490/1349/20 16.01.2023
нп 1-кп/490/32/2021
Центральний районний суд м. Миколаєва
Справа № 490/1349/20
16 січня 2023 року м.Миколаїв
Центральний районний суд м.Миколаєва у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Миколаєва кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020150020000479 від 02.02.2020 року, за обвинуваченням
ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Миколаєві, є громадянином України, має професійно-технічну освіту, неодружений (цивільний шлюб), офіційно не працює, раніше не судимий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України,
за участю прокурора ОСОБА_4 ,
законного представника потерпілої ОСОБА_5 - ОСОБА_6 ,
представника цивільного позивача - адвоката ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
02 лютого 2020 року у вечірній час, ОСОБА_3 знаходився у салоні маршрутного таксі №163, яке рухалось у бік Садового товариства "Родники" по вул.Одеське шоссе в м.Миколаєві. Знаходячись у вказаному місці, ОСОБА_3 побачив раніше незнайому йому неповнолітню дівчину - ОСОБА_5 , яка тримала в руках мобільний телефон марки HUAWEI Р smart+, що знаходився у чохлі чорного кольору. В цей час, у ОСОБА_3 раптово виник злочинний корисливий умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, належного потерпілій.
В подальшому, ОСОБА_3 , дочекавшись моменту коли потерпіла ОСОБА_5 вийшла із маршрутного таксі на зупинці СТ "Родники", вийшов слідом за нею.
Реалізуючи свій злочинний корисливий умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, ОСОБА_3 , перебуваючи біля необлаштованої зупинки СТ "Родники" на автомобільній трасі Т1506, близько 18:49 години, утримуючи своєю рукою одну руку потерпілої, з метою подолання можливого спротиву, застосовуючи тим самим щодо неi насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, іншою рукою, шляхом ривку висмикнув із іншої руки потерпілої ОСОБА_5 належний їй мобільний телефон марки HUAWEI Р smart+, синього кольору вартістю 7 399 гривень та чохлом до нього вартістю 249 гривень. Після цього, ОСОБА_3 , утримуючи викрадене майно при собі, з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись ним на власний розсуд.
Своїми навмисними протиправними діями ОСОБА_3 заподіяв потерпілій ОСОБА_5 матеріальний збиток на загальну суму 7 648 гривень.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 у пред'явленому йому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, винним себе визнав в повному обсязі та дав показання про те, що дійсно 02 лютого 2020 року приблизно о 19:00 годині, більш точного часу вже не пам'ятає, він відкрито викрав майно потерпілої ОСОБА_5 за вище викладених обставинах. У вчиненому щиро кається. Цивільний позов законного представника потерпілої ОСОБА_5 - ОСОБА_6 визнав повністю.
Допитана в судовому засіданні представник потерпілої - ОСОБА_6 суду пояснила, що ОСОБА_5 є її донькою. 02 лютого 2020 року приблизно о 19:00 годині, більш точного часу вже не пам'ятає, її донька ОСОБА_5 поверталась додому на маршрутному таксі. Коли ОСОБА_5 вийшла на своїй зупинці громадського транспорту, слідом за нею із маршрутного таксі вийшов і ОСОБА_3 .. Потім, ОСОБА_3 підійшов до її доньки та налякавши, забрав належний їй мобільний телефон, після чого з місця вчинення злочину зник у невідомому напрямку. Вона вийшла зустріти свою доньку та побачила, що та плаче. Вони намагались знайти ОСОБА_3 , але його ніде поблизу не було, після чого вони звернулись до відділу поліції. Через деякий час, працівники поліції повернули їм викрадений мобільний телефон. Після вказаних подій, донька проходила курс лікування у психологів.
Оскільки учасники судового провадження вважали недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, судовий розгляд кримінального провадження було проведено у відповідності до вимог ч.3 ст.349 КПК України. При цьому, судом їм було роз'яснено, що в цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Так, як обвинувачений ОСОБА_3 визнав фактичні обставини справи, що викладені у наведеному вище формулюванні обвинувачення, і жоден з учасників процесу ці обставини не оспорює, суд вважає їх встановленими та кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_3 за ч.2 ст.186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд, відповідно до ст.65 КК України, враховує тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, його особу, а саме те, що він раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, за попереднім місцем свого проживання ( АДРЕСА_3 ) характеризувався посередньо, як обставину, що пом'якшує покарання - щире каяття та повне визнання вини, а також відсутність обставин, що обтяжують покарання.
Згідно досудової доповіді, складеної Центральним районним відділом філії ДУ "Центр пробації" в Миколаївській області, беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого ОСОБА_3 , його спосіб життя, історію правопорушення, середній рівень ризику вчинення повторного кримінального правопорушення, орган пробації вважає, що виправлення особи, за теперішнім правопорушенням, без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства (у т.ч. для окремих осіб).
Таким чином, суд, з урахуванням особи обвинуваченого, його критичне ставлення до скоєного, що вказує на усвідомлення ним протиправності своїх дій та бажання стати на шлях виправлення, приходить до висновку, що призначення покарання без ізоляції від суспільства із застосуванням ст.75 КК України, буде достатнім і необхідним видом покарання для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів та буде відповідати принципам розумності та справедливості і мета кари - виправлення і запобігання вчиненню нових злочинів, що уособлює основний принцип кримінального права - не тяжкість покарання, а його невідворотність, буде досягнута у разі призначення обвинуваченому покарання в межах санкції ч.2 ст.186 КК України.
По даному кримінальному провадженню законним представником потерпілої ОСОБА_5 - ОСОБА_6 заявлено цивільний позов, в якому вона просить стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 на її користь у рахунок відшкодування моральної шкоди суму 50000 гривень.
Вирішуючи заявленийзаконним представником потерпілої цивільний позов щодо стягнення моральної шкоди в сумі 50000 гривень, який визнається обвинуваченим, суд зазначає, що з врахуванням глибини моральних страждань потерпілої та з врахуванням доведеності, відповідно до ст.1167 ЦК України, позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Судові витрати та речові докази по справі відсутні.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.373, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 4 /чотири/ роки.
На підставі ст.75 КК України, звільнити засудженого ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом 2 /двох/ років з дня проголошення вироку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього судом обов'язки.
На підставі ст.76 КК України, покласти на ОСОБА_3 обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.
Цивільний позов законного представника потерпілої ОСОБА_5 - ОСОБА_6 - задовольнити.
Стягнути з засудженого ОСОБА_3 на користь законного представника потерпілої ОСОБА_5 - ОСОБА_6 в рахунок відшкодування моральної шкоди 50000 /п'ятдесят тисяч гривень/ 00 коп..
На вирок може бути подано апеляційну скаргу до Миколаївського апеляційного суду через Центральний районний суд м.Миколаєва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити засудженому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.
Головуючий ОСОБА_1