Провадження: № 1-кп/484/104/23
Справа: № 484/3157/22
Вирок
іменем України
16.01.2023 року м. Первомайськ
Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Первомайська кримінальне провадження № 62020150000000740 від 20.07.2020 року за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (ІПН: НОМЕР_1 ), уродженця м. Херсон Херсонської області, українця, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, не одруженого, раніше не судимого, не працюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою - АДРЕСА_1 , який на момент вчинення кримінального правопорушення проходив військову службу за контрактом на посаді радіотелефоніста родіовідділення інформаційно-телекомунікаційного вузла військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ), у військовому званні «солдат», учасника бойових дій
обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ст. 407 ч.4 КК України.
За участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_4
обвинуваченого - ОСОБА_3
встановив
25.06.2018 ОСОБА_3 з Міністерством оборони України, в особі командира військової частини НОМЕР_2 , уклав контракт про проходження громадянами України військової служби в Збройних Силах України строком на три роки.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 № 116-РС (по особовому складу) від 26.06.2018 ОСОБА_3 призначено на посаду оператора апаратного центру зв'язку командного пункту польового вузла зв'язку військової частини НОМЕР_2 , зараховано до списків особового складу вказаної військової частини та поставлено на всі види забезпечення, з присвоєнням первинного військового звання «солдат». Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_2 № 155 (по стройовій частині) від 26.06.2018, ОСОБА_3 вважається таким, що з 26.06.2018 справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків за посадою.
Згідно положень п. 2 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», початком проходження військової служби для громадян, прийнятих на військову службу за контрактом, у тому числі військовозобов'язаних, які проходять збори, та резервістів під час мобілізації, є день зарахування до списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо).
Відтак, з 26.06.2018, тобто з моменту зарахування ОСОБА_3 до списків особового складу військової частини НОМЕР_2 , останній набув статусу військовослужбовця - особи, яка проходить військову службу та з цього ж дня розпочав виконання військового обов'язку - проходження військової служби.
Відповідно до ст. 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
Згідно із ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - це час період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. Таким чином, з 17.03.2014 по теперішній час в Україні діє особливий період.
Також, у ст. 1 Закону України «Про оборону України» надається визначення терміну особливий період як періоду, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Відповідно до Указу Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 (затверджений Законом України від 17.03.2014 № 1126-У11 «Про затвердження Указу Президента України «Про часткову мобілізацію»), на території України почав діяти особливий період, який триває до теперішнього часу.
Згідно п.п. 1, 3 ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язок військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять) чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).
Про особливий період несення військової служби та порядок проходження військової служби солдату ОСОБА_3 достеменно було відомо і до часу нез'явлення вчасно на службу без поважних причин останній дотримувався встановленого порядку несення служби та виконував покладені на нього завдання.
Проходячи військову службу, солдат ОСОБА_3 , відповідно до вимог ст.ст. 17, 65, 68 Конституції України, ст.ст. 9, 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 2-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, повинен був свято і беззаперечно дотримуватися Конституції України і законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, берегти військову честь і поважати гідність інших людей, не допускати негідних вчинків, виконувати свої службові обов'язки, які визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою та дотримуватися вимог статутів Збройних Сил України.
Однак, діючи в порушення вимог вищезазначених нормативних актів, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні умисного військового злочину проти встановленого порядку несення військової служби, за наступних обставин.
На підставі наказу командира військової частини НОМЕР_2 № 190-РС (по особовому складу) від 30.01.2019, солдат ОСОБА_3 , продовжуючи військову службу в умовах особливого періоду, був призначений на посаду оператора апаратного взводу роти зв'язку командного пункту польового вузла зв'язку військової частини НОМЕР_2 , а на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_2 № 68-РС (по особовому складу) від 11.04.2019 - на посаду радіотелефоніста родіовідділення інформаційно-телекомунікаційного вузла військової частини НОМЕР_2 .
Так, 15.06.2020 о 08:00 год. солдат ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом та проходячи військову службу на посаді радіотелефоніста родіовідділення інформаційно-телекомунікаційного вузла військової частини НОМЕР_2 , всупереч вищезазначених вимог закону, діючи умисно, з метою тимчасово ухилитися від обов'язків військової служби, в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, не з'явився вчасно на службу без поважних причин до військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ) та незаконно перебував поза її межами, де проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків з військової служби, до 31.08.2022.
31.08.2022 солдат ОСОБА_3 добровільно прибув до Первомайського відділу Миколаївської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону, та заявив про себе як про дійсного військовослужбовця військової служби за контрактом та вчинений ним злочин.
Таким чином, солдат ОСОБА_3 15.06.2020 о 08:00 год., будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом та проходячи військову службу на посаді радіотелефоніста родіовідділення інформаційно-телекомунікаційного вузла військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ), діючи умисно, з метою тимчасово ухилитися від виконання обов'язків військової служби, в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, у порушення вимог ст.ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 2, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, п. 1, 3 ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», усв ідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, не з'явився вчасно на службу без поважних причин до військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ) та незаконно перебував поза її межами, проводячи час на власний розсуд, приховуючи свою належність до Збройних Сил України, не повідомляючи про себе органам військового управління та правоохоронним органам як про військовослужбовця, який не з'явився вчасно до військової частини, до 31.08.2022.
Тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 407 КК України - нез'явлення військовослужбовцем (крім строкової служби) вчасно на службу без поважних причин, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану.
Допитаний під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_3 повністю визнав себе винним у пред'явленому обвинуваченні, ніякі фактичні обставини справи не оспорював, просив не позбавляти його волі.
Ніхто з учасників процесу ніякі фактичні обставини справи не оспорював, тому судом не досліджувались всі докази щодо цих обставин відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України.
Крім визнання вини ОСОБА_3 , його вина підтверджена наданими та дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами наданими стороною обвинувачення, а саме: повідомленням про кримінальне правопорушення командира в/ч НОМЕР_2 ; рапорт начальника ІТ вузла в/ч НОМЕР_2 ; акт службового розслідування від 20.06.2020 року; копією наказу командира В/ч НОМЕР_2 від 30.06.2020 року № 591; копією контракту про проходження військової служби у ЗСУ; витягом із Наказу командира в/я А2227 №155 від 26.06.2018 року; витягом з наказу командира в/ч НОМЕР_2 від 13.10.2018 року № 190-РС; витягом з наказу в/ч НОМЕР_2 від11.04.2019 року № 68-РС.
Таким чином вина ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого злочину доведена. Його дії правильно кваліфіковані за ст. 407 ч.4 КК України.
Обираючи вид та міру покарання ОСОБА_3 суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним злочину, який відповідно до ст. 12 КК України є тяжким, а також данні про особу винного, який повністю визнав себе винним, розкаявся у вчиненому, має постійне місце проживання, раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем служби характеризується посередньо, за місцем проживання позитивно, є учасником бойових дій відповідно до посвідчення НОМЕР_3 від 21.02.2020 року.
Обставинами, які відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання суд визнає повне визнання своєї провини, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, які б відповідно до ст. 67 КК України обтяжували покарання, судом не встановлено.
Враховуючи наведене, а саме данні про особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують покарання та відсутність обставин, які обтяжують покарання, суд вважає, що виправлення ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства. Покарання йому слід призначити в межах санкції частини статті, за якою він обвинувачується, у вигляді позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільнити його від призначеного покарання з випробуванням, поклавши на нього обов'язки, передбачені п.п. 1,2 ч.1 та п.2 ч.2 ст. 76 КК України.
Судові витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
Керуючись ст. ст. 368, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд
ухвалив
ОСОБА_3 визнати винуватим у пред'явленому обвинувачені за ст. 407 ч.4 КК України та призначити йому покарання у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від призначеного покарання з випробуванням строком на 1(один) рік.
Згідно ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації (під час проходження військової служби - до командира військової частини, якому підпорядкований); повідомляти уповноважений орган з питань пробації (під час проходження військової служби - командира військової частини, якому підпорядкований) про зміну місця проживання.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
Апеляційну скаргу може бути подано до Миколаївського апеляційного суду через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя