Справа № 489/3427/22
Провадження № 2/489/627/23
Іменем України
18 січня 2023 року м. Миколаїв
Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі
головуючого судді Микульшиної Г.А.,
із секретарем судового засідання Гродновою А.В.,
без участі сторін, належно повідомлених про розгляд справи,
розглянувши в порядку спрощеного провадження з повідомленням учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - ТОВ «ФК «ЄАПБ») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
В листопаді 2022 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» звернулось до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитними договорами в загальній сумі 67 503,60 грн. та понесені судові витрати.
Як на підставу позовних вимог вказано, що між ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», ТОВ «Кредитна установа «Європейська кредитна група», ТОВ «Інфінанс», ТОВ Фінансова компанія «Інвеструм» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитні договору (договори позики), згідно яких останній отримав кредитні кошти на умовах, визначених відповідними договорами. Відповідач свої зобов'язання за договорами не виконував, кредитну заборгованість не погашав, в зв'язку із чим виникла заборгованість за кожним з договорів, яка спільно становить 67 503,60 грн.
В подальшому між «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», ТОВ «Кредитна установа «Європейська кредитна група», ТОВ «Інфінанс», ТОВ Фінансова компанія «Інвеструм» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» були укладені договори факторингу, відповідно до умов яких позивач набув право грошової вимоги до відповідача за вказаними вище договорами.
Посилаючись на наведені обставини, позивач просить стягнути заборгованість з відповідача в судовому порядку.
Ухвалою Ленінського районного суду міста Миколаєва від 23.11.2022 справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.
Представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» в судове засідання не з'явився, від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти постановлення по справі заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, повідомлений судом про розгляд справи належним чином, про що свідчить зворотне повідомлення про отримання поштового відправлення від суду 30.12.2022, в т.ч. відповідач повідомлявся про розгляд справи шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади.
19.12.2022 від відповідача ОСОБА_1 на адресу суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку з тим, що він є внутрішньо переміщеною особою, на теперішній час перебуває в смт. Доманівка Вознесенського району Миколаївської області, з'явитись на засідання суду не має ні фізичної, ні матеріальної можливості. Відзиву на позовну заяву відповідачем не надано.
10.01.2023 від відповідача ОСОБА_1 на адресу суду повторно надійшло клопотання про відкладення розгляду справи з аналогічних підстав. Будь-яких заперечень проти позову у клопотанні не викладено, відзиву на позовну заяву не подано.
Відповідно до положень ст. 43 ЦПК України учасники справи мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії; подавати докази; брати участь у судових засіданнях; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.
Згідно положень ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач ОСОБА_1 завчасно у встановленому законом порядку був повідомлений про розгляд справи судом, що підтверджується зворотними повідомленнями про вручення йому поштових відправлень. При цьому, він двічі подавав до суду клопотання про відкладення розгляду справи, не наводячи при цьому своїх заперечень проти позову, не надаючи пояснення по суті справи, свої доводи і міркування щодо заявлених вимог. Відповідач не скористався правом на участь в судовому засіданні в режимі відео конференції.
Відповідно до положень ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ.
Неприпустимість зловживання процесуальними правами як принцип цивільного судочинства, п. 11 ч. 3 ст. 2 ЦПК, забезпечується гарантіями дотримання судом усіх інших основних засад (принципів) цивільного судочинства, визначених у ч. 3 ст. 2 ЦПК. Учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 45 ЦПК). Суд з метою запобігання зловживанням справами активно забезпечує справедливий баланс використання учасниками процесу своїх прав і обов'язків, що не спростовує принцип змагальності сторін.
В своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що це роль національних судів - організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див. рішення Суду у справі «Шульга проти України», пункт 28, № 16652/04, від 02.12.2010) і запобігання неналежній та такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі, є завданням саме державних органів (рішення Суду у справі «Мусієнко проти України», пункт 24, № 26976/06, від 20.01.2011).
Враховуючи вищевикладене суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи, причини неявки відповідача в судове засідання є неповажними, відповідно у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи необхідно відмовити.
За таких обставин, з урахуванням положень статті 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін та ухвалити заочне рішення.
Згідно вимог статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Виходячи з вимог частини п'ятої статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.
05.02.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 був укладений Договір позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) № 1753438 про надання коштів у позику на умовах фінансового кредиту.
Відповідно до умов пунктів 1-2 договору позичальник отримав позику на споживчі цілі в розмірі 6 000,00 грн. строком на 29 днів зі сплатою зниженої процентної ставки 0,49 % від суми позики за кожен день користування позикою (орієнтовна річна процентна ставка 178,85 %) у межах строку надання позики, та процентною ставкою за понадстрокове користування позикою (її частиною) за день в розмірі 2,70 %.
Згідно п. 5 договору цей договір укладено дистанційно в електронній формі, з використанням інформаційно - телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Відповідно до положень ЗУ «Про електронну комерцію» договір прирівнюється до укладеного в письмовій формі.
ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» свої зобов'язання за договором виконало, грошові кошти було перераховано на банківський картковий рахунок позичальника. Однак ОСОБА_1 свої зобов'язання за договором не виконав, позику та відсотки за її використання не повернув, в зв'язку з чим утворилась заборгованість в розмірі 20 028,60 грн., а саме: 6 000,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу, 14 028, 60 грн. - сума заборгованості за відсотками.
14.06.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено договір факторингу № 14/06/21, відповідно до умов якого позивач набув право грошової вимоги до відповідача за вказаним вище договором.
Згідно Витягу з Реєстру боржників до договору факторингу ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 в сумі 20 028,60 грн., з яких 6 000,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу, 14 028, 60 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Зі змісту позову вбачається, що відповідач погашення кредиту та сплату нарахованих відповідно до договору відсотків не здійснював.
21.02.2021 між ТОВ «Кредитна установа «Європейська кредитна група» та ОСОБА_1 був укладений Договір про надання фінансового кредиту № 2376018079/637927, відповідно до умов якого боржнику надано кредит в розмірі 3 500,00 грн. на умовах строковості, зворотності,платності.
Згідно п.1.2, 1.3 договору кредит надається строком на 25 днів, тобто до 17.03.2021; за користування кредитом клієнт сплачує товариству 912,5 % річних від суми кредиту прорахунку 2,5% на добу; тип процентної ставки фіксована. Кредит надавався у безготівковій формі у національні валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної клієнтом.
Укладення договору фінансового кредиту, згідно положень п. 1.6 договору, відбулось за допомогою за допомогою електронних засобів.
Відповідач ОСОБА_1 погашення кредиту та сплату нарахованих відповідно до договору відсотків не здійснював, в зв'язку з чим утворилась заборгованість в розмірі 14 000,00 грн., а саме: 3 500,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу, 10 500,00 грн. - заборгованість за відсотками.
09.12.2021 між ТОВ «Кредитна установа «Європейська кредитна група» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено договір факторингу № 09122021, відповідно до умов якого позивач набув право грошової вимоги до відповідача за вказаним вище договором.
Згідно Витягу з Реєстру боржників до договору факторингу ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 в сумі 14 000,00 грн., з яких 3 500,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу, 10 500.00 грн. - заборгованість за відсотками.
08.03.2021 між ТОВ «Інфінанс» та ОСОБА_1 шляхом підписання Акцепту оферти було укладено договір про надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 05039448149/1 від 08.03.2021 та отримання кредиту згідно завки-анкети № 3519363 від 08.03.2021.
Відповідно до умов договору розмір кредиту - 2 000,00 грн.,строк користування кредитом - 30 днів, відсоткова ставка - 1,225 % за один день користування кредитом (за умови належного виконання договору та відсутності пролонгації), річна відсоткова ставка - 447,125% (за умови належного виконання договору та відсутності пролонгації). Максимальна відсоткова ставка 3,5 % за один день користування кредитом застосовується при неналежному виконанні умов договору.
Всі інші умови, які визначають порядок і умови надання Товариством грошових коштів у позику на умовах фінансового кредиту, права та обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладання та належного виконання умов договору та електронного договору, а також регулюють відносини,що виникають між Товариством і позичальником, викладені у Правилах, з якими ознайомився позичальник до укладання Договору, та які є невід'ємною частиною Договору (Оферти та Акцепту оферти). Укладаючи договір позики позичальник ОСОБА_1 підтвердив, що самостійно перед укладення договору повністю ознайомився з Правилами, що дали можливість оцінити,чи адаптовано договір до його потреб та фінансового стану.
Проте всупереч вимог вищезазначеного договору позичальник свої зобов'язання не виконав, через що станом на 22.06.2022 утворилась заборгованість в розмірі 25 625,00 грн., а саме: 2 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 23 625,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.
22.06.2022 між ТОВ «Інфінанс» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено договір факторингу № 22/06-22, відповідно до умов якого позивач набув право грошової вимоги до відповідача за вказаним вище договором.
Згідно Витягу з Реєстру боржників до договору факторингу ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 в сумі 25 625,00грн., з яких 2 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 23 625,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.
27.03.2021 між ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання фінансового кредиту № 21509-03/2021. Відповідно до пп. 1.1 - 1.3 Товариство надає клієнту кредит в розмірі 2 000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором. Кредит надається строком на 27 днів, тобто до 22.04.2021. За користування Кредитом клієнт сплачує товариству 273,75 %річних від суми кредиту з розрахунку 0,75 % на добу. Тип процентної ставки - фіксована.
Згідно п.1.6 Договору визначено, що його невід'ємною частиною є Правила надання коштів у позику,в тому числі і на умовах фінансового кредиту, які розміщена на сайтах товариства - https://www.zecredit.com.ua.
У відповідності до п. 6.1 Договору це договір складений українською мовою, підписаний з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до ЗУ «Про електронну комерцію».
З матеріалів справи вбачається, що всупереч вимог вищезазначеного договору ОСОБА_1 свої зобов'язання не виконав, через що утворилась заборгованість в розмірі 7 850,00 грн., а саме: 2 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 5 850,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.
29.12.2021 між ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено договір факторингу № 29122021, відповідно до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» відступило позивачу право грошової вимоги, з-поміж інших, до відповідача за вказаним договором - ОСОБА_1 .
Згідно Витягу з Реєстру боржників до договору факторингу ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 в сумі 7 850,00 грн., з яких 2 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 5 850,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Отже у справі, що розглядається предметом розгляду є правовідносини сторін, що склалися у зв'язку з укладенням кредитного договору, однією із форм якого є онлайн кредит, тобто позика оформлена через мережу Інтернет.
Наведене свідчить про належне укладення між відповідачем та вище переліченими кредиторами кредитних договорів шляхом проставляння електронного цифрового підпису сторін, умови яких кредитодавцями були виконані. Відповідач свої зобов'язанні за цими договорами щодо повернення кредитних коштів не виконав.
Аналогічна правова позиція сформована у ряді постанов Верховного Суду. Так, у постанові від 16.12.2020 у справі № 561/77/19, скасовуючи судові рішення про відмову у позові і ухвалюючи нове про стягнення боргу за кредитним договором, Верховний Суд зазначив, що матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що між сторонами був укладений кредитний договір в електронній формі, умови якого позивачем були виконані, однак відповідач у передбачений договором строк кредит не повернув.
Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 та від 10.06.2021 у справі № 234/7159/20.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини другої статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем він вважається укладеним в письмовій формі.
Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» передбачено договір про надання фінансових послуг (включно, мікропозики) укладається виключно в письмовій формі: у паперовому вигляді; у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг»; шляхом приєднання клієнта до договору, який може бути наданий йому для ознайомлення у вигляді електронного документа на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, та/ або (у разі надання фінансової послуги за допомогою платіжного пристрою) на екрані платіжного пристрою, який використовує особа, яка надає фінансові послуги; в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до положень статей 5, 15 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною. Суб'єкти електронного документообігу, які здійснюють його на договірних засадах, самостійно визначають режим доступу до електронних документів, що містять конфіденційну інформацію, встановлюють для них систему (способи) захисту.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
З огляду на положення вище вказаного законодавства можливо дійти висновку, що з урахуванням особливостей договорів, щодо виконання яких виник спір між сторонами, їх укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Із матеріалів справи вбачається, що кредитодавцями використовувався електронний договір та застосування цифрового підпису. Попередня ідентифікація особи відбувалася за допомогою завантаження копії паспорту та реєстраційного номеру облікової картки платника податків (РНОКПП), кредитні договори підписані електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що між ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», ТОВ «Кредитна установа «Європейська кредитна група», ТОВ «Інфінанс», ТОВ Фінансова компанія «Інвеструм» та відповідачем ОСОБА_1 були укладені кредитні договори в електронній формі, умови яких позикодавцями були виконані. Однак відповідач свої зобов'язання за цими договорами щодо повернення кредитних коштів не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість згідно розрахунку позивача, який відповідає умовам, узгодженим між сторонами умовам, узгодженим сторонами договорів, а також сумам, отриманим відповідачем.
Доказів, які б спростовували правильність наданого позивачем розрахунку, матеріали справи не містять.
Статтею 526 ЦК України презюмується, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (статті 610, 611 ЦК України).
Підставами виникнення цивільних прав і обов'язків є, в тому числі, договори та інші правочини (пункт 1 частина друга стаття 11 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Приймаючи до уваги вищевикладене, позивач у передбаченому законом порядку набув право вимоги до відповідача за вище переліченими кредитними договорами.
Враховуючи, що відповідач взяті на себе зобов'язання за кредитними договорами належним чином не виконав, отримані кошти не повернув, внаслідок чого виникла заборгованість, яка не спростована, згідно статей 526, 1054 ЦК України з відповідача підлягає стягненню заборгованість за кредитними договорами в розмірі 67 503,60 грн., яка підтверджена розрахунком позивача та відповідачем не спростована.
Відтак позовні вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ» в частині стягнення заборгованості обґрунтовані і підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2 481,00 грн.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача на його користь витрат, пов'язаних з розглядом справи, а саме з витребуванням доказів, проведенням доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів в сумі 1 240,50 грн., в їх задоволенні необхідно відмовити, оскільки ТОВ «ФК «ЄАПБ» не надано належним та допустимих доказів понесення таких витрат, а також їх оплати у встановленому законом порядку.
Керуючись ст. ст. 4, 19, 27, 141-142, 200, 263-265, 280 ЦПК України, суд -
вирішив:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість в загальному розмірі 67 503,60 грн. (шістдесят сім тисяч п'ятсот три гривні 60 коп.), а саме:
заборгованість за договором позики № 1753438 в розмірі 20 028,60 грн., з яких 6 000,00 грн. - сума основного бору, 14 028,60 грн. - сума заборгованості за відсотками;
заборгованість за кредитним договором № 2376018079/637927 в розмірі 14 000,00 грн., з яких 3 500,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу, 10 500,00 грн. - сума заборгованості за відсотками;
заборгованість за договором позики № 050394819 в розмірі 25 625,00 грн., з яких 2 000,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу, 23 625,00 грн. - сума заборгованості за відсотками;
заборгованість за кредитним договором № 21509-03/2021 в розмірі 7 850,00 грн., з яких 2 000,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу, 5 850,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір в сумі 2 481,00 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня 00 коп.).
В задоволенні іншої частини вимог про стягнення судових витрат - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку відповідачем шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Відомості про учасників справи:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, юридична адреса: м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30.
відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено 18.01.2023
Суддя Г.А. Микульшина