Справа № 296/7802/22
2-з/296/4/23
"17" січня 2023 р.м.Житомир
Корольовський районний суд м. Житомира у складі:
головуючого судді Анциборенко Н.М.,
за участю секретаря судового засідання Пасічник А.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Житомирі матеріали заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову,-
09.11.2022 ОСОБА_1 звернувся до Корольовського районного суду м. Житомира з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
09.11.2022 згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано судді Анциборенко Н.М. для розгляду.
29.12.2022 ухвалою Корольовського районного суду м.Житомира відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
16.01.2023 позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 та на квартиру АДРЕСА_2 із забороною проводити будь-які реєстраційні дії, пов'язані з відчуженням майна.
В обґрунтування заяви зазначає, що 10.06.2022 відповідач на підставі договору купівлі-продажу здійснив продаж квартири АДРЕСА_1 , про що позивачу стало відомо 25.11.2022.
Зазначає, що відповідач має намір продати усе майно, що ускладнить у подальшому стягнення коштів, тому вважає, що вказані дії направлені на уникнення відповідальності по поверненню коштів за договором і невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду.
Враховуючи вищевикладене просить заяву про забезпечення позову задовольнити.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до положень ст.150 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Згідно ч.ч.6, 8 ст.153 ЦПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Відповідно до роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року “Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову” розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Враховуючи, що між сторонами виник спір та існує реальна загроза утруднення виконання рішення суду в разі задоволення позову, зважаючи на обсяг позовних вимог, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати позивач, позовним вимогам, тому наявні достатні правові підстави для часткового задоволення вимог заяви та накладення арешту на квартиру АДРЕСА_2 .
Що стосується накладення арешту на квартиру за адресою: АДРЕСА_3 , то з долученої інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно вбачається, що квартира за адресою: АДРЕСА_3 належить не відповідачу, а третій особі, яка не є стороною у справі, на права і законні інтереси якого вплине забезпечення позову у разі задоволення заяви.
Таким чином заява про забезпечення позову у цій частині задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст.149, 150-153 ЦПК України,-
Заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити частково.
З метою забезпечення позову накласти арешт на квартиру, яка належить ОСОБА_2 , за адресою: АДРЕСА_4 із забороною проводити будь-які реєстраційні дії, пов'язані з відчуженням майна.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Копію ухвали про забезпечення позову направити до Департаменту реєстрації Житомирської міської ради (м. Житомир, вул. Б. Лятошинського, 15-Б) для виконання.
Ухвала суду набирає законної сили після перегляду ухвали в апеляційному порядку, якщо її не скасовано.
Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суду міста Житомира протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Н. М. Анциборенко