Ружинський районний суд Житомирської області
Справа № 291/1316/22
1-і/291/13/22
Україна
Ружинський районний суд Житомирської області
Іменем України
30 вересня 2022 року
Ружинський районний суд Житомирської області в складі :
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
провівши в залі судових засідань Ружинського районного суду Житомирської області в смт.Ружині Житомирської області підготовче судове засідання, в режимі відео конференції, у кримінальному провадженні № 12022060480000501 від 05.08.2022 р. по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Березянка, Ружинського району, Житомирської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого; не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.1 ст.115 КК України,
07.09.2022 р. до Ружинського районного суду Житомирської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному проваджені відносно ОСОБА_4 , внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12022060480000501 від 05.08.2022 р., обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.1 ст.115 КК України.
Ухвалою суду від 08.09.2022 за вищевказаним кримінальним провадженням призначено підготовче судове засідання.
Після з'ясування думки учасників судового провадження щодо можливості призначення судового розгляду, суд вважає, що підстав для повернення кримінального провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 КПК України немає.
Підстав для закриття провадження немає. Обвинувальний акт складений відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України.
Кримінальне провадження підсудне Ружинському районному суду Житомирської області.
Судовий розгляд з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження слід проводити у відкритому судовому засіданні, суддею одноособово, обмеження щодо цього, передбачені ч. 2 ст. 27 КПК України-відсутні.
Таким чином, враховуючи думку прокурора, який просив призначити судовий розгляд у відкритому судовому засіданні, в яке просив викликати обвинуваченого, потерпілого.
Так, суд вважає з урахуванням вищевикладеного необхідним призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту, у відкритому судовому засіданні, за участю прокурора, обвинуваченого, потерпілого, захисника.
Оскільки строк тримання під вартою обвинуваченого закінчується 03.10.2022 року, то прокурор подав клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , посилаючись на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
У судовому засіданні прокурор підтримав подане ним клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 ..
В обґрунтування клопотання прокурор посилається на те, що з моменту обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ризики, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, не зменшилися та є достатні підстави вважати, що обвинувачений може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків, а також вчиняти інші злочини, оскільки ОСОБА_4 ніде не працює, не має постійного джерела прибутку, у зв'язку з чим його належна процесуальна поведінка може бути забезпечена лише запобіжним заходом у вигляді тримання під вартою.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, та призначення справи до судового розгляду.
Потерпіла в підготовче судове засідання не з'явилася, подала до суду заяву про розгляд підготовчого судового засідання у її відсутність.
Захисник обвинуваченого щодо поданого прокурором клопотання покладався на розсуд суду, не заперечувала щодо призначення справи до судового розгляду .
Заслухавши клопотання прокурора, позицію обвинуваченого, захисника, дослідивши матеріали судової справи, суддя дійшов такого висновку.
Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України при продовженні строку тримання під вартою, суд повинен врахувати наявність обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також наявність обставин, які перешкоджають завершенню судового розгляду справи до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Згідно ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
В судому засіданні встановлено, що ухвалою слідчого судді Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 06.08.2022 року було обрано відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 03.10.2022 року включно без визначення розміру застави.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні умисного особливо тяжкого злочину, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років.
Судовий розгляд у кримінальному провадженні, в якому ОСОБА_4 пред'явлено обвинувачення, не розпочато.
Враховуючи характер інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, те, що відповідно до ч. 3 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показах, які він безпосередньо отримав під час судового засідання, суд приходить до висновку, що ризики та обставини відповідно до статей 177, 178 КПК України, які враховував суд при обранні ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на сьогодні не зменшилися, таким чином, жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам протиправної поведінки обвинуваченого.
Суд також враховує те, що будь-які дані, які б свідчили про неможливість тримання ОСОБА_4 під вартою, сторонами кримінального провадження не надавалися.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 314-317, 369 КПК України, суд, приймаючи рішення про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, виходить з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і вимогам Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, зокрема, правовим позиціям, викладеним в п.35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», суд вважає необхідним продовжити щодо обвинуваченого винятковий вид запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування більш м'яких запобіжних заходів не буде достатнім для забезпечення відсутності визначених вище ризиків.
Таким чином, з метою виконання процесуальних обов'язків, запобігання спробам переховуватися від суду, перешкоджати розгляду кримінального провадження іншим чином, як то впливу на свідків та потерпілого, тощо, суд вважає, що строк тримання ОСОБА_4 під вартою слід продовжити на шістдесят днів.
Зважаючи на те, що юридичне значення ухвали про продовження строку тримання під вартою є в продовженні строку, який закінчується, то юридично значима дія цієї ухвали починається з дня закінчення строку тримання під вартою, та вказані 60 днів необхідно відраховувати з 04 жовтня 2022 року і продовжити строк тримання під вартою до 02 грудня 2022 року.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 48, 177, 178, 182, 183, 184,193,194, 196, 197, 202, 205, 315 КПК України,суд,-
Кримінальне провадження № 12022060480000501 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 15, ч.1 ст.115 КК України призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Ружинського районного суду Житомирської області за адресою:13600, Житомирська область, смт.Ружин, вул.О.Бурди,37, на 30.11. 2022 року на 14 год. 00 хв..
В судове засідання викликати прокурора, потерпілу, захисника, доставити обвинуваченого ОСОБА_4 ..
Кримінальне провадження розглядати одноособово.
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с.Березянка Ружинського району, Житомирської області, дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів - до 02.12.2022 року включно.
Копію ухвали вручити заінтересованим особам.
Копію ухвали до відома та виконання направити начальнику ДУ « Житомирська установа виконання покарань № 8».
Ухвала суду, в частині призначення кримінального провадження до судового розгляду - оскарженню не підлягає, а в частині продовження строку тримання під вартою може бути оскаржена протягом семі днів з дня оголошення до Житомирського апеляційного суду через Ружинський районний суд Житомирської області, а особою, яка перебуває під вартою - протягом 7 днів з моменту отримання копії ухвали.
Суддя ОСОБА_1 .