Справа № 308/324/23
3/308/250/23
17 січня 2023 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Шепетко І.О., ознайомившись із матеріалами справи, які надійшли з Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , пенсіонерку, реєстраційний номер облікової картки платника податків - невідомий,-
за ч. 1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Як випливає з протоколу про адміністративне правопорушення серії АПР18 № 065370 від 26.12.2022, 26.12.2022 о 20 год. 05 хв. гр. ОСОБА_1 , перебуваючи в АДРЕСА_2 , вчинила домашнє насильство відносно співмешканця ОСОБА_2 , а саме: висловлювалась нецензурною лайкою, штовхала його, внаслідок чого могла бути завдана шкода фізичному та психічному здоров'ю. Дії гр. ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
У судове засідання гр. ОСОБА_1 з'явилася, зазначила, що домашнього насильства відносно свого співмешканця не вчиняла. Зазначила, що це він вчинив домашнє насильство фізичного характеру відносно неї, після чого вона викликала поліцію. Поліцейськими було складено протокол відносно ОСОБА_2 про вчинення домашнього насильства. Про те, що відносно неї також був складений протокол, їй було невідомо.
В судове засідання, призначене на 17.01.2023, з'явився потерпілий ОСОБА_2 , який зазначив, що ОСОБА_1 домашнє насильство відносно нього не вчиняла, шкода його фізичному та психічному здоров'ю завдана не була.
В судове засідання, призначене на 17.01.2023 поліцейська Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області Негря О.В. не з'явилась, про час та дату судовому засідання повідомлялася судом своєчасно та належним чином, зокрема, шляхом надсилання повістки про виклик до суду на офіційну електронну адресу.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-8 цього Кодексу.
Диспозиція ч. 1 ст. 173-2 КУпАП визначає склад адміністративного правопорушення, яке полягає у вчиненні домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян.
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення знаходить свій прояв у дії чи бездіяльності, що заборонені адміністративним правом. У багатьох випадках вона залежить від місця, часу, обставин і способу скоєння адміністративного правопорушення, а також від причинного зв'язку між діянням і шкідливими наслідками цього діяння, вчинення протиправного діяння в минулому, його системності. Законодавство про адміністративні правопорушення охоплює саме ці елементи змісту об'єктивної сторони адміністративного правопорушення.
Як випливає з протоколу про адміністративне правопорушення серії АПР18 № 065370 від 26.12.2022, ОСОБА_1 ставиться у вину, що вона 26.12.2022 о 20 год. 05 хв., перебуваючи в АДРЕСА_2 , вчинила домашнє насильство відносно співмешканця ОСОБА_2 , а саме: висловлювалась нецензурною лайкою, штовхала його, внаслідок чого могла бути завдана шкода фізичному та психічному здоров'ю.
В той же час, з наданих матеріалів справи не видається можливим встановити, що мало місце домашнє насильство ОСОБА_1 відносно ОСОБА_2 , оскільки з матеріалів справи не видається можливим встановити свідків даної події, які б могли підтвердити чи спростувати відомості зазначені в протоколі. Окрім того, потерпілий ОСОБА_2 заперечує вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства відносно нього.
Досліджуючи доданий до матеріалів справи DVD-R диск з відеозаписом з боді-камери поліцейського, судом встановлено, що на такому міститься один відео файл «export-3vzxr».
При дослідженні відеозапису «export-3vzxr», встановлено, що на такому зафіксовано момент прибуття поліцейських до місцезнаходження ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та складення відносно них протоколів про адміністративне правопорушення, передбачене ст.173-2 КУпАП.
Згідно ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Висновки про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення мають бути зроблені на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів.
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним доказом по даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійними беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягається до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.
Згідно приписів ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, у справах «Кобець проти України», «Берктай проти Туреччини», «Леванте проти Латвії» неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бочаров проти України», суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумпцій щодо фактів.
Відповідно до положень ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до статті 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що вина гр. ОСОБА_1 у інкримінованому їй правопорушенні не доведена належними та допустимими доказами, а тому провадження в справі про притягнення гр. ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст. 9, 173-2, 221, 245, 280, 283-284, 288-289, 291 КУпАП, суд, -
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч.1 ст. 173-2 КУпАП - закрити за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя І.О. Шепетко