(заочне)
Справа № 293/1900/22
Провадження № 2/293/104/2023
17 січня 2023 рокусмт Черняхів
Черняхівський районний суд Житомирської області в складі у судді Лось Л.В.,
за участі секретаря судового засідання Артемчук Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Черняхів цивільну справу за позовом ОСОБА_1
до ОСОБА_2
про розірвання шлюбу
Процесуальні дії по справі.
ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 , відповідно до змісту якого просить:
- розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Черняхівського районного управління юстиції у Житомирській області, актовий запис №90 .
- дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 після розірвання шлюбу залишити на виховання матері.
Позовні вимоги мотивовані тим, що спільне життя між сторонами не склалось, оскільки між ними зникло взаєморозуміння, розійшлися погляди на сімейні відносини: проведення сімейного спільного дозвілля, на виховання дитини, організацію спільного життя, права та обов'язки подружжя, що в кінцевому результаті призвело до припинення між ними шлюбних відносин. Вказує, що подальше перебування у шлюбі не є можливим.
10.11.2022 суд у порядку ч.6 ст. 187 ЦПК України звернувся до виконавчого органу Черняхівської селищної ради Житомирської області з метою отримання інформації щодо зареєстрованого місця проживання ОСОБА_2 .
21.11.2022 на адресу суду від Черняхівської селищної ради надійшов лист, згідно якого встановлено, що гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою від 23.11.2022 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Постановив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження. Розгляд справи по суті призначив на 20.12.2022.
Ухвалою від 20.12.2022, занесеною до протоколу судового засідання в порядку ч.5 ст. 259 ЦПК України, суд постановив відкласти розгляд справи по суті на 17.01.2023.
Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.
Поданий позов мотивований тим, що з 04.10.2014 сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі. Від даного шлюбу мають неповнолітнього сина - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , що проживає з позивачкою.
Позивачка вказує, що спільне сімейне життя з відповідачем не склалось, оскільки між ними зникло взаєморозуміння, розійшлися погляди на сімейні відносини, права та обов'язки подружжя.
Зазначає, що з серпня 2022 року не проживають разом як подружжя, спільне господарство не ведуть, шлюб існує лише формально, а подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить її інтересам. Оскільки сім'я фактично розпалась, примирення між сторонами не можливе, позивач звернулась з даним позовом до суду.
У судове засідання сторони не з'явились.
У поданій до суду заяві від 17.01.2023 позивач підтримала позовні вимоги в повному обсязі, просила їх задовольнити, розгляд справи просила здійснювати за її відсутності, щодо винесення заочного рішення по справі не заперечила (а.с.27).
Відповідач у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся шляхом надіслання судової повістки за місцем реєстарції.
Окрім того повідомлення про розгляд справи було опубліковано на офіційному вебпорталі судової влади України (а.с.19).
Відповідно до частини 11 статті 128 ЦПК України, з опублікуванням оголошення про виклик, особа вважається належним чином та своєчасно повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.
Відповідач письмового відзиву на позовну заяву у порядку ст. 178 ЦПК України не подав.
За приписами ч.8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч.1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
У відповідності до ч.1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За нормами ч.1 ст. 281 ЦПК України, про заочний розгляд справи суд постановляє ухвалу.
Враховуючи, що в матеріалах справи зібрано достатньо доказів про взаємовідносини сторін, з урахуванням наявності умов, за яких можливе проведення заочного розгляду справи, відповідно до ст. 280, 281 ЦПК України, суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи, яка у порядку ч.5 ст. 259 ЦПК України занесена до протоколу судового засідання від 17.01.2023
Відповідно до ч.4 ст.12 ЦПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
В ході розгляду справи, суд у відповідності до п. 4 ч. 5 ст.12 ЦПК України створив сторонам всі умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ЦПК України.
Відповідно до ст. 259 Цивільного процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих до суду.
У судовому засіданні від 17.01.2023 відповідно до ст. 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд підписав заочне рішення.
У відповідності до ч. 2ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
04.10.2014 відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Черняхівського районного управління юстиції у Житомирській області між ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований шлюб за актовим записом №90, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 04.10.2014. Прізвище дружини після укладення шлюбу " ОСОБА_6 " (а.с.3).
Від даного шлюбу сторони мають неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 10.02.2015 (а.с.4).
Оскільки за даними позивачки сім'я фактично розпалась, примирення між сторонами не можливе, позивачка звернулась з даним позовом до суду.
Водночас позивач просить неповнолітнього сина залишити на її вихованні.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Предметом спору у даній справі є розірвання шлюбу, зареєстрованого між сторонами.
Відповідно до ст. 1 СК України побудова сімейних відносин відбувається на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємоповаги та підтримки.
Згідно статті 51 Конституції України та статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді дружини і чоловіка, примус до шлюбу не допускається.
Відповідно до ст. 55 СК України, дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватись про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Чоловік зобов'язаний утверджувати в сім'ї повагу до матері. Дружина зобов'язана утверджувати в сім'ї повагу до батька. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім'ї за свою поведінку в ній.
Частинами третьою та четвертою статті 56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно з частиною третьою статті 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення (частина друга статті 112 СК України).
Відповідно до роз'яснень п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року №11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна", проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам дитини. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя .
Задовольняючи позов про розірвання шлюбу суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад.
Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово "сімейний" засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово "союз" підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред'явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.
Таким чином, суд вважає встановленим, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка, і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а тому шлюб між сторонами необхідно припинити шляхом його розірвання.
Як вбачається з матеріалів справи, внаслідок непорозумінь сім'я сторін повністю розпалась, існує формально, подальше її збереження є неможливим, так як сторони однією сім'єю як чоловік і дружина не проживають, не ведуть спільного господарства, не підтримують шлюбних стосунків, а тому, на думку суду, наявні підстави для розірвання шлюбу.
Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та про ставлення відмітки в актовому записі про шлюб (частина другої статті 115 СК України).
Згідно з ч. 2 ст. 114 Сімейного кодексу України, у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.
У відповідності до абз. 2 ч.3 ст.115 Сімейного кодексу України, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Водночас стосовно питання проживання дитини ОСОБА_3 після розірванню з матір"ю суд зазначає наступне.
Як зазначено в правовому висновку Верховного Суду в постанові від 15.01.2020 року у справі №200/952/18 (провадження №61-14859св19) за загальним правилом за відсутності спору щодо того з ким із батьків будуть проживати неповнолітні діти суд може вирішити питання про залишення проживання дитини з матір'ю чи батьком одночасно з вимогою про розірвання шлюбу.
Лише за наявності такого спору між батьками суд повинен роз'яснити сторонам порядок вирішення питання про визначення місця проживання дитини.
Матеріали справи дійсно не містять доказів про наявність такого спору між сторонами щодо визначення місця проживання дитини. Однак, позивач просила визначити місце проживання малолітнього сина після розірвання шлюбу з матір'ю і відповідач з даного питання заперечень до суду не подавав.
Таким чином, з урахуванням відсутності спору між батьками щодо того з ким із батьків буде проживати неповнолітня дитина, суд з урахуванням вимог вказаних норм дішов висновку про залишення на проживання малолітньої дити сторін після розірвання шлюбу з матір'ю.
За вказаних фактичних обставин суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Розподіл судових витрат
У відповідності до вимог ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст. 104, 105, 110-115 СК України, 76-80, 89, 141,142, 206, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Шлюб укладений між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований 04.10.2014 відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Черняхівського районного управління юстиції у Житомирській області, актовий запис № 90 - розірвати.
3. Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , фактично місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 ) судовий збір у розмірі 992,40 грн.
4. Після розірвання шлюбу малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , залишити на проживання матері- ОСОБА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Житомирського апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено без змін за результатами апеляційного розгляду справи.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 ).
Відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ).
Суддя Людмила ЛОСЬ