьох приміщень (боксів). Оглядалися перші двоє зі сторони воріт току, належні ОСОБА_11 та ОСОБА_13 . Виявлені сліди пожежі: відсутність покрівлі, обгорілі балки перекриття, сажа на стінах, попіл на землі, сліди нагріву металевих запчастин до сільгосптехніки та механізмів. Викладене у протоколі підтверджується фототаблицею.
Вказані обставини наявності слідів пожежі у складському приміщенні за
адресою: АДРЕСА_1 , та її наслідків у виді пошкодження майна у приміщеннях за адресою: АДРЕСА_6 , належних відповідно ОСОБА_11 та ОСОБА_13 , підтверджуються також протоколом огляду місця події від 30.03.2018 і проколом огляду місця події від 02.02.2019, схемою та фототаблицею до нього, протоколом огляду місця події від 21.08.2019.
У власноруч написаній 07.03.2018 без застосування до нього фізичного та психологічного тиску розписці ОСОБА_7 визнав, що в результаті пожежі, яка відбулася 26.01.2017 за місцем розташування: АДРЕСА_7 було пошкоджено майно фермерського господарства «Світоч-Т» на загальну суму 900 000 (дев'ятсот тисяч) гривень. Він зобов'язався відшкодувати спричинену шкоду в повному обсязі до 01.11.2018, половину цієї суми - до 15.03.2018.
Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області на запит слідчого листом від 25.09.2019 за вих. № 7937-19/04 повідомило, що СФГ «Добриня» за отриманням дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки не зверталося.
З протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 25.11.2019 вбачається, що на підставі ухвали слідчого судді від 20.11.2019 слідчий у Межівському РС ГУ ДСНС в Дніпропетровській області ознайомився з наглядовою справою по селянському фермерському господарству «Добриня», вилучив її і долучив до матеріалів цього кримінального провадження.
У вказаній наглядовій справі містяться акт перевірки від 12.07.2014 та припис від 17.07.2014.
У акті, складеному головним інспектором Межівського РС ГУ ДСНС в Дніпропетровській області ОСОБА_17 , примірник якого отримав голова селянського фермерського господарства «Добриня» ОСОБА_7 , зазначено виявлені сім порушень законодавства у сфері пожежної безпеки. На підставі цього акту ОСОБА_17 вручено ОСОБА_7 припис про усунення виявлених порушень, зокрема, дерев'яні конструкції горишнього приміщення обробити вогнезахисним розчином; провести заміри опору ізоляції електричних мереж та електроустановок; з'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів здійснити за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів (гвинтових, болтових тощо); приміщення складу доукомплектувати сертифікованими вогнегасниками; відповідальним особам за пожежну безпеку пройти навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки; обладнати всі приміщення складу автоматичними установками пожежної сигналізації; відгалужувальні та з'єднувальні коробки електромереж закрити кришками із негорючого матеріалу у диспетчерській та коридорі.
Згідно з п. 3.1 статуту селянського фермерського господарства «Добриня» ОСОБА_7 є єдиним членом, засновником та одночасно головою цього господарства.
Копією договору купівлі-продажу від 23.09.2016 підтверджується придбання селянським фермерським господарством «Добриня» в особі ОСОБА_7 обладнання для подрібнення деревини; соломорізки; гранулятора для приготування комбінованих кормів та паливних гранул; дробилки.
Відповідно до висновку судової пожежно-технічної експертизи № 44/10.8/51 від 25.10.2019 осередок виникнення пожежі знаходився з західної сторони будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , в місці розташування приміщень 1а/7, 1а/8.
Вірогідними причинами виникнення пожежі могли бути:
виникнення пожежі внаслідок теплового самозаймання під впливом теплового імпульсу установки по виготовленню паливних брикетів;
виникнення пожежі внаслідок дії теплових проявів електричної енергії (коротке замикання, виникнення великих теплових опорів, струмові перенавантаження);
виникнення пожежі внаслідок занесення стороннього джерела запалювання.
У висновку судової пожежно-технічної експертизи №44/10.8/88 від 16.01.2020 вказано, що в агропромисловому комплексі по АДРЕСА_1 , де експлуатувалася установка по виготовленню брикетів, були порушені такі пункти Правил пожежної безпеки в Україні: п. 4.2.6 «Дерев'яні конструкції горищного приміщення обробити вогнезахисним розчином»; п. 5.1.34 «Провести заміри опору ізоляції електричними мереж та електроустановок»; п. 5.1.7 «З'єднання відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів здійснити за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів (гвинтових, болтових тощо)»; п. 6.4.9 «Приміщення складу доукомплектувати сертифікованими вогнегасниками»; п. 3.18 «Відповідальним особам за пожежну безпеку пройти навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки»; п.1.1 дод. 1 «Обладнати всі приміщення складу автоматичними установками пожежної сигналізації. ( Перелік однотипних за призначенням об'єктів, які підлягають обладнанню автоматичними установками пожежогасіння та пожежної сигналізації)»; п. 5.1.9 «Відгалужувальні та з'єднувальні коробки електромереж закрити кришками із негорючого матеріалу у диспетчерській та коридорі».
Суд не бере до уваги висновок судової пожежно-технічної експертизи № 44/10.8/17 від 06.05.2019, згідно з яким встановити причину пожежі не виявилося можливим, як такий, що не доказує і не спростовує обвинувачення, яке розглядається. В той же час, в дослідницький частині експерт не виключав можливості виникнення пожежі внаслідок теплового самозаймання під впливом теплового імпульсу установки по виготовленню паливних брикетів.
Суд вважає, що результаті грубих порушень головою селянського фермерського господарства «Добриня» ОСОБА_7 Правил пожежної безпеки в Україні в їх сукупності внаслідок теплового самозаймання під впливом теплового імпульсу установки по виготовленню паливних брикетів виникла пожежа в приміщенні складу за адресою: АДРЕСА_1 , що призвело до пошкодження складських приміщень, повного знищення майна, яке в них знаходилося, та спричинення майнової шкоди потерпілим.
Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи № 17/10.6/103 від 07.10.2019 вартість станом на проведення експертизи відновлювальних робіт складських приміщень, які розподілені на чотири ідентичних приміщення з окремими входами, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , проведення яких необхідне для усунення пошкоджень внаслідок пожежі, що відбулась 26.01.2017, складає 1 307 513 (один мільйон триста сім тисяч п'ятсот тринадцять) гривень 57 копійок, у тому числі: ПДВ складає 217 918 (двісті сімнадцять тисяч дев'ятсот вісімнадцять) гривень 93 копійки.
Отже, внаслідок пожежі кожному з власників пошкодженням належного йому приміщення спричинено майнову шкоду в розмірі 326 878 (триста двадцять шість тисяч вісімсот сімдесят вісім) гривень 40 коп.
Згідно з висновком судової товарознавчої експертизи № 3206/19 від 23.09.2019 загальна вартість знищеного пожежею майна ФОП ОСОБА_13 становить 534 563 (п'ятсот тридцять чотири тисячі шістдесят три) гривні 56 коп.
Згідно з висновком судової товарознавчої експертизи № 3205/19 від 23.09.2019 загальна вартість знищеного пожежею майна фермерського господарства «Світоч-Т», головою якого є ОСОБА_11 , становить 735 298 (сімсот тридцять п'ять тисяч двісті дев'яносто вісім) гривень 98 коп.
Суд не погоджується з позицією сторони захисту про відсутність доказів вини ОСОБА_7 у вчиненні злочину, який йому інкримінується.
В судовому засіданні свідки ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 показали, що у приміщенні, належному ОСОБА_7 , за адресою: АДРЕСА_1 , останнім була встановлена та експлуатувалася установка з виготовлення пелет (паливних брикетів). Під час функціонування цієї установки генерувалася висока температура, як від обладнання, так і від самих паливних брикетів, що викликало задимлення та загоряння. Ймовірність загоряння залишалася і після закінчення роботи установки через високу температуру самих пелет, обладнання чи залишків жару у печі.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_19 зазначав, що в кінці роботи піч горіла. На горищі могла осідати пилюка, на горище ніхто не лазив, змійовик виходив на горище. Там ніхто не прибирав. Змійовик, коли закривали, був ще гарячий. Піч закривали, залишали, щоб вона тліла. У печі на ранок завжди залишався жар.
Свідок ОСОБА_21 показав, що склад, де працювала установка по виробленню пелет, він закривав через 2-3 години після того, як розійдуться працівники, бо могло спалахнути, бувало таке, що раптово займалося.
Свідок ОСОБА_22 показав, що на ранок у дальньому кутку печі залишався жар. ОСОБА_21 йому казав, що вночі було таке, що займалося, він погасив.
Отже, 26.01.2017 пожежа розпочалася саме зі складу ОСОБА_7 , де знаходилася установка з виготовлення пелет, що підтверджується актом про пожежу від 27.01.2017, протоколами огляду місця події, висновком судової пожежно-технічної експертизи № 44/10.8/51 від 25.10.2019 та показаннями свідків ОСОБА_24 , ОСОБА_19 , ОСОБА_21 , ОСОБА_25 , експерта ОСОБА_26 .
Порушення ОСОБА_7 встановлених законодавством вимог пожежної безпеки підтверджується листом головного інспектора Межівському РС ДСНС в Дніпропетровській області ОСОБА_17 від 15.11.2019, актом від 12.07.2014, приписом від 17.07.2014, що знаходяться у наглядовій справі СФГ «Добриня», вилученій шляхом тимчасового доступу у Межівському РС ДСНС в Дніпропетровській області 25.11.2019, показаннями свідка ОСОБА_17 в судовому засіданні, висновком судової пожежно-технічної експертизи № 44/10.8/88 від 16.01.2020.
У судовому провадженні було доведено, що пожежа 26.01.2017 сталася саме через порушення ОСОБА_7 встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, що призвело до теплового самозаймання під впливом теплового імпульсу установки по виготовленню паливних брикетів, що відповідає дослідженим доказам, зокрема висновку судової пожежно-технічної експертизи №44/10.8/51 від 25.10.2019 та показанням експерта ОСОБА_26 , який підтвердив, що найбільш вірогідна причина пожежі - робота устаткування по виготовленню пелет, найменш вірогідна - занесення вогню ззовні.
Свідок ОСОБА_21 , який фактично виконував роботу сторожа вказаних приміщень, показав в судовому засіданні, що у той вечір, закриваючи останнім ворота приміщення, де знаходилася установка з вироблення пелет, сторонніх осіб він не бачив.
Свідок ОСОБА_27 показав, що при пожежі двері відкривали ломом.
Таким чином, ці свідки підтвердили відсутність стороннього джерела вогню.
Розмір збитків, спричинених пожежею, підтверджено висновками судово-будівельної та судових товарознавчих експертиз.
При цьому, наявність та перелік майна, яке перебувало у складах та було знищено пожежею, підтверджується дослідженими судом доказами: протоколами огляду місця події, розпискою ОСОБА_7 , комісійними актами обстеження складських приміщень потерпілих від 29.01.2017, свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу, актом передачі транспортного засобу, показаннями потерпілих ОСОБА_11 та ОСОБА_13 , свідків ОСОБА_17 , ОСОБА_28 , ОСОБА_25 .
Зауваження сторони захисту щодо розбіжностей у зазначенні адреси об'єкта дослідження в ухвалі про призначення експертизи як АДРЕСА_8 та у висновку судової будівельно-технічної експертизи № 17/10.6/103 від 07.10.2019 як АДРЕСА_8 , що, на його думку, тягне за собою визнання цього висновку недопустимим доказом, суд відкидає, оскільки експерт особисто виїжджав на місце пожежі, а не проводив експертне дослідження лише за документами та/або матеріалами справи, склав відповідний акт про уточнення адреси об'єкта дослідження, ця адреса відповідає дійсній і експертом досліджено саме той об'єкт, який постраждав від пожежі.
Думка сторони захисту про неможливість проведення судових товарознавчих експертиз судовим експертом ОСОБА_29 через відсутність об'єктів дослідження та відповідної спеціальності також необґрунтована. Згідно з показаннями експерта ОСОБА_29 в судовому засіданні методикою визначення вартості майна прямо передбачена можливість проведення експертного дослідження, коли об'єкт дослідження не може бути представлений експертові,зокрема, коли він знищений, і вона керувалася саме цією методикою. За межі своєї компетенції вона не вийшла, оскільки об'єкти дослідження розглядалися, як товар, а не колісний транспортний засіб, і вони мають свою ринкову вартість. За спеціальністю 12.2. визначається збиток, завданий власнику транспортного засобу, а експертиза проводилася для встановлення вартості майна, тобто за спеціальністю 12.1.
Наданий стороною захисту лист-відповідь на адвокатський запит директора Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз ОСОБА_30 з питань проведення експертизи тим чи іншим спеціалістом відображає її особисту позицію щодо цих питань, з якою суд не погоджується, оскільки ця відповідь не враховує обставин конкретного кримінального правопорушення, яке розглядається судом.
Оцінюючи досліджені судом докази, суд вважає їх достатніми для висновку, що вина обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 270 КК України, доведена поза розумним сумнівом повністю, оскільки ці докази отримані у передбаченому кримінально-процесуальним законом порядку, є допустимими і належними, взаємно узгодженими, підтверджуючими один одного, вони мають значення для кримінального провадження та підтверджують фактичні обставини справи.
При визначенні покарання обвинуваченому суд враховує таке:
тяжкість скоєного злочину, який згідно зі ст.12 КК України відноситься до тяжких злочинів;
особу обвинуваченого, який раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, має постійне місця проживання, за яким задовільно характеризується;
обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченого, судом не встановлено;
обставин, що обтяжують покарання, передбачених ст. 67 КК України, судом не встановлено;
і вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у вигляді позбавлення волі у межах строків, визначених санкцією ч. 2 статті 270 КК України, що буде необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Разом з тим, враховуючи, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого визнається винним обвинувачений, скоєне ним з необережності, та особу обвинуваченого, суд вважає за можливе застосувати норму ст. 75 КК України і звільнити засудженого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом встановленого судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього на підставі ст. 76 КК України обов'язки.
Цивільні позови потерпілих, які обвинувачений не визнав, підлягають задоволенню частково, виходячи з такого.
Згідно з ч. 1 ст. 1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
В судовому засіданні доказаний розмір майнової шкоди, завданої кожному з потерпілих, оскільки розмір шкоди є кваліфікуючою ознакою злочину, передбаченого ч. 2 ст. 270 КК України.
Отже, потерпілій ОСОБА_11 завдано злочином майнову шкоду в розмірі 1 062 177 (один мільйон шістдесят дві тисячі сто сімдесят сім) гривень 38 коп., потерпілому ОСОБА_13 - у розмірі 861 441 ( вісімсот шістдесят одна тисяча чотириста сорок одна) гривня 96 коп., яка підлягає відшкодуванню у повному обсязі.
Належними і допустимими доказами, доданими до позову: договорами про надання правової допомоги від 12.12.2018, квитанціями до прибуткових касових ордерів, актами виконаних робіт, постановами слідчого про залучення представника потерпілих ОСОБА_15 від 17.12.2018 також підтверджено розмір витрат кожного з потерпілих на правову допомогу в розмірі по 10 000 грн, які теж підлягають повному відшкодуванню.
Відповідно до приписів ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав (ч. 1).
Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна (п. 3 ч. 2).
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (ч. 3).
Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування (ч. 4).
Суд вважає, що заявлений у позовах розмір моральної шкоди не відповідає характеру правопорушення, глибині фізичних та душевних страждань потерпілих, ступеню вини особи, яка завдала моральної шкоди, іншим обставинам, які мають істотне значення, вимогам розумності і справедливості, тому дійшов висновку, що у цій частині позови підлягають задоволенню частково.
Відповідно до приписів ст.100 та п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК України речові докази - складську будівлю із складськими приміщеннями, розташованими за адресою: АДРЕСА_4 , 1а/6, 1а/7, АДРЕСА_3 , разом з майном, що залишилось у ній після пожежі, які постановою слідчого від 08.01.2020 передані на відповідальне зберігання посадовим особам СФГ «Добриня», ФГ «Світоч-Т» та ФОП ОСОБА_13 , слід залишити цим особам як власникам вказаного майна.
Згідно з ч. 2 ст. 124 КПК України витрати на залучення експертів підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави у розмірах, зазначених в довідках експертних установ:
судова пожежно-технічна експертиза, висновок експерта № 44/10.8/17 від 06.05.2019 - 1 570,10 грн;
судова будівельно-технічна експертиза, висновок експерта №17/10.6/103 від 07.10.2019 - 16 329,04 грн;
додаткова судова пожежно-технічна експертиза, висновок експерта №44/10.8/51 25.10.2019 - 3 140,20 грн;
судово-товарознавча експертиза, висновок експерта №3206/19 від 23.09.2019 - 320 грн;
судово-товарознавча експертиза, висновок експерта №3205/19 від 23.09.2019 - 320 грн;
додаткова судова пожежно-технічну експертиза, висновок експерта №44/10.8/88 від 16.01.2020 - 1 256,08 грн;
судова товарознавча експертиза, висновок експерта №660/20 від 20.02.2020 - 300 грн.
Запобіжний захід не обирався і підстав для його обрання немає.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368-371, 374, 392-395, 532 КПК України, суд
ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 270 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк п'ять років.
На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_7 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку три роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі ч. 1 та ч. 3 ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_7 такі обов'язки:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_11 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_11 відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, в розмірі 1 082 177 (один мільйон вісімдесят дві тисячі сто сімдесят сім) гривень 28 копійок, із них відшкодування майнової шкоди - 1 062 177,28 грн, відшкодування моральної шкоди - 10 000 грн, відшкодування процесуальних витрат на правову допомогу - 10 000 грн.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_13 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_13 відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, в розмірі 881 441 (вісімсот вісімдесят одна тисяча чотириста сорок одна) гривня 96копійок, із них відшкодування майнової шкоди - 861 441,96 грн, відшкодування моральної шкоди - 10 000 грн, відшкодування процесуальних витрат на правову допомогу - 10 000 грн.
Стягнути з ОСОБА_7 на користь держави процесуальні витрати на проведення експертиз в розмірі 21 979 (двадцять одна тисяча дев'ятсот сімдесят дев'ять) грн 34 коп.
Речові докази - складську будівлю із складськими приміщеннями, розташованими за адресою: АДРЕСА_4 , 1а/6, АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , разом з майном, що залишилось у ній після пожежі, залишити власникам СФГ «Добриня», ФГ «Світоч-Т» та ФОП ОСОБА_13 .
Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення вироку судом апеляційної інстанції.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Копію вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1