Заводський районний суд м. Запоріжжя
69009 Україна м. Запоріжжя вул. Лізи Чайкіної 65 тел.(061) 236-59-98
Справа № 332/5297/21
Провадження №: 2/332/384/23
12 січня 2023 р.
Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі:
Головуючого судді: Марченко Н.В.
при секретарі: Петракей Р.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Заводського районного суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Харькова В.О. до Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна, Приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Хохлов Кирило Костянтинович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Позивач в особі адвоката Харькова В.О. звернувся до Заводського районного суду м. Запоріжжя із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна, Приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Хохлов Кирило Костянтинович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню. В обґрунтування позову зазначено, що 02.12.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою Оленою Миколаївноювчинено виконавчий напис № 21434 про стягнення заборгованості із ОСОБА_1 на користь стягувача Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр»в розмірі 14150 грн. 00 коп. На підставі виконавчого напису нотаріуса приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Хохловим Кирилом Костянтиновичем 08.12.2021 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та 10.12.2021 року винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію, та інші доходи боржника. Позивач вважає, що виконавчий напис вчинено з порушенням процедури його вчинення. За таких підстав, у позові позивач просить суд визнати виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню та стягнути з відповідача понесені судові витрати.
Позивач та його представник у судове засідання не з'явилися, через канцелярію суду представником позивача подано заяву про розгляд справи у його та позивача відсутність, позовні вимоги підтримують, просять їх задовольнити.
Представник відповідача до судового засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив, про день та час слухання справи повідомлений своєчасно та належним чином. Відзиву на позовну заяву та будь яких клопотань до суду від відповідачів не надходило.
Третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївнау судове засідання не з'явився, заяв та клопотань від нього до суду не надходило.
Третя особа: Приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Хохлов Кирило Костянтинович у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлений, на виконання ували суду по витребування доказів через канцелярію суду надав копії документів виконавчого провадження.
Відповідно до ч. 4 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
На підставі наявних у справі доказів, прийнято рішення про заочний розгляд справи на підставі ст. 280 ЦПК України.
У зв'язку з неявкою у судове засідання сторін на підставі ч. 2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази, у їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 24.05.2020 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр»було оформлено заявку про укладення кредитного договору (оферти) № 24.05.2020-100004083, відповідно до якої позивачу надано кредит в розмірі 8000 гривень строком до 20.06.2020 року за умови сплати відсотків в розмірі 5600 гривень. (а.с.106-106 зворот).
02.12.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою Оленою Миколаївноювчинено виконавчий напис № 21434 про стягнення заборгованості із ОСОБА_1 на користь стягувача Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр»за період з 07.06.2020 року по 01.12.2021 року в розмірі 14150 грн. 00 коп., яка складається з: простроченого основного боргу - 8000 гривень 00 копійок, прострочених процентів - 5600 гривень 00 копійок та витрат на вчинення виконавчого напису - 550 гривень 00 копійок (а.с.107 зворот.).
На підставі виконавчого напису нотаріуса приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Хохловим Кирилом Костянтиновичем 08.12.2021 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та 10.12.2021 року винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію, та інші доходи боржника (а.с.11-14).
Відповідно до ст. 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку встановлених законом.
Виходячи з положень ст. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.п.1.1, 3.1, 3.2 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.
Таким чином, в обов'язок нотаріуса входить перевірка безспірності боргу у боржника після надання стягувачем документів, що встановлюють прострочення зобов'язання. При наявності заперечень боржника нотаріус повинен оцінити його аргументи на предмет наявності ознаки безспірності відносно вимог кредитора. За відсутності ознаки безспірності нотаріус повинен відмовити у здійсненні виконавчого напису.
З урахуванням приписів ст. 15, 16, 18 ЦК України, ст. 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису, що зазначено в правовій позиції, викладеній у Постанові Верховного Суду України у справі №6-887цс17 від 05 липня 2017 року.
Для правильного застосування положень ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат» суд повинен перевірити у такому спорі доводи боржника в повному обсязі та установити, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Разом з тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Велика Палата Верховного Суду, у Постанові від 16 травня 2018 року у справі № 320/8269/15-ц, провадження № 14-83цс18, не відступила від наведених вище висновків Верховного Суду України щодо застосування статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат».
Водночас контекстний аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, яка виключає можливість спору з боку боржника щодо її розміру, строку, за який вона нарахована, тощо, а відтак, і документи, які підтверджують її безспірність і на підставі яких нотаріуси здійснюють виконавчі написи, мають бути однозначними, беззаперечними та підтверджувати наявність у боржника заборгованості перед кредитором саме у такому розмірі.
У відповідності до статті 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлений інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Крім того, відповідно до постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року (№К/800/7651/17), визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», в тому числі в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості». Отже, вказаний пункт 2 «Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29 червня 1999 року, на підставі якого вчинявся виконавчий напис за № 21434 від 02.12.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою Оленою Миколаївноюпро стягнення заборгованості із ОСОБА_1 на користь стягувача Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр»в розмірі 14150 грн. 00 коп. визнано незаконним та нечинним.
Таким чином, постановою суду, яка набрала законної сили, було визнано незаконним та нечинним положення правової норми щодо можливості вчинення виконавчого напису на кредитному договорі, не посвідченому нотаріально.
Постановою Верховного суду від 29.01.2019 № 910/13233/17 зазначається, що в зв'язку з визнанням судом нечинною Постанови Кабінету міністрів України N 662 від 26.11.2014 р. до спірних правовідносин підлягає застосуванню постанова Кабінету Міністрів України затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів” №1172.
Укладення 24.05.2020 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр»заявки про укладення кредитного договору (оферти) № 24.05.2020-100004083 відбулося без нотаріального оформлення договору, а отже виконавчий напис було вчинено на підставі нормативного акту, який було визнано незаконним та нечинним з моменту його прийняття.
Враховуючи, що станом на час вчинення виконавчого напису зазначена у ньому заборгованість не була безспірною, нотаріусом при вчиненні оскаржуваного виконавчого напису застосовано нечинні на той момент норми, які регулюють вчинення виконавчих написів по кредитних договорах, укладених у простій письмовій формі, суд доходить висновку, що спірний виконавчий напис підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.
У порядку ст. 141 ЦПК у зв'язку із задоволенням позову з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений при поданні до суду позову судовий збір у розмірі 908 грн. та сплачений при поданні до суду заяви про забезпечення позову судовий збір у розмірі 454 грн. 00 коп.
Керуючись ст.ст. 141, 263-265, 280-284 ЦПК України
Позовні вимоги ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Харькова В.О. до Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна, Приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Хохлов Кирило Костянтинович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 21434 від 02.12.2021, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою Оленою Миколаївноюпро стягнення заборгованості із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр»в розмірі 14150 грн. 00 коп..
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» ЄДРПОУ 37356833 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 понесені судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 1362 гривні.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Суддя Н.В. Марченко